ВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. За формою правління відповідно до Конституції 1947 р

За формою правління відповідно до Конституції 1947 р. Італія — парламентська республіка. Парламент Італії, вищий орган законодавчої влади, складається з 2 палат — Палати депутатів і Сенату.

Палата депутатів, до складу якої входять 630 депутатів. Відповідно до законів № 274 і № 276 від 4 серпня 1993 р. і закону "Про новий порядок проведення виборчої кампанії" (1993 р.) вони обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. 475 депутатів обирається за мажоритарною системою в одномандатних округах, 155 — за пропорційною системою. Депутатами можуть бути громадяни не молодші 25 років. Строк повноважень палати — 5 років. Повноваження можуть бути продовжені "тільки в законодавчому порядку і лише у випадку війни" (ст. 60 Конституції). Перше засідання палати проводиться не пізніше 20 дня після виборів, на ньому обирається голова і президія — постійно дійючий орган палати, що виконує її функції в перервах між сесіями. Палата обирає зі своїх членів представників в створені нею постійні і тимчасові комісії, які відіграють важливу роль в її роботі. У них здійснюється, зокрема, розробка законопроектів, причому, на відміну від парламентських комісій інших країн, комісії італійського парламенту наділені правом не тільки розглядати, але і приймати законопроекти. Виняток становлять законопроекти з конституційних і виборчих питань, з питань делегування законодавчої влади, бюджету тощо (ст. 72 Конституції).

Сенат республіки — верхня палата парламенту, обирається строком на 5 років на основі мажоритарно-пропорційної виборчої системи. Сенат є палатою областей, в його складі 315 осіб. 3/4 сенаторів обираються за мажоритарною виборчою системою і 1/4 — за пропорційною. Кількість сенаторів від області залежить від чисельності її населення. Для обрання в Сенат встановлений віковий ценз — 40 років. Згідно з Конституцією, той, хто обирався Президентом республіки, стає автоматично сенатором, Президент республіки є главою держави. Він обирається на спільному засіданні палат абсолютною більшістю голосів. У виборах беруть участь по 3 депутати від кожної області (від області Валле д'Аоста — 1 депутат). Строк повноважень Президента — 7 років. Відповідно до Конституції (ст. 84) Президентом може бути обраний будь-який громадянин, що досяг 50 років і користується цивільними і політичними правами. Правомочність глави Держави встановлена Конституцією. Він визначає день загальних виборів до парламенту, може розпустити палати парламенту, призначає і звільняє вищих посадових осіб держави, має право помилування і пом'якшення вироків, є верховним головнокомандуючим, приймає дипломатичних представників іноземних держав. Президент наділений також значними правами у сфері законодавства. Він промульгує закони, прийняті парламентом, і сам видає декрети, що мають силу закону. Президент володіє правОм відкладального вето щодо парламентських законів, яке може бути подолане тільки повторним прийняттям закону абсолютною більшістю голосів обох палат. Президент не несе відповідальності за дії, що здійснюються ним під час виконання своїх обов'язків, крім відповідальності за зраду або посягання на Конституцію. Акти Президента мають скріплятися підписом міністра, який несе відповідальність за їх виконання.

Уряд Італії — Рада міністрів — здійснює вищу виконавчу владу в країні. Президент призначає главу (одного з Лідерів парламентської більшості) і за його поданням решту членів уряду. Парламент повинен винести уряду вотум довіри протягом 10 днів після його створення. У Конституції не міститься повний перелік повноважень уряду, хоча його компетенція досить широка — практично уряд здійснює керівництво державою. Особливо широкі повноваження уряду в сфері управління державним апаратом: всі адміністративні установи і відомства країни знаходяться під його контролем. Рада міністрів відіграє велику роль в законодавчому процесі. Користуючись правом законодавчої ініціативи, вносить свої законопроекти на обговорення парламенту і завдяки підтримці парламентської більшості досягає їх прийняття. Уряд видає також різні акти підзаконно-го характеру — регламенти. Крім того, в порядку делегованого законодавства він здійснює безпосередньо законодавчі функції, видаючи акти, що мають силу закону. Глава уряду спрямовує загальну політику уряду і несе за неї відповідальність. Відповідно до Конституції прем'єр-міністр і міністри відповідальні перед парламентом: прем'єр-міністр за загальну політику уряду, міністри несуть колегіальну відповідальність за дії уряду і індивідуальну — за дії своїх міністерств. Уряд повинен піти упідставку, якщО одна з палат винесе йому резолюцію недовіри, місії має бути підписана не менше 1/10 членів палати і представлена на обговорення не раніше 3 днів після її винесення. За злочини, здійснені при виконанні своїх обов'язків, глава Ради міністрів і міністри можуть бути піддані суду. Ухвала про судове переслідування виноситься парламентом на спільному шсіданні палат.

Досить важливим органом, хоча і консультативного характеру, ( Національна рада економіки і праці, до складу якої входять представники Президента, уряду, експерти у різних галузях. Вони призначаються строком на 5 років. Рада наділена правом іаконодавчої ініціативи і координує питання взаємозв'язків з Європейським Співтовариством.

Серед вищих органів юстиції можна виділити Державну раду, Вищу раду магістрату і Рахункову палату.

Державна рада формується Президентом країни. Цей орган виконує консультативні функції в області адміністративного права, дає висновки по законопроектам, здійснює юрисдикцію і захисту законних інтересів, пов'язаних з діями державних органів.

До складу Вищої ради магістрату входять вищі посадові особи судової системи, а також виборні представники від парламенту і судів, що мають юридичну освіту і значний стаж роботи. Цей орган покликаний забезпечити автономію і незалежність судової системи.

Важливу роль відіграє дОсить численна Рахункова палата. До її складу входить близько 450 магістратів (представників прокуратури і судів) і 3400 адміністративних працівників. Цей орган здійснює попередній контроль законності актів уряду, стежить за правильним виконанням державного бюджету, здійснює контроль за діяльністю органів, фінансування яких здійснює держава.

Конституційний суд держави складається з 15 суддів, призначених Президентом (5), обраних парламентом на спільному засіданні палат (5) і вищими органами юстиції (5). Строк їх повноважень складає 9 років без права повторного переобрання. Членами Конституційного суду можуть бути судді вищих, загальних і адміністративних судів, професори права і адвокати із стажем роботи не менше 20 років. До повноважень цього органу належать спори про конституційність законів, спори про компетенцію між вищими органами держави, між державою і областями, а також між самими областями, питання, пов'язані із обвинуваченнями і процедурою імпічменту Президента і міністрів. У останньому випадку, в розгляді питання додатково бере участь 16 парламентаріїв.

Поиск по сайту: