№3. Складіть речення із поданими словами, запам'ятайте їх значення.
Відносини — взаємини — стосунки — відношення — ставлення.
Довідка. Взаємини, стосунки — ці слова використовуються на означення стосунків між членами громади, між суспільними групами (наші взаємини, приятельські стосунки); відносини — це зв'язки між державами або групами людей (виробничі відносини, дипломатичні відносини); відношення — це 1) взаємозв'язок (відношення мислення до буття); 2) діловий лист (надіслати відношення);
ставлення — характер поводження з ким - або чим-небудь (ставлення до роботи).
№4.Складітьречення з поданими словами. Запам'ятайте їх значення.
Довідка: реклама — це процес популяризації товарів, послуг, а також оголошення, плакати, що використовують як засіб привернення уваги глядачів;
афіша — оформлене певним чином оголошення про лекцію, виставу, концерт;
повідомляти — найчастіше використовується у діловій мові (повідомляємо прозарахування); сповіщати — має дещо емоційне забарвлення (сповіщати про візит, про прибуття високопоставлених гостей); наголосити і підкреслити — дієслова рівноправні (доповідач наголосив, підкреслив). В усному мовленні бажановживати підкреслив, якщо треба зосередити увагу на чомусь конкретному.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бабич Н.Д. Ділова українська мова. – Чернівці, 1996.
2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – Київ, 2001.
3. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – Київ, 1997.
4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – Київ, 1997.
5. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ, 1997.
Практична робота № 9
Тема: Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні
Мета: Знати правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;
Обладнання: Вправи для закріплення розглянутого матеріалу
Хід роботи:
1. Вступ.
2. Основні правила скорочення.
Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 – 97), що чинний від 1998 року.
Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування – ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:
к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників та дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочень іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:
д – р (доктор) – д – ри (доктори);
м – во (міністерство) – м – ва (міністерства) та ін.
Прикметники та дієприкметники, що закінчуються на: