Вплив політики на право, його зміст, напрями правового регулювання

Боротьба за владу та її утримання, участь у справах держави, формування і функціонування інститутів демократії — це сфера політики.

Політика з'явилася разом із державою. Інші суб'єкти політичної системи (партії, громадські об'єднання тощо) формувалися поступово, набуваючи навички впливу на розробку і здійснення політики. Політика може проводитися в різних територіальних рамках — держави, регіону, області, міста, району тощо. Ми розглядаємо політику держави, яка (політика) може бути визначена як стратегічний курс держави (має три види діяльності: виробітку курсу політики, вибір цього курсу, реалізація вибраного курсу). Вироблення курсу політики, як правило, — прерогатива політичних партій. Виборці, що голосують на виборах за програму тієї чи іншої партії, вибирають курс політики держави. Реалізація вибраного курсу політики здійснюється через механізм держави урядом, сформованим партією (або блоком партій), яка перемогла на виборах. Держава відповідальна за реалізацію політичного курсу, який повинен відповідати інтересам суспільства.

Політика і право тісно взаємозалежні. Процес прийняття закону (законодавчий процес) також є політичним за своїм характером. Принципи справедливості та свободи, закладені в праві, здійснюються соціальними групами, класами, народами (націями), а процес їх реалізації в будь-якому випадку набуває політичного характеру.

Наприклад, політичний характер має рішення населення Криму про самовизначення у формі Автономної Республіки в складі України або прийняття нової Конституції Автономної Республіки Крим у 1998 р. Якщо принципи справедливості та свободи вірно відбиваються в політиці і згодом одержують законодавче закріплення, можна сказати, що політика відповідає праву. Якщо політика спотворює принципи справедливості та свободи, то відповідною праву вона не стає й існує у формі довільного законодавства. Актуально звучать нині слова Іммануїла Канта: «... усій політиці слід преклонити коліна перед правом...».

Право залежить від політики:

Ø будь-які інтереси людей перед тим, як стати правом, мають бути опосередковані державною політикою (діяльністю законодавчих та інших правотворчих органів держави);

Ø політика в праві формується у вигляді формально закріплених прав та обов'язків.

Політичні вимоги стають правом лише в тій мірі, у якій вони закріплені в системі загальнообов'язкових норм, що охороняються державою.

Політика залежить від права, яке є засобом вираження політики, її реалізації, гарантом пропаганди на користь визначеної політики.

Право впливає на політику:

Ø конституційно закріплює політичний лад суспільства, механізм дії політичної системи (поділ влади, політичний плюралізм, статус партій, виборче право та ін.), політичні права та свободи громадян;

Ø робить легітимними політичні рішення і органи державної влади, що забезпечує їм підтримку населення (у тому числі не допускає протидії владі у разі прийняття непопулярних рішень), визначає межі та можливості діяльності як опозиції, так і правлячих структур;

Ø гарантує (охороняє і захищає) політичні права і свободи громадян, забезпечує механізм їх реалізації.

Право виступає як своєрідний індикатор зрілості політики того чи іншого класу, народу (нації), держави.

У демократичній державі легітимація офіційної політики передбачає її відповідність праву, а легалізація — закріплення в правовому законі.

Питання для самоконтролю:

1. Чому право є відносно самостійним явищем?

2. Як економіка впливають на формування права?

3. Чи впливає право на економіку? Яким чином?

4. Зв'язок права та політики. Які аспекти цього зв’язку?

5. Які принципи її здійснення правової політики?

6. Яким чином здійснюється регулювання правом статусу суб'єктів політики та їх діяльність.

7. Якими шляхами впливає право на політику?

8. Чи можливо використовувати право для встанов­лення правового статусу, закріплення принципів політичної діяльності, фіксації законних форм здійснення і гарантування свободи політичної діяльності?

Тема № 3.6 Норми права

«Норми права є первинною клітиною пра­вової матерії»

професор С.С.Алексєєв

План

1. Поняття та основні ознаки норм права

1.1. Норма права як втілення єдності форми і змісту в праві

2. Структура норми права: її поняття, значення, елементи

2.1. Зміст гіпотези, диспозиції, санкції та їх класифікація

2.2. Співвідношення структури норми права та тексту структурних частин нормативного акта

3. Класифікація норм права

3.1. Норми - цілі, норми – завдання, норми – дефініції, норми – презумпції тощо

3.2. Колізійні норми права

3.3. Регулятивні та правоохоронні норми права

3.4. Зобов’язуючі, забороняючі, уповноважуючі норми права

3.5. Види норм права за характером їх приписі: імперативні, диспозитивні, заохочувальні, рекомендаційні

3.6. Матеріальні та процесуальні норми права, їх особливості, співвідношення

4. Форми вираження гіпотези. Абстрактна (загальна) форма. Казуальна (конкретна) форма.

5. Різновиди санкцій. Абсолютно визначені, відносно визначені, альтернативні санкції

6. Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах

7. Співвідношення і взаємодія норм права з іншими соціальними нормами

Поиск по сайту: