Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття



Суб’єкти кримінального процесу – це державні органи та їх посадові особи, громадські об’єднання та громадяни, які в ході порушення кримінального провадження, досудового розслідування, судового розгляду кримінальних справ та виконання постановлених у них рішень, здійснюючи певну функцію, вступають між собою в процесуальні правовідносини.

Готуючись до практичного заняття з цієї теми студенти мають з’ясувати, які чинники визначають класифікацію суб’єктів, надати характеристику кожної групи суб’єктів, і відповісти на слідуючи питання:

1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу.

2. Кримінально-процесуальні функції. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя; суб’єкти, що їх виконують.

3. Державні органи та посадові особи, які ведуть процес.

4. Суд як орган судової влади згідно з Конституцією, його функції та повноваження. Судовий контроль за законністю та обґрунтованістю рішень і дії органів досудового розслідування. Форми здійснення правосуддя та їх особливості. Незалежність суддів, народних засідателів і присяжних та підкорення їх лише закону. Обставини, які виключають участь судді в кримінальному процесі. Відводи і самовідводи суддів. Конституція про суд присяжних.

5. Прокурор, його функції та повноваження у кримінальному процесі згідно з Конституцією. Загальна характеристика функцій прокурора та його повноважень у різних стадіях процесу. Обставини, які виключають участь прокурора в кримінальному процесі.

6. Слідчий, його функції та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого. Взаємовідносини слідчого та прокурора. Взаємодія і взаємовідносини слідчого з органами дізнання. Обставини, які виключають участь слідчого в кримінальному процесі.

7. Начальник слідчого відділу, його функції та повноваження.

8. Органи дізнання, їх функції та повноваження. Особа, що провадить дізнання (дізнавач). Обставини, які виключають участь особи, що провадить дізнання, у кримінальному судочинстві.

9. Особи, які захищають інтереси тих, кого вони представляють у кримінальному процесі (учасники процесу).

10. Обвинувачений, його процесуальне становище.

11. Підозрюваний, його процесуальне становище.

12. Захисник, його обов’язки і права. Особи, що допускаються як захисники. Порядок запрошення захисника. Момент допуску захисника до участі в справі. Відмова від захисника і його заміна. Випадки, в яких відмова від захисника не може бути прийнята. Обставини, що виключають участь захисника в справі. Усунення захисника від участі у справі.

13. Потерпілий. Підстави та порядок визнання особи потерпілою. Права потерпілого. Особливості процесуального становища потерпілого в справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.

14. Цивільний позивач, його права та обов’язки. Цивільний відповідач, його права та обов’язки.

15. Законні представники обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого.

16. Представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача.

17. Особи, які відіграють допоміжну роль у кримінальному процесі: експерт, спеціаліст, перекладач, педагог, лікар, поняті, секретар судового засідання.

Письмове завдання: для кожної групи суб’єктів кримінального процесу складіть таблицю за такою схемою:

суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності ст. КПК, які визначають їх процесуальний статус

Державні органи і посадові особи, що ведуть процес – це основні суб’єкти, оскільки без них неможлива кримінально-процесуальна діяльність. До них віднесені суд (суддя), прокурор, слідчий, начальник слідчого підрозділу, орган дізнання, особа, що проводить дізнання.

Обговорюючи питання на семінарському занятті необхідно дати характеристику кожному суб’єкту. Рекомендується дотримуватися наступного порядку:

а) дати пояснення відповідного терміну (“суд”, “прокурор” і т. інше), користуючись вимогами ст. 32 КПК;

б) розповісти про порядок призначення (звільнення, обрання) відповідної посадової особи на посаду для чого слід ознайомитись з нормами законів “Про статус суддів”, “Про прокуратуру”, із Положенням про органи досудового слідства в системі МВС України (наказ № 1600 від 25.12.03);

в) дати перелік обставин, які виключають участь того чи іншого суб’єкту у конкретній кримінальній справі (глава 4 КПК), а також у якому порядку здійснюється відвід;

г) дати характеристику повноважень кожного суб’єкту, посилаючись на відповідні статті КПК.

До кримінально-процесуальної діяльності залучаються громадяни та юридичні особи, які мають свій особистий інтерес у кримінальній справі, або представляють інтереси інших зацікавлених у справі осіб (тобто, учасники процесу). Згідно із п. 8 ст. 32 КПК до цієї категорії належать обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. При обговоренні питання щодо цих суб‘єктів кримінального судочинства слід дати характеристику таким учасником процесу як обвинувачений, підозрюваний, захисник, потерпілий і його представник. Процесуальне положення цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників буде розглянуте у наступній темі № 5.

Насамперед, необхідно визначити кого кримінально-процесуальний закон визнає обвинуваченим (ст. 43 КПК), підозрюваним (ст. 431 КПК), захисником (ст. 44-48 КПК), потерпілим (ст. 49 КПК) і його представником (ст. 52 КПК). Крім того, дати характеристику їх процесуальних прав і обов’язків, назвати кримінально-процесуальну функцію, яку той чи інший учасник здійснює.

Під час вивчення питання слід звернути увагу на те, що громадяни набувають кримінально-процесуальний статус обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників після складання відповідного процесуального документу органом дізнання, слідчим, прокурором, судом (постанова про притягнення як обвинуваченого, постанова при визнання потерпілим та ін.). Особа набуває статус підозрюваного після: 1) затримання у порядку ст. 106 (115 КПК); 2) застосування відносно особи будь якого запобіжного заходу до складання постанови про притягнення як обвинуваченого.

При підготовці до третього питання слід також звернути увагу на правове становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників у кримінальному процесі. Передусім необхідно з’ясувати умови спільного розгляду кримінальної справи і цивільного позову. Не кожний цивільний позов може розглядатися разом із кримінальною справою. Тому обговорюючи друге питання, необхідно чітко визначити за яких обставин цивільний позов може бути розглянутий у кримінальному процесі. Слід також звернути увагу, що ці умови витікають зі змісту ст. 28 КПК.

Участь у кримінальному процесі цивільного позивача і цивільного відповідача обумовлена можливістю сумісного розгляду кримінальної справи і цивільного позову. Процесуальне положення цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників викладені у ст.ст. 50-52 КПК. Під час підготовки питання необхідно використати ті рекомендації, які були надані у попередній темі відносно учасників кримінального процесу. Крім того, слід визначити процесуальний статус цивільного позивача з потерпілим і процесуальний статус цивільного відповідача з обвинуваченим.

Під час відповіді на питання щодо інших суб’єктів кримінального процесу, слід охарактеризувати існуючі в теорії думки стосовно поділу таких суб’єктів на додаткові групи, а також їх характеристики. Слід навести характеристику та значення свідка, експерта, понятих, перекладача, спеціаліста в кримінальному процесі. Важливо також звернути увагу на тих осіб, які взагалі не мають жодних прав та обов’язків під час їх участі, а саме: статисти, секретар судового засідання тощо.

Особливу увагу слід приділити участі представників громадськості, служби у справах неповнолітніх під час судового розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, визначити їх завдання в кримінальному процесі.

Важливим при з’ясуванні правового статусу всіх суб’єктів кримінального процесу є вирішення проблемних питань, які виникають у практичній діяльності, а також стосуються прогалин в законодавстві. Викладач на семінарському занятті повинен використовувати евристичний підхід, ставлячи проблемні задачі та формулюючи такі проблемні ситуації.

Завдання для практичного заняття

1.З дотриманням вимог ст. 1652 КПК суддя на підставі подання прокурора склав постанову про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченому Лукашову. Через деякий час цей же суддя у судовому засіданні розглянув кримінальну справу по обвинуваченню Лукашова у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. І КК, і виніс вирок.

Чи допущені порушення закону? Якщо допущені то які, і які наслідки вони тягнуть за собою?

2.Під час проведення досудового слідства у кримінальній справі про незаконне поміщення особи у психіатричну лікарю (ст. 151 КК), яке вчинив слідчий прокуратури Карімов, прокурор району був присутній під час пред’явлення йому обвинувачення, а також брав участь у його допиті як обвинуваченого. Коли кримінальна справа розглядалась у суді то державне обвинувачення підтримував той же прокурор району. Підсудний Карімов заявив відвід обвинувачу у зв’язку з тим, що він брав участь у провадженні досудового слідства і не може бути об’єктивним.

Чи підлягає заявлений відвід задоволенню? Яке процесуальне положення прокурора на різних стадіях кримінального процесу.

3.Під час розслідування злочину передбаченого ст. 257 КК на адресу ст. слідчого прокуратури області Петрова неодноразово надходили анонімні листи з вимогами відмовитись від ведення справи та погрозами знищення його майна шляхом підпалення. Через деякий час слідчому Петрову повідомили з садового кооперативу, що на його садибі вночі сталася пожежа і згорів будинок. Слідчий виїхав на місце події, провів його огляд, про що склав протокол, а повернувшись до свого службового кабінету, порушив кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 194 ч. 2 КК, прийнявши її до свого провадження.

Дайте оцінку діям слідчого та процесуальному значенню прийнятих рішень.

4.Під час розслідування кримінальної справи по обвинуваченню Трояна у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, слідчий прийняв рішення про закриття кримінальної справи у зв’язку із відсутністю в діях обвинуваченого складу злочину. Начальник СВ після вивчення кримінальної справи скасував постанову слідчого і дав слідчому письмові вказівки відносно провадження ряду слідчих дій. Але слідчий відмовився виконувати вказівки начальника СВ і звернувся до прокурора з письмовою скаргою, де зазначив, що начальник СВ перевищив свої повноваження, перелік яких дає ст. 1141 КПК.

Хто правий у цій ситуації? У чому виражається процесуальна самостійність слідчого?

5.Волощук, який довгий час під підтримував недоброзичливі стосунки зі своїм сусідом Ковтуном, знаходячись у стані сп’яніння, вирішив вистрілити в нього з мисливської рушниці, коли побачив, що той рубає у дворі дрова. Вийшовши на вулицю, він націлив рушницю у Ковтуна і вистрілив, але не влучив тому, що його відштовхнув Сіренко, який побачив, що Ковтун цілить у людину і підбіг до нього.

Чи можна визнати Ковтуна потерпілим у справі після порушення кримінальної справи?

6.Слідчий порушив кримінальну справу по факту злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) і прийняв її до свого провадження. Через деякий час до слідчого звернувся Зощенко, двоюрідний брат померлого, з заявою про те, що він бажає захищати інтереси свого брата на досудовому слідстві і в суді, у зв’язку з чим попросив визнати його потерпілим у справі. Слідчий визнав Зощенка потерпілим, про що склав постанову, роз’яснив йому процесуальні права. Через кілька днів після цього до слідчого з’явився дід померлого з проханням визнати його потерпілим з приводу смерті онука. Однак слідчий відмовив у проханні і пояснив, що у справі може бути тільки один представник і потерпілим у справі уже визнано двоюрідного брата померлого.

Дайте оцінку правомірності рішення слідчого. Як необхідно у такій ситуації правильно повестися якщо у загиблого не залишилось близьких родичів?

7.Під час розслідування кримінальної справи про заподіяння неповнолітньому Лєскову тяжких тілесних ушкоджень, з проханням визнати законним представником потерпілого звернувся його дід, який пояснив, що батьки Лєскова виїхали за межі України на постійне місце проживання, а хлопчик проживає з ним. Зважаючи на такі обставини, слідчий склав постанову про визнання законним представником неповнолітнього його діда.

Дайте оцінку законності і обґрунтованості рішення слідчого.

8.Потерпілий Валенковський під час допиту висловив припущення, що бензинову пилку, яка знаходилась в його гаражі, могли викрасти його знайомі Нікіфоров або Коломак, тому що тільки вони знали про неї (потерпілий розказував їм про її придбання). Слідчий на підставі показань потерпілого виніс постанову про визнання Нікіфорова і Коломака підозрюваними, запросив у відділ і допитав як підозрюваних.

Оцініть законність та обґрунтованість прийнятих слідчим рішень.

9.17 жовтня неповнолітній Скрябський був затриманий слідчим з додержанням вимог ст. 115 КПК за підозрою у вчиненні розбійного нападу. 20 жовтня на підставі подання прокурора суддя склав постанову про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. 28 жовтня законний представник неповнолітнього звернувся з клопотанням про звільнення Скрябського у зв’язку з тим, що термін перебування його у слідчому ізоляторі закінчився, обвинувачення не пред’явлено і його процесуальний стан підозрюваного не має законних підстав. Слідчий виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання і обґрунтував своє рішення тим, що у його розпорядженні є ще дві доби, тобто до 30 жовтня, для пред’явлення обвинувачення Скрябському.

Дайте оцінку обґрунтованості клопотання законного представника і рішення слідчого.

10.До райвідділу із заявою звернулась Ковалик про те, що невідомий напав на неї у під’їзді будинку і, погрожуючи ножем, вирвав з її рук сумку, у якій знаходились ключі від квартири, паспорт, 250 гривень. За підозрою у вчиненні цього злочину був затриманий Пронін. Потерпіла впізнала його серед інших чоловіків по росту і голосу. Однак під час обшуку ніяких доказів винуватості Проніна не було з’ясовано. Підстав для пред’явлення обвинувачення Проніну у слідчого не було і він звільнив його з ізолятору тимчасового утримання, але через кілька днів запросив Проніна до себе і допитав як підозрюваного.

Чи правильно вчинив слідчий?

11.Слідчий зібрав достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину Уховенко, і, склавши постанову про притягнення його як обвинуваченого, викликав у райвідділ для пред’явлення обвинувачення. Уховенко з’явився, але пояснив, що погано себе почуває і не може брати участь у проведенні слідчої дії. Слідчий погодився перенести пред’явлення обвинувачення на 2 дні і запропонував Уховенко ознайомитися з постановою про обрання запобіжного заходу – підписка про невиїзд. Того ж дня Уховенко звернувся до прокурора зі скаргою про те, що слідчий безпідставно обрав відносно нього запобіжний захід тому, що він ще не обвинувачений.

Чи обґрунтована скарга Уховенка? З якого моменту особа набуває статус обвинуваченого?

12.Після оголошення обвинуваченому Сліпенко про закінчення досудового слідства останній заявив клопотання про участь в ознайомленні із матеріалами справи захисника Львова. Слідчий з’ясував, що Львов вже не працює в колегії адвокатів і зараз працює юристом у приватній фірмі.

Чи може Львов брати участь у справі як захисник? Хто може бути захисником на досудовому слідстві?

13.Під час досудового слідства і розгляду справи у суді захист обвинувачених Фасько і Калкіна, які скоїли крадіжку чужого майна за попередньою змовою, їх захист виконував адвокат Єгоров. Свою причетність для вчиненого злочину обвинувачені визнали на досудовому слідстві, але під час розгляду справи у судовому засіданні Фасько, змінив свої показання і відмовився від участі у вчиненні злочину.

Яке рішення щодо забезпечення права на захист підсудних повинен прийняти суд?

14.Під час огляду місця події – квартири Петрусенко, з якої були викрадені цінні речі, приймав участь як спеціаліст співробітник науково-дослідного експертно-криміналістичного центру обласного УВС Цурко. Під час огляду він виявив на дзеркалі у вітальні відбитки пальців, які могли належати злочинцеві, і в присутності слідчого вилучив їх, про що було зазначено у протоколі огляду. Розслідуючи справу, слідчий виніс постанову про призначення дактилоскопічної експертизи по цих відбитках і, упевнившись в тому, що Цурко має посвідчення на право проведення дактилоскопічної експертизи, доручив йому проведення цієї експертизи.

Чи допустив слідчий помилку? Яке процесуальне становище експерта і спеціаліста?

 

 

ТЕМА № 5. Цивільний позов у кримінальній справі

Навчальні питання

1. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному процесі. Умови і підстави спільного розгляду кримінальної справи і цивільного позову.

2. Доказування та процесуальні засоби забезпечення цивільного позову.

3. Особливості розслідування та розгляду кримінальних справ по яких заявлено цивільний позов.

4. Особливості участі у кримінальній справі представника потерпілого, цивільного позивача.

5. Заходи по забезпеченню цивільного позову

Література

1. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві: Навч. посібн./ за ред. Ю.М. Грошевого.- Х: Право, 2002. –150 с.

2. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник – 4е вид. Доп .та перероб. – К, -2003.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.