Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.

Спрямованість особистості -система домінуючих мотивів. Провідні мотиви підпорядковують собі інші й характеризують будову усіє§ мотиваційно§ сфери особистості. Виникнення ієрархічно§ структури мотивіввиступає як передумова стійкості особистості.

Структура спрямованості (як ієрархічно§ структури мотивів) - спрямованість має одновершинний характер:

-- передусім входять - усвідомлені мотиви поведінки (цілі, інтереси, ідеали, переконання особистості). Їхня стійка ієрархія дає змогу в певних межах передбачати загальну спрямованість особистості, §§ вчинків;

-- мало усвідомлені мотиви - §х співвідношення визначає поведінку людини в новій ситуаці§.

Домінування мотивів (§х ієрархія) має ситуативний характер.

2. Проблема полімотивованості людсько§ діяльності.

У складних видах діяльності спостерігається кілька мотивів, що утворюють систему мотиваці§ (полімотивованість людсько§ діяльності).

Наприклад, в управлінській діяльності, яка є складною за сво§м змістом, розрізняють інтровертну§ та екстравертну мотиваці§.

А) Інтровертна (внутрішня) мотивація зумовлюється безпосередньо змістом само§ діяльності (інтересом до не§, почуттям радості та задоволення, які зв'язані з нею).

Б) Екстравертна (зовнішня) мотивація залежить від позитивних факторів, зв'я­заних з цією діяльністю (соціальне визнання, матеріальна вина­города).

В) Найоптимальнішим є поєднання обох мотивацій, або забезпечення так звано§ полімотиваціЇ управлінсько§ діяльності керівника.

У тих випадках, коли відбувається актуалізація лише одного типу мотивів (внутрішніх чи зовнішніх), результати ді­яльності не завжди будуть ефективними. Водночас важливим є вміння керівника визначати на кожному життєвому етапі пріори­тетність сво§х мотивів (який мотив сьогодні є найважливішим, а що може і почекати).

+++

-- Потреба - мотив

-- Мета - мотив

-- Діяльність - мотив

N56. Класифікація індикаторів мотиваці§

Виокремлюють ряд індикаторів, за доп яких виносяться судження про якісні та кількісні характеристики мотиваці§.

Індикатор - це показник, який дозволяє визначити певну властивість об'єкта в формі, зручній для безпосереднього сприймання людиною.

Отже, можна виокремити п'ять груп індикаторів мотиваці§:

1. Індикатори, пов'язані з пізнавальними процесами.

2. Діяльнісні індикатори.

3. Особистісні індикатори.

4. Часові індикатори.

5. Методичні індикатори.

Діяльнісні індикатори.До складу ціє§ групи індикаторів входять елементи психологічно§ структури діяльності та опосередковуючи процеси, які свідчать про ефективність діяльності.

а) Виявлення зони цілей, релевантних мотивам. Психологічна мета - це той мотиваційно-спонукальний зміст свідомості, який сприймається людиною як безпосередній і найближчий очікуваний результат §§ діяльності. Метою може бути як предмет, об'єкт, так і дія.Головною умовою перетворення чи трансформаці§ мотивів, єнедосконалість ді§, яка була засобом досягнення початково§ мети.Мотивами на думку Олпорта стають талант у стаді§ вдосконалення і навичка на стаді§ формування. Автономізація мотиву- перетворення початкового мотиву на самостійний мотив. Мета є формою розвитку та конкретизаці§ мотиву, що і надає §й можливості бути індикатором мотиваці§.

б) Оцінка ефективності виконання діяльності. Аксіомою є таке положення: успіх діяльності - функція якості навички й сили мотиву. Оцінюючи ефективність діяльності слід враховувати не лише силу мотиваційно§ тенденці§ , що детермінує цю діяльність , а й міру сформованості навички , яка необхідна для виконання ціє§ діяльності.Максимальний рівень ефективності діяльності відповідає не максимальна , а оптимальна сила мотиваці§, яка як правило, не досягає максимуму і тим більша, чим складнішою і тяжчою є ця діяльність.

в) Продукти діяльності. Розглядаючи продукти людсько§ діяльності як індикатори мотиваці§, слід нагадати - в них опредметнені людські сутнісні сили..На думку Рубінштейна вивчення продуктів дія-сті є одним з важл прийомів пізнання психіки, в тому разі й мотиваційно§ сфери. Таким продуктом діяльності може бути річ, дивлячись на яку ми можемо зробити припущення про інтереси людини, §§ здібності і властивості ціє§ людини які за певних умов виступають як мотиви §§ поведінки. (зміст+сила)

Поиск по сайту: