ВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. Конституція Японія 1946 р

Конституція Японія 1946 р. встановила конституційну монархію, проголосивши імператора "символом держави і єдності нації". Проте реальна влада імператора практично зведена до нуля, оскільки він усунений від самостійного вирішення будь-яких питань державної політики (ст. 4 Конституції). Всі дії імператора, що стосуються державних справ, повинні здійсню-натися за порадою і зі схвалення Кабінету міністрів (ст. 3). Серед таких дій найбільш важливими є: призначення прем'єр-міністра за поданням парламенту і головного судді Верховного суду за поданням уряду; промульгація поправок до Конституції, законів, указів уряду; скликання парламенту і розпуск Палати представників; призначення і усунення з посади міністрів. Конституція залишила за імператором, по суті, лише церемоніальні функції, традиційно здійснювані в монархіях главою держави: звернення до парламенту на відкритті чергової сесії, прийняття вірчих грамот від послів іноземних держав, підписання офіційних документів.

Вищий орган державної влади в країні — парламент (Коккай), що складається з двох палат. До складу Палати представників (Сюшин), яка обирається строком на 4 роки, входить 511 членів, до складу Палати радників (Ваншин) — 252 Члени. Строк повноважень членів Палати радників складає 6 років з оновленням половини складу кожні 3 роки. Делегати обох палат обираються на основі загального виборчого права за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Віковий ценз для депутата нижньої палати складає 25 років, для верхньої — ЗО років. Депутати володіють індемнітетом і імунітетом, який діє тільки на період сесії.

Чергові сесії парламенту проводяться один раз на рік. У разі потреби уряд може винести ухвалу про скликання надзвичайних сесій. Важливу роль в роботі палат відіграють постійні і тимчасові комітети. Зокрема, кожна палата, перш ніж обговорити внесений законопроект, повинна передати його на розгляд постійного комітету: Правом законодавчої ініціативи наділені згідно із законом члени палат і уряд. Проте, депутати можуть представити законопроект тільки в тому випадку, якщо його підтримають, принаймні, 20 депутатів в нижній палаті і 10 — у верхній. Право прийняття законів є винятковою прерогативою парламенту.

Конституція передбачає 2 способи прийняття законів. Перший — прийняття законопроекту обома палатами. Другий — повторне прийняття Палатою представників (не менше чим 2/3 присутніх членів) законопроекту, відхиленого Палатою радників. Вирішальне слово залишається за Палатою представників і при вирішенні питань щодо бюджету, укладення міжнародних договорів, і при призначенні прем'єр-міністра. Окрім визначених вище до найбільш важливих повноважень парламенту належить контроль за діяльністю виконавчої влади, який здійснюється, як правило, у формі інтерпеляцій і парламентських розслідувань.

Вищий орган виконавчої влади в країні — уряд Японії — Кабінет міністрів. У нього входять прем'єр-міністр, 12 міністрів, які відповідають за певну сферу державного управління і 8 "міністрів без портфеля". Прем'єр-міністр призначається імпе-Іі.ігором за поданням парламенту з числа членів парламенту. Прем'єр-міністр призначає міністрів, більшість яких повинна входити до складу парламенту. На вимогу прем'єр-міністра міністри можуть бути усунені з посади. Повноваження уряду досить широкі. Уряд проводить в життя закони, здійснює керівництво державними справами, зовнішньою політикою, укладає міжнародні договори (з схваленням парламентом), приймає рішення про амністію, про пом'якшення і відстрочення покарань, призначає членів Верховного суду і суддів нижчих інстанцій. Кабінет міністрів наділений також правом законодавчої ініціативи — саме він представляє більшість законів, що приймаються парламентом.

Конституція закріплює принцип колективної відповідальності уряду перед парламентом. Якщо Палата представників ухвалила резолюцію про недовіру, Кабінет міністрів повинен вийти у відставку у повному складі або ж імператор за порадою і з відома уряду розпустить Палату представників.

Поиск по сайту: