Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Нормативно-правовий договір, його відмінність від індивідуально-правових договорів, їх види



Нормативно-правовий договір – це добровільна угода двох і більше сторін, що містить норми права.

Нормативно-правовий договір – це, як правило, спільний акт-документ, що містить норми права, що є результатом добровільного, взаємопогоджуваного волевиявлення правотворчих органів ( суб'єктів правотворчества).

Нормативно-правовий договір - основне джерело права в міжнародному праві. Ратифіковані міжнародні договори України - джерело права України, невід'ємна частина її національного законодавства (ст. 9 Конституції України). У внутрішньодержавному праві України до нормативно-правових договорів ставиться, наприклад, колективний договір, що укладається профкомом підприємства від імені трудового колективу із власником або уповноваженим їм органом.

Нормативно-правовий акт як найбільш поширена форма права

Традиційно в темі форма права розгляд джерел права починається з нормативно-правового акту. Це дійсно найпоширеніший у цей час вид джерела, що містить норми (правила поведінки), установлені або визнані державою, забезпечені можливістю державного примуса.

Варто звернути увагу, що й поняття акт взагалі ж уживається в теорії права у двоякому змісті. Один - це акт як дія, другий - це акт як матеріальний (письмовий, електронний) носій інформації, як документ. Саме в останньому змісті й позначається нормативно-правовий акт як джерело права.

Поняття нормативно-правовий акт як джерело права охоплює все велике різноманіття правових норм, що регулюють не менш різноманітні й незліченні соціальні зв'язки в суспільстві. Теоретикам права довелося чимало потрудитися, щоб класифікувати нормативно-правові акти, знайти чіткі критерії цієї класифікації, зробити її зручної для наукового й, головне, практичного вживання.

Можна визначити найбільш важливі критерії, по яких безпосередньо або по їхньому сполученню виділяються види нормативно-правових актів. Це наступні критерії: склад нормативно-правового акту, процедура його прийняття, орган, що приймає акт, коло осіб, на яких поширюється його дія, простір і час, які також охоплюються дією акту, втрата юридичного значення, системність, внутрішня структура, організаційні етапи й ряд інших критеріїв.

Закони. Види законів

По складу, органу й процедурі прийняття виділяється, насамперед, такий вид нормативно-правового акту, як закон.

Закон - це нормативно-правовий акт, що приймається з дотриманням правил по встановленій процедурі відповідно до компетенції законодавчих органів влади (парламентом, конгресом, верховним сонетом, зборами й т.д.).

Закону присвячувалися й присвячуються багато наукових праць, відомі класичні й метафоричні визначення закону як у вузькому, так і широкому змісті, навіть прислів'я.

От, наприклад, як визначають закон юристи Древнього Риму:

Папініан – «закон є загальне (для всіх) приписання, рішення досвідчених людей, приборкання злочинів, чинених навмисне або через незнання, загальне (для всіх громадян) обіцянка держави»;

Цельс – «права не встановлюються виходячи з того, що може відбутися й одиничному випадку»;

Гай – «всі народи, які управляються на підставі законів і звичаїв, користуються частиною своїм власним правом, частиною правом, загальним для всіх людей».

У теорії права виділяють і види закону:

· конституцію як Основний закон,

· інші види - конституційні (органічні) закони,

· звичайні закони,

· федеральні закони й закони суб'єктів федерації. У монархічних формах правління існує й така форма закону, як указ монарха (пануючи, короля, імператора й т.д.).

Поряд з найпоширенішою формою - викладом закону в окремому, відособленому письмовому акті - теорія права виділяє й нормативно-правові акти у вигляді кодексів (збірників, списків - панцира.). Цивільний, карний, сімейний, трудовий і інший кодекси - це збірники, що поєднують по єдиному предметі регулювання й, як правило, методу велику сукупність, систему правових норм.

Кодекс - це теж закон, але за формою представлений в «книжковому» стані. Кодекси зручні в багатьох відносинах: охоплюють правовим регулюванням основну частину суспільних відносин у відповідній області соціального життя, систематизовані, ними легко користуватися, адресат (суб'єкт права) знає, куди треба «подивитися» (у кодексів існує, як правило, допоміжний пошуковий апарат) і т.д.

Своєрідними видами нормативно-правових актів, у яких знаходять своє вираження закони, є зводи законів, збори законодавства й т.п.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.