І.З.Фінансові інструменти як товари фінансового

Ринку

Фінансові інструменти — це особливі товари фінансового ринку, які мають фінансове походження та виступають об'єктом купівлі-продажу на відповідних сегментах фінансового ринку.

Товарами фінансового ринку в першу чергу є грошові кошти та цінні папери.

Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 19

Гроші з економічної точки зору — це всі ліквідні активи, які можуть бути порівняно швидко та без великих втрат переведені в готівку. Гроші є як формою прояву мінової вартості як купівельний, платіжний та засіб нагромадження.

Цінні папери — основний товар фінансового ринку, своєрід­ний предмет купівлі-продажу цього ринку. Цінні папери, як інструменти фінансового ринку, являють собою документи-свідоцтва про боргове зобов'язання або право власності. Цінні папери є значною складовою своєрідного "товару товарів" — грошей. Вони повинні мати такі характеристики:

—стандарт — напис емітента, сума, доход, інформація про емітента;

—ринковість — підтвердження того, що цінний папір може обертатися на ринку;

—ліквідність — свідоцтво того, шо цінний папір може бути в будь-який момент реалізований без великих втрат;

—регулювання державою — наявність стандартів, реєстра­ція емісії.

За багатьма своїми функціями цінні папери тотожні гро­шам, що є ще однією їхньою економічною характеристикою (маючи на увазі, що в кожному конкретному випадку такої то­тожності мова не обов'язково йде про весь масив цінних па­перів). Так, емітент багатьох цінних паперів і грошей той самий - держава й уповноважені нею органи. Випуск тих та інших регулюється урядом, Міністерством фінансів, Центральним банком, деякими іншими органами. І гроші, і цінні папери ча­сом випускаються для покриття дефіциту державного бюджету, вони є суворо стандартизованими, мають визначений ступінь захисту від підробок.

Чимало спільного також між обігом грошей і цінних паперів, Що, по-перше, регулюється тими ж органами, що їх випустили. По-друге, можливо, їх функціонування в безготівковій формі. Нарешті, вони можуть бути конвертованими (гроші — в іноземну валюту, а папери — в фінансові інструменти іншого виду, класу, ^Серії). І ті й інші можуть бути як іноземними, так і національними. Ірощі й цінні папери є також різними сегментами фінансового

2»

20 С. О. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

ринку. Тому на їхній розвиток впливають найчастіше однакові •фактори. Стан одного ринку залежить від стану іншого і, у свою • чергу, впливає на нього.

І гроші, і цінні папери підпадають під дію інфляційних процесів. Багато спільного в механізмі їхнього знецінювання, що відбувається, якщо грошей випущено більше, ніж потрібно для обслуговування товарообігу, або якщо емісія цінних паперів перевищує місткість фондового ринку. 1 гроші, і цінні папери можуть нагромаджуватися, служити засобом утворення скар­бів. Крім того, гроші і такі цінні папери, як вексель або чек, служать засобом платежу. При цьому, вексель, що є кредитними грошима, є їхнім різновидом, а чек — їхнім замінником. Якщо взяти до уваги також високоліквідні цінні папери, для яких не існує проблеми обміну на гроші, то є можливість дати ще одне визначення цінних паперів, позначивши їх як альтернативні гроші.

Важлива тотожність цінних паперів і грошей полягає в тому, що вони є товаром особливого роду. І ті й інші, зокрема, мають властивість елемента авансованого капіталу (для цінних паперів — це чергова економічна характеристика). Ними може бути зробле­но внесок у статутний капітал новоствореного підприємства, прокредитовані комерційні операції й ін. Як товар особливого роду гроші можуть обмінюватися на товари, а цінні папери — на гроші. Цінні папери володіють також властивістю обміну на активи емітентів. Особливий характер цінних паперів як товару полягає й в особливому — стосовно реальних інвестицій — харак­тері обігу (обіг самостійний, але під впливом змін, що відбу­ваються в реальних інвестиціях, капіталі).

Гроші та цінні папери є таким товаром, що має значення не сам по собі, а лише як представник, інструмент відповідних ринків, процесів, потреби яких вони й обслуговують. При цьому гроші виступають як відображення вартісної природи усього товарного світу (власне товарів і послуг, іноземних валют, бан­ківських позик, цінних паперів), а останні — як відображення ■ вартості інвестицій (капіталів). Тому власна внутрішня вартість грошей і цінних паперів (на паперовому носії) дорівнює вартості

Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 21

виготовлення самого паперу. У цьому зв'язку можна визначити цінні папери як представницьку форму реального капіталу.

Вищесказане не скасовує істотних розходжень між цінними паперами і грошима. Так, якщо гроші можуть випускатися тільки державою або Центральним банком, то цінні папери — практично будь-якими юридичними, а в ряді випадків і фізичними особами. До їхнього випуску причетні й такі специфічні органи, як Дер­жавна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Державний антимонопольний комітет та інші служби. Ступінь стандартизо-ваності й захисту від підробок у цінних паперах значно нижчий. Ареал поширення грошей набагато ширший, ніж у цінних паперів. Вони обслуговують усі сегменти фінансового ринку, атакож ринок товарів і послуг, тимчасом як цінні папери обертаються в основ­ному тільки на одному сегменті фінансового ринку.

Чимало розходжень існує і в сфері економічних характерис­тик цінних паперів і грошей. Цінні папери відображають про­цеси, що відбуваються всередині капіталу і на фондовому ринку, а гроші — процеси, що відбуваються всередині всього товарного світу. Гроші — мірило національного багатства активів, пасивів, майна окремого підприємства і приватної особи. Гроші — мірило капіталізації (обсягу випуску) цінних паперів. Цінні папери — це титул власності, а гроші — показник багатства.

Кількість грошей в обігу обмежується сумою цін товарної маси і платних послуг, скорегованою на швидкість обороту гро­шової одиниці. Капіталізація цінних паперів визначається пот­ребою реального капіталу у фондових замінниках, фінансових інструментах і місткістю фондового ринку. Ринок цінних паперів, звичайно, менш стійкий, ніж грошовий. Крім того, гроші, на відміну від цінних паперів, безособові, в них не виражене яке-небудь право або зобов'язання.

Нарешті, гроші носять, як правило, безстроковий характер, ^а Цінні папери обмежені термінами. Рівні ліквідності та надій­ності грошей звичайно набагато вищі, ніж цінних паперів. Найбільшою мірою це відчутно в умовах рівноважного ринку. Щодо прибутковості, то в цінних паперах вона зазвичай запро­грамована. Гроші ж самі по собі, не ставши інвестиціями, доходу ^{Не п}Риносять. Цей зв'язок можна показати таким способом:

Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці 23

На фінансовому ринку як товар використовуються також інструменти власності. Ці інструменти засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента, тобто харак­теризують відносини співвласності між інвестором та іншими учасниками (акціонерами) товариства.

Представниками інструментів власності є акції, пайові свідоцтва, інвестиційні сертифікати. Вони дають право власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів та частку майна при його ліквідації. Також власник цих інструментів, як правило, має право брати участь в управлінні емітентом.

Особливе місце займають похідні фінансові інструменти або деривативи. Механізм випуску їх пов'язаний з купівлею-продажем певних фінансових інструментів або матеріальних активів, які покладені в їх основу (цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорогоцінні метали та валюта). До деривативів відносятьопціони, ф'ючерси та варанти, які активно виступають інструментом хеджування.

Розвиток і вдосконалення фінансового ринку сприяє появі різноманітних цінних паперів, які функціонують в різних сегмен­тах фінансового ринку, дають можливість відкласти сьогоднішнє споживання, накопичити заощадження, спрямувати їх у сферу підприємницької діяльності. Таким чином, фінансовий ринок здійснює мобілізацію коштів для економічного розвитку; пере­розподіл їх між галузями, областями та регіонами; забезпечує на­копичення коштів і визначає економічне зростання. Фінансовий ринок утворює допустимі фонди коштів для всіх суб'єктів еконо­міки - держави, фірм і підприємств, домашніх господарств.

Поиск по сайту: