Розслідування та облік хронічних професійних захворювань

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захво­рювань і отруєнь (далі — професійні захворювання) підлягають розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі фахівців лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

За необхідності до роботи експертної комісії залучаються фахів­ці (представники) підприємства, робочого органу виконавчої ди­рекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпі­лий.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці праців­ника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігіє­нічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служ­би за участю фахівців (представників) підприємства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігіє­нічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або фа­хівця з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не потрапляв під дію чинників виробничо­го середовища, що могли викликати професійне захворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприят­ливих виробничих чинників.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними до­кументами, перелік яких визначений Порядком встановлення

Система управління та законодавство з охорони праці__________________ 515

зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до голов­ного фахівця з профпатології міста (області).

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу головний фахівець з профпатології області направляє хворого до спеціалі­зованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Працедавець організовує розслідування кожного випадку ви­явлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Розслідування випадку професійного захворювання проводить­ся комісією у складі представників: відповідної установи (закла­ду) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом проф­спілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи дер­жавного нагляду за охороною праці, отримує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуван­ням професійного захворювання.

Працедавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закін­чення розслідування причин професійного захворювання розгля­нути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобіган­ня професійним захворюванням, а також про притягнення до від­повідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захво­рювання.

Контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування ви­падків професійних захворювань, їх документальним оформлен­ням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють уста­нови (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки та уповноважені трудові колективи з питань охорони праці згідно з їхньою компетенцією.

Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невироб­ничого характеру

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід ро­зуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми,

516_________________________________________ ___________ Розділ 13

у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоп­ления, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі — нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню згідно з Поряд­ком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 22 березня 2001 року № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що трапилися під час:

— прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі — організації);

— переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспор­том, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);

— виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);

— участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агі­таційно-пропагандистській діяльності);

— участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

— проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчаль­них закладах;

— використання газу в побуті;

— користування або контакту із зброєю, боєприпасами та ви­буховими матеріалами;

— виконання робіт у домашньому господарстві;

— використання побутової техніки;

— стихійного лиха;

— перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закла­дах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спор­тивно-розважального призначення тощо.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку вста­новлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Докумен­том, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок не­працездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Система управління та законодавство з охорони праці 517

Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів про­куратури.

Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визна­чення їх обставин та причин.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, район­ної умісті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які трапилися з працюючими особами, розслідуються комісією, утво­реною організацією, де працює потерпілий. Розслідування нещас­них випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.

За результатами розслідування нещасного випадку складаєть­ся акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення про­водять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.

Поиск по сайту: