Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Рівні системи колективно-договірного регулювання



Сутність поняття СТВ слід пов'язувати, з одного боку, з соціально-економічним аспектом, в якому взаємодіють суб'єкти, з іншого боку, - з персоніфікацією цих відносин, тобто рівень соціального партнерства слід розглядати як по вертикалі, так і по горизонталі.

Ø На національному рівні укладається генеральна угода – це угода, яка визначає загальні принципи проведення соціально-економічної політики в державі даного періоду часу і охоплює інтереси роботодавців і найманих працівників, має переважно соціальний характер, за участю всеукраїнських представників профспілок і власників засобів виробництва. Сферою регулювання генеральної угоди є принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і СТВ, розвиток соціального партнерства; суб’єктами соціального партнерства є представники Уряду (Рада міністрів), організацій роботодавців та профспілок, а предметом переговорів є розвиток виробництва та забезпечення продуктивної зайнятості, соціальний захист: загальні умови оплати праці, робочого часу, соціальні гарантії.

На національному рівні в межах Генеральної угоди розв'язуються такі питання, як:

- диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництва, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від важкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;

- єдині для всієї території України компенсаційні доплати за працю у несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями;

- єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців за загальними професіями і посадами;

- максимальна тривалість робочого тижня; мінімальна тривалість оплаченої відпустки; охорона праці і довкілля;

- зобов’язання сторін щодо забезпечення зайнятості;

- соціальний захист уразливих верств населення;

- задоволення духовних потреб населення;

- взаємні зобовязання сторін щодо виконання угоди.

Ø На галузевому рівні укладаються галузеві угоди, суб'єктами яких є:

- з одного боку, представники організацій роботодавців та галузевих профспілок;

- з іншого боку, Міністерство праці та соціальної політики України.

Сфера регулювання галузевої угоди - це галузеві норми і мінімальні гарантії у сфері праці, а також специфічні умови для професійних груп і категорій працівників.

У межах галузевої угоди розглядаються такі питання:

- єдині для підприємств відповідної галузі тарифної сітки для робітників і шкали піввідношення мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, спеціалістів, службовців або єдиної галузевої сітка для усіх категорій працівників;

- єдині для різних категорій працівників розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих професійних груп певних галузей;

- вимоги до організації і нормуванню праці;

- зобовязання сторін щодо забезпечення зайнятості;

- вимоги до охорони праці; система контролю за виконанням угод; порядок і термін укладення колективних угод;

- відповідальність сторін за невиконання угод.

Ø На регіональному рівні укладаються регіональні угодиміж регіональними об’єднаннями профспілок і місцевих органів державної влади. Сферою їх регулювання є: норми соціального захисту працівників, виходячи з повноважень місцевих органів влади. Розв'язуються такі задачі, як:

- розмір прожиткового мінімума;

- мінімальні соціальні гарантії оплати праці та доходів, а саме:

1.) єдині для підприємств відповідної території тарифна сітка для робітників і шкала співвідношення мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, спеціалістів, службовців або єдина територіальна сітка для усіх категорій працівників;

2.) єдині для різних категорій працівників розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих професійних груп певних територій;

Ø На колективному рівні укладається колективний договір, який є правовим актом, що регулює соціально-трудові відносини між найманими працівниками та роботодавцями; укладається на підприємствах і організаціях різних форм власності і носе переважно економічний характер. Суб’єктами соціального партнерства в даному випадку є роботодавець, комітет профспілки та працівники, а предметом переговорів – тарифні умови, форми та системи оплати праці, робочий час, охорона праці тощо.

Основними функціями колективного договору є: захист інтересів обох сторін; організація або впорядкування трудових відносин; забезпечення стабільності СТВ.

В колективному договорі розглядаються такі питання:

- зміни в організації виробництва і праці;

- регулювання зайнятості; режими праці і відпочинку; умови праці та її охорони;

- розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів або єдина тарифна сітка для оплати усіх працівників;

- види і розмір доплат і надбавок, премій та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, умов їх надання; форми і системи оплати праці;

- умови оплати понаднормового часу, простою не з вини працівника;

- житлово-побутове, культурне, медичне обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку працівників;

- взаємні зобовязання щодо виконання прийнятої угоди.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.