Ділова документація вчителя-дефектолога

Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних за­кладах (далі — Інструкція), затверджена наказом Міністерства осві­ти і науки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059, визначає перелік обов'язкових документів, за формування та зберігання яких відповідають вчитель-дефектолог.

Перелік обов'язкових документів,

за формування та зберігання яких відповідає вчитель-дефектолог:

• План роботи

• Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу

• Індивідуальна картка розвитку дитини

• Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми

• Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації на кожну дитину

• Книга взаємодії між вчителем-дефектологом і вихователями груп

• Графік роботи кабінету, затверджений керівником закладу

• Картотека дидактичних ігор, методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми тощо)

Розглянемо ці документи послідовно.

Планування роботи вчителя-дефектолога

У Інструкції не визначено чітко, які саме плани має складати спеціаліст-дефектолог. Тому, очевидно, він має корис­туватись інструктивно-методичним лис­том «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі» Мі­ністерства освіти і науки України від 01.10.2002 № 1/9-434, у якому зазначено, що педагоги дошкільного закладу повинні передбачати освітню роботу у перспек­тивних і поточних (календарно-тематич­них) планах. У цьому ж листі зауважено, що плани складають у довільній формі (текстовій або графічній). Окремих реко­мендацій щодо планування роботи фахівців-дефектологів лист не містить

Річний план роботи вчителя-дефектолога

Передувати плануванню освітньої і корекційної роботи вчителя-дефектолога має загальний перспективний (річний) план роботи фа­хівця, який складають на початку навчального року, зазначаючи всі види професійної діяльності згідно з посадовою інструкцією,зокрема:

• оформлення ділової документації;

• організаційна та навчально-корекційна робота;

• робота з батьками і громадськістю;

• співпраця з вихователями, медичними працівниками, ін­шими спеціалістами дошкільного закладу (практичний пси­холог);

• підвищення професійної компетентності;

• навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечен­ня освітньої і корекційної роботи.

У цьому плані має бути передбачено зміст роботи та термін її ви­конання. Наприклад:

Розділ 1. Оформлення ділової документації

Так само перераховують усю документацію вчителя-дефекто­лога. Якщо у документі роблять записи декілька разів на рік (напри­клад, у книзі аналізу результативності корекційної роботи з дітьми), то зазначають конкретні терміни або ж вказують: «протягом року».

Розділ 2. Організаційна та навчально-корекційна робота

У цьому розділі, зокрема, планують проведення індивідуаль­них та підгрупових занять з дітьми згідно з програмою, вказують дні тижня відповідно до розкладу; передбачають участь у засіданнях пе­дагогічної ради.

Розділ 3. Робота з батьками і громадськістю

Тут планують такі форми роботи, як: батьківські збори, консуль­тації, лекційно-просвітницькі заходи, обговорення за круглим столом, батьківські конференції, практичні (тренінгові) заняття, спільні свята тощо.

Розділ 4. Співпраця з іншими фахівцями дошкільного закладу

Вказують види співпраці, наприклад: спільне психолого-педагогічне вивчення вихованців групи, складання перспективного плану навчально-корекційної роботи, проведення батьківських зборів тощо.

Розділ 5. Підвищення професійної компетентності

У цьому розділі планують заходи з підвищення власної профе­сійної майстерності згідно з рівнем фахової кваліфікації (наприклад, курси підвищення кваліфікації, стажування); методичну роботу, зо­крема й самоосвітнього характеру, обов'язково вказуючи тему для самоосвіти й очікувані результати роботи над цією темою

Розділ6. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення освітньої і корекційної роботи

Тут фахівець зазначає, яку саме роботу він проводитиме з ме­тою створення (удосконалення) навчально-методичної і матеріаль­но-технічної бази. Це може бути розроблення конспектів занять, виготовлення дидактичних посібників, оснащення робочого місця тощо.

Річний план роботи має бути неформальним, містити конкрет­ний зміст роботи, форми проведення і терміни виконання.

Перспективний план навчально-корекційної роботи

На основі освітньої програми, за якою працює дошкільний заклад, вчитель-дефектолог складає перспективний план навчально-корекційної роботи. Перспективний план навчально-корекційної роботи може бути оформлений у вигляді сітки, де визначені види занять, які прово­дить вчитель-дефектолог, їх тематику і дати проведення. Наводимо приклад такого документа на місяць для дошкільників з вадами розу­мового розвитку.

Фрагмент перспективного плану навчально-корекційної роботи в дошкільному навчальному закладі для дітей з вадами розумового розвитку

Перший рік навчання

Примітка.У перспективному плані навчально-корекційної роботи не зазначають мету, бо це дублюватиме календарно-тематич­ний план.

Календарно-тематичний план навчально-корекційної роботи

У календарно-тематичному плані навчально-корекційної робо­ти вчитель-дефектолог визначає освітні та корекційні цілі заняття, його структуру, види роботи з дітьми.Розгорненість форми плану­вання заняття (конспект, план-конспект, план) залежить від досвіду вчителя-дефектолога. Якщо роботу з дітьми проводять у підгрупах, то уточнюють цілі для кожної з них. Адже поділ на підгрупи у дошкільному навчальному закладі для дітей з вадами розумового роз­витку здійснюють за рівнем інтелектуальних можливостей дітей та з урахуванням клінічних діагнозів.

Форми організації освітнього процесу будуються відповідно до сучасних вимог спеціальної педагогіки та дефектології.

Навчальний рік починається 1 вересня і закінчується 31 травня, з 1 червня по 31 серпня триває літній оздоровчий період.

Двічі на рік (вересень, травень) здійснюється моніторинг результативності засвоєння діючої програми дошкільниками.

Програмове забезпечення освітнього процесу:

- Програма навчання та виховання розумово відсталих дітей дошкільного віку. – Київ, 2000 р.

- Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». –Тернопіль, 2013 р.

- «Я відкриваю світ» Авторська програма творчої групи Херсонського спеціального дитячого сада № 8 з соціально-емоційного розвитку дітей дошкільного віку. – Херсон, 2011р.

Розвивальне, особистісно орієнтоване навчання дошкільників проводиться фронтально, по підгрупам та індивідуально, залежно від змісту, завдань, складності. Колективна та групова діяльність здійснюється на заняттях, що мають визначений час, місце, обладнання. Навчання у формі занять проводиться, починаючи з 4-го року життя, з поступовим нарощуванням їх кількості та тривалості.

Тривалість організованої навчальної діяльності однієї дитини або окремої групи дітей упродовж дня відповідає таким вимогам:

Перший рік навчання (4-й рік життя) – 40-50 хв.

Другий рік навчання (5-й рік життя) – 50- 60 хв.

Третій рік навчання (6-й рік життя) – 60 - 75 хв.

Четвертий рік навчання (7-й рік життя) – 75-90хв.

Даний розподіл часу може змінюватись залежно від завдань, їх актуальності, складності, бажання та спроможностей дітей.

Заняття починаються о 9 год. ранку і їх тривалість становить:

група першого року навчання (4-й рік життя) – 10-15хв.

група другого року навчання (5-й рік життя) – 15-20 хв.

група третього року навчання (6-й рік життя) – 20хв.

група четвертого року навчання (7-й рік життя) – 25-30хв.

Календарно-тематичний план навчально-корекційної роботи

Поиск по сайту: