них частин устаткування по відношенню до землі до допустимого значення.
У той же час застосування занулення в мережах до 1000 В 3 ізольованою нейтраллю суворо заборонене. У цьому випадку (рис. 10.16,б) замикання фази на землю призвело б до появи на за-нулених частинах устаткування по відношенню до землі напруги
Uk, яка майже дорівнює фазній напрузі мережі, що є смертельно небезпечною для людей. Напруга непошкоджених фаз по відношенню до землі збільшилася б майже до лінійної.
Згідно з вимогами ПУЕ, опір заземлюючого пристрою, до якого приєднані нейтралі генераторів і трансформаторів, повинен бути не більшим 2 Ом — для електроустановок напругою 660/380 В, 4 Ом — для електроустановок напругою 380/220 В і 8 Ом — для електроустановок напругою 220/127 В.
При питомому електричному опорі землі р, який перевищує 100 Ом х м, можна підвищувати вказані значення в р/100 разів (але не більше, ніж у 10).
Необхідні опори заземлення нейтралей повинні бути забезпечені з урахуванням використовування природних заземлювачів, а також заземлювачів повторних заземлень нульового дроту повітряних ЛЕП при кількості ліній, які відходять, не менше двох. Проте, опір штучних заземлювачів у цих заземлюючих пристроях повинен бути не більший за 15 Ом для електроустановок напругою 660/380 В, ЗО Ом для електроустановок напругою 380/220 В і 60 Ом для електроустановок напругою 220/127 В, якщо нижчі опори не потрібні за умов блискавкозахисту. Згідно з технічним циркуляром "Використовування залізобетонних фундаментів промислових будівель як заземлювачів" № 9-6-186/78 від 29.12.78, ця вимога не є обов'язковою у разі використовування фундаментів залізобетонних будівель як заземлювачів. Необхідні опори заземлюючих пристроїв повинні бути забезпечені у будь-який час року з урахуванням стану землі (висихання, промерзання).
Для природних заземлювачів, які знаходяться нижче за глибину промерзання, а також для заземлювачів, які знаходяться в землі, що промерзла, не потрібне введення поправкових коефіцієнтів, що враховують сезонні зміни питомого опору землі.
Для електроустановок різних призначень і напруг слід застосовувати один загальний заземлюючий пристрій. У цьому випадку опір заземлюючого пристрою повинен відповідати вимогам до заземлення тих електроустановок, для яких необхідний якнайменший опір заземлюючого пристрою.
електробезпека на будівельному майданчику
10.10.3. Устаткування, що підлягає заземленню та зануленню
Заземлення (занулення) електроустановок слід виконувати:
— при напрузі змінного струму 380 В і вище й постійного струму 440 В і вище — у всіх електроустановках;
— при номінальних напругах змінного струму, вищого за 42 В, і постійного струму, вищого за 110 В — в електроустановках, розміщуваних у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх установках;
— у вибухонебезпечних установках — за будь-якої напруги змінного і постійного струму.
До частин, які підлягають заземленню (зануленню), належать:
— металоконструкції розподільних пристроїв, каркаси щитів, пультів, шаф, з'ємні частини конструкцій, якщо на них встановлено електроустаткування напругою змінного струму, вищою за 42 В, або постійного струму, вищою за 110 В;
— металеві кабельні конструкції, металеві кабельні сполучні муфти, металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів (на початку і в кінці траси), металеві оболонки дротів, сталеві труби електропроводки, троси і сталеві смуги, на яких закріплені кабелі і дроти (окрім тросів і смуг, по яких прокладені кабелі і дроти із заземленою або зануле-ною металевою оболонкою чи бронею), інші металоконструкції, пов'язані з установкою електрообладнання;
— залізобетонні та металеві опори повітряних ліній електропередачі напругою до 1 кВ;
— електрообладнання, встановлене на опорах повітряних ліній електропередачі;
— електрообладнання, розміщене на рухомих частинах верстатів, машин і механізмів.
Заземленню (зануленню) не підлягають:
корпуси електрообладнання, встановленого на заземлених (занулених) металевих конструкціях, за умови забезпечення між ними надійного електричного контакту, для чого на
Розділ 10
опорних поверхнях повинні бути передбачені зачищені й не-забарвлені місця;
— з'ємні або ті, що відкриваються, частини металевих каркасів розподільних пристроїв, шаф, огорож, дверей тощо, якщо на цих частинах не встановлене електрообладнання, що підлягає заземленню (зануленню);
— корпуси електроприймачів із подвійною ізоляцією і корпуси електроприймачів, що вмикаються до мережі через розділяючий трансформатор;
— арматура ізоляторів, відтяжки, кронштейни й освітлювальна арматура при встановці їх на дерев'яних опорах повітряних ліній електропередачі, якщо заземлення не потрібне за умов захисту від атмосферних перенапружень. У разі прокладки по дерев'яній опорі кабеля з металевою заземленою оболонкою або неізольованого заземлюючого провідника перераховані частини повинні бути заземлені (занулені);
— рейкові шляхи (окрім кранів), що виходять за територію електростанцій, підстанцій, розподільних пристроїв і промислових підприємств.
10.10.4. Основні вимоги до системи занулення
Система занулення виконає свої захисні функції у випадку замикання струмоведучих частин на корпус, якщо буде здійснене надійне автоматичне вимкнення ушкодженої ділянки мережі з мінімально можливим часом спрацьовування апаратів захисту й знижено до допустимого значення напруги дотику, що виникає при замиканнях на корпус (протягом часу роботи захисних пристроїв) і на землю.
Виходячи із принципу дії занулення, апарати захисту від коротких замикань повинні бути у всіх фазах живильної мережі-
Надійність і час роботи апаратів захисту при замиканні фази на занулений корпус визначаються значенням струму однофазного короткого замикання Ік, що повинен задовольняти умови:
h * #V <10-39)
де І' — номінальний струм спрацьовування апарату захисту, А; К — в°е фіцієнт кратності струму однофазного замикання стосовно номінального стрУ му спрацьовування апарату захисту.
де гфй хф— відповідно, активний і внутрішній індуктивний опір фазного проведення, Ом; гні хн— те ж, для нульового захисного провідника, Ом; х' -_ зовнішній індуктивний опір ланцюга фаза — нуль, Ом.
Згідно з вимогами ПУЕ, повна провідність нульового захисного провідника у всіх випадках повинна бути не менше 50 % повної провідності фазного провідника. Але не завжди виконання цієї вимоги є достатнім для забезпечення необхідної кратності струму замикання на корпус, і тоді необхідно збільшити провідність нульових захисних провідників. У деяких випадках Правила вимагають рівних перетинів фазних і нульових захисних провідників.
При використанні в якості нульових захисних провідників четвертих жил кабелів, алюмінієвих оболонок кабелів і сталевих труб електропроводок зовнішній індуктивний опір можна не враховувати. В інших випадках для практичних розрахунків приймається х' ~ 0,6 Ом/км.
У трансформаторів зі схемою сполуки обмоток "трикутник — зірка" й "зірка — зиґзаґ" повний опір у середньому в 3 рази менший, ніж у трансформаторів зі схемою сполуки обмоток "зірка — зірка".
Таким чином, ціль розрахункової перевірки системи занулен-ня полягає в знаходженні струму однофазного короткого замикання, визначенні кратності цього струму щодо номінального струму спрацьовування апарату захисту й відповідності системи вимогам ПУЕ. З огляду на наближений характер цього розрахунку, гарантією ефективності системи занулення є обов'язкова перевірка ланцюга фаза — нуль під час приймально-здавальних і профілактичних випробувань.
У випадку, якщо кратність струму однофазного замикання менша за потрібну, слід вжити відповідних заходів, а саме:
— збільшення провідності нульових захисних провідників;
— вибір раціональних трас і способів прокладання струмове-дучих і нульових захисних провідників, що забезпечують скорочення довжини й зменшення зовнішнього індуктивного опору ланцюга фаза — нуль;
— наближення електроприймача по мережі до джерела живлення;
— збільшення перетинів фазних провідників.
Основні заходи, що забезпечують здатність вимикати системи занулення, зводяться до таких:
електробезпека на будівельному майданчику_______________________ 309
— забезпечення необхідної ПУЕ кратності струму однофазного короткого замикання стосовно номінального струму апарату захисту;
— забезпечення провідності нульових захисних провідників у всіх випадках не менш 50 % провідності фазних проводів;
— застосування трансформаторів із групою з'єднань "трикутник — зірка" й "зірка — зиґзаґ";
— установка апаратів захисту на всіх ділянках у всіх фазах живильної мережі;
— відсутність комутаційних пристроїв й апаратів захисту в нульових провідниках;
— виконання індивідуального захисту електроприймачів. У випадку застосування групового захисту система занулення повинна бути виконана таким чином, щоб вимкнення відбувалося при однофазних замиканнях у кожному із приєднаних електроприймачів;
— установка апаратів захисту з номінальними струмами спрацьовування, що не перевищують розрахункових значень;
— сувора заборона застосування некаліброваних (саморобних) плавких вставок.
При проектуванні й монтажі електропостачання будівельних майданчиків, з огляду на підвищену небезпеку виробництва будівельних робіт, особливо на відкритому повітрі, вимоги до забезпечення здатності, що вимикає, системи занулення не повинні знижуватися.
Забезпечення безпеки дотику до занулених корпусів в аварійний період — захисна функція системи занулення, і повинна виконуватися у двох аварійних режимах: при замиканнях фази на землю — завдяки заземленню нейтралі; при замиканні фази на занулені корпуси обладнання — за допомогою "повторного" заземлення нульового захисного провідника.
Повторне заземлення нульового захисного провідника застосо-ється для зниження напруги занулених конструкцій і нульово-го захисного провідника щодо землі під час замикання на корпус.
При замиканні фази на корпус напруга нульового захисного провідника й занулених корпусів у місці замикання й за ним сто-совно землі U , В, дорівнює падінню напруги в повному опорі ну-льового захисного провідника Zh3, Ом.
Згідно з вимогами ПУЕ, повторні заземлення нульового захисно провідника варто виконувати на кінцях повітряних ліній (або
Розділ 10
відгалужень) довжиною більше 200 м, а також на введеннях повітряних ліній у будинки, електроустановки яких підлягають зануленню.
При розміщенні електроустановок, що підлягають зануленню поза будинками з живленням по повітряній лінії відстань від електроустановки до найближчого заземлювача повторного заземлення нульового проведення лінії або до заземлювача нейтралі джерела живлення повинна бути не більшою ніж 100 м (по трасі лінії).
Для пристрою повторних заземлень, насамперед, варто використовувати природні заземлювачі, наприклад, залізобетонні опори або заземлюючі пристрої для захисту від грозових перенапруг.
Загальний опір заземлюючих пристроїв усіх повторних заземлень нульового проводу кожної повітряної лінії електропередачі повинен бути не більшим ніж 5 Ом для електроустановок напругою 660/380 В, 10 Ом для — електроустановок 380/220 В, 20 Ом -для електроустановок 220/127 В. При цьому опір заземлюючого пристрою кожного з повторних заземлень повинен бути не більшим ніж 15 Ом для електроустановок напругою 660/380 В, ЗО — для електроустановок 380/220 В, 60 — для електроустановок 220/127 В.
ПУЕ пропонують виконувати повторні заземлення нульового захисного провідника тільки на повітряних лініях, тому що саме в цих умовах найбільш імовірний обрив нульового захисного провідника.
Проте для зниження напруги дотику при замиканні на корпус, особливо в умовах будівельного майданчика, варто рекомендувати пристрій повторних заземлень нульового захисного провідника на кабельних уведеннях у споруджувані будинки, а також поблизу вилучених електроустановок, розташованих поза будин-ками, при живленні їх шланговим кабелем за максимального використання природних заземлювачів. Залежно від конкретний умов місця повторних заземлень нульового проводу слід узгоджу вати при проведенні проектних робіт.
10.10.5. Виконання заземлень і занулень електроустановок
Електросилові установки.Заземлення (занулення) електросилових установок у будівництві проводиться, зазвичай, із використанням у якості заземлюючого (нульового захисного) провідника окремої жили живильного кабеля або спеціально передбаченого для цієї ж мети проведення, прокладеного разом зі струмоведучими проводами.
Електроустаткування, встановлене на вібруючих основах, що рухаються, або часто демонтуються, заземлюються (занулюють-ся) за допомогою гнучких перемичок між корпусом електродвигуна й нерухомою заземленою (зануленою) основою або нерухомим заземлюючим (нульовим захисним) провідником.
Сталеві заземлюючі (нульові захисні) провідники приєднуються до корпусів апаратів (щитків, шаф тощо) за допомогою болтових з'єднань. Контактні поверхні повинні бути зачищені до металевого блиску й змазані тонким шаром технічного вазеліну.
Установлені на заземлених (занулених) каркасах (корпусах) щитків, шаф, ящиків електричні апарати в металевому корпусі Додаткового заземлення (занулення) не вимагають. Також не вимагають додаткового заземлення (занулення) щитки, шафи та ящики з електроустаткуванням, установлені на заземлених (занулених) основах (опорах). При цьому між заземленою (зануленою) основою й установленим на ній апаратом, щитком, ящиком У металевому корпусі має бути забезпечений надійний металевий контакт.
Металеві дверцята електроконструкцій, якщо на них установ-лене електроустаткування, що підлягає заземленню, повинні заземлюватися за допомогою гнучких мідних перемичок між двер-чатами й нерухомим заземленим каркасом електроконструкцій (рас. 10.17).
Не потрібно навмисне заземлювати знімні частини або части-ни Що відкриваються, конструкцій, на яких установлене зазем-
лене електроустаткування, за умови забезпечення надійного елек-тричного контакту між цими конструкціями й установленим на
них заземленим електроустаткуванням.
елекробезпека на будівельному майданчику_______________________ 313
спеціально призначеної для них пересувної електростанції й перебувають на відстані не більше 50 м від електростанції, а корпуси електростанції й механізмів мають металевий зв'язок за допомогою сполучних провідників.
Інвентарні заземлювачі пересувних електроустановок повинні виконуватися згідно з вимогами Держстандарту ГОСТ 12.1.030-81 "Электробезопасность. Защитное заземление, зануление". Згідно з цим стандартом, прийняті заземлювачі стрижневого типу діаметром 15 мм трьох типорозмірів: 1180, 1500 й 2000 мм із глибиною занурення в ґрунт відповідно 580, 900 й 1400 мм. Стрижні повинні бути виготовлені зі сталі марки сталь 35, мати антикорозійне покриття й бути багаторазового використання без поломок і деформацій у звичайних ґрунтах не менше 120 разів.
При спорудженні заземлюючих пристроїв пересувних електроустановок відповідно до вимог необхідно максимально використати природні заземлювачі.
У випадку зміни місця й способу живлення пересувної електроустановки потрібно знову перевіряти опір спорудженого заземлюючого пристрою, цілість заземлюючих і нульових захисних провідників. Цілість нульового захисного проводу варто перевіряти по всій його довжині — від пересувної електроустановки до нульової точки джерела живлення.
Для пересувних механізмів, що живляться від стаціонарних або пересувних джерел енергії, виконується заземлення (у мережі з ізольованою неитраллю) шляхом устрою металевого зв'язку із заземлюючим пристроєм джерела живлення або шляхом спорудження власного заземлюючого пристрою (при значному віддаленні від джерела живлення). В останньому випадку вкрай бажаний металевий зв'язок заземлюючих пристроїв споживачів із заземлюючим пристроєм джерела живлення; занулення (у мережі !з глухозаземленою неитраллю) шляхом металевого зв'язку з ней-траллю джерела живлення.
Корпуси електроприймачів, встановлених на пересувних механізмах, повинні мати надійний металевий зв'язок із корпусом Механізму. Для здійснення металевого зв'язку корпусів пересув-них електроустановок із заземлюючим пристроєм або неитраллю
джерела живлення використовують спеціально призначені для
цього нульові захисні жили кабелів або нульові захисні проводи повітряних ліній електропередачі.
ПУЕ, ГОСТ 12.1.030-81, ДНАОП 0.00-5.05-95 [6] висувають низку вимог до заземлення (занулення) будівельних баштових кранів, що пересуваються по рейкових шляхах.
Металеві корпуси електроустаткування крана заземлюють за допомогою спеціальної жили живильного кабеля. Перетин заземлюючої (нульової захисної) жили повинен дорівнювати перетину фазних жил. Ця жила кабеля, що перебуває в загальній оболонці з фазними жилами, приєднується з одного боку до металоконструкції крана, через яку здійснюється електричний контакт із частинами, що підлягають заземленню, а з іншого боку — до мережі заземлення (при ізольованій нейтралі джерела живлення) або занулення (при глухозаземленій нейтралі). Заземлююча (нульова захисна) жила живильного кабеля приєднується з боку живлення до заземленого корпуса пункту підключення (ящик з рубильником і запобіжниками, автомат тощо). У мережах з ізольованою нейтраллю при значному віддаленні від джерела живлення може бути виконаний власний заземлюючий пристрій поблизу крана з використанням природних і штучних заземлювачів.
Згідно з ПУЕ, якщо електроустаткування крана встановлене на його заземлених (занулених) металевих конструкціях і при цьому на опорних поверхнях передбачені захищені й незафарбовані місця для забезпечення електричного контакту, то додаткового заземлення корпусів електроустаткування не потрібно. При цьому повинна бути забезпечена безперервність електричного ланцюга металевих конструкцій крана.
Рейки кранового шляху на початку й наприкінці шляху, а також на стиках повинні бути надійно з'єднані між собою за допомогою перемичок (на зварюванні) для створення безперервного електричного ланцюга. Заземлення (занулення) рейок здійснюється за допомогою сполучного заземлюючого (нульового захисного) провідника, що прокладають між рейковими шляхами й пунктом підключення, корпус якого приєднаний до мережі заземлення (занулення). В якості заземлюючих (нульових захисних) про' відників і перемичок на стиках рейок варто застосовувати круглу сталь діаметром не менше 6 мм (у землі — не менше 10 мм) і сму' гову перетином не менш 48 мм2, товщиною не менше 4 мм. Заземлюючі (нульові захисні) провідники й перемички приварюються до штифта, встановленого на нейтральній осі рейки.
При установці крана на відкритому повітрі рейки шляху варто також приєднувати до додаткових заземлювачів, розташовуваних
електробезпека на будівельному майданчику________________________ 315
поблизу крана. їх повинно бути не менше двох. Кожний з них нарто приєднувати в різних місцях рейкового шляху не менше, ніж двома провідниками. Сумарний опір розтіканню додаткових заземлювачів повинен становити не більше 10 Ом при живленні від мережі із глухозаземленою нейтраллю й не більше 4 — при живленні від мережі з ізольованою нейтраллю. Ці заземлювачі при зануленні виконують функції повторного заземлення.
У якості додаткових, у першу чергу, варто використати природні заземлювачі, за їхньої відсутності — інвентарні й, насамкінець, варто споруджувати штучні заземлювачі, використовуючи для цієї мети вертикальні електроди із круглої сталі діаметром 10—20 мм або з кутової сталі 63 х 63 х 4 мм довжиною 2—3 м. Вертикальні електроди з'єднують між собою і з рейковими шляхами, зазвичай, сталевою смугою розмірами 40 х 4 мм. Усі з'єднання необхідно робити зварюванням.
Кількість вертикальних заземлювачів визначається розрахунком залежно від необхідного опору розтікання й питомого опору ґрунту.
При застосуванні штучних заземлювачів вертикальні електроди забивають у попередньо вириту траншею глибиною 300—700 мм таким чином, щоб над дном траншеї виступали кінці електродів довжиною 100—200 мм, до яких приварюють сполучний провідник — сталеву смугу.
Перед засипанням траншеї має бути складений акт огляду схованих робіт.
При нетривалому строку експлуатації крана на одному об'єкті Допускається забивати вертикальні електроди безпосередньо в ґрунт таким чином, щоб довжина виступаючої над землею частини електрода становила не більше 100 мм.
Після виконання заземлюючого пристрою необхідно перевірити його опір розтіканню струму й у випадку, якщо воно перевищить норму, збільшити кількість вертикальних електродів.
Для пересувних електроустановок третьої групи заземлення виконувати не потрібно, тому що при замиканнях на корпусі цих Установок не виникає небезпека ураження людини, оскільки віданій шлях замикання струму через тіло людини.
За неможливості або недоцільності виконання заземлення пе-ресувних електроустановок варто застосовувати пристрої, що вимикають, відповідного виконання, призначені для використання
самостійний засіб захисту.
316____________________________________________________ Розділ 10
Переносні електроприймачі.Металеві корпуси переносицу електроприймачів напругою вище 42 В змінного й вище 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особ-ливо небезпечних і зовнішніх установках варто заземлювати (за-нулювати), за винятком електроприймачів з подвійною ізоляцієй й тих, що живляться від роздільних трансформаторів.
Переносні електроприймачі варто заземлювати (занулювати) за допомогою спеціальної заземлюючої (нульової захисної) жили що перебуває в загальній оболонці з фазними проводами й не є одночасно провідником робочого струму. Використання для цієї мети нульового робочого проводу забороняється.
Заземлююча (нульова захисна) жила живильного кабеля переносного електроприймача приєднується, з одного боку, до металевого корпуса електроприймача, а з іншого боку — до спеціального захисного контакту вилки штепсельного з'єднання. Перетин цієї жили повинен дорівнювати перетину фазної жили.
Переносні електроприймачі випробувальних та експериментальних установок, що застосовують у закритих приміщеннях, і не потребують переміщення в процесі роботи дозволяється заземлювати (занулювати) стаціонарними або окремими переносними заземлюючими (нульовими захисними) провідниками. В останньому випадку переносні провідники повинні бути мідними, гнучкими, з перетином, не меншим за перетин фазних провідників.
Заземлюючі й нульові захисні провідники переносних проводів і кабелів повинні мати розпізнавальну ознаку.
10.11. Електроустановки напругою до 1000 Вольт 10.11.1. Електричні мережі
Електричні мережі слід віднести до найнебезпечніших видів електроустановок. Електротравми, пов'язані з експлуатацією повітряних і кабельних ліній (різної напруги і призначення)! складають понад 36 % від загальної кількості електротравм у всіх галузях народного господарства.
Більшість електричних мереж, які виконуються при виро0' ництві будівельно-монтажних робіт, має тимчасовий характер-Проте, тимчасові електричні мережі, незважаючи на їхні спе
Електробезпека на будівельному майданчику 317
цифічні особливості, повинні відповідати тим же правилам і нормам,що й постійні.
Повітряні лінії електропередачі (ПЛ). ПЛнапругою до 1000 В широко застосовують як живлячі, а також для магістральних і розподільних мереж на різних будівельних об'єктах.
На території будівельних майданчиків у зоні переміщення і роботи будівельних кранів й інших машин застосовувати для ПЛ голі дроти забороняється. Незахищені ізольовані дроти ПЛ відносно дотику слід розглядати як голі.
За умовами механічної міцності на ПЛ слід застосовувати дроти перетином, мм2, щонайменше: алюмінієві — 16, сталеалюмінієві — 10,сталеві багатодротяні — 25. Сталеві однодротяні дроти повинні мати діаметр не менший за 4 мм. Не допускається їх застосування діаметром більшим за 5 мм. Забороняється використання розплетених дротів.
Для відгалужень від ПЛ до введень в умовах будівельних майданчиків слід застосовувати ізольовані дроти перетином не меншим за ті, що вказані у табл. 10.6.
Таблиця 10.6. Найменші перетини дротів відгалужень від ПЛдо введень, мм2
Матеріал дроту
Проліт, м
до 10
більше 10 до 25
Мідь
Алюміній
Довжина відгалуження від ПЛ до введення повинна бути не більшою за 25 м. Кріплення дротів відгалужень до введень на опорі ПЛ повинно бути глухим.
На опорах допускається будь-яке розташування фазних дротів. Нульовий дріт слід розташовувати нижче фазних. Якщо на опорах спільно з дротами ПЛ прокладають дроти зовнішнього освіт-лення, то їх, згідно з вимогами ПУЕ, слід розміщувати над нульо-вим дротом ПЛ.
Допустимі відстані від елементів ПЛ напругою до 1000 В по вертикалі та горизонталі до землі та різних об'єктів повинні відпо-відати вимогам ПУЕ. .
Розділ10
Найменші допустимі відстані по вертикалі, м, від дротів напругою до 1000 В (за найбільшої стріли провисання) до землі й об'єктів, що перетинаються, складають:
До поверхні землі і проїжджої частини вулиць 6,0
Важкодоступна місцевість — до землі 3,5
Недоступна місцевість — до землі 1,0
Непроїжджа частина вулиць — від дротів відгалужень ПЛ до введень до тротуарів і пішохідних доріжок 3,5
Лісові масиви і зелені насадження — до вершин
дерев, кущів й іншої рослинності 1,0
ПЛ напругою до 1000 В — між найближчими
дротами, що перетинаються 1,0
Дроти і підвісні кабелі ліній зв'язку і радіо трансляційних мереж — до дротів, що пере тинаються, або кабелів 1,25
Залізниця — до головки рейки 7,5
Автомобільні дороги:
до полотна дороги категорії І і II 7,0
те ж III—V 6,0
до дорожніх знаків і їх несучих тросів 1,0
Трамвайна лінія:
до головки рейки 8,0
до несучого троса або контактного дроту 1,5
Тролейбусна лінія:
до проїжджої частини в зоні лінії 10,5
до несучого троса або контактного дроту 1,5
Трубопровід — до його елементів 1,0
Канатна дорога або трубопровід (при проходженні ПЛ під ними) — до містків, захисних сіток канатної дороги або трубопроводу 1,0
(за найменшої
стріли провисання)
Примітки:
1. Не допускається проходження ПЛ напругою до 1000 В над будівлями, зокрема, над побутовими приміщеннями будівельних майданчиків, за винятком підходів відгалуясень від ПЛ до введень у будівлі, а також на територіях стадіонів, шкіл (загальноосвітніх і інтернатів), спортивних комплексів, таборів.
2. Забороняється розташовувати ПЛ над канатними дорогами.
електробєзпека на будівельному майданчику________________________ 319
Попускаються такі найменші відстані по горизонталі від крайніх дротів ПЛ напругою до 1000 В (за найбільшого їх відхилення) до різних об'єктів, м:
Будівлі та будови:
до балконів, терас, вікон 1,5
до глухих стін 1,0
Дерева, кущі та інша рослинність 1,0
Канатна дорога або надземний металевий трубопровід на ділянках траси:
вільних висота опори
обмежених 1,0
Пожежо- і вибухонебезпечні установки — півторакратна до будівель, споруд і зовнішніх техноло- висота
гічних установок опори
Повітряні лінії зв'язку (ЛЗ) і радіотрансля ційних мереж (РМ) — до крайніх дротів: при зближенні ліній на вільних ділянках 2,0
те ж на обмежених ділянках 1,5
у решті випадків висота найбіль-
шої опори ПЛ, ЛЗ або РМ
Трамвайні та тролейбусні лінії — до несучого троса або дроту контактної мережі при зближенні з ПЛ 1,5
Примітка:
Допустима відстань зближення з пожежо- і вибухонебезпечними установками вказана для випадку, коли інші норми зближення не передбачені нормативними документами. На ділянках обмеженої траси допускається зменшення вказаної відстані за узгодженням з відповідними міністерствами і відомствами.
У мережах із ізольованою нейтраллю крюки і штирі фазних Дротів, які встановлені на залізобетонних опорах, а також арматура цих опор повинні бути заземлені. Опір заземлюючого пристрою повинен бути не більший за 50 Ом. У мережах з глухоза-земленою нейтраллю арматура ізоляторів усіх типів, відтяжки, кронштейни, встановлені на металевих і залізобетонних опорах, Повинні бути занулені шляхом приєднання до нульового робочого дроту. Повторне заземлення нульового дроту виконується згідно 3 вимогами, висунутими в підрозділі "Захисне заземлення, занурення, захисне вимкнення".
Заземлюючі та нульові захисні провідники повинні мати діа_ метр не менший за 6 мм.
Крюки, штирі, відтяжки, встановлені на дерев'яних опорах заземленню (зануленню) не підлягають, за винятком тих, що розміщені на опорах, де виконане повторне заземлення нульового дроту, а також тих, що підлягають заземленню за умов захисту від атмосферних перевантажень.
Повітряні лінії не рідше одного разу на місяць повинен оглядати електромонтер. Позачергові огляди лінії необхідно робити після аварії, ураганів, при ожеледі, температурі повітря нижчій за -40 °С тощо.
При оглядах ПЛ необхідно звертати увагу на стан опор, ізоляторів, з'єднань дротів, пристроїв заземлення (занулення), наявність накидів і торкання дротів гілками дерев.
Кабельні лінії. На будівельних майданчиках широко застосовують броньовані силові (при організації електропостачання майданчика і розподільчої мережі) і шлангові переносні кабелі (при організації мереж усередині будівель, що будуються, і для живлення окремих установок і механізмів).
При спорудженні кабельних ліній необхідно здійснювати такі заходи, що виключають виникнення в кабелях при монтажі та експлуатації небезпечних механічних напруг і пошкоджень:
— кабелі, що прокладаються в землі, повинні бути укладені із запасом по довжині ("змійкою"), достатнім для компенсації можливих зсувів ґрунту і температурних деформацій. Укладати запас кабеля у вигляді кілець (витків) забороняється;
— кабелі, прокладені за конструкціями, повинні бути міцно закріплені в кінцевих точках, з обох боків вигинів, у кінцевих закладеннях і сполучних муфтах, при цьому необхідно виключити деформацію оболонок кабеля під дією власної ваги;
— радіуси внутрішньої кривої вигину кабелів повинні мати, по відношенню до їх зовнішнього діаметра, кратності, не менші за вказані у стандартах або технічних умовах на ВІД повідні марки кабеля.
У чотирьохдротяних мережах із глухозаземленою нейтраллю слід застосовувати чотирижильні кабелі. Прокладання нульових робочих жил окремо від фазних забороняється. Дозволяється ви-користовувати як нульовий робочий дріт алюмінієву оболонку
електробезпека на будівельному майданчику______________________ 321
кабеля (за винятком вибухонебезпечних установок), якщо струм у нульовому дроті складає не більше 75 % струму у фазному.
Металеві оболонки і броня кабелів, а також конструкції, на яких прокладають кабелі, повинні бути заземлені (занулені) і мати надійне з'єднання з металевими сполученнями, відгалуженнями, кінцевими муфтами і коробками, а також з металевими корпусами електроприймачів.
Використовувані як заземлюючі (нульові захисні) гнучкі мідні провідники, згідно з вимогами ПУЕ, повинні бути приєднані до свинцевої або алюмінієвої оболонки кабеля і броні за допомогою бандажів з чотирьох витків оцинкованого сталевого дроту діаметром 1—1,5 мм з подальшим припаюванням припоєм ПОС-40. Місця приєднання повинні бути заздалегідь очищені до блиску і луджені припоєм ПОС-40, а алюмінієва оболонка — припоєм А. Тривалість кожного паяння повинна бути не більшою за 3 хв.
Мінімальні перетини мідних заземлюючих (нульових захисних) провідників, мм2, для силових кабелів (з мідними або алюмінієвими жилами) повинні бути не меншими: