Як можна охарактеризувати витрати на оборону в країнах НАТО і блоку в цілому?

Держави-члени НАТО виділяють необхідні кошти в спільний бюджет Альянсу з метою забезпечення щоденної діяльності, а також ресурси для проведення консультацій, процесу прийняття рішень і подальшого впровадження узгодженої політики та інших заходів. Та частка національних асигнувань на оборону, котру кожна країна-член НАТО вносить у бюджети, якими відає Альянс, становить лише невеликий відсоток її загального військового бюджету. Ці відсотки загалом не перевищують 0,5% загальних витрат на оборону країни.

Скажімо, якщо Польща мала витрати на оборону в 2004 році в розмірі приблизно 4550 млн. доларів (розраховано на основі поточних цін та обмінних курсів), то внесок у спільний бюджет НАТО мав складати приблизно 22, 75 млн. доларів.

Разом з тим, слід зазначити, що за офіційними даними НАТО, загальний річний бюджет Північноатлантичного Альянсу складає більше ніж 1500 млн. доларів. Частка відрахувань залежить як від економічної ситуації в конкретній країні, так і від ступеня участі країн у інтегрованій командній системі. Отже, з погляду сучасних показників відносної економічної потужності, таких як ВВП або купівельна спроможність, формули розподілів внеску не є коректними. Так, наприклад, частка США в бюджеті НАТО складає приблизно 29 відсотків, Німеччини - 23 відсотки, Великобританії -13 відсотків. На ці три країни-члени НАТО припадає основне фінансове навантаження в бюджеті НАТО.

Управління спільно внесеними фінансовими ресурсами, що перебувають у розпорядженні НАТО, забезпечується через окремі цивільний, військовий і так званий інфраструктурний бюджети, в основі яких лежить узгоджена формула пайової участі у витратах. Правила й процедури фінансового управління ґрунтуються на принципах відкритості, гнучкості й справедливості. Узгоджена формула розподілу витрат, за якою визначають частку кожної держави, має віддзеркалювати «платоспроможність» кожної країни-члена Альянсу. Однак, цю формулу застосовують на основі не тільки економічних, а й політичних міркувань.

Загальну формулу розподілу внесків вперше було затверджено на початку 50-х років, але з часом вона зазнала змін. Йдеться про те, що цивільний і військовий бюджети, а також витрати на міжнародну військову структуру формуються на формулах, які дещо відрізняються.

Усі держави Альянсу роблять внески у фінансування підрозділів Міжнародного секретаріату. Міжнародного військового штабу та Військового комітету, а також у спільно фінансовані заходи в межах операцій з підтримання миру та Партнерства заради миру. Виграти на інші складові міжнародної військової структури, а також витрати в межах Програми інвестицій в безпеку НАТО розподіляють між різними групами держав-членів Альянсу відповідно до характеру їхньої участі в інтегрованій

командній структурі НАТО. Як відомо, не всі держави НАТО, а часом дуже обмежена кількість країн Альянсу, беруть участь у певних видах спільної багатонаціональної діяльності в галузях досліджень, розвитку, виробництва та матеріально-технічного забезпечення.

Незважаючи на всі складності щодо визначення частин внеску кожної країни-члена НАТО в бюджет НАТО та зміну умов надання спільного фінансування важливих проектів, основним принципом діяльності Альянсу в цій галузі залишається затвердження спільного фінансування на основі консенсусу.

У чому полягає відмінність різних бюджетів НАТО?

Як було зазначено, в НАТО існує цивільний, військовий і так званий інфраструктурний бюджети.

Цивільний бюджет забезпечує поточні витрати на утримання Міжнародного секретаріату штаб-квартири НАТО в Брюсселі, виконання затверджених цивільних програм і заходів, а також витрати на спорудження, утримання й ремонт споруд, заробітну плату персоналу тощо. Загальний обсяг цивільного бюджету становить приблизно десять відсотків від спільного фінансування НАТО та формується переважно з асигнувань, які виділяють міністерства закордонних справ. Цей бюджет затверджують і виконують під наглядом Комітету Цивільного бюджету.

Слід Зважити на таку важливу особливість, як оплата праці військових, що служать у штабах НАТО або інших міжнародних штабах Ці видатки покриває країна, до збройних сил якої належить певна категорія військовослужбовців. Кожна країна-член НАТО утримує власним коштом дипломатичне та військове представництво в штаб-квартирі НАТО. Національні уряди також покривають витрати на утримання різноманітних національних делегацій і військових місій.

Військовий бюджет забезпечує витрати на утримання міжнародної військової структури - Військового комітету, Міжнародного військового штабу й підпорядкованих йому підрозділів, верховних командувань НАТО, підпорядковану систему командування, управління та інформації тощо. З цього бюджету здійснюють витрати на проведення деяких операцій з підтримання миру та їхнє матеріально-технічне забезпечення. Разом з тим, слід зазначити, що утримання особового складу військ покривається відповідними країнами. Військовий бюджет опікує Комітет військового бюджету, а формують його здебільшого з асигнувань, які виділяють міністерства оборони.

Окремо фінансують Програму інвестицій у безпеку НАТО. Наглядає за цим Комітет з питань інфраструктури НАТО (саме тому цей бюджет інколи називають інфраструктурним). Щорічний обсяг внесків у Програму затверджує Північноатлантична рада. Він досить значний (наприклад, у 2000 році складав 688 мільйонів доларів США).

Цю програму використовують для забезпечення фінансування об'єктів і обладнання: об'єкти Верховних командувань НАТО, аеродроми тощо.

Поиск по сайту: