Для участі у заняттях доцільно запрошувати фахівців-консультантів та добирати необхідні для кваліфікованого вирішення конкретних життєвих ситуацій інформаційно-довідкові матеріали, як-от - законодавчі та нормативні документи, інструкції щодо наркоманій, перелік організацій, які надають різнобічну допомогу споживачам наркотиків, узагальнюючі наукові та методичні матеріали з профілактики цього захворювання, ілюстративно-просвітницькі матеріали тощо, до яких учасники можуть звертатися під час занять по мірі необхідності для уточнення, аргументації своїх пропозицій чи заперечень.
Наприклад, фахівці Джанкойського міського центру соціальних служб для молоді АР Крим запропонували лідерам самим сформулювати пропозиції про необхідний для їх роботи "Кошик допомоги". Учасники вирішили включити до нього:
• інформацію про дію на організм людини "легких наркотиків" типу "травички";
• статистику наркотичної залежності і смертності наркоманів у нашому місті;
• статистику злочинності серед наркоманів;
• законодавство щодо притягнення до відповідальності у зв'язку з діями щодо незаконного обігу наркотичних речовин;
• інформацію про розповсюдження ВІЛ/СНІДу серед споживачів наркотиків;
• перелік організацій міста, які надають допомогу споживачам наркотиків та ВІЛ-інфікованим;
• відеофільми, ілюстрації щодо профілактики наркоманій;
• інформацію про ефективні методики профілактики та лікування наркоманій;
• інформацію про наркологів, юристів, представників організацій, що працюють у сфері профілактики та лікування наркоза лежкості, яких можна запросити до участі у заняттях.
Поняття життєвої ситуації
Під життєвою ситуацією розуміється конкретна для даної особистості життєва проблема, завдання, з якими вона раніше безпосередньо (особисто) не стикалась і які потребують свого вирішення (приклади конкретних життєвих ситуацій, пов'язаних зі зловживанням наркотичними речовинами наведені нижче).
Вирішення життєвої ситуації передбачає її оцінку, визначення варіантів її розвитку, вибору найбільш оптимального, ефективного варіанту її вирішення та втілення його у життя. У результаті того чи іншого вирішення життєвої ситуації людина набуває відповідного позитивного чи негативного досвіду.
Особистий життєвий досвід та його структурні компоненти Особистий життєвий досвід - це сукупність знань, умінь, переконань та переживань особистості щодо тих чи тих інших життєвих ситуацій, явищ зовнішнього чи внутрішнього світу, які практично освоєні особистістю та можуть бути відтворені нею за відповідних умов та обставин.
Основними структурними компонентами життєвого досвіду є знання, практичні уміння, засновані на цих уміннях переконання та комплекс позитивних або/і негативних психоемоційних почуттів і станів -переживань, пов'язаних як із самими явищами та обставинами, так і з самооцінкою власної поведінки та вчинків стосовно цих обставин. При цьому найбільш значущими компонентами життєвого досвіду особистості є практичні уміння, переконання та переживання, оскільки вони у значно більшій мірі зумовлюють поведінку особистості у схожих життєвих обставинах, ніж знання самі по собі.
Життєвий досвід може бути позитивним чи негативним щодо обставин та життєвих ситуацій і, як такий, може чи сприяти, чи блокувати ефективне вирішення життєвих проблем особистості. Цю обставину доцільно враховувати при проведенні практичних занять із групою. Негативний досвід слід перетворювати на позитивний зворотній зв'язок. Саме таким чином він може бути частково змінений шляхом переосмислення. Але повною мірою трансформувати його у позитивний досвід можливо лише підчас реального чи ігрового його опрацювання особистістю.
Під час проведення практичних занять за даною методикою можна запропонувати учасникам подумати і поділитись по колу своїм розумінням поняття "життєвий досвід", як це зробили спеціалісти Джанкойсь-кого міського центру соціальних служб для молоді АР Крим у роботі з підлітками школи волонтерів "Дарис". У ході обговорення учасники висловили такі міркування.
Сергій. "Життєвий досвід - ...це щось на зразок макета, який кожен будує протягом життя і потім, роблячи щось, оглядається на нього".
Світлана: "Це те, про що ми дізнаємося, коли робимо щось".
Андрій: "Життєвий досвід - це сукупність емоцій, подій, вчинків, яка координує вчинки людини в майбутньому".
Ольга: "Я б сказала, що життєвий досвід - це біль, що пережитий колись. Він допомагає убезпечити себе від цього болю потім..."
Галя: "А у мене життєвий досвід чимось нагадує іграшку, у якої багато частин. Коли знаходимо одну із частин на життєвому шляху, ми дивимось, чи відповідає вона тій, що вже є в іграшці".
Віталій: "Ну, це все, що я знаю та вмію".
Олексій: "Досвід - це виправдання своїх вчинків".
Олена: "Це мудрість, що накопичена за життя".
Це дозволяє учасникам сформувати зразки усвідомлення і організації подальшого матеріалу, допомагає їм глибше зрозуміти та засвоїти процес опрацювання навчальних життєвих ситуацій та спільно отримані результати групової роботи.
Методика опрацювання життєвих ситуацій як форма набуття і передачі особистого життєвого досвіду
Як правило, особистість набуває досвіду під час власного вирішення проблем, із якими вона стикається на власному життєвому шляху. Традиційно передача життєвого досвіду здійснювалась або завдяки розповідям, повчанням, художній творчості, або під час проведення практичних занять під наглядом наставника-супервізора. Завдяки сучасним засобам психодрами, рольовим, ситуативним та діловим іграм з'явилася можливість відтворювати ті чи інші життєві ситуації, опрацьовувати схеми їх вирішення з урахуванням індивідуальних особливостей учасників. Це надало більш широкі можливості моделювання та практичного експериментування з сюжетами поведінки учасників, що, у свою чергу, створило можливості для розробки нової ефективної форми як набуття, так і передачі особистого життєвого досвіду - методики опрацювання життєвих ситуацій.
Структура програми з опрацювання життєвих ситуацій
1. Вступне заняття. Знайомство. Ознайомлення з методикою проведення занять із поняттям життєвого досвіду, життєвої ситуації. Визначення основних життєвих ситуацій для наступної роботи. З'ясування необхідних допоміжних інформаційних та інших матеріалів, можливостей запрошення на заняття фахівців-консультантів.
2. Опрацювання життєвих ситуацій, пов'язаних із вживанням легких та ін'єкційних наркотиків дівчатами та юнаками.
3. Опрацювання життєвих ситуацій, пов'язаних із можливостями . та фактом ураження ВІЛ-інфекціею ін'єкційним та статевим шляхом (включаючи насильство) дівчат та юнаків.
4. Розробка лідерами власних програм опрацювання життєвих ситуацій.
4.1. Розробка життєвих ситуацій.
4.2. Розробка інформаційного блоку.
4.3. Розробка профілактично-освітніх матеріалів.
5. Заключне заняття. Підведення підсумків. Супервізія. Оцінка супервізором та самооцінка лідерами набутого досвіду з ефективної профілактичної діяльності за методикою опрацювання життєвих ситуацій. Приклади моделі оцінювання та анкет для оцінки та самооцінки.