Ункції управління охороною праці

Реалізація завдань охорони праці на підприємстві та в кожно­му структурному підрозділі здійснюється їх керівниками шля­хом послідовного виконання основних системоутворювальних функцій управління:

1) прогнозування і планування;

2) організації;

3) мотивації;

4) контролю, обліку, аналізу (табл. 13.2).

Перелік і послідовність виконання основних функцій управ­ління подано на рис. 13.5.

Таблиця 13.2. Основні функції управління охороною праціна підприємстві

Розділ13

Примітка. Детальніше перелік нормативно-правових актів, які забез­печують функціонування СУОПП на підприємстві, наведений у "Державно­му реєстрі галузевих і міжгалузевих нормативних актів про охорону праці" (Реєстр ДНАОП), а також у журналі "Охорона праці".

13.1.8. Організація роботи з охорони праці

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці в кож­ному структурному підрозділі умови праці згідно з нормативно-правовими актами, а також забезпечити дотримання вимог зако­нодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування систе­ми управління охороною праці, а саме:

— створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці» затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відпові­дальність за виконання покладених на них функцій, а та­кож контролює їх дотримання;

Система управління та законодавство з охорони праці

— розробляє за участю сторін колективного договору і реалі­зує комплексні заходи для досягнення встановлених норма­тивів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

— забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів
згідно з обставинами;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і тех­ніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, ви­моги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробни­чого обладнання та устаткування, моніторинг за їх техніч­ним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профі­лактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничо­го обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих чинників;

— розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі — акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у вироб­ничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці, безкоштовно забезпечує працівників нормативно-пра­вовими актами та актами підприємства з охорони праці;

— здійснює контроль за дотриманням працівником технологіч­них процесів, правил поводження з машинами, механізма­ми, устаткуванням та іншими засобами виробництва, вико­ристанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт згідно з вимогами з охорони праці;

— організовує пропаганду безпечних методів праці та співробіт­ництво з працівниками у галузі охорони праці;

— вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залу­чає за необхідності професійні аварійно-рятувальні форму­вання у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Розділ 13

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушен­ня зазначених вимог.

Працівник зобов'язаний:

— дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я навколишніх у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

— знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охо­рони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користу­ватися засобами колективного й індивідуального захисту;

— проходити у встановленому законодавством порядку попе­редні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Працедавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансу­вання та організувати проведення попереднього (під час прийнят­тя на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медич­них оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є по­треба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних ме­дичних оглядів, за потреби працедавець повинен забезпечити про­ведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди прово­дяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких згідно із законодавством несуть відповідальність за відповід­ність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівни­ка. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціаль­но уповноваженим центральним органом виконавчої влади в га­лузі охорони здоров'я.

Працедавець має право в установленому законом порядку при­тягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'яз­кового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний позбавити роботи без збереження заробіт­ної плати.

Працедавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок поза­черговий медичний огляд працівників:

— за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення ста­
ну його здоров'я пов'язане з умовами праці;

Система управління та законодавство з охорони праці__________________ 453

— за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не доз­
воляє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками збері­гаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб пра­цедавець створює службу охорони праці згідно з типовим поло­женням.

Обов'язки керівників щодо управління охороною праці наве­дені у табл. 13.3.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісниц­тва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для ви­конання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторон­ні фахівці на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо пра­цедавцю.

Керівники та фахівці служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і фахівців ос­новних виробничо-технічних служб.

Фахівці служби охорони праці у разі виявлення порушень охо­рони праці мають право:

— видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення недо­ліків, отримувати від них необхідні відомості, документа­цію і пояснення з питань охорони праці;

— вимагати усунення від роботи осіб, які не пройшли передба­чених законодавством медичного огляду, навчання, інструк­тажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

— зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

— надсилати працедавцю подання про притягнення до відпові­дальності працівників, які порушують вимоги щодо охоро­ни праці.

Організацію управління охороною праці на підприємстві пока­зано у табл. 13Л.

Vj+ 15 5-379

Таблиця 13.4. Організація управління охороною праці на підприємстві

Закінчення табл. 13.4

Система управління та законодавство з охорони праці

Припис фахівця з охорони праці може скасувати лише праце­давець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки за лік­відації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Процес впровадження заходів з охорони праці при лінійно-функціональній структурі управління підприємством є важким, тому що ці роботи порушують існуючий ритм відділів, служб і під­розділів. Для усунення цього недоліку в рамках лінійно-функціо­нальної структури підприємства необхідно застосувати програм­но-цільове управління.

Для цього створюється спеціальний орган на чолі з фахівцем охорони праці, якому надаються відповідні повноваження. Цей орган стежить за виконанням заходів цільової програми (проек­ту). В цьому випадку утворюється матрична структура управління, яка характеризується відношенням подвійного підпорядкування, тому що виконавець одночасно рахується в двох службах: в управ­лінні з проекту і в функціональній службі. При цьому керівник проектної групи (начальник служби охорони праці) вирішує, що і коли повинно бути зроблено, а керівник (працівник) функціо­нальної служби (головний механік, головний енергетик та ін.) ви­рішує, як виконати це завдання.

Застосування управління з проекту дозволить пришвидшити процес впровадження нових програм, проектів і заходів з охоро­ни праці. Аналогічно вирішується питання створення програмно-цільового управління всієї роботи з охорони праці на підприємстві.

Після виконання заходу група переформовується для виконан­ня інших заходів (рис. 13.6).

13.1.9. Оцінка та стимулювання роботи з охорони праці

Для щомісячної оцінки стану безпеки праці у виробничих під­розділах на підприємствах використовується методика, що ба­зується на розрахунку узагальненого коефіцієнта безпеки праці з урахуванням нормативів його зниження і підвищення за недо­ліки або досягнення в цій роботі:

я_в*г+к_ш-к, (13.1)

де К_б — коефіцієнт безпеки праці підрозділу; К_п — коефіцієнт підвищення; К — коефіцієнт зниження.

Система управління та законодавство з охорони праці

Ця методика найбільше відповідає загальним вимогам до кри­теріїв управління: простоти, інформаційної забезпеченості, опе­ративності, чутливості, конкретності. Цей коефіцієнт дає змогу оцінювати виконання встановлених обов'язків з охорони праці кожним робітником і керівником підрозділу і, залежно від його значення, стимулювати цю роботу.

Розрахунок К_е структурного підрозділу виконується не пізніше 2-го числа наступного місяця керівником підрозділу разом з упов­новаженим з охорони праці за записами в журналі II-го ступеня адміністративно-громадського контролю, приписів служби охоро­ни праці та складається звіт про показники безпеки праці.

Служба охорони праці після наради у працедавця (головного інженера) за результатам ПІ-го ступеня адміністративно-громад­ського контролю коректує К_б у цехах і відділах, передає ці дані увідділ організації праці та зарплати, де вони враховуються при нарахуванні премії за результатами виробничої діяльності, або К_б впливає на розмір єдиного фонду оплати праці (фонд споживання).

Результати перевірки записуються в журнал (табл. 13.5), на підставі якої ведеться розрахунок К_б підрозділу за кожний місяць за формулою:

Майстри (керівники дільниць) за порушення вимог правил і норм охорони праці депреміюються на 10 % за кожне порушен­ня. Робітники (працівники), що порушили інструкції з охорони праці (посадові інструкції), депреміюються на 10 % за кожне за-ріксоване порушення.

Таблиця IS.5. Журнал перевірки стану охорони праці в під­розділі

Розділ 13

Систематичне застосування економічних методів управління охороною праці дає змогу підвищити рівень цієї роботи, сприяти запобіганню випадків травматизму і профзахворювань, покращи­ти умови праці.

Як свідчить досвід, методи додаткового стимулювання дають кращі результати, ніж методи покарання. Основний принцип управління: чого захочете, те й отримуєте. Система заохочування повинна бути персональною і надаватися за конкретні здобутки. Не завжди працівників можна заохотити лише грошовими пре­міями. Ефективнішим може бути вияв вдячності за добре викона­ну роботу, досягнень у галузі охорони праці, наданні більшої са­мостійності в прийнятті рішень, графіку роботи тощо.

Замість застосування загроз і залякування слід створювати в ко­лективі атмосферу довіри, коли працівники колективу зможуть від­верто говорити з керівником про позитивні і негативні сторони діяльності. У колективі повинна бути атмосфера взаємоповаги. Це сприятиме підвищенню ефективності роботи всього колекти­ву. Підкреслення позитивного спрацьовує краще, ніж підкреслен­ня негативного. Це підвищує у працівників бажання позитивної поведінки і піднімає робочий настрій. Керівник повинен поміча­ти навіть незначні досягнення і заохочувати за них. Тоді будуть і великі досягнення. Методами визнання й похвали працівників можна досягти більших успіхів щодо дотримання вимог правил, норм, інструкцій з охорони праці і в основній роботі. Слід відкри­то визнавати успіхи працівників — періодично і частіше у ви­гляді публічної усної або письмової подяки, надання пільг. На­томість не можна визнавати успіхи там, де їх немає, мати "улюб­ленців". Це знецінює проведену роботу і призводить до втрати довіри в колективі.

Авторитет і повага до керівника основані не тільки на його службовій посаді, а перш за все, на його діловій кваліфікації і люд­ських якостях, його справедливому ставленні до працівників, тур­боті за їхній добробут.

Натомість у трудовому колективі повинна бути дисципліна. Жодний вчинок, порушення правил охорони праці не повинні бути непоміченими. Головна мета дисципліни — не покарання поруш­ника, а створення умов, за яких порушень не буде. Грубі пору­шення трудової дисципліни і правил охорони праці караються згідно з правилами трудового розпорядження і статтями КЗпП.

Система управління та законодавство з охорони праці

Поиск по сайту: