· Поляризація діелектрика –явище виникнення сумарного ненульового дипольного моменту в кристалі діелектрика під впливом зовнішнього поля.
· П’єзоелектричний ефект –явище виникнення різниці потенціялів між поверхнями діелектрика після його деформації.
· Електрострикція –явище деформації діелектрика внаслідок прикладання до нього різниці потенціялів. Це явище є оберненим до п’єзоелектричного ефекту.
· Електретний ефект –явище незникнення поляризації діелектрика при виключенні електричного поля.
Фізичні поняття
· Діелектрик –це речовина, у якій відсутні вільні носії електричного заряду.
· Полярний діелектрик –це діелектрик, молекули якого мають дипольний момент (наприклад , ).
· Неполярний діелектрик –це діелектрик, молекули якого не мають дипольного моменту (наприклад , ).
· Сегнетоелектрик –діелектрик, у якому є великі (порівняно з розмірами молекул) області (домени), у яких сумарний дипольний момент усіх молекул не дорівнює нулеві. Проте, оскільки, сумарні дипольні моменти окремих доменів спрямовані хаотично один відносно одного, то дипольний момент всього макрокристалу сегнетоелектрика дорівнює нулеві, як і в будь-якого іншого діелектрика. Прикладами сегнетоелектрика є сегнетова сіль, титанат барію.
Фізичні величини
· Поляризованість окремої молекули –це коефіцієнт пропорційності між її наведеним дипольним моментом та індукцією електричного поля всередині діелектрика, яке спричинилось до його виникнення (позначення )
. (1)
З цієї формули отримаємо, що одиницею вимірювання є м3.
· Поляризованість діелектрика –це дипольний момент, який припадає на одиницю об’єму діелектрика (позначення )
(2)
Цю величину ще називають вектором поляризації. Зауважимо, що поляризованість молекули – це скалярна величина, а поляризованість діелектрика – це вектор.
· Відносна діелектрична сприйнятливість –це добуток поляризованості молекули на їхню концентрацію, або іншими словами поляризованість усіх молекул в одиниці об’єму (позначення )
(3)
З цієї формули випливає, що є безрозмірною величиною.
(48) Виразимо поляризованість поміщеного в електричне поле неполярного діелектрика через напруженість електричного поля всередині діелектрика.
Оскільки в неполярному діелектрику дипольні моменти з’являються лише під дією електричного поля, то всі вони паралельні до поля і, відповідно, один до одного, тому
(4)
де – кількість молекул у діелектрику.
Згідно з означенням поляризованості (2), і останньою рівністю
де – концентрація диполів (молекул).
Поляризованість і-тої молекули представимо згідно з її означенням (1). Дістанемо
(5)
де згідно з означенням діелектричної сприйнятливості.
(49) Покажемо, що в діелектрику зовнішнє електричне поле послаблюється.
в)
Помістимо діелектрик (мал. 37, а) у зовнішнє електричне поле з напруженістю . Якщо цей діелектрик полярний, то поле «вишикує» усі молекули-диполі вздовж поля. Якщо діелектрик неполярний, то ефект буде такий самий, поле спочатку поляризує молекули, а потім «вишикує» їх уздовж ліній напруженості, як показано на мал. 37, б. З цього малюнка також видно, що всередині діелектрик залишається електронейтральним, а на поверхні виникають нескомпенсовані заряди протилежних знаків. Це спричинить виникнення внутрішнього електричного поля , спрямованого проти зовнішнього поля (мал. 37, в), проте на відміну від ситуації у провіднику, де внутрішнє поле зростало доти, доки воно не зрівнялося з зовнішнім, у діелектрику це зростання внутрішнього поля буде обмежене здатністю цього діелектрика до орієнтування молекул-диполів вздовж поля.
Насправді картина, показана на мал. 37, б, дуже ідеалізована, упорядкування диполів буде частковим, бо йому перешкоджатиме хаотичний тепловий рух молекул. Таким чином, внутрішнє поле буде мати певну величину, меншу за , причому в кожному діелектрику – свою.
У результаті накладання цих двох полів результативне поле в діелектрику послаблюється, причому в кожному діелектрику на іншу величину.
(50) Покажемо, що поляризованість діелектрика дорівнює поверхневій густині індукованих на його поверхнях зарядів (поляризаційних зарядів).
Уявімо собі діелектрик як один великий диполь, заряд якого і плече (мал. 37, в). Тоді його дипольний момент буде і поляризованість згідно з означенням
(51) Покажемо, що електричне поле послаблюється в діелектрику в разів.
З мал. 37, в бачимо, що напруженість результативного поля в діелектрику
Але, оскільки поле створене поляризаційними зарядами з поверхневою густиною то це поле, створене двома зарядженими площинами. Тому
Поляризованість діелектрика ми виразимо через сумарну напруженість поля всередині діелектрика згідно з рівністю (5) і підставивши цю рівність в останню, дістанемо:
звідки
(6)
Отже, відносна діелектрична проникність показує, у скільки разів електричне поле послаблюється у діелектрику.
(52) Установимо зв'язок між вектором поляризації та вектором електричної індукції.
Згідно з рівнянням (5), вектор поляризації
де – напруженість поля в діелектрику, а вона, як відомо, пов’язана з вектором електричної індукції рівністю
Дістанемо після підстановки
(53) Установимо, який вигляд мають співвідношення електростатики в діелектрику.
Вектор електричної індукції з врахуванням (6)
закон Кулона:
Теорема Остроградського–Гауса для вакууму:
Тоді в діелектрику
або
Отже, щоб із співвідношень електростатики для вакууму отримати співвідношення для діелектрика, слід формально зробити заміну на