Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття



Стадія порушення кримінальної справи є першою і обов’язковою стадією кримінального процесу. Функціональним призначенням цієї стадії є недопущення до кримінального процесу неправдивої і недостовірної інформації. Порушення кримінальної справи є підставою до провадження досудового розслідування.

Під час підготовки до відповіді на перше питання теми, слід звернути увагу на процесуальне значення стадії порушення кримінальної справи, розкрити задачі, що вирішуються на цій стадії, назвати суб’єктів, що приймають участь у стадії, процесуальні дії, які дозволяє закон виконувати, а також процесуальні рішення.

Необхідною умовою для порушення кримінальної справи являється наявність приводів і підстав. Відповідаючи на друге питання слід визначити поняття “привід”, “підстави”, дати аналіз їх співвідношення.

Крім того, обговорюючи друге питання теми необхідно характеризувати форму і зміст кожного з приводів до порушення кримінальної справи, що вказані у ч. 1 ст. 94 КПК. Для того, щоб дати повну і вірну характеристику такого приводу до порушення кримінальної справи, як безпосереднє виявлення органів дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (п.5 ч. 1 ст. 94 КПК), рекомендується скористатися положенням наказу МВС України № 400 від 14.04.2004 р. “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”.

Для засвоєння другої частини питання – про підстави до порушення кримінальної справи – необхідно уважно вивчити вимоги ч. 2 ст. 94 КПК і уяснити, що має на увазі законодавець вказуючи на термін “достатні дані” і “ознаки злочину”, які використані у цій нормі.

Третє питання семінарського заняття присвячене характеристиці обставин, що виключають провадження у кримінальній справі. Перелік цих обставин містить ст. 6 КПК. Якщо у ході перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації будуть встановлені обставини, що перелічені у ст. 6 КПК у порушенні кримінальної справи необхідно відмовити. Крім того, суд має право відмовити у порушенні кримінальної справи у справах приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК).

Під час обговорення четвертого питання необхідно назвати суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, що згідно до вимог закону мають право приймати рішення про порушення кримінальних справ, а також визначити які саме кримінальні справи вони можуть порушувати.

Вивчення матеріалу до п’ятого питання вимагає ознайомлення з вимогами ст.ст. 97-99 КПК, а також з Інструкцією, затвердженою наказом МВС України № 400 від 14.04.2004 р. Пропонується дотримувати таку послідовність:

а) порядок прийому та реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини;

б) способи їх перевірки;

в) процесуальні строки прийняття рішень по заявам і повідомленням про злочини;

г) процесуальне оформлення прийнятих рішень;

д) вимоги КПК до змісту і форми постанов про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи.

Зміст шостого питання семінару можна розкрити лише після вивчення вимог ст.ст. 99¹, 100, 236¹, 236² КПК. Слід звернути увагу на повноваження прокурора, що здійснює нагляд за законністю прийнятих рішень на стадії порушення кримінальної справи.

Відносно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи необхідно звернути увагу на те, яким чином і чому виявляється судовий контроль за законністю і обґрунтованістю цього процесуального рішення. А також вивчити порядок оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи, передбачений ст. 2367КПК.

Завдання для практичного заняття

1.До судді, який провадив прийом громадян звернулась Літуновська з письмовою заявою про те, що її колишній чоловік постійно знущався над нею, а два тижні тому так побив її, що в неї сталися дострокові пологи і вона народила мертву дитину. До заяви додала виписку з історії хвороби і свідоцтво про смерть дитини. Літуновська вимагала притягнути свого колишнього чоловіка до кримінальної відповідальності.

Яке рішення має прийняти суддя за такою заявою? Чи має у даному випадку суддя порушити кримінальну справу?

2. Колосов, що відбував покарання у колонії-поселені для осіб, які скоїли умисні злочини, на ім’я начальника колонії написав заяву, у який розповів про те, що у колонії створена злочинна група з метою тероризувати засуджених, які стали на шлях виправлення. Крім того, у заяві Колосов вказав, що був одним з організаторів цього угрупування, але потім відмовився приймати участь у злочинних намірах.

Оцініть наявність приводів і достатніх підстав до порушення кримінальної справи. Хто у цій ситуації має право прийняти рішення про порушення кримінальної справи?

3.Слідчому зателефонував директор науково-дослідного інституту і повідомив, що з його кабінету викрадений персональний комп’ютер.

Як повинен повестися слідчий? Що являється у даному випадку приводом до порушення кримінальної справи?

4.У постанові про порушення кримінальної справи слідчий виклав описову частину таким чином: “Мироненко протягом кількох років систематично привласнювала грошові кошти та інші цінності, які перебували у її віданні на заводі, тобто скоїла злочин, передбачений ст. 191 КК”. В резолютивній частині постанови слідчий написав: “Порушити кримінальну справу відносно Мироненко і прийняти її до свого провадження”.

Чи правильно складені описова і результативна частини постанови про порушення кримінальної справи?

5.10 листопада у чергову частину райвідділу поступило повідомлення про те, що невідома особа вночі розбила вітрину продовольчої крамниці і таємно викрала різні продовольчі товари. Перевіркою було встановлено, що крадіжку скоїв 12-ти річний хлопчик. 22 листопада слідчий склав постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК посилаючись на те, що відсутній такий елемент складу злочину, як суб’єкт, тобто особа не досягла 14-ти річного віку.

Дайте оцінку діям слідчого.

6.Прокурор району провів перевірку заяви вчителя середньої школи Соколова про зловживання своїм службовим становищем з боку завідуючого райвідділу освіти і прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Примірник постанови прокурор у триденний строк надіслав заявнику. Соколов не погодився з таким рішенням прокурора і вирішив оскаржити його.

Які строки і порядок оскарження рішення про відмову в порушенні кримінальної справи?

7.Кузьменко отримала від слідчого постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки з її домоволодіння двох десятків курей та кози. Слідчий вклав в постанові, що кури і коза розбіглись з подвір’я. Кузьменко оскаржила до суду постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Суддя не прийняв скаргу і запропонував Кузьменко звернутись з цього приводу до прокурора.

Визнайте правомірність дій судді. Який порядок оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

8.Слідчий порушив кримінальну справу відносно Набойка, який скоїв розбійний напад. На 10 день розслідування Набойко, якому вже було обрано запобіжний захід – взяття під варту, оскаржив до суду постанову про порушення кримінальної справи.

Чи може суд прийняти до розгляду скаргу Набойка? Який порядок оскарження постанови про порушення кримінальної справи передбачено діючим КПК?

9.До прокурора району звернулась Борук з письмовою заявою про те, що її 18-ти річну доньку зґвалтував невідомий чоловік.

Яке рішення може бути прийнято по заяві?

 

 

Тема № 10. Досудове розслідування як стадія кримінального процесу

Навчальні питання

1. Поняття та сутність досудового розслідування.

2. Значення та задачі досудового слідства.

3. Дізнання і його види.

4. Поняття і характеристика основних положень досудового слідства.

Література

1. Алексійчук М.М. Удосконалення діяльності слідчих підрозділів міськрайорганів // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України. 2007. №2(33).- Д.: Дніпропетр. держ. уні-т внутр. справ,2007.- C.298-303.

2. Ахтирська Н.М. Накладення арешту на кореспонденцію і застосування технічних засобів отримання інформації: досвід країн СНД //Адвокат.- 2007.- № 10.-C. 16-18.

3. Ахтирська Н.М. Судова експертиза: порівняльний аналіз правового регулювання призначення та використання її результатів //Адвокат.- 2007.- № 8.-C. 3-7.

4. Бандурка С.О., Слинько С.В. Расследование преступлений (уголовно-процессуальные проблемы). – Х.: Основа, 2000. – 230с.

5. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. К., 1991.

6. Брынцев В.Д., Чернухин В.Г. Судебный контроль (теория и практика). – Х.: Ксилон, 2001. – 204 с.

7. Вапнярчук В.В. Зразки кримінально-процесуальних документів: досудове провадження / За науковою редакцією проф. Грошевого Ю.М., 2006. - 464с.

8. Вапнярчук В.В. Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання. – Х.: Торсінг, 2001,– 220с.

9. Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навч.-практ. посібн. – К.: Друкарня МВС України, 1999. – 155с.

10. Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства та складання обвинувального висновку по кримінальній справі: Навч. посібн. – Х.: «Рубікон», 2002. – 96с.

11. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология: Монография: Издатель ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2006. – 160с.

12. Коновалова В. Е. Убийства: искусство расследования. – Х.: Издатель ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2006.– 320с.

13. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: монографія / Л.М. Лобойко, А.П. Черненко. - Д.: Дніпропетр. держ. уні-т внутр. справ, 2006. - 168 c.

14. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. Научно практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448с.

15. Настільна книга слідчого / М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова [та ін.]. - 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : Вид. Дім "Ін Юре", 2007. - 728 c.

16. Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі.- Х.: Арсіс, 2007.- 576 c.

17. Кузьмичов В., Юсупов В. Алібі у розкритті злочинів: Навч. посіб. - К., 2007. - 204 с.

18. Тертышник В.М., Слинько С.В. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. – Х.: УВД, 1995. – 66с.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.