Згідно зі Статтею 10 Північноатлантичного Договору, «Сторони можуть, за одностайної згоди, запросити будь-яку іншу європейську державу, яка спроможна втілювати в життя принципи цього Договору і робити свій внесок у безпеку північноатлантичного регіону, приєднатись до цього Договору».
Взагалі, можна виділити наступні основні етапи, які країна-претендент має пройти перш, ніж стати членом Альянсу:
а) Консультаційний етап.На цьому етапі відбувається інтенсивний індивідуальний діалог із зацікавленими країнами-партнерами. Зустрічі в межах цього діалогу допомагають країні-партнеру вивчити деталі роботи Альянсу, а НАТО має змогу детально вивчити внутрішню ситуацію в країні- претенденті та її відносини з країнами-сусідами (зокрема, на предмет відсутності між ними нерозв'язаних територіальних суперечок). Паралельно військове керівництво НАТО проводить аналіз відповідних військових факторів у зацікавленій у членстві в НАТО країні.
б) Переговорний етап.Включає запрошення країни-претендента розпочати переговори про вступ до НАТО, самі переговори та надсилання країною-кандидатом листа про наміри, в якому підтверджено взяті на себе під час переговорів зобов'язання.
в) Ратифікаційний етапрозпочинається підписанням Протоколу про приєднання до Північноатлантичного договору й закінчується ратифікацією Протоколу в країнах-членах Альянсу та країні-кандидаті.
г) Імплементаційний етапрозпочинається із процесу передання країною-кандидатом документів про вступ до Північноатлантичного договору на збереження до США. Країни-кандидати стають офіційними членами Альянсу.
Щоб допомогти бажаючим країнам підготуватися до вступу в НАТО, в 1999 році було розроблено та ухвалено План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
Участь у Плані дій щодо членства в НАТО має відбуватися на основі самодиференціації і не означає існування ані будь-якого часового розкладу щодо прийняття таких рішень, ані будь-якої гарантії членства.
План дій щодо членства в НАТО складається з п'яти розділів, а саме:
I. Політичні та економічні питання.
II. Оборона/військові питання.
III. Питання ресурсів.
IV. Питання безпеки.
V. Правові питання.
У кожному з розділів ПДЧ визначено питання, які можуть бути предметом обговорення (список не є вичерпним), та висвітлено механізми, за допомогою яких можна якнайкраще здійснювати підготовку до можливого отримання членства.
Перелік питань, визначених для обговорення, не становить собою набір критеріїв для отримання членства. Він розрахований на те, щоб охопити всі ті проблеми, які визначать для себе самі країни-претенденти як питання, котрі вони бажають розглянути.
Щороку Альянс готує звіт для окремих країн-претендентів, у якому викладаються досягнення країн-претендентів у виконанні Щорічних національних програм. Цей документ подають для обговорення на зустрічі Північноатлантичної Ради з країною-претендентом. За вже сформованою традицією делегації країн-претендентів очолює міністр закордонних справ або міністр оборони. Результати цих переговорів закріплюють у загальній доповіді по ПДЧ, яку виносять на міністерські сесії НАТО.
5. Чи сприятиме євроатлантична інтеграція вступу України вЄС?
Якщо проаналізуємо Договір про Європейський Союз та Північноатлантичний довір, побачимо, що до обох союзів можуть приєднатися тільки демократичні європейські держави, які віддані принципам свободи, демократії, верховенства права та шанування прав людини.
Щодо політичних критеріїв членства, то в обох організаціях вони чітко визначені і доповнюють один одного. В ЄС це: забезпечення свободи парламентських та президентських виборів і виборів до місцевих органів влади; створення та розширення діяльності демократичних інституцій, неурядових організацій, незалежних засобів масової інформації; прийняття законодавства, що надійно захищає права меншин, створення відповідних установ; посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією; захист особистих прав і свобод людини тощо.
В НАТО від країн-претендентів очікується, що вони будуть: вирішувати міжнародні суперечки мирними способами; демонструвати відданість принципам верховенства права та прав людини; вирішувати мирними способами міжетнічні конфлікти та зовнішні територіальні суперечки, в тому числі й претензії стосовно невоз'єднаних земель та суперечливі питання внутрішньої юрисдикції, у відповідності з принципами ОБСЄ та з метою встановлення добросусідських відносин; встановити належний демократичний та цивільний контроль над своїми Збройними силами; сприяти розвитку мирних та дружніх міжнародних відносин шляхом зміцнення своїх інститутів свобод та через поглиблення стабільності й благополуччя та інше.
Необхідно наголосити, що критерії членства в ЄС більш жорсткі, ніж критерії членства в Північноатлантичному альянсі. Це зумовлено тим, що проблеми, які вирішуються в межах Європейського Союзу більш складні і
стосуються більш глибинних основ суспільного життя. Тому не випадково, що країни спочатку набувають членства в НАТО, а тільки через якийсь час в ЄС, коли досягнуть рівня вимог критеріїв членства у цій міжнародній структурі. Так, з дванадцяти останніх країн, які приєдналися до ЄС десять спочатку набували членства в Північноатлантичному альянсі, бо якщо країна стала членом НАТО — це показник того, що у неї все в порядку — стабільно, прозоро, демократично. Не можна піднятися по драбині на вищі щаблі, не подолавши нижніх.
Отже, участь України у Плані дій щодо членства в НАТО, безумовно сприятиме досягненню критеріїв членства в ЄС, у першу чергу політичних, економічних та соціальних, які багато у чому збігаються в обох організаціях.