Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Причини травматизму та методи його аналізу



Причини виробничого травматизму поділяють на:

організаційні — відсутність або неякісне проведення інструк­тажу і навчання, відсутність контролю, порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів, законодавства, неви­конання заходів з охорони праці, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання, невідповідність до норм санітарно-гігієнічних чинників (освітлення, мікро­клімат, стан повітряного середовища тощо);

технічні — невідповідність до вимог безпеки праці або не­справність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту, конструктивні недоліки обладнання;

психофізіологічні — помилкові дії внаслідок втоми людини через надмірну важкість у роботі, монотонність праці, хво­робливий стан, необережність.


518____________________________________________________ Розділ 13

З метою аналізу причин виробничого травматизму застосову­ють такі методи: статистичний (груповий), топографічний, моно­графічний, економічний, експертний.

Статистичний (груповий) методзаснований на вивченні трав­матизму за документами, звітами, актами, журналами реєстрації. Це дає змогу групувати випадки травматизму за певними ознака­ми, професіями потерпілих, робочими місцями у цехах, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травматизм тощо.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти і важкості:

де Кч — коефіцієнт частоти травматизму; Н — кількість випадків травматиз му за звітний період; Т — середньоспискова кількість працюючих; К — ко­ефіцієнт тяжкості травматизму; Д — кількість днів непрацездатності.

Ці коефіцієнти дають можливість вивчати динаміку травма­тизму, порівнювати його з іншими підприємствами.

Топографічний методбазується на тому, що на плані цеху (під­приємства) відзначаються місця, де траплялися нещасні випад­ки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обслідування і проведення профілактич­них заходів.

Монографічний методполягає в детальному обстежуванні всьо­го комплексу умов праці: технологічного процесу, обладнання ро­бочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту; розроблення відповід­них профілактичних заходів.

Економічний методбазується на визначенні та аналізі втрат, що викликані виробничим травматизмом і профзахворюваннями, аналізі ефективності використання фондів охорони праці.

Метод експертних оцінокдає змогу встановлювати найваж­ливіші причини травматизму на основі оцінок (рангів), поставле­них експертами. Для використання цього методу попередньо роз­робляється перелік можливих причин травматизму. Картки з мож­ливими причинами (чинниками) роздаються експертам. Залежно від важливості чинника, експерти проставляють відповідний ранг.


Система управління та законодавство з охорони праці 519

Цей метод дає змогу визначити найвагоміші причини травматиз­му на підприємстві, дільниці, у цеху і визначити найдоцільні­ший шлях до покращення охорони праці.

Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків і професій­них захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення і за­безпечення умов праці на рівні нормативних вимог.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.