Паспортизація цехів та атестація робочих місць

Паспортизація санітарно-технічного стану і наявності засобів охорони праці в цехах передбачає інструментальні вимірювання параметрів виробничого середовища, шкідливих виробничих чин­ників. У результаті паспортизації на підприємствах визначається кількість робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці за шкідливими чинниками (шум, вібрація, запиле­ність, загазованість, температура, вологість повітря), чисельність зайнятих на важких фізичних, небезпечних і шкідливих для здо­ров'я людини роботах; визначаються травмонебезпечні ділянки й операції, виробниче обладнання, будинки і споруди, що не відпо­відають вимогам безпеки праці. Паспортизація проводиться що­річно під керівництвом служби охорони праці разом з керівниц­твом цехів і підрозділів.

Згідно з "Положенням про атестацію робочих місць щодо їх відповідності державним актам про охорону праці" на підставі вивчення результатів атестації кожне робоче місце належить до однієї із груп.

"Атестоване" робоче місце відповідає вимогам нормативних ак­тів про охорону праці. До цієї групи належать робочі місця, де кое­фіцієнт атестації робочого місця (відношення фактичного стану до нормативного) дорівнює І, стан умов праці належить до 1—2 класу (за гігієнічною класифікацією).

"Атестоване й вимагає пільг і компенсацій" робоче місце, на яко­му стан умов праці належить до 3-го класу (важкі та шкідливі умови).

Згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 13), за результатами атестації робочих місць складаються карти умов праці, в яких фіксуються санітарно-гігієнічні умови праці, її важ­кість і напруженість. На підставі атестації визначаються чинни­ки, які можуть впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків, і призначаються пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги.

Результати атестації використовуються підприємствами також для здійснення заходів для поліпшення умов праці, встановлен­ня інших пільг і компенсацій (доплати, скорочений робочий день, додаткові відпустки, спеціальне харчування).

462____________________________________________________ Розділ 13

Оцінювання умов праці проводиться на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небез­печності чинників виробничого середовища, важкості та напру­ження трудового процесу". Виходячи з Гігієнічної класифікації, умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас — оптимальні умови праці — такі умови, за яких збе­рігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються переду­мови для підтримування високого рівня працездатності;

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для ро­бочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здо­ров'я працюючих і їхніх нащадків у найближчому та віддаленому періодах;

3 клас — шкідливі умови праці — характеризуються наявні­
стю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні
нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм пра­
цюючого та (або) його нащадків;

4 клас — небезпечні (екстремальні) — умови праці, що харак­
теризуються такими рівнями чинників виробничого середовища,
вплив яких протягом робочої зміни (або ж ії частини) створює
високий ризик виникнення важких форм гострих професійних
уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диферен­ційованому аналізі визначення умов праці для окремих чинників виробничого середовища і трудового процесу. До чинників вироб­ничого середовища належать: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості. Трудовий процес визнача­ється показниками важкості та напруженості праці. Під термі­ном "важкість праці" розуміють ступінь залучення до роботи м'я­зів і фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нер­вову систему й оцінюється за 16-ма показниками, що характери­зують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотон­ність і режим праці (рис. 13.7, 13.8, 13.9).

Система управління та законодавство з охорони праці 467

Поиск по сайту: