Державний контроль є неминучою й необхідною умовою ефективного функціонування економічної системи будь-якої держави. З погляду соціального управління публічний контроль визначається як спостереження з метою перевірки виконання законів, постанов, управлінських рішень тощо, з чого можна зробити висновок про те, що контроль у цілому є не що інше, як здійснення функції управління, суть якої полягає в тому, щоб перевіряти, спостерігати, відстежувати те чи інше явище. Функція управління, у свою чергу, є реальним, силовим, цілеспрямованим, організуючим і регулятивним впливом на кероване явище, відношення, стан. Хоча контроль сам по собі не становить первинної діяльності, оскільки він стосується дій, що здійснюються незалежно від контролю, він є самостійним видом роботи, суть якої полягає в спостереженні за відповідністю діяльності підконтрольного об'єкта тим розпорядженням, які об'єкт отримав від органу, що управляв, або посадовця.
Контроль здійснюється з метою спостереження й охоплює собою збір даних і передачу інформації в компетентні органи державної влади про результати контрольних заходів, які націлені на те, щоб виявити причини виявлених відхилень і визначити шляхи їх усунення для ефективного функціонування органів державної влади. Таким чином, специфіка контролю як функції управління полягає в тому, що його проводять усі органи держави.
Отже, державний контроль є неминучою й необхідною умовою ефективного функціонування економічної системи будь-якої держави.
Однією зі складових такого контролю виступає державний фінансовий контроль, тобто встановлена фінансово-правовими нормами система здійснюваних органами публічної влади контрольних заходів, спрямованих на моніторинг і забезпечення дотримання узаконених інтересів держави у фінансовій сфері.
З економічного погляду, державний фінансовий контроль – це сукупність дій і операцій з перевірки фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів суспільних відносин із застосуванням специфічних форм і методів його організації. Крім того, в юридичній і економічній науці під державним фінансовим контролем нерідко розуміють здійснювану з використанням специфічних організаційних форм і методів діяльність державних і муніципальних органів, наділених законом відповідними повноваженнями з метою встановлення законності і достовірності фінансових операцій, об'єктивної оцінки економічної ефективності фінансово-господарської діяльності, збільшення надходжень до бюджету і збереження державної й комунальної власності.
Фінансово-контрольна діяльність націлена на виявлення всіх випадків порушень фінансової дисципліни, під якою розуміють встановлений фінансовим законодавством порядок утворення, розподілу і використання грошових фондів держави, органів державної влади і місцевого самоврядування.
З юридичного погляду, державний фінансовий контроль включає норми, що регулюють суспільні відносини з приводу здійснення фінансового контролю в ході бюджетної, податкової й валютної діяльності держави і органів місцевого самоврядування. При цьому комплексний характер вказаного фінансово-правового інституту полягає в тому, що в нього включаються норми різних підгалузей фінансового права. Наприклад, правові норми, що регулюють фінансовий контроль у сфері оподаткування, – податковий контроль, є складовою податкового права. У свою чергу, правові норми, що регулюють фінансовий контроль у валютній сфері, – валютний контроль, як правило, включаються у фінансово-правовий інститут валютного регулювання і т. д., а по суті, входять у предмет правового регулювання валютного права. Крім того, у комплексний інститут державного фінансового контролю включаються норми права, що регулюють організацію й порядок проведення, загальні цілі, завдання та принципи здійснення фінансового контролю, характеристику його форм і методів.
Метою державного фінансового контролю є забезпечення законності та ефективності використання державних бюджетних фінансових коштів.
У зв'язку із цим основними його завданнями є:
- організація та здійснення контролю над своєчасним виконанням доходних і видаткових статей Державного бюджету за обсягами, структурою та цільовим призначенням;
- визначення ефективності та доцільності витрат державних коштів;
- оцінка обґрунтування дохідних і видаткових статей Державного бюджету;
- фінансова експертиза проектів державних законів, а також нормативних правових актів органів державної влади, що передбачають витрати, які покриваються за рахунок коштів держбюджету або які впливають на формування та виконання Державного бюджету;
- аналіз виявлених відхилень від встановлених показників держбюджету та підготовка пропозицій, спрямованих на їх усунення, а також на вдосконалення бюджетного процесу в цілому;
- забезпечення надходжень до дохідної частини державного бюджету податкових, митних та інших платежів;
- оцінка ефективності діяльності міністерств і відомств з використання коштів Державного бюджету;
- контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності;
- покращення бюджетної та податкової дисципліни;
- виявлення резервів зростання дохідної бази бюджетів різних рівнів і зменшення видаткової частини бюджету;
- контроль за реалізацією механізму міжбюджетних відносин;
- контроль за формуванням і розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки регіонів;
- припинення незаконних рішень щодо надання податкових і митних пільг, державних дотацій, субвенцій та іншої допомоги;
- виявлення фінансових зловживань у сфері бюджетних і міжбюджетних відносин.
Також завданнями державного фінансового контролю є: забезпечення дотримання чинного фінансового, податкового й бюджетного законодавства з метою забезпечення правильності формування та використання фінансових ресурсів; контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку й звітності; перевірка ефективності й цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів; дотримання й поліпшення фінансової і податкової дисципліни; виявлення резервів зростання фінансових ресурсів, дохідної бази бюджетів різних рівнів; контроль за формуванням і розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки та ефективності використання державної й комунальної власності; виявлення фінансових правопорушень, вжиття адекватних заходів покарання до винних осіб; проведення профілактичної, інформаційно-роз'яснювальної роботи з метою підвищення фінансово-бюджетної дисципліни.
Призначення державного фінансового контролю – сприяння успішній реалізації державної політики в усіх сферах державного управління, забезпечення законності під час мобілізації фінансових ресурсів до відповідних фондів, їх розподіл відповідно до потреб, сприяння ефективному, цільовому та результативному використанню коштів, запобігання та усунення помилок у фінансовій сфері.
Крім того, однією з найважливіших складових державного фінансового контролю виступає бюджетний контроль, або, як його також називають, фінансовий контроль у бюджетній сфері, що є державним і муніципальним фінансовим контролем за виконанням відповідних бюджетів (Державного та місцевих бюджетів). Вказаний вид державного фінансового контролю є різновидом фінансової діяльності держави, здійснюється як органами державної влади загальної компетенції, так і спеціальними контрольними органами й полягає в перевірці законності та доцільності здійснюваної на території держави бюджетної діяльності.
Таким чином, бюджетний контроль є врегульованою нормами бюджетного права системою ревізійно-правових заходів, спрямованих на перевірку законності й доцільності здійснюваної в державі бюджетної діяльності.
Існує три форми фінансового контролю в бюджетній сфері, що здійснюється органами публічної влади:
- попередній контроль – здійснюється в ході обговорення та затвердження проектів законів (рішень) про бюджет і інших проектів законів (рішень) з бюджетно-фінансових питань;
- поточний контроль - здійснюється в ході розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій, робочих груп законодавчого органу влади, органів місцевого самоврядування в ході слухань і у зв'язку з депутатськими запитами та зверненнями;
- подальший контроль - має місце в ході розгляду і затвердження звітів про виконання бюджетів.
З єдності бюджетної системи України випливає необхідність наявності загальних вимог до організації та здійснення контрольної діяльності у сфері бюджету. Ці вимоги становлять правову основу бюджетного контролю в Україні і є обов'язковими для всіх суб'єктів бюджетних правовідносин. Вони здійснюють прямий вплив на всій території України і не повинні порушуватися при законодавчому регулюванні бюджетного контролю на відповідних рівнях публічної влади.