Специфіка корекційної роботи вчителя-логопеда з дітьми із вадами зору,які мають мовленнєві порушення

Діти з вадами зору мають проблеми у спілкуванні із дорослими,з іншими дітьми,не володіють способами засвоєння суспільного досвіду. Більшість дітей крім вад зору мають різні мовленнєві порушення. У літературі,присвяченій проблемам логопедії,порушення мовлення у дітей з вадами зору своєрідні за виразністю,симптоматикою і структурою. Разом із зоровим дефектом вони зумовлюють непідготовленість дітей до навчання в школі.

Вчитель-логопед,який працює в дошкільному закладі для дітей з вадами зору, потребує знань в галузі офтальмології, тифлопсихології, тифлопедагогіки. Його робота вимагає використання різноманітних форм та різнобічних підходів, а саме: проведення групових та індивідуальних занять з дітьми,методичну роботу з вихователями,батьками,співпрацю з іншими спеціалістами.

Важливим моментом в організації логопедичної роботи є проведення обстеження слабозорих дітей з порушенням мовлення впродовж перших двох тижні навчання (вересень) та в кінці навчального року (останні два тижні травня). Результати обстеження фіксуються в мовленнєвій картці. В ній також реєструється стан всіх основних мовленнєвих функцій, стан слуху,зору,моторики тощо, причини та етіологія мовленнєвої і зорової патології. За результатами обстеження педагог складає індивідуальний план корекційно-відновлювальної роботи на кожну дитину. В період обстеження логопед комплектує підгрупи дітей,які мають однорідні порушення мовлення та зору, та визначає дітей,що потребують індивідуальної форми навчання. Індивідуальною формою навчання охоплені сліпі і слабозорі діти які мають важкі вади мовлення. Вони не в стані оволодіти навчальним матеріалом на заняттях зі всією групою,потребують специфічних прийомів логопедичної роботи. Саме тому на першому році навчання логопед проводить тільки індивідуальні заняття, а згодом вводить дітей в підгрупи. Індивідуальні заняття потрібно проводити щоденно за спеціальними методиками відповідно до логопедичних діагнозів із врахуванням особливостей роботи зі сліпими і слабозорими дітьми.За необхідністю дітей можна об′єднувати для проведення індивідуально-підгрупових занять (2-3 дитини,які мають спільні мовленнєві вади).В наступні роки всі діти залучаються до занять в підгрупах.

Плануються наступні напрямки корекції мовлення:

- формування зв′язного мовлення, граматично правильного мовлення, збагачення і уточнення лексичного запасу,формування фонетико-фонематичних процесів,грамота.

Розподіл кількості підгрупових занять за віком та діагнозом:

-діти з дислалією та фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ)-2 рази на тиждень.

Середній дошкільний вік:заняття з розвитку лексико-граматичних категорій та фонетико-фонематичних процесів. Тривалість занять- 25 хвилин.

Старший дошкільний вік:заняття з розвитку лексико-граматичних категорій,формування зв′язного мовлення,фонетико-фонематичних процесів та грамоти. Тривалість занять- 25 хвилин.

-діти з нерізко вираженим загальним недорозвитком мовлення (НВЗНМ), загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), затримкою психічного розвитку (ЗПР) –3 рази на тиждень.

Середній дошкільний вік:заняття з розвитку лексико-граматичних категорій, формування зв′язного мовлення та формування фонетико-фонематичних процесів. Тривалість заняття- 25 хвилин.

Старший дошкільний вік: заняття з розвитку лексико-граматичних категорій, формування зв′язного мовлення,розвитку фонетико-фонематичних процесів та грамоти. Тривалість заняття- 25 хвилин.

Весь інший час проводиться індивідуальна робота з дітьми. Кількість індивідуальних занять залежить від віку дитини та складності мовленнєвої патології.

Середній дошкільний вік -15 хвилин.

Старший дошкільний вік - 15 хвилин.

Індивідуально-підгрупові заняття – 25 хвилин.

Планування та проведення індивідуальної роботи залежить від мовленнєвої патології,а саме:

-Дислалія– планується проводити артикуляційну гімнастику, постановку та автоматизацію звуків,які неправильно вимовляються,розвиток фізіологічного дихання.

- Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ)- планується проводити артикуляційну гімнастику, постановку, автоматизацію та диференціацію звуків,які неправильно вимовляються,розвиток фізіологічного дихання,розвиток фонематичних процесів

- Нерізко виражений загальний недорозвиток мовлення (НВЗНМ), загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), затримка психічного розвитку (ЗПР)- планується розвиток психічних процесів,артикуляційної гімнастики, постановка, автоматизації та диференціація звуків,розвиток фізіологічного дихання,розвиток лексико-граматичної сторони мовлення,розвиток зв′язного мовлення,розвиток дрібної моторики,розвиток фонематичних процесів,попередження порушень писемного мовлення.

Кількість завдань розподіляється логопедом з урахуванням особистісних можливостей дитини.

Важливо,щоб корекційна логопедична робота мала специфічну методичну спрямованість,проводилась диференційовано з врахуванням: мовленнєвих,зорових діагнозів,а також віку дитини; охоплювала різні сторони мовленнєвої і пізнавальної діяльності. За таких умов відбувається не лише розвиток мовлення,але й саме мовлення стає потужним компенсаторним фактором.

У системі логопедичних занять з дітьми,які мають вади зору, здійснюється комплексний підхід до корекції розвитку дитини. Під час роботи над збагаченням і уточненням словникового запасу значна увага приділяється розвитку сенсорного сприймання (форма предметів,їх колір,величина),зорового сприймання (аналіз частин предмета і його впізнавання за суттєвими ознаками), зорово-просторових уявлень (словесне позначення просторових властивостей предметів та їх розміщення в просторі). Вчитель-логопед також працює над розвитком у дітей дрібної моторики,пізнавальної активності та таких психічних процесів,як стійкість уваги і пам’яті. Специфіка роботи вчителя-логопеда з дітьми з вадами зору полягає не лише в організації і планування занять,а й у виготовленні дидактичного матеріалу. Береться до уваги його величина, інтенсивність кольорів,рельєфність тощо. Доцільно підбирати велику кількість малюнків,предметів одного типу,відповідних розмірів,кольорів та іграшок,найбільш подібних до реальних об′єктів. Потрібно максимально використовувати реальні предмети (овочі,фрукти,посуд),а також муляжі,макети,опудала тощо. Для дітей з порушеннями зору характерні гіподинамія, нескоординованість рухів,недорозвиток дрібної моторики. Для профілактики зорової втоми і попередження прогресування очних хвороб логопед в своїй роботі керується рекомендаціями лікаря-офтальмолога,чергує на заняттях періоди зорового сприймання на близькій і далекій відстані від очей, проводить розслаблюючу гімнастику для очей.

2) Планування роботи вчителем-логопедом з дітьми,які мають вади зору та мовленнєві порушення здійснюється на основі програмно-методичного комплексу (Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років)рекомендованого Міністерством освіти і науки,молоді та спортуУкраїни (лист №1/11-18797 від 05.12.2012 року).

Програми для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з вадами зору./За аг.ред.В.М.Ремажевської-Львів:Український бестселер.-2010-243 с.

Ведення ділової документації здійснюється за наказом №1059 від 01.10.2012 року Міністерством освіти і науки,молоді та спорту України (про затвердження Примірної інструкції з діловодства в дошкільних навчальних закладах).

7.Вчитель-логопед:

7.1.План роботи.

7.2.Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу

7.3.Картка мовленнєвого розвитку розвитку кожної дитини

7.5.Книга аналізу результативності корекційної роботи з дітьми

7.6.Витяги з протоколів психолого-медико-педагогічної консультації на кожну дитину

7.7.Книга взаємодії між вчителем-логопедом і вихователями груп

7.8.Графік роботи кабінету,затверджений керівником закладу

7.9.Картотека дидактичних ігор,наочності та методичних посібників.

Поиск по сайту: