6. Оратори Київської Русі – Іларіон, Кирило Туровський.
7. Риторика в Києво-Могилянській академії.
Риторика - це теорія красномовства, наука й водночас мистецтво спілкування з метою переконати слухачів або співрозмовників, зробити їх своїми однодумцями. Риторику часто називають наукою перекопувальної комунікації.
Навчальний курс риторики складається з таких частин: історія риторики
(досліджує етапи зародження й особливості розвитку риторики в історії людства),теоретична риторика ( вивчає закони риторики: концептуальний, закон моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий, закон безпосереднього спілкування, системно-аналітичний закон), практична риторика (розглядає зміст усного публічного виступу, текст виступу, образ оратора, логічну культуру оратора, композицію та стиль виступу, психологію аудиторії)
Мистецтво красномовства було добре відомо в Стародавньому Єгипті, Індії та Китаї. Проте батьківщиною риторики вважають Стародавню Грецію.
Найславетнішим ритором Стародавньої Греції був Демосфен (384—322 рр. до н.е.). Сучасники зазначали, що силу його слова можна порівняти хіба що з вихором чи блискавкою.
Найпершу промову Цицерон виголосив у віці 25 років, останню — на 63 році (у рік смерті). Усього виголосив понад 100 промов, тексти 57 з них збереглися до нашого часу.
Найвідомішими ораторами Київської Русі були перший Київський митрополит Іларіон та Кирило Туровський (обидва жили в XI ст.),
Найвідомішою проповіддю митрополита Іларіона є "Слово про закон і благодать", де стверджено визначну роль Київської Русі та обстоюється її право на самостійність.
Кирило Туровський — автор багатьох піднесених величальних промов, блискучий оратор.
У XVII—-XVIII ст. курс риторики викладався у Києво-Могилянській академії, яка, будучи глибоконаціональним навчальним закладом, орієнтувалася на найпрогресивніші здобутки кращих європейських університетів. До наших днів дійшли описи 183 підручників риторики, 127 яких було складено в академії. Ім'я академії прославили такі видатні ритори, як Григорій Сковорода (1722—1794), Феофан Прокопович (1681—1736), Михайло Ломоносов (1711—1765).
Найперший підручник риторики російською мовою написав випускник Києво-Могилянської академії Михайло Ломоносов. Риторику він визначав як науку про писемне й усне мовлення
Словник.
Комунікація — спілкування.
Ерудиція — глибокі знання в певній галузі науки чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність.
Компроміс — порозуміння, згода, досягнуті шляхом взаємних поступок.
Статус — законодавче закріплене правове становище.
Запитання для бесіди.
1.Що є предметом вивчення риторики?
2. Чому риторику вважають водночас і наукою, і мистецтвом?
3. Яка країна є батьківщиною риторики?
4.Яку роль відігравало красномовство в суспільному житті Стародавньої Греції й Стародавнього Риму?
5. Яких найвизначніших античних ораторів ви знаєте?
6.Які ритори Київської Русі вам відомі?
7.Кого й чому вважають батьком риторики?
8.У чому полягає мистецтво оратора?
9. На чому має грунтуватися його мистецтво?
10. Що спричинило потребу відновлення національних риторичних традицій?
11.Що означає — відновити статус риторики як навчальної дисципліни ?
ВПРАВИ для закріплення розглянутого матеріалу.
№1. У формі роздуму розкрити зміст афоризму "Заговори, щоб я тебе побачив, приписувані Сократові).
№2. Творча робота. Колективне складання плану виступу на тему "Яким я уявляю собі справжнього лідера". Добір і запис ключових слів. Обмірковування виражальних засобів (порівнянь, метафор, протиставлень, парадоксів), які можна вжити у тексті виступу.
№3. Скласти план виступу на тему "Як потрібно виступати, щоб тебе не слухали, а чули". Підготуватися до виступу за планом, передбачивши використання таких виражальних засобів, як порівняння, метафора, протиставлення, парадокс.
№4. Скласти й записати вступ і кінцівку виступу на одну з тем:
Кого з героїв класичної літератури має за ідеал наш молодий сучасник.
Чи можна "перерости" книжку.
Проблема "батьки і діти" в житті шістнадцятирічних.