Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Суб'єкти фінансового ринку



У ролі суб'єктів фінансового ринку з правової точки зору виступають індивідуальні, інституціональні учасники та органи державного регулювання.

Індивідуальні учасники - це фізичні особи, які мають певні права та зобов'язання на фінансовому ринку згідно з чинним законодавством. У цій ролі можуть виступати громадяни певної держави, особи без громадянства та іноземні громадяни.

Інституціональні'учасники — це юридичні особи, які не є орга­нами державного регулювання. До них належать підприємства, організації, товариства, компанії, фонди тощо. Ці учасники мають відокремлене майно, характеризуються організаційною єдністю, мають змогу виступати від свого імені, наділені певними правами та обов'язками, мають розрахункові рахунки в банку та інше.

Особливе місце займають на фінансовому ринку органи державного регулювання. В їх ролі виступають органи законо­давчої, виконавчої та судової влади, а також державні органи, які не належать до вищевказаних органів.

Закони регулюють ринок та встановлюють над ним конт­роль. Обов'язковими для виконання учасниками фінансового ринку є нормативно-правові акти виконавчої влади, які прий­маються з метою регулювання окремих сегментів фінансового ринку, захисту прав його учасників.


16 СО. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

Слід мати на увазі, що суперечки, які пов'язані з невиконан­ням зобов'язань за угодами між учасниками операцій на фінан­совому ринку, вирішуються в господарському суді.

Залежно від функцій, які виконуються суб'єктами ринку, їх поділяють на основі та інфраструктурі.

Основні учасники своїми діями створюють ринок, підтри­мують рух фінансових інструментів та забезпечують безпе­рервність і постійність взаємодії на ньому.

Інфраструктурні учасники фінансового ринку повинні допо­магати та прискорювати взаємодії між основними суб'єктами, сприяти підвищенню ефективності та якості проведення опе­рацій. Тобто їх функція — забезпечувати вдосконалення окремих сегментів та фінансового ринку в цілому.

Таким чином, головними суб'єктами фінансового ринку є домашні господарства, тобто населення; фірми та підприємства; фінансові інститути; держава.

Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств дозволяють іншим господарюючим суб'єктам задовольнити необ­хідність у коштах для розширення своєї діяльності.

Банківськими інститутами на фінансовому ринку здійс­нюється розрахунково-касове обслуговування клієнтів, ство­рення депозитів, кредитування, торгівля та збереження цінних паперів, вкладення вільних банківських коштів в інвестиційні проекти.

Небанківські фінансові установи, які поділяються на депо­зитні (кредитні союзи та асоціації), контрактно-ощадні (пенсійні фонди, страхові компанії), інвестиційні (інвестиційні фонди та компанії, трастові та фінансові компанії), акумулюють заощад­ження, в першу чергу, населення, надають іпотечні та споживчі кре­дити, проводять операції з цінними паперами.

Держава, надаючи кредит і отримуючи позики, відіграє вирі­шальну роль на фінансовому ринку. Свій вплив вона здійснює через управління відсотком, грошовою масою, кредитами, валют­ним курсом.

Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі пози­чальника та інвестора. А фінансові інститути відіграють на цьому ринку роль посередника.


Тема 1. Місце Фінансового ринку в ринковій економіці



Позичальники — це фізичні або юридичні особи, які залучають грошові кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори — громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, позичених або залучених коштів в об'єкти інвестування.

Фінансові інститути — це посередники, які забезпечують зустріч інвестора і позичальника. До них належать: банківські установи (емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, зовнішньо­торговельні банки) та спеціалізовані небанківські установи (страхові та інвестиційні компанії, фінансові, пенсійні фонди, ощадні установи).

Основні типи фінансових посередників представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

 

№ п.п. Типи фінансових посередників Види діяльності з цінними паперами *
1. Торговці цінними паперами А, Б, В, Г (Ж)
2. Інвестиційні фонди А,Д(А)
3. Довірчі товариства А, Б, В, Г, Е (А, Е, Ж)
4. Страхові компанії (Ж)
5. Товариства покупців (Ж) "
6. Банки А, Б, В, Г

*види діяльності з цінними паперами: А комерційна; Б — комісійна; В — випуск; Г — консультування; Д — спільне інвестування за допомогою емісії інвестиційних сертифікатів; Е представницька; Ж — посередницька.

Основна функція фінансових посередників - це допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників і навпаки. їх діяльність вигідна і для заощаджу­вачів (інвесторів), і для позичальників, а саме:

- відпадає потреба в пошуках один одного;

- знижується ризик неповернення позики або неефектив­
них капіталовкладень;

- з попереднього випливає зростання відсоткового доходу
заощаджувача;

 


18 СО. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

—знижуються сумарні витрати позичальника на отримання позики за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль та витрат часу на залучення капіталу кількох заощаджувачів для отримання потрібної суми позики;

—дрібні заощаджувачі отримують можливість брати участь у бізнесі, який дає вищі прибутки (порівняно з наданням у борг невеликої суми), але який був недосяжний для них через необхідність значних інвестицій;

—часто для заощаджувачів привабливішою є можливість отримання гарантованого доходу на свій капітал (наприклад, у вигляді банківського відсотка, доходу з облігацій, отримання пенсійних прав), ніж ризик участі в не завжди надійних проектах (наприклад, купівля акцій);

—фінансові посередники зменшують витрати на здійснення фінансових операцій. Це досягається за рахунок уніфікації та спеціалізації, які дають можливість краще вивчити ринок, фінансове становище потенційних клієнтів і одержувати більші прибутки.

Фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інформації у взаєминах "кредитор (інвестор) - позичальник" (сторона, що надає позику чи інвестує гроші має менше інформації про сторону, що її отримує).

Таким чином, одні учасники фінансового ринку створюють цей ринок, інші — сприяють ефективному функціонуванню, треті — через проведення фіскальної, грошово-кредитної політики регулюють та контролюють фінансовий ринок.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.