Суб’єкти державного фінансового контролю в бюджетній сфері

Суб’єктфінансового контролю – це організація, яка здійснює контроль від імені держави та уповноважена на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану дотримання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин.

Суб’єктами державного фінансового контролю є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, які наділені повноваженнями на здійснення фінансового контролю, їх самостійні контрольно-ревізійні підрозділи або інші їхні підрозділи (особи), які наділені такими повноваженнями.

Об'єктомдержавного фінансового контролю є відносини, що виникають між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами – з іншого боку, з питань виробництва та розподілу національного доходу в територіальному та галузевому розрізах та його ефективного використання.

Об'єктом державного фінансового контролю виступає не тільки бюджетний процес, але й фінансово-господарська діяльність підприємств і організацій, задіяних у сфері бюджетних відносин. Цим і визначається величезна роль та значення державного фінансового контролю в управлінні, що виявляється в реалізації його основних функцій: виявлення відхилень, аналіз причин відхилень, корекція діяльності об'єкта контролю, превентивна й правоохоронна.

Державний фінансовий контроль можна подiлити на загальний i спецiалiзований. Суб'єктами, що здiйснюють загальний контроль в Украïнi, є: Президент Украïни, Нацiональний банк Украïни, Прокуратура Украïни, Мiнiстерство внутрiшнiх справ, Служба безпеки Украïни, мiсцевi державнi адмiнiстрацiï, органи місцевого самоврядування.

Спецiалiзований державний фінансовий контроль можна поділити на відомчий та позавiдомчий. Вiдомчий спецiалiзований контроль проводять контрольно-ревiзiйнi пiдроздiли мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчоï влади тiльки в пiдпорядкованих мiнiстерствам i вiдомствам структурах, тому його ще називають внутрішньовідомчим контролем.

Позавiдомчий контроль складається з парламентського й урядового. Парламентський контроль здiйснює Рахункова палата України, а урядовий ─ Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державна податкова служба Украïни, Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку, Державна митна служба України.

Проте суб’єктами державного фінансового контролю в бюджетній сфері (бюджетного контролю) є Верховна Рада України, Рахункова палата України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління України, мiсцевi державнi адмiнiстрацiï, органи місцевого самоврядування.

Верховна Рада України. Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом України. Крім повноважень, закріплених у Конституції України, Верховна Рада України має, відповідно до ст. 109 Бюджетного кодексу України, повноваження з контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

До повноважень Верховної Ради України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу. Комітети Верховної Ради України беруть участь у підготовці до розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України, готують і попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту про виконання Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів.

До повноважень Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, у тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;

2) контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету.

До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:

1) контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

2) контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

Рахункова палата. Правовий статус та повноваження Рахункової палати України закріплені в Законі України «Про Рахункові палату» від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР.

Завданнями Рахункової палати є:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

- здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначення ефективності й доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

- аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу в цілому;

- регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього й зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

- виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

Рахункова палата відповідно до завдань виконує такі функції:

1) здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України;

2) здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, у тому числі видатків з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України; витрачанням коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за результатами перевірки Верховній Раді України висновки щодо можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Державного бюджету України;

4) контролює ефективність управління коштами Державного бюджету України Державним казначейством України, законність і своєчасність руху коштів Державного бюджету України, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах України;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою України, з питань витрачання коштів Державного бюджету України. У ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Державного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Верховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України;

7) контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм;

8) проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, а також звітів Фонду державного майна України та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, щодо ефективного управління майном, яке є основним національним багатством, власністю українського народу;

9) здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України Національним банком України та уповноваженими банками;

10) перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов’язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету України;

11) готує й дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури та суду з питань, що належать до її відання;

12) здійснює зв’язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво;

13) здійснює функції, передбачені Законом України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Рахункова палата має такі повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності в межах, визначених Законом України «Про Рахункову палату»;

3) перевіряти в органах і на об’єктах грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність;

5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій, що перевіряються, від інших підприємств і організацій — довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та організацій;

6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період;

7) проводити комплексні ревізії й тематичні перевірки по окремих розділах і статтях Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;

9) здійснювати аналіз і дослідження порушень та відхилень бюджетного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;

10) готувати й подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, унаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 110 Бюджетного кодексу України, до повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

1) використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;

2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;

4) використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.

Рахункова палата в ході виконання Державного бюджету України контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків з обслуговування внутрішнього й зовнішнього боргу України, порівняно із затвердженими показниками Державного бюджету України, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання Державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати порівняно з показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України поточного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

З метою забезпечення своєчасного надходження й обробки інформації, необхідної для складання звіту про виконання Державного бюджету України, Рахунковою палатою за погодженням з Кабінетом Міністрів України вводиться обов’язкова фінансова звітність усіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій перед Рахунковою палатою. Рішення про конкретні терміни виконання і форми зазначеної звітності приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Рахункової палати.

Аналіз оперативної інформації, одержаної в порядку контролю, проводиться Рахунковою палатою, узагальнені відомості подаються Верховній Раді України, її комітетам та Кабінету Міністрів України.

Рахункова палата перевіряє фінансування затверджених Верховною Радою України загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й національно-культурного розвитку, охорони довкілля та розглядає матеріали із цих питань на засіданнях Колегії Рахункової палати.

Рахункова палата за дорученням Верховної Ради України може давати висновки і проводити експертизу проектів законодавчих актів з питань управління та розпорядження об’єктами права державної власності, якщо вони із цією метою попередньо були направлені до Рахункової палати суб’єктами права законодавчої ініціативи.

У разі виявлення порушень або невиконання встановлених законодавством України вимог щодо збереження, використання об’єктів державного майна чи несвоєчасної сплати до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження та управління майном, що є об’єктами права державної власності, Рахункова палата має право ставити перед відповідними державними органами питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, та інформувати про це Верховну Раду України.

Рахункова палата контролює законність договорів, раціональне та ефективне використання кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій. Рахункова палата перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних та фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на зворотній основі, аналізує надання державних кредитів, а також виділених на безоплатній основі коштів іноземним державам і міжнародним організаціям з обов’язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.

Рахункова палата перевіряє діяльність Національного банку України та його установ, уповноважених банків і кредитних установ у частині обслуговування ними Державного бюджету України.

За результатами перевірок діяльності установ банківської системи, насамперед Національного банку України, Рахункова палата подає висновки і пропозиції щодо його звітів про забезпечення стабільності грошової одиниці до Верховної Ради України, а також щодо діяльності Національного банку України з обслуговування державного боргу України.

Рахункова палата щорічно здійснює перевірку кошторису витрат Національного банку України й подає відповідну інформацію до Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України.Правовий статус Міністерства фінансів України закріплений у Положенні про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р.
№ 1837.

Міністерство фінансів України здійснює забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю за витрачанням бюджетних коштів та контролю за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу.

Основними завданнями Мінфіну є:

- забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного внутрішнього фінансового контролю та здійснення контролю за її проведенням Державною податковою адміністрацією, Держмитслужбою, ГоловКРУ, Державним казначейством;

- забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України;

- здійснення заходів з підвищення ефективності управління державними фінансами;

- проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного становища держави, перспектив її подальшого розвитку;

- підготовка проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організація роботи, пов’язаної зі складенням та виконанням Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу;

- удосконалення міжбюджетних відносин;

- здійснення в межах своїх повноважень контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

- розроблення стратегії фінансування державного бюджету;

- забезпечення здійснення державних запозичень, надання державних гарантій, погашення та обслуговування державного боргу;

- удосконалення методів фінансового й бюджетного планування;

- здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності, обов’язкових для всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків та бюджетних установ), а також фізичних осіб – підприємців;

- реалізація державної політики у сфері випуску та проведення лотерей;

- реалізація державної політики у сфері розроблення та виробництва голографічних захисних елементів, здійснення державного контролю й координація діяльності державних органів у цій сфері;

- участь у розробленні разом з іншими органами виконавчої влади державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- інформування громадськості про економічні та фіскальні цілі держави.

Відповідно до ст. 111 Бюджетного кодексу України, Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь у розробленні прогнозних показників і програм економічного і соціального розвитку України;

2) визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету, обсяг його фінансування для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету України;

3) готує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік разом з пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в Кабінеті Міністрів України;

4) готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України;

5) розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, визначає порядок і строк їх подання;

6) здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством;

7) здійснює методичне керівництво з питань складення та виконання бюджету;

8) регулює фінансові відносини між державним бюджетом та державними цільовими фондами;

9) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення міжбюджетних відносин;

10) коригує показники фінансової бази пенсійної системи, забезпечує її збалансованість та стабільність;

11) забезпечує у межах своїх повноважень організацію та здійснення контролю за інвестуванням пенсійних коштів і виконанням пенсійних програм;

12) координує у межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади, пов’язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов’язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів;

13) проводить аналітичні дослідження впливу державної податкової політики на податкову систему в частині економічного зростання;

14) розробляє пропозиції щодо формування державної податкової політики, визначає порядок подання центральними та місцевими органами виконавчої влади матеріалів для проведення аналізу ефективності податкової системи і пропозицій щодо її удосконалення;

15) прогнозує на поточний період і на перспективу податкові надходження до бюджету, готує пропозиції щодо ефективного розподілу фінансових ресурсів для забезпечення державних витрат;

16) розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України програми державних запозичень, бере участь в організації роботи, пов’язаної із залученням фінансових ресурсів в економіку України відповідно до законодавства;

17) здійснює у межах своїх повноважень операції з державним боргом з метою погашення та обслуговування державних боргових зобов’язань;

18) подає в установленому порядку висновки про відповідність проекту рішення про здійснення запозичень до місцевих бюджетів чи іншої операції вимогам, установленим бюджетним законодавством, забезпечує ведення загального реєстру запозичень до місцевих бюджетів;

19) визначає порядок отримання короткотермінових позичок Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад у фінансово-кредитних установах для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання загального фонду місцевого бюджету;

20) здійснює в установленому порядку випуск облігацій внутрішньої і зовнішньої державної позики, казначейських зобов’язань та інших державних цінних паперів, передбачених законодавством, визначає обсяг їх емісії за строком погашення у межах загального обсягу емісії;

21) бере участь у:

проведенні державної експертизи проектів, фінансування яких здійснюється за рахунок кредитів, що залучаються державою або під державні гарантії;

розробленні та здійсненні заходів щодо фінансового оздоровлення і структурної перебудови економіки;

підготовці пропозицій щодо основних засад грошово-кредитної політики України, поліпшення стану розрахунків і платежів;

розробленні заходів, спрямованих на формування та реалізацію інвестиційної політики;

22) співпрацює у межах своїх повноважень з міжнародними фінансовими організаціями, укладає з ними за дорученням Президента України або Кабінету Міністрів України міжнародні договори про отримання позик та надання гарантій, укладає інші договори у межах спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів;

23) розробляє у межах своїх повноважень пропозиції щодо вдосконалення валютних, фінансових, кредитних, податкових і митних відносин з іншими державами, забезпечує підготовку та реалізацію спільних проектів з цих питань;

24) бере участь у підготовці заходів, спрямованих на збільшення валютних ресурсів України і забезпечення економного витрачання іноземної валюти. Під час укладання міжнародних договорів готує висновки про фінансові умови і можливі наслідки їх виконання, розробляє разом з Державною податковою адміністрацією відповідно до законодавства проекти міжнародних договорів з питань оподаткування та проводить за дорученням Кабінету Міністрів України у межах своїх повноважень переговори з відповідними органами іноземних держав стосовно їх укладення;

25) розробляє проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

26) опрацьовує та погоджує проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

27) готує експертні висновки стосовно визначення вартісної величини впливу законопроектів на дохідну чи видаткову частину бюджетів і пропозиції щодо доцільності їх прийняття, можливості та строку набрання ними чинності;

28) бере участь у розробленні та виконанні державних цільових програм;

29) надає відповідно до законодавства за поданням органів стягнення відстрочку у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів);

30) проводить експертизу та погоджує кошториси, а також штатні розписи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

31) вживає в установленому законодавством порядку заходів до зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі їх нецільового використання та застосування безспірного вилучення коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету;

32) погоджує проект плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби;

33) визначає основні організаційно-методичні засади державного внутрішнього фінансового контролю, дає оцінку функціонуванню систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;

34) здійснює перевірки правильності складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджетів, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів;

35) забезпечує розроблення та впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ);

36) забезпечує розроблення та затверджує в установленому порядку:

національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

плани рахунків та інструкції про їх застосування підприємствами, установами і організаціями (крім банків і бюджетних установ);

типові форми регістрів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, методичні рекомендації та інші нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємств, установ і організацій (крім банків і бюджетних установ);

нормативно-правові акти з питань регулювання облікової політики суб’єктів державного сектора економіки;

37) координує в межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої влади щодо розроблення та виконання нормативно-правових актів з питань обліку суб’єктів державного сектора економіки, що належать до сфери їх управління;

38) проводить моніторинг розроблення та виконання галузевих методичних рекомендацій, підготовлених на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

39) формує та поповнює Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

40) здійснює державний контроль за обігом та обліком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

41) організовує у межах своїх повноважень виготовлення бланків цінних паперів і документів суворої звітності, затверджує нормативно-технічну документацію з цих питань;

42) забезпечує реалізацію державної політики у сфері розроблення та виробництва голографічних захисних елементів, здійснює державний контроль і координує діяльність державних органів у цій сфері, встановлює порядок виробництва, обліку та проведення сертифікаційних випробувань зазначених елементів, їх закупівлі для державних потреб;

43) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері охорони державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

44) здійснює ліцензування:

виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності;

випуску та проведення лотерей;

організації діяльності, пов’язаної з проведенням азартних ігор;

розроблення, виробництва і проведення сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів;

інших видів господарської діяльності у випадках, передбачених законодавством.

Затверджує в установленому законодавством порядку за зазначеними видами діяльності ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням;

45) проводить перевірку додержання ліцензійних умов суб’єктами господарювання, яким видано ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної з:

виробництвом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виготовленням виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, торгівлею виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, збиранням, первинною обробкою відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності;

випуском та проведенням лотерей;

організацією діяльності, пов’язаної з проведенням азартних ігор;

розробленням, виробництвом і проведенням сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів;

46) бере участь у підготовці пропозицій щодо удосконалення системи органів виконавчої влади та їх структури, а також умов оплати праці працівників бюджетних установ та організацій, готує пропозиції щодо граничної чисельності і розмірів асигнувань на утримання апарату зазначених органів;

47) співпрацює з Мінекономіки, МЗС, Мін’юстом та іншими центральними органами виконавчої влади з питань здійснення заходів, спрямованих на вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) та розвиток співробітництва України з ЄС. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання Україною зобов’язань згідно з Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами — членами, проводить роботу з адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС та норм договорів СОТ;

48) бере участь у підготовці пропозицій до засідань Ради глав держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД), Ради глав урядів держав — учасниць СНД, Економічної ради СНД, а також в опрацюванні директив, пропозицій та інших матеріалів, розгляді проектів багатосторонніх договорів, протоколів і рішень про співробітництво України з державами — учасницями СНД, державами — учасницями ГУАМ та іншими об’єднаннями держав — учасниць СНД;

49) визначає та забезпечує впровадження єдиних методологічних засад інформаційно-аналітичного забезпечення управління державними фінансами;

50) встановлює порядок обліку, оброблення і збереження електронної інформації відповідно до законодавства, необхідної для розроблення та реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової та митної політики;

51) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки, цивільної оборони у центральному апараті Міністерства, здійснює контроль за їх виконанням на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

52) здійснює функції постійного органу управління функціональної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

53) здійснює відповідно до законодавства управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

54) погоджує фінансові плани державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств;

55) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників головних фінансових управлінь обласних, Київської та фінансового управління Севастопольської міських держадміністрацій;

56) взаємодіє із засобами масової інформації та громадськістю з метою дотримання принципів відкритості, прозорості та гласності під час провадження своєї діяльності;

57) здійснює на основі та на виконання Конституції та законів України, а також указів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України інші функції.

Мініністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право:

1) одержувати:

в установленому порядку від головних розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для складення проекту Державного бюджету України, прогнозних показників зведеного бюджету України та аналізу виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної системи держави;

в установленому порядку матеріали з питань надходження і використання коштів державних цільових фондів, їх кошториси та звіти;

від центральних і місцевих органів виконавчої влади, розпорядників бюджетних коштів інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього аудиту;

від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів;

в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

щомісяця в установленому порядку від ГоловКРУ звіти про проведення контрольних заходів;

від органів місцевого самоврядування, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій інформацію про здійснені запозичення, в тому числі надходження від розміщення облігацій місцевих позик та надходжень від укладених договорів про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах;

від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про реєстрацію випуску облігацій місцевих позик та надходження від їх розміщення, а також про погашення;

в установленому порядку від суб’єктів господарювання, яким надані ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної із випуском та проведенням лотерей, інформацію, необхідну для здійснення контролю за їх діяльністю;

в установленому порядку від суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, інформацію, необхідну для здійснення контролю за їх діяльністю;

2) зупиняти у межах своїх повноважень здійснення бюджетних асигнувань у випадках, передбачених законодавством;

3) зупиняти в установленому законодавством порядку здійснення операцій з бюджетними коштами у разі виявлення бюджетного правопорушення;

4) здійснювати внутрішній фінансовий контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.

Державне казначейство України. Метою державного фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства України, є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням; взяття зобов’язань розпорядниками коштів понад обсяги виділених бюджетних асигнувань.

Державне казначейство України контролює дотримання єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності щодо виконання бюджетів і кошторисів бюджетних установ, спрямування коштів за цільовим призначенням на стадії здійснення операцій на підставі документів розпорядників коштів, поданих до оплати. Отже, Державне казначейство, на відміну від фінансових органів, здійснює контроль за виконанням бюджетів на всіх етапах використання коштів, тобто на етапі прийняття зобов’язань, попередньої перевірки та оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів і одержувачів.

Відповідно до Указу Президента України «Питання Міністерства фінансів України» від 20 квітня 2005 р. № 676/2005, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, який знаходиться у складі Міністерства фінансів України.

Повноваження Державного казначейства України як контрольного органу регламентуються статтею 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про Державне казначейство України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1232. У Бюджетному кодексі України та положенні визначено, що Державне казначейство:

1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;

2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;

3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень;

6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;

11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів, та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;

12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;

13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;

15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов’язані із:

здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

відповідністю платежів узятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;

витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;

дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;

дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;

здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;

16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;

17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;

18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов’язані із роботою його територіальних органів;

19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;

20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Головне контрольно-ревізійне управління України. Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють результати документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

2) проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

3) проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;

4) проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

6) розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

7) здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо вдосконалення контролю.

Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

Указом Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1572 керівний орган ДКРС – Головне контрольно-ревізійне управління – віднесено до складу центральних органів виконавчої влади із статусом державного комітету. У подальшому цей статус закріплено Указом Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 р. № 1031 та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України. Зокрема, останнім визначено, що ГоловКРУ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Головне контрольно-ревізійне управління України відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує і здійснює державний фінансовий контроль:

проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

проводить перевірки використання бюджетних коштів, отриманих на виконання державних програм, перевірки фінансово-господарської діяльності стосовно бюджетних позик, позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів державних цільових фондів, належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів, а також у передбачених законодавством випадках використання коштів, що залишаються у розпорядженні господарюючого суб’єкта у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів;

2) проводить відповідно до законодавства ревізії та перевірки використання і збереження державного та комунального майна, у тому числі майна, що передано в користування;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час ревізій та перевірок порушень законодавства;

передає матеріали ревізій та перевірок органам, які згідно із законодавством виконують контрольні функції, якщо за виявленими фактами порушень прийняття рішення про застосування санкцій не належить до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;

здійснює аналіз стану додержання фінансової дисципліни і повідомляє про його результати відповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам;

готує і подає до відповідних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до недостач державних коштів та матеріальних цінностей, неефективного і не за призначенням витрачання державних фінансових ресурсів;

4) здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених ревізіями та перевірками, і в разі потреби вживає додаткових заходів до їх усунення;

5) систематично інформує Президента України, Кабінет Міністрів України про факти порушень фінансової дисципліни, виявлені ревізіями та перевірками фінансово-господарської діяльності;

6) інформує громадськість через засоби масової інформації про заходи щодо здійснення контролю за додержанням фінансової дисципліни;

7) бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення фінансової системи України;

8) розглядає листи, заяви і скарги юридичних та фізичних осіб про факти порушень законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів за результатами їх розгляду;

9) відповідно до законодавства розробляє і затверджує нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів державної контрольно-ревізійної служби;

10) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів органів державної контрольно-ревізійної служби;

11) здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює його серед контрольно-ревізійних служб, розробляє пропозиції щодо вдосконалення такого контролю;

12) організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної контрольно-ревізійної служби.

Крім Указу Президента України «Про затвердження Положення про Головне контрольно-ревізійне управліяння України» від 28 листопада 2000 р., діє також постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Головне контрольно-ревізійне управліяння України” від 27 червня 2007 року № 884.

Відповідно до цієї постанови КМУ від 27 червня 2007 р. № 884, основними завданнями ГоловКРУ є:

1) здійснення державного фінансового контролю за:

використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі — підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів;

використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності, в межах повноважень, визначених законом;

2) здійснення контролю за усуненням виявлених недоліків і порушень та розроблення пропозицій щодо недопущення їх у подальшому.

ГоловКРУ відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує пропозиції щодо формування, реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю та в установленому порядку подає їх Кабінетові Міністрів України;

2) бере участь у розробленні програм економічного і соціального розвитку України, проектів законів про Державний бюджет України, пропозицій щодо вдосконалення фінансової системи, підготовки та виконання державних цільових програм, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

3) подає Міністрові фінансів на погодження для внесення в установленому порядку до Кабінету Міністрів України на затвердження проект плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби на відповідний рік;

4) проводить:

у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, звітності про виконання державного бюджету, місцевих бюджетів і кошторисів;

державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм і місцевих бюджетів, діяльності бюджетних установ, суб’єктів господарювання державного сектору економіки та інших суб’єктів господарювання, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно;

перевірки державних закупівель та здійснює інші функції відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”;

позапланові ревізії за наявності підстав, передбачених законом;

5) розробляє проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, які погоджуються та вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України Міністром фінансів;

6) здійснює контроль за:

виконанням функцій з управління об’єктами державної власності;

цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України;

7) забезпечує участь представників ГоловКРУ в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного фонду;

8) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;

звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;

готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;

здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих органами державної контрольно-ревізійної служби міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами здійснення державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін;

накладає стягнення, санкції чи вживає інших заходів до осіб, винних у порушенні законодавства;

передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;

9) подає щомісяця Верховній Раді України та Мінфіну звіти про результати здійснення державного фінансового контролю;

10) інформує Кабінет Міністрів України про факти порушень фінансової дисципліни, виявлені під час здійснення державного фінансового контролю;

11) визначає порядок погодження з органами державної контрольно-ревізійної служби питання щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівників контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

12) установлює форму та строки подання ГоловКРУ, його територіальним органам звітності про результати контрольно-ревізійної роботи у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади;

13) координує та надає методичну допомогу в проведенні контрольно-ревізійної роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах, а також здійснює контроль за станом цієї роботи;

14) погоджує плани роботи контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

15) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з питань фінансової діяльності, вживає згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення;

16) розробляє проекти нормативно-правових актів та методичні матеріали, пов’язані з його діяльністю;

17) опрацьовує та погоджує проекти нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції, у тому числі з питань використання бюджетних коштів та державного майна;

18) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері охорони державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням в органах державної контрольно-ревізійної служби;

19) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки, цивільної оборони та здійснює контроль за їх виконанням в органах державної контрольно-ревізійної служби;

20) здійснює відповідно до законодавства управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

21) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів органів державної контрольно-ревізійної служби;

22) організовує роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі із здійснення державного фінансового контролю;

23) здійснює методологічне керівництво і контроль за діяльністю органів контрольно-ревізійної служби, узагальнює досвід роботи у цій сфері та забезпечує його поширення, розробляє пропозиції щодо вдосконалення державного фінансового контролю;

24) здійснює обмін інформацією з Мінфіном у порядку, визначеному Міністром фінансів;

25) взаємодіє із засобами масової інформації та громадськістю з метою дотримання принципів відкритості, прозорості та гласності під час провадження своєї діяльності, якщо інше не передбачене законодавством;

26) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Місцеві державні адміністрації України. Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Правовий статус та повноваження місцевих державних адміністрацій закріплені в Законі України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;

3) бюджету, фінансів та обліку;

4) управління майном, приватизації та підприємництва;

5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку;

6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;

8) зовнішньоекономічної діяльності;

9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;

3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

4) охороною пам’яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

5) додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов’язаних з її якістю та сертифікацією;

6) додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

7) додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

8) додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров’я, материнства та дитинства, сім’ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

9) охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

10) додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

11) додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію;

12) додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи.

Місцева державна адміністрація має такі повноваження в галузі бюджету та фінансів:

1) складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання;

2) подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання, виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб;

3) отримує від усіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

4) здійснює фінансування п

Поиск по сайту: