Пропозиціявизначається кількістю товару, які виробник готовий запропонувати на ринок при відповідній ціні.
Рис. 3.2 Крива пропозиції: Р – ціна; Qs – кількість товару
Пропозиція визначається такими основними чинниками:
а) кількість виробників на ринку;
б) технологія виробництва. При поліпшенні технології виробництва будь-якого товару його пропозиція різко зростає;
в) ціна економічних ресурсів (сировини, матеріалів і енер гоносіїв і т.д.).
При подорожчанні сировини виробнику стає невигідним утримувати обсяги виробництва на колишньому рівні і він їх скорочує, тим самим зменшуючи пропозицію;
г) податки на виробника;
д) природно-кліматичні умови.
3.3. Поняття про рівноважну ціну. її зміна залежно від взаємодії попиту і пропозиції
Рівноважна ціна- це ціна, за якою покупець готовий придбати визначену кількість товару, а виробник готовий запропонувати визначену кількість товару.
Існує чотири основні варіанти зміни ціни рівноваги при взаємодії попиту і пропозиції, два крайніх і три особливих випадки. Розглянемо основні випадки:
а) попит на товар збільшується, отже, ціна рівноваги теж зростає, і збільшується рівноважна кількість товару;
б) попит на товар зменшується, ціна рівноваги падає, разом з нею падає і рівноважна кількість товару;
в) збільшується пропозиція товару, отже, зростає рівноваж на кількість товару, а рівноважна ціна падає;
г) пропозиція товару зменшується разом із рівноважною кількістю товару, а рівноважна ціна зростає.
До крайніх двох випадків належать:
а) «золотий автомобіль». Це попит і пропозиція на дорогі товари, які перебувають у надлишку. Така назва виникла через те, що в Кувейті настільки багато золота, що з нього роблять номерні знаки й окремі частини дорогих лімузинів;
б) «продаж повітря». Це випадок вкрай обмеженого (обсягом легенів людини, наприклад) попиту на товар (повітря в нашому прикладі) при його порівняно необмеженій пропозиції (кисню в атмосфері Землі багато).
До трьох особливих випадків рівноваги належать:
а) ситуація на ринку праці, де товаром виступає праця, а ціною - заробітна платна. Людина може працювати за 100 грн. за місяць і практично не має вільного часу або, навпаки, одержуючи зарплату в 1000грн, більше думає про свій вільний час, а не про робочий;
б) у цьому випадку спостерігаємо відповідність абсолют но еластичної пропозиції/попиту. Таке відбувається, якщо:
♦ до управління цінами втручається держава:
♦ покупець, а не виробник диктує свою ціну на товар;
в) у данному випадку також спостерігається рівновага, але вже пов'язана абсолютно з нееластичними пропозицією/ попитом. Таке можна бачити на ринку рідкісних (і тому, звичайно, дорогах) товарів і послуг, при зміні ціни на які люди все одно будуть їх купувати (наприклад, дорогі хірургічні операції).
О.В. Колесников «Ціноутворення»
Тема 4 Ціна і корисність
4.1. Корисність товару - кількісна і порядкова, гранична і загальна
Корисність товару з погляду теорії ціни оцінюється такими способами:
а) кількісний,при якому вводять умовні одиниці корисності - ютили(від англ. шлііїу). Такий підхід до вимірювання ко рисності називають кардииалістичиим.
б) порядковий (ординалістичнийпідхід) - грунтується на упорядкуванні наборів товарів за перевагами.
При порядковому засобі уявлення корисності використовують декілька аксіом про властивості відношень переваги і байдужості:
- порівнянність наборів;
- транзитивність відносин (взаємозамінність);
- ненасиченість - принцип «краще більше, ніж менше». Сукупна (загальна) корисність- сума граничних кориснос тей (позначення -Ті/від англ. їоїаі шліігу).
Гранична корисність- корисність, що досягається з кожної додаткової одиниці блага (позначення - МІ/ від англ. таг§іпа1 шліііу).
4.2. Закон зменшуваної граничної корисності і його вплив на попит і ціни
Закон говорить: зі збільшенням кількості придбаного товару зменшується його гранична корисність.
Відповідно до теорії споживчого вибору покупець поводиться так, щоб максимізувати корисність при обмеженому прибутку. При цьому існують такі умови:
б) споживач, прагне досягти максимуму загальної корис ності;
в) споживач завжди відштовхується спочатку від задово лення своїх першочергових потреб (їжа, одяг).
4.3. Споживчий оптимум при кількісному вимірюванні корисності
Оптимум споживача визначається відповідно до двох умов:
а) досягнення максимальної сукупності корисностей;
б) повне використання прибутку.
Правило максимізації корисності: максимальне задоволення потреби настає при такому розподілі прибутку, коли остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду продукту, приносила б однакову граничну корисність (закон Госсена):
(4.1)
де MUx, MUy, MUn -граничні корисності товарів х,у,...п;
Рх, Ру , ..., Рп- відповідно ціни на товар;
x - коефіцієнт, який характеризує граничну корисність грошей.
Ця формула називається формулою споживчого оптимуму, а
співвідношення показує, яка корисність припадає на одну