7.2. „Павутинна" модель (динамічний підхід до рівноваги)
Ця модель використовується для приблизного визначення ціни на продукт, виходячи з цін попиту на цей продукт у минулому.
При використанні цієї моделі можна одержати дві ситуації:
а) стійка рівновага - незважаючи на коливання ціни, вона все одно прийде до точки рівноваги;
б) нестійка рівновага.
Розділ І. Ціни і конкуренція
Тема 8 Державне регулювання ринку
8.1. Зміна надлишків виробника і споживача. Податки
При введенні податків витрати мають як виробник, так і споживач. Ціни попиту і пропозиції з урахуванням податку відповідно змінюються.
Виробник зазнає втрат, оскільки змушений продавати за більш низькою ціною, а споживач несе додаткові витрати, змушений купувати товар за цією ціною.
Коли ж попит більш-менш еластичний, ніж пропозиція, податковий тягар розподіляється в різних пропорціях:
♦ якщо попит більш еластичний, то податковий удар при падає на виробника;
♦ якщо ж більш еластична пропозиція, то більша частина податку лягає на споживача.
Цей розподіл залежить від розміру попиту і пропозиції.
У цілому не має значення, хто вносить основну частку податку до бюджету, оскільки в обох випадках новий обсяг продаж буде однаковим.
Введення потоварного податку зумовлює скорочення рівноважного обсягу ринку, підвищення ціни, яку фактично посилює покупець, і зниження ціни, яку фактично одержує продавець.
8.2. Дотації
Отримавши дотацію, виробник збільшує обсяг випуску, а отже, і її пропозицію, що, у свою чергу, приводить до зниження ціни для покупця і підвищення ціни для виробника.
О.В. Колесников «Ціноутворенням
8.3. Фіксовані ціни
При строго фіксованих цінах можуть виникнути дві крайні ситуації:
а) надлишок продукції.У цьому випадку держава може вилучити весь зайвий товар і „сховати його в засіки". Надлишки споживача зменшаться через підвищення ціни. Визначена кількість товару не буде куплена. Зни зиться рівноважний обсяг. Виробник також зазнає втрат, тому що визначена кількість товару не буде ви готовлена взагалі;
б) дефіцит продукції.У цій ситуації підпільні ділки запро понують на продаж відсутній товар за висщою ціною. Надлишки виробника збільшаться, оскільки продукція реалізується за висщою ціною. Може відбутися збільшен ня надлишку покупця за рахунок більш низької ціни і од ночасно зменшення надлишків виробника. Втрата вироб ника є очевидною, тому що кількість товару не буде виготовлена через зменшення обсягу пропозиції.
8.4. Оцінювання структури монопольного ринку (визначення міри монополізації ринку)
Існує декілька підходів до визначення рівня монополізації ринку:
а) засіб, що грунтується на на граничній частці ринку (тобто яка частка повинна належати компанії, щоб вона вважалася монополістом). Офіційно встановлюється допустимий розмір продаж компанії на даному ринку (у Великобританії - 25%, РФ - 35%, СРСР - 65%). Збільшення граничної частки вирішується для природних монополій. Для 72 підгалузей нашої промисловості частка ринку найбільш значної компанії не перевищує 20%;
Розділ І. Ціни і конкуренція
б) засіб, що грунтується на визначенні індексу концентрації - оцінювання частки декількох найбільших фірм у загаль ному обсязі продаж:
JC=SKJ, (8.1)
де KJ - частка ринку, що належить j-тій компанії;
S - загальний обсяг продаж.
Якщо значення ]с наближується до 100%, то цей ринок досить монополізований. Така статистика (по 2-х, 4-х, 8-й, 50-и, 100-а фірмах) публікується в пресі. До негативного наслідку цього методу можна віднести те, що він не дає чіткого уявлення про дійсну ситуацію, яка склалася на ринку;
в) метод, що грунтується на розрахунку індексу Херфінда- ля-Хіршмана (введений у США в 1982 р.). Цей індекс ха рактеризується розподілом ринкової влади:
JH=SKJ2 (8.2)
де якщо JH < 100, то ринок - неконцентрований, тобто можна погодитись на „злиття" компаній. Якщо 1000< JH <1800, то це - помірна концентрація, проте, якщо JH >1400, то держава проводить додаткову перевірку на предмет можливості злиття компаній. Якщо JH > 1800 (граничне значення - 10 000), то даний ринок - висококонцентрований, і конкуренція тут практично відсутня.
Якщо при злитті фірм індекс JH підвищується на 50 пунктів, то злиття може бути дозволеним, якщо на більше ніж на 100, -забороняють.
Дії фірм підпадають під визначення обмежувальної практики:
а) монополізація ринку наявним засобом (коли захоплено більше ніж 50% ринку);
б) фіксування цін (узгодження цін і обсягів продаж фірм у відповідній галузі);
в) злиття компаній;
г) цінова дискримінація;
О.В. Колесников «Ціноутворення»
Розділ І. Ціни і конкуренція
ґ) пов'язані контракти (прикладом таких дій можуть служити спроби Місгозоп: примусити своїх ОЄМ дилерів встановлювати на комп'ютери разом з Шіпсіошз 95 та Іпїегпеі: Ехріогег 4.0);
д) виняткові контракти, коли в контракт вноситься пункт про заборону на придбання товарів конкурентів.
8.5. Можливості державного регулювання цін. Закордонний досвід
У США було прийнято такі заходи в цьому питанні:
1890 р. - закон Шермана (розформовування трестів); 1914 р. - акт Клейтона (захист малих підприємств); 1935 р. - закон Робінсона-Патмана (регулювання цін); 1995 р. - поправка Сейлера-Кефаулбра (регулювання цін).
Про державне регулювання цін в інших країнах видно з табл.8.1.
Таблиця 8.1 ержавне регулювання цін зарубіжних країн
Країна
Частка регульованих цін
Сфера регулювання
Відповідальні органи
США
5-10% (за рахунок закупівлі державою надлишку товарів)
Сільськогосподарська продукція
Міністерство сільського господарства, антитрестове управління, Федеральна торговельна Палата, Міністерство юстиції
Японія
20%
Рис, пшениця, м'ясо, тарифи на газ, воду, електроенергію
Парламент, Міністерство землеробства, лісів і рибальства, Агентство природних ресурсів, Бюро цін, Управління економічного розвитку
30 Продовження табл. 8.1
Країна
Частка регульованих цін
Сфера регулювання
Відповідальні органи
Австрія
10%
Держмонополія на тютюн, сіль, послуги зв'язку, залізничні послуги, спиртні напої, кольорові метали, ліки, електроенергію
Міністерство економіки, Міністерство сільського господарства, Міністерство охорони здоров'я
Швейцарія
50%
Сільськогосподарська продукція, іграшки, текстиль, музичні інструменти
Федеральне відомство за цінами, Фундація захисту прав споживачів