НІМЕЦЬКИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ

За формою державного устрою ФРН — федерація, до складу якої входять 16 земель, а також 3 міста — Берлін, Гамбург і Бремен.

Конституція закріплює основні принципи федеративного устрою держави:

— конституційний порядок в землях повинен відповідати положенням Основного закону;

— на території федерації має бути забезпечений єдиний рівень життя, гарантуються рівні права і свободи громадян;

— всі землі мають рівний статус;

— пріоритет права федерації перед правом земель;

— закріплена виняткова компетенція федерації, конкуруюча компетенція і компетенція земель;

— допускається можливість федерального примусу, якщо земля не виконує федеральну конституцію або закони;

— всі установи федерації і земель повинні надавати взаємну правову і адміністративну допомогу. Федеративний устрій ніяких національних підстав під собою не має. Кожна земля має власну конституцію, виборний законодавчий орган — однопалатний ландтаг (у Баварії — двопалатний), що обирається громадянами на 4 або 5 років, і уряд, який очолює прем'єр-міністр.

Місцеве самоврядування у ФРН має схожість як з англосаксонською, так і з французькою моделями, володіючи, при цьому і деякими специфічними рисами, що дозволяє говорити про своєрідні "змішані", "гібридні" форми управління на місцях. Питання організації місцевого самоврядування у федеральних землях Німеччини вирішуються по-різному. Землі ФРН поділяються на округи (їх більше 50), а округ — на райони і міста, що мають статус районів (їх близько 630), райони — на громади.

Місцеве самоврядування в ФРН існує на 2 рівнях:

а) на рівні округів, статус яких часто мають великі міста;

б) на рівні муніципалітетів, які включають малі міста і муніципальні федерації. У всіх адміністративно-територіальних одиницях, окрім округів, громадяни і особи, які постійно в них проживають, обирають представницькі органи строком на 4—6 років. У округах представницьких органів немає. У районах на 4—6 років обираються збори і глава адміністрації — ландрат.

Статус громад у ФРН характеризують наступні ознаки:

— громада виконує на своїй території та під свою відповідальність всі адміністративні функції за винятком тих випадків, коли законом виконання цих функцій доручено іншим структурам;

— громада регулює свою діяльність на основі статуту, який повинен не суперечити закону;

— громада має право самостійно та на свою відповідальність вирішувати завдання на місцевому рівні, але відповідно до чинних законів.

Виділяють 4 основні форми організаційного устрою громад: а) магістратна; б) бургомістерська; в) північнонімецька; г) пів-деннонімецька.

При магістратній формі організації місцевого самоврядування населення обирає представницький орган \ раду громади, яка, у свою чергу, обирає виконачий колегіальний орган, — магістрат. Магістрат складається з бургомістра (голови), заступників бургомістра. Бургомістр в магістраті має статус "першого серед рівних".

Бургомістерська форма організації місцевого самоврядування припускає, що бургомістр є головою представницького органу громади і міської управи — органу управління. Північнонімецький варіант організації місцевого самовряду-мііння характеризується тим, що в представницькому органі і ромади головує бургомістр, який обирається представницьким органом громади. Крім того, обирається також міський і олова (міський директор), до повноважень якого належить иирішення поточних питань місцевого управління.

Особливістю організації місцевого самоврядування при нівденнонімецькому варіанті є те, що поряд з органом представницької влади як головним органом управління громади діє іакож обер-бургомістр, який обирається громадянами. Обер-(іургомістр відповідає за вирішення Поточних питань місцевого управління і головує на засіданнях представницького органу громади.

Державний нагляд за діяльністю муніципальних органів здійснює міністерство внутрішніх справ, а також окружні та районні управління різних міністерств.

Поиск по сайту: