ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З КОМП'ЮТЕРОМ

Стрімке впровадження комп'ютерів не лише в сфері управлін­ня виробництвом, але і в самій галузі будівництва призвело до того, що в цій галузі максимальна кількість людей залучена в ро­боту системи: "людина — комп'ютер — середовище". Надійність цієї системи, в першу чергу, визначається функціональним ста­ном людини. На функціональний стан людини (психофізіологічні та емоційні перенапруження, втома, стрес тощо) впливають фізич­ні чинники виробничого середовища, до яких належать усі чин­ники, перераховані вище. Усі вони нормуються згідно з "Держав­ними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дис­плейними терміналами електронно-обчислювальних машин" ДСанПіН 33.2.007-98, які поширюються на умови й організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного і зарубіжного виробництва на основі елек­тронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в елек­тронно-обчислювальних машинах (ЕОМ) колективного викори­стання та персональних ЕОМ (ПЕОМ).

Ці Правила містять гігієнічні й ергономічні вимоги до органі­зації робочих приміщень та робочих місць, параметрів робочого середовища, дотримання яких дасть змогу запобігти порушенням у стані здоров'я користувачів ЕОМ і ПЕОМ.

Умови праці операторів персональних комп'ютерів (ПК) харак­теризуються можливістю впливу на них комплексу виробничих чинників: параметрів технологічного обладнання і робочого місця, специфічних метеорологічних, зорових, ергономічних умов праці, Шуму, тепловиділень, шкідливих речовин, іонізуючих випромі-нень.

Умови праці операторів при роботі з відеотерміналами визна­чаються характеристиками обладнання, яке використовується, якістю робочих матеріалів, розміщенням елементів обладнання і матеріалів у робочій зоні, конструкцією меблів і їх розмірами.

Розділ 12

В основному, відеотермінали мають екрани розміром 25 х 20 см, розмір екрана по діагоналі має бути не меншим ніж 38 см. Слід відзначити, що збільшення розміру екрана призводить до виник­нення низки недоліків: погіршується відбиваюча здатність екра­на (утворення відблисків), деформації знаків на периферії екра­на, складно розмістити екран у нормальному полі зору.

З ергономічного погляду, найкращим є площинний екран, який поглинає зовнішні світлові потоки, чим зменшує кількість від­блисків. Колір екрана має бути нейтральним: світло-зеленим, жов­то-коричневим тощо. Частота кадрової розгортки повинна скла­дати не менше ніж 70—80 Гц, з метою зменшення миготіння на площинах екрана з підвищеною яскравістю.

Оптимальна висота розташування екрана має відповідати на­правленості зору оператора в секторі 50—35° по відношенню до горизонталі. Якщо верхній край екрана вище за рівень очей, зчи­тування інформації з екрана ПК може викликати стан диском­форту.

При облаштуванні робочого місця враховуються антропомет­ричні дані операторів, а також розміщення елементів обладнання залежно від характеру роботи, яку виконуємо. Робочий стіл по­винен мати стабільну конструкцію: площина стола має складати 180 х 90 см і регулюватися по висоті в діапазоні 65—85 см, висота від горизонтальної лінії зору до робочої поверхні стола складає 45—50 см. Висота сидіння регулюється в межах 42—55 см.

Покриття поверхні стола повинно бути матовим з коефіцієн­том відбиття 20—50 %, легко чиститися, кути і передня панель дошки стола повинні бути заокругленими. Сидіння повинно бути комфортним, мати заокруглені краї, нахилятися по відношенню до горизонталі вперед на 20° і назад на 140°, розмір — не більше ніж 40 х 40 см. Висота спинки крісла складає 48—50 см від по­верхні сидіння. Підніжка крісла повинна мати п'ять опор, щоб запобігти його падінню.

Робочі місця з ВДТ мають відповідати таким вимогам:

— відстань між бічними поверхнями ВДТ — 1,2 м;

— відстань від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ — 2,5 м;

— прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м;

— висота робочої поверхні робочого стола — 680—800 мм;

— ширина робочої поверхні робочого стола — 600—1400мм;

Охорона праці при роботі з комп'ютером

— глибина робочої поверхні робочого стола — 800—1000 мм;

— простір для ніг: заввишки — 600 мм, завширшки — 500 мм, завглибшки — 450 мм.

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечу­вати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономіч­ними характеристиками: ступні ніг — на підставці для ніг або на підлозі; стегна — в горизонтальній площині; передпліччя — вер­тикально; лікті — під кутом 70—90° до вертикальної площини; зап'ястя — зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонталь­ної площини; нахил голови — 15—20° відносно вертикальної пло­щини.

Екран ВДТ та клавіатура розташовуються на оптимальній від­стані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів, а також розміру екрана по діагоналі (табл. 12.1).

Таблиця 12.1. Відстань від екрана до очей користувача залеж­но від розміру екрана ВТД

При організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання про­фесійних захворювань і підтримання працездатності передбачені внутрішньозмінні режими при 8-годинному робочому дні залеж­но від характеру праці:

— для розробників програм — 15 хвилин перерви через кожну годину роботи;

— для операторів ЕОМ — 15 хвилин через кожні 2 години ро­боти;

— для операторів комп'ютерного набору — 10 хвилин перерви через кожну годину роботи.

У всіх випадках тривалість безперервної роботи з ВДТ не може Перевищувати 4 години.

Розділ 12

12.1. Метеорологічні умови виробничого середовища

У зв'язку з тим, що відеотермінали є джерелом тепловиділень, у приміщенні може підвищитися температура повітря і знизити­ся відносна вологість повітря приміщення.

Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ, ПЕОМ у підвальних приміщеннях і на цокольних поверхах не дозволяється.

Нормовані параметри мікроклімату наведені в табл. 12.2.

Таблиця 12.2. Нормовані параметри мікроклімату для при­міщень з ВДГ та ПК

До категорії 1 а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують напруження, при яких витрати енергії складають до 139 Вт, а до категорії 16 — роботи, що виконуються сидячи, стоя­чи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрати енергії становлять 140—174 Вт.

Для створення оптимальних метеорологічних умов необхідно, в першу чергу, зменшити тепловиділення в джерелі, що частково передбачено при конструюванні. Крім цього, необхідно забезпе­чити певну площу й об'єм виробничого приміщення: між кожним робочим місцем повинен бути прохід шириною не менше 1 м, пло­ща на одного працюючого складає 6 м² і об'єм 19,5 м³. ЕОМ мо­жуть бути розміщені таким чином, щоб теплові потоки від них не були направлені на оператора або його сусідів, треба обмежити кількість ЕОМ в одному приміщенні, не можна користуватися опа­лювальними системами, які розташовані на підлозі.

Для забезпечення нормованих метеоумов використовують опа­лення, кондиціювання повітря і припливно-витяжну вентиляцію згідно з СНіПом 2.04.05-91, та застосовують установки або при­лади зволоження та штучної іонізації.

Охорона праці при роботі з комп'ютером

12.2. Освітлення виробничих приміщень

Освітлення виробничих приміщень для роботи з ВДТ має бути природним і штучним, згідно зі СНіПом И-4-79.

Природне освітлення повинно здійснюватися через світлові про­різи, орієнтовані на північ або північний схід і забезпечувати КПО > 1,5%. Необхідно використовувати одностороннє бокове природне освітлення з площею світлових прорізів 25 % від площі підлоги.

Віконні прорізи обладнують регульованими пристроями (жа­люзі, завіски, зовнішні козирки), а робочі столи розміщують по­далі від вікон і таким чином, щоб вікна були зліва від них.

Для внутрішнього оздоблення слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтом відбиття: для стелі — 0,7—0,8; для стін — 0,5—0,6; для підлоги 0,3—0,5.

Поверхня підлоги має бути рівною, не слизькою, з антистатич­ними властивостями і покрита масляною фарбою.

Штучне освітлення в приміщенні та на робочих місцях повин­но забезпечувати хорошу видимість інформації на екрані, маши­нописного і рукописного тексту, оптимальні співвідношення яск­равості робочих і навколишніх поверхонь, виключення відбиття від екрана і клавіатури.

Штучне освітлення має здійснюватися системою загального рів­номірного освітлення, а в разі необхідності й комбінованого (су­марного загального і місцевого) освітлення. При цьому світильни­ки місцевого освітлення слід встановити таким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не повинна перевищувати 300 лк. Крім того, вони повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом не менше 40°.

Нормована освітленість на поверхні робочого столу в зоні роз­міщення документів має бути 300—500 лк.

Система загального освітлення має становити суцільні або пе­реривчасті лінії світильників, розташовані з боку робочих місць (зазвичай, ліворуч), паралельно до лінії зору працюючих.

Для штучного освітлення застосовують люмінесцентні лампи типу ЛБ або світильники серії ЛГЮ 36 із дзеркальними ґратами, Укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апа­ратами. У разі застосування відбитого освітлення можна вико­ристовувати металогалогенні лампи потужністю 250 Вт. Лампи

Розділ і2

розжарювання можна застосовувати для місцевого освітлення. До­пускається використання світильників П, Н і В класу світлорозпо-ділу. Застосовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Слід передбачити обмеження прямої близькості від джерел ос­вітлення, при цьому яскравість відблисків на екрані ВДТ не по­винна перевищувати 40 кд/м², а яскравість стелі — 200 кд/м². Показник освітленості не повинен перевищувати у виробничих приміщеннях — 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях — 40. При цьому співвідношення яс­кравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3 : 1, а ро­бочих поверхонь і поверхонь стін — 5:1. Зменшенню відблисків сприяє застосування захисних дашків та приекранних фільтрів.

Основні світлотехнічні характеристики: коефіцієнт запасу =1,4 коефіцієнт пульсацій < 5 % .

Для забезпечення нормованих значень освітленості шибки і сві­тильники необхідно чистити двічі на рік. З метою усунення від­блисків поверхня екрана обробляється різними засобами (кисло­тою, нанесенням розсіювальних покриттів тощо) або використо­вують спеціальні фільтри (скляні, пластмасові, сітчасті).

Таким чином, для створення комфортних умов праці, запобі­гання втомленості очей і професійним захворюванням освітлен ня повинно:

— відповідати нормованим значенням освітленості на кожно­му робочому місці;

— бути рівномірним і постійним;

— не створювати тіней;

— не засліплювати;

— зменшувати до мінімуму стробоскопічний ефект;

— дотримувати необхідний контраст об'єктів і фону на екрані ВДТ;

— забезпечуватися правильно підібраними світильниками;

— уникати відблисків на екрані;

— передбачати заходи для обмеження осліплювальної дії вікон, прямих сонячних променів з метою вимкнення на робочих поверхнях яскравих і темних плям, засвічування екрана;

— зменшувати тепловий ефект від інсоляції.

Охорона праці при роботі з комп'ютером

12.3. Шум, вібрація, ультразвук

Шум, вібрація, ультразвук виникають при роботі машинок, принтерів, розмножувальної техніки, обладнання для кондицію­вання повітря, а також вентиляторів систем охолодження і транс­форматорів.

Сумісні приміщення, в яких рівні шуму і вібрації не переви­щують допустимих значень, не повинні межувати з виробничими приміщеннями для роботи з ВДТ.

Звукоізоляція огороджувальних конструкцій і звукопоглинан­ня приміщень з ВДТ має забезпечити параметри шуму, які наве­дені в табл. 12.3.

Таблиця 12.3. Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Рівень шуму, згідно з ГОСТом 12.1.003-86,на робочих місцях нe повинен перевищувати 50 дБА, що досягається застосуванням малошумного обладнання, використанням спеціальних матеріалів

Розділ12

для обшивання приміщень, а також різноманітними звукопогли­нальними пристроями (перегородки, кожухи, прокладки тощо).

Як засоби шумопоглинання застосовуються негорючі або важ-когорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5—8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, доз­волені для оздоблення приміщень органами державного санітар­но-епідеміологічного нагляду. Крім того, застосовуються підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Вентилятори системного блока, накопичувачі, принтери (мат­ричні) необхідно розташовувати в іншому приміщенні, огородити звукоізолювальними або звукопоглинальними екранами, помісти­ти в кожухи.

Для запобігання впливу шуму навколишнього середовища (ззов­ні) приміщення з ЕОМ повинні облицьовуватися звукопоглиналь­ними матеріалами, що мають максимальний коефіцієнт звукопог­линання.

Для зменшення вібрації обладнання треба встановлювати на амортизуючі прокладки.

12.4. Електромагнітні випромінювання

Дисплеї на основі ЕПТ є джерелом випромінення електромаг­
нітного спектра: рентгенівського, радіочастотного, але їх значен­
ня не перевищують допустимих норм: *

— експозиційні дози рентгенівського випромінювання на від­стані 5 см від екрана становлять 0,1 мБер/год = 100 мкР/год;

— поверхнева кількість потоку енергії (інтенсивність потоку енергії)

для УФ-С — 0,001 Вт/м²;

для УФ-В — 0,01 Вт/м²;

для УФ-А — 0,10 Вт/м²;

для видимих випромінювань — 10,0 Вт/м²;

для інфрачервоних випромінювань — 35,0—70,0 Вт/м²;

— електростатичність поверхневого потенціалу відеотерміна­лу — 500 В;

— напруженість електростатичного поля — 20 кВ/м.

Охорона праці при роботі з комп'ютером

Вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м³, вміст оксидів азоту — 5 мг/м³, вміст пилу — 4 мг/м³.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромаг­нітного випромінювання:

— напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см нав­
круги ВДТ за електронною складовою не повинні перевищу­
вати:

у діапазоні частот 5 кГц — 2 кГц — 25 В/м²; у діапазоні частот 2 кГц — 400 кГц — 2,5 В/м²;

— щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 кГц — 2 кГц — 250 нТл; у діапазоні частот 2 кГц — 400 кГц — 25 нТл.

Захист від дії електромагнітних випромінювань наведений у по­передніх розділах.

12.5. Електробезпека

Згідно з ПУЕ, приміщення, де експлуатуються ЕОМ і ПЕОМ, належать до приміщень без підвищеної небезпеки ураження лю­дини електричним струмом.

Вимоги електробезпеки і пожежної безпеки у приміщеннях, де встановлені ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99: ЕОМ і все устаткування для обслуговування, ремонту та налаго­дження їх роботи, електропроводи і кабелі мають відповідати елек­тробезпеці зони за ПВЕ та мати апаратуру захисту від струму ко­роткого замикання.

Необхідно забезпечити неможливість виникнення джерела за­горяння внаслідок короткого замикання та перевантаження про­водів шляхом переходу на негорючу ізоляцію.

Лінії електромережі ВДТ ЕОМ і ПЕОМ виконуються як окре­ма групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, Нульового робочого та нульового захисного провідників (заземлен­ня або занулення), причому площі перерізу нульового робочого і ну­льового захисного провідника повинні бути не меншими за пло-щу перерізу фазового провідника.

При одночасному використанні більше п'яти ПЕОМ на помітному Місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який у разі

Розділ 12

небезпеки повністю обезструмлює електричну мережу (крім ос­вітлення). В такому випадку при використанні трипровідниково-го захищеного проводу або кабеля в оболонці з негорючого чи важ-когорючого матеріалу дозволено прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережі для підключення ВДГ, ЕОМ і ПЕОМ оснащу­ються справжніми штепсельними з'єднаннями та електророзет­ками, які, крім контактів фазового і нульового робочого провідни­ків, мають спеціальні контакти для підключення нульового захис­ного провідника, що був під'єднаний раніше, ніж вони. Порядок роз'єднання при відключенні мережі має бути зворотним. Забо­ронено під'єднувати обладнання до звичайної двопровідної елек­тричної мережі, в тому числі з використанням перехідних при­строїв. Електромережі штепсельних з'єднань та електричних ро­зеток необхідно виконувати за магістральною схемою, по 3—6 в одному колі. При розташуванні їх уздовж стін провідники пере­кидають по підлозі в металевих трубах і гнучких металевих рука­вах, а при розташуванні їх у центрі приміщення прокладають у каналах або під підлогою, що знімається в металевих рукавах. При цьому не дозволяється використовувати провід і кабель в ізо­ляції з вулканізованої ґуми та інші матеріали, що містять сірку. Металеві трубки і гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98. Не можна використовувати функ­ціональне заземлення для підключення захисного заземлення.

Штепсельні з'єднання або електричні розетки для напруги 12 і 36 В мають бути пофарбовані в колір, що відрізняється від їх кольору для напруги 127 і 220 В.

Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин або негорючими і виконані з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсич­них речовин і газів, що сприяють корозії. Простір під ними розді­ляють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м² з межею вогнестійкості не менше 45 хвилин. Простір ПІД підлогою має бути оснащений системою пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння згідно з вимогами пожежного захисту з використанням димових пожежних сповіщувачів.

За способом захисту людини від ураження електричним стру мом ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ повинні відповідати І класу захисту згідно з ГОСТом 12.2.006-87. Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщенні (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі тощо),

Охорона праці при роботі з комп'ютером

мають бути захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Правила пожежної безпеки в Україні ДНАОП 0.00.1.31-99 ви­значають такі заходи пожежної безпеки:

— для всіх споруд і приміщень з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ повинні ви­значатися категорії вибухо- і пожежонебезпеки за ОНТП 24-86 та класу зон за Правилами влаштування електричних уста­новок, ці значення наносяться на двері;

— носії інформації зберігаються в металевих касетах в негорю­чих стелажах і шафах, які разом з перфокартами, магніт­ними стрічками, пакетами магнітних дисків розміщуються у відокремлених приміщеннях;

— звукопоглинальне облицювання стін і стелі слід виготовля­ти з негорючих або важкогорючих матеріалів;

— для промивання деталей слід використовувати мийні препа­рати, промивання горючими матеріалами дозволяється у спе­ціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією;

— приміщення мають бути обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщува-чами та вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на 20 м² площі, з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнега-сильної речовини.

Профілактика порушень стану здоров'я користувачів ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ за допомогою технічних засобів проводиться за дво­ма напрямками:

— вдосконалення конструкції;

— розроблення та застосування захисних засобів.

Вдосконалення конструкції сьогодні проводяться таким чином:

— екранування корпусів дисплеїв;

— застосування дисплеїв з автоматичною зміною яскравості зображення на екрані, залежно від умов навколишнього се­редовища;

— заміна скла з люмінофором багатошаровими екранами, які вже самі поглинають небезпечні випромінення, мають хо­рошу роздільну здатність;

— зміна форми екрана на плоску, що менше спотворює зобра-

Розділ12

— виконання екранів на основі апаратурної решітки;

— використання системи динамічного керування фокусуван­ням променя;

— використання системи динамічного керування струмом ка­тода;

— вдосконалення рідкокристалічних і плазмових екранів.

Такі вдосконалення, перш за все, ВДТ, дозволяють знизити до фонових значень величину електричного поля, знизити переадап-тацію зору і втомлюваність користувача, зменшити відбиття світ­ла, підвищити роздільну здатність, позбутися спотворення зобра-забезпечити високу чіткість, яскравість і якість зображен­ня. Але залишається низка недосконалостей ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ, які можна покращити тільки захисними засобами, до яких нале­жать, насамперед, захисні екрани, хоча, сучасне комп'ютерне об­ладнання вже їх не потребує. Крім того, існують системи, які змен­шують інтенсивність електромагнітного випромінення, або працю­ють за принципом загороджувальної сітки, або захищають біополе людини від випромінювань. У сучасних комп'ютерах більшість з цих питань вирішується на стадії конструювання і виготовлен­ня апаратури.

Чимнебезпечний комп'ютер. Зупинимося на основних симп­томах, що турбують тих, хто ввесь день або більшу його частину проводить за монітором.

У кожної професії — свої болячки. Наприклад, у шахтарів — силікози, у тих, хто стоїть весь день на ногах, — варикозне розши­рення вен. Є професійні хвороби у тих, хто працює за комп'ютером.⁴

Болять шия, спина, кисті рук.Якщо ми довго, сутулячись, сидимо в одній і тій же позі, у м'язах спини з'являється напруга, застій крові, і як, наслідок, — набряк і запалення. "Остеохонд­роз...", — думаємо ми, але це не так. Як стверджують фахівці, у цьому випадку болю нам завдає м'язова блокада. Чому блока­да? А тому, що такі м'язи затискають нерви, що виходять зі спин­ного мозку у хребті, спричиняючи біль і порушення чутливості-Якщо затиснуто нерви, що виходять із шийного відділу хребта, то болять і німіють шия, плечі, руки, а якщо з попереково-кри­жового, то, відповідно, турбуватимуть поперек та ноги.

Як же можна допомогти собі в цьому випадку?

Насамперед, потурбуйтеся, щоб ваше робоче місце було зручним: висота стола повинна бути 75—85 сантиметрів. Краще сидіти на

Охорона праці при роботі з комп'ютером

стільці, що крутиться, і має підлокітники й опору для попереку. Необхідно відрегулювати положення клавіатури, щоб зап'ястя не зависали в повітрі. Найзручніша миша — доволі велика, з лег­ким корпусом і важкою кулькою.

Алергія шкіри, випадання волосся, нестача кисню.Комп'ю­тер, як інша електротехніка, є джерелом електромагнітного ви­промінювання. Електростатичне поле сприяє тому, що частинки найдрібнішого пилу осідають на руках, обличчі, шиї, зумовлюю­чи алергічні реакції, сухість шкіри і волосся. Тому в приміщенні, де працюють комп'ютери, повинна бути налагоджена хороша систе­ма вентиляції. Мінімальна площа на один відеомонітор — 9—10 квадратних метрів. Не бажано, щоб у поле вашого зору потрап­ляли інші монітори або телеекрани. Не будуть зайвими у примі­щенні іонізатори (наприклад, люстра Чижевського) і зволожувач повітря.

Ріжуть і болять очі, течуть сльози, почервоніли повіки, відчу­ваєте, що швидко втомлюєтеся.Усе це очевидні ознаки так зва­ної дисплейної хвороби. Вона виникає, коли ви тривалий час без перерви сидите перед екраном. Перші ознаки атенопії (зорової вто­ми) виникають через 45 хвилин безперервної роботи за екраном. Зорові функції раптово знижуються через дві години. Не "прили­пайте" надовго до свого "компа". Якщо ви через 1—2 години ро­боти дозволите собі невелику перерву, то не будете так втомлюва­тися. Слід знати, що тривале (понад чотири години) сидіння біля екрана може накопичувати втому.

Не забувайте, що оптимальна відстань від очей до монітора — 70 сантиметрів. Монітор повинен стояти так, щоб на нього не по­трапляло яскраве світло від лампи чи від вікна. Треба також уни­кати різкої контрастності між яскравим екраном і навколишнім простором. Не можна працювати за комп'ютером у темному або Напівтемному приміщенні. Бажано, щоб вечірнє освітлення і стіни виробничого приміщення були блакитного кольору, а яскравість відповідала яскравості екрана.

Через кожні 40—45 хвилин необхідно зробити коротку фізкуль­турну паузу: поводіть очима за годинниковою стрілкою і проти, виконайте легкі гімнастичні вправи для всього тіла (для цього Достатньо декількох секунд).

Нервозність, підвищений тиск, погіршення пам'яті та сну.Все

Це ознаки стресу, якого не можна уникнути на жодній роботі.

Розділ 12

Тим не менше, знайте, що рівень стресу залежить і від якості вашого комп'ютера. Якщо він "зависає", втрачає важливу інфор­мацію, знижує темп роботи, то й не сприяє душевному спокою. Тому комп'ютер належної потужності, без сумніву, виправдає себе — підніме вам настрій, додасть упевненості у своїх силах. А це важливі складові здоров'я.

»

Охорона праці при роботі з комп'ютером

Питання для перевірки засвоєння матеріалу

І.Чим визначаються умови праці операторів при роботі з ві деотерміналами?

2. Які недоліки з'являються при збільшенні розміру екрана?

3. Який екран є найкращим з ергономічної точки зору?

4. Як обирається оптимальна висота розташування екрана?

5. Яким має бути покриття стола, де стоїть дисплей?

6. Наведіть вимоги до робочих місць при роботі з ВДТ.

7. Які засоби використовуються для забезпечення нормованих метеоумов при роботі з ВДТ?

8. Який КПО має забезпечувати природне освітлення?

9. Якою має бути нормована освітленість на поверхні робочо­го столу в зоні розміщення документів?

10. Наведіть основні світлотехнічні характеристики, не­обхідні для забезпечення комфортних умов праці з ВДТ.

11. Яким вимогам має відповідати освітлення для створення комфортних умов праці, запобігання втомленості очей і запобі­гання професійним захворюванням?

12. Який рівень не повинен перевигцувати шум на робочих місцях?

13. Наведіть засоби шумопоглинання.

14. Які вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого елек­тромагнітного випромінювання?

15. Наведіть вимоги щодо електромагнітних випромінювань при роботі з комп'ютером.

16. Наведіть вимоги щодо електробезпеки прироботі з комп'ю­тером.

17. Наведіть вимоги щодо пожежної безпеки прироботі з ком­п'ютером.

Розділ 13

Поиск по сайту: