У період реформування соціально-економічної системи та ліквідації системи централізованого планування й управління народним господарством, починаючи з 1990-х рр., в усіх державах СНД почали з’являтися державні та муніципальні (місцеві) бюджетні й позабюджетні фонди коштів. За допомогою цих фондів органи виконавчої влади мали можливість оперативно фінансувати першочергові потреби держави.
Поняття «цільові бюджетні фонди» з’явилось в Україні у 1995 р., а з 1 січня 1999 року, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік», кошти всіх державних та місцевих позабюджетних фондів, крім Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України, були зараховані до відповідних бюджетів.
У складі державного бюджету України створюються цільові фонди коштів для їх більш оперативного й ефективного використання для розвитку галузей народного господарства, боротьби з незайнятістю, задоволення соціальних потреб населення, бо кошти, які вносять у бюджет платники, мають цільове призначення. Крім того, джерелами формування цільових бюджетних фондів можуть бути бюджетні кошти, цільові державні позики.
Формування державних цільових фондів грошових ресурсів закріплено Бюджетним кодексом України. Так, ст. 38 зазначеного кодексу передбачає, що разом з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків та зборів (обов’язкових платежів) відповідно до закону.
У загальних фондах державного та місцевих бюджетів кошти включаються без розподілу за цільовим призначенням. Це призводить до того, що не завжди кошти, мобілізовані в бюджет, фінансують конкретні програми, які плануються державою або органами місцевого самоврядування. Тому в державному та місцевих бюджетах почали утворюватись цільові бюджетні фонди, головним призначенням яких є реалізація найбільш актуальних завдань економічного й соціального напряму загальнодержавного рівня.
Бюджетний кодекс України (ст. 13) передбачає поділ Державного бюджету на загальний та спеціальний фонди. Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.
Вперше виділення спеціального фонду у складі Державного бюджету України було здійснено у 2000 р.
Бюджети органів місцевого самоврядування, як і державний бюджет, можуть включати спеціальні бюджетні фонди цільового призначення. Так, наприклад, відповідно до ст. 71 Бюджетного кодексу України, бюджети органів місцевого самоврядування включають бюджет розвитку як складову спеціального фонду місцевих бюджетів.
Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.
Спеціальний фонд бюджету передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням, яке виступає як повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет. Ці повноваження існують періодично, як і всі повноваження, пов’язані з бюджетним фінансуванням.
Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.
Створення спеціального фонду можна розглядати як захід, спрямований на посилення централізованого регулювання коштів установ, що фінансуються з бюджету.
Наприклад, у Законі України «Про Державний бюджет на 2005 рік» (ст. 10) вказані такі розміри відрахувань до спеціалізованих фондів у спеціальному фонді Державного бюджету: п. 11 – 80 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях; п. 13 – надходження до страхового фонду безпеки авіації; п. 20 – надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів; п. 21 – 30 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища.
У спеціальному фонді Державного бюджету є також Фонд будівництва, ремонту та утримання дорожнього господарства. Стаття 42 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» встановила, що кошти, визначені пунктами 1, 2, 4 статті 10 зазначеного Закону (п. 1 – 80 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів; п. 2 – 80 відсотків акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів; п. 4 – 80 відсотків ввізного мита з нафтопродуктів і транспортних засобів та шин до них) спрямовуються на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування та доріг комунальної власності в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому 34 відсотки загальної суми зазначених коштів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та 6 відсотків – на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг комунальної власності, у першу чергу в сільській місцевості.
Отже, у структурі Державного бюджету України на 2005 р. виділені такі бюджетні фонди:
- Фонд соціального захисту інвалідів;
- Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;
- Страховий фонд безпеки авіації;
- Державний фонд охорони навколишнього середовища;
- Фонд будівництва, ремонту та утримання дорожнього господарства.
У попередні роки окремо виділялись Державний інноваційний фонд, Державний лізинговий фонд для технічного переоснащення сільського господарства, Фонд розвитку виноградництва, садівництва і хмелярства та інші.
У структурі місцевих бюджетів також можуть утворюватись цільові бюджетні фонди, призначенням яких є забезпечення виконання основних соціально-економічних завдань безпосередньо в адміністративно-територіальних одиницях.
Правовий режим цільових бюджетних фондів визначається Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет та положеннями про фонди.
Характерною особливістю цільових бюджетних фондів є те, що вони, як і бюджет, діють протягом одного року, після чого створюються знову або закінчують своє існування.
Отже, цільові бюджетні фонди створюються в структурі Державного бюджету та місцевих бюджетів. Вони підпорядковуються загальним принципам бюджетного процесу та не мають фінансової відокремленості.