За формою правління США — президентська республіка. Федеральна конституція встановлює принцип "розподілу влад" — законодавча влада належить Конгресу, виконавча — Президенту, а судова — Верховному суду і іншим судам. Вищий орган державної влади — Конгрес складається з 2 палат — Палати представників і Сенату.
Палата представників, до складу якої входять 435 членів, обирається шляхом прямих виборів за мажоритарною системою відносної більшості (1 депутат від 480 тис. виборців). Депутати, що представляють інтереси населення всієї країни, обираються раз на 2 роки.
Сенат — палата, що виражає інтереси штатів, обирається за тією ж системою на 6 років з оновленням 1/3 складу кожні 2 роки. До її складу входять 100 осіб — по 2 сенатори від кожного штату, незалежно від чисельності населення штату.
У грудні 2003 р. Конгрес США прийняв закон Маккейна-Фейнгольда, який вніс зміни у фінансування виборів. Максимальний розмір внесків від фізичних осіб був збільшений з 1 до 2 тис. доларів. В той же час, граничний розмір внесків від корпорацій, який раніше не обмежувався, був встановлений у розмірі 25 тис. доларів.
У Палаті представників головує спікер, що обирається з числа її депутатів, в Сенаті — віце-президент США. Спікер є представником партії, що має більшість місць в парламенті.
Один раз на рік Конгрес збирається на чергову сесію, тривалість якої складає 7-8 місяців. Крім того Президент може скликати надзвичайні сесії. Конгрес сам призначає строки перерви в роботі і закінчення сесії. Палати, як правило, проводять своїзасідання окремо. Проте основна діяльність Конгресу здійснюється не на пленарних засіданнях палат, а різноманітними комітетами, створюваними обома палатами. Так, в комітетах проходить основна частина законодавчої роботи. На сьогодні в Конгресі діє близько 60 комітетів. Серед них є постійні комітети, що займаються суворо визначеними питаннями, віднесеними до їх відання, і спеціальні комітети, що утворюються для вивчення певного питання.
Компетенція Конгресу визначена Конституцією. Відповідно до розділу 8 ст. 1 Конституції, Конгрес має право встановлювати різні мита, податки, збори, піклується про оборону і добробут США. Крім того, кожна палата володіє наданими тільки їй повноваженнями. Наприклад, Палата представників наділена правом порушувати звинувачення проти федеральних цивільних посадових осіб (імпічмент), а Сенат — правом вирішувати Питання про винність в порядку імпічменту. Крім того, Сенат затверджує вищих посадових осіб, призначених Президентом, схвалює укладені міжнародні договори, Проте в основній сфері діяльності — законодавчій — палати наділені рівними правами.
Законодавча діяльність Конгресу проходить 3 стадії. Перше читання законопроекту — це внесення його на розгляд до палати і визначення комітету, якому він буде переданий. У комітетах фактично вирішується доля законопроекту: він може бути відхилений або істотно змінений. Друге читання — обговорення законопроекту в палатах, коли депутати можуть вносити зміни і доповнення. Нарешті, третє читання — проведення голосування по законопроекту. У разі відхилення законопроекту однією з палат створюється "погоджувальний комітет" з представників обох палат, який повинен виробити загальну позицію. Після прийняття законопроекту обома палатами, він надсилається Президенту для затвердження.
Президент США обирається раз на 4 роки шляхом непрямих виборів: виборці обирають вибірників, а вже вони — Президента. Конституція передбачає, що обраним вважається той кандидат, який отримає абсолютну більшість голосів вибірників. Якщо жоден кандидат не отримає необхідної більшості, Палата представників обирає Президента з 3 кандидатів, що отримали найбільше число голосів. Ніхто не може займати президентський цост більше 2 разів. Компетенція Президента, який зосереджує в своїх руках повноваження глави держави і глави уряду, надзвичайно широка. Нині спостерігається тенденція до розширення фактичного обсягу його повноважень.
Президент бере найбезпосереднішу участь в законодавчому процесі. Всі прийняті Конгресом законопроекти надсилаютьсядля затвердження Президентові: протягом 10 днів він повинен або підписати законопроект, або повернути його Конгресу разом з своїми запереченнями. Вето Президента розповсюджується на весь законопроект в цілому, а не окремі його статті. Конгрес може подолати президентське вето, повторно прийняти законопроект в кожній палаті більшістю в 2/3 голосів. Використовуючи своє право надати Конгресу різного роду інформацію (про стан федерації, про економіку, про бюджет), Президент формулює в своїх посланнях конкретну законодавчу пропозицію і законопроекти. Таким чином він здійснює законодавчу ініціативу. Значну кількість підзаконних актів Президент видає самостійно, причому частина з них за своїм значенням прирівнюється до законів, виданим Конгресом. Окрім нормотворчої діяльності одним з найбільш важливих повноважень Президента є призначення на вищі державні посади, яке він здійснює "за порадою і з відома" Сенату. Достатньо широкі повноваження Президента і в сфері зовнішньої політики. Він призначає і відкликає послів, інших повноважних представників і консулів, має право укладати міжнародні договори, які Сенат повинен ратифікувати, і інші угоди, для яких схвалення Сенату не вимагається. Президент очолює досить великий за чисельністю зовнішньополітичний апарат, що дає йому можливість самостійно, без участі законодавчої влади, вирішувати багато міжнародних питань. Президент не підзвітний жодним органам і може бути усунений з посади тільки в порядку імпічменту, якщо він буде визнаний винним у зраді або іншому тяжкому злочині або проступку. Президент є також главою уряду — Кабінету. Посади прем'єр-міністра в США не існує. Кабінет складається з міністрів, які призначаються Президентом "за порадою і з відома" Сенату, і тих посадових осіб, яких Президент призначає самостійно. Кабінет цілком підпорядкований Президенту і виконує функцію дорадчого органу. Компетенцію уряду точно встановити не можливо, оскільки в Конституції не має згадки про нього. На засіданнях Кабінету, які проводяться під головуванням Президента, вирішуються найбільш важливі питання державного життя. Значну роль в управлінні державою відіграють, разом з міністерствами, центральні відомства — Рада національної безпеки, відомство з управління і бюджету, Рада з економічної політики тощо. Ці відомства, створюючі виконавчий апарат при Президентові, дають йому різного роду рекомендації з питань, що належать до їх компетенції. Члени Кабінету не підзвітні Конгресу.