Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Роль рефлексі у самопізнанні



 

Рефлексія - осмислення людиною передумов, закономірностей і механізмів власно діяльності , соціального та індивідуального способу існування, самоаналіз Теоретична рефлексія - усвідомлення парадигмальних засад, еталонів, стандартних процедур пізнавального процесу та його результату - об'єктивного знання

рефлексі - перехід неявного знання в явне., формалізоване і логічно розчленоване із застосуванням гіпотез, ідеалізацій. Засоби рефлексі - аналіз смислових підвалин певно§ системи знання , зміна старих парадигм на більш досконалі Мета рефлексі - методологічне обґрунтування теоретично§ системи Результат рефлексі - збагачення об'єкта шляхом виявлення концептуальних структур більш високого результату узагальнення. Індивідуальна рефлексія - це не лише інтроспекція власно§ психіки , а й осмислення своє життєво програми , принципів співвідношеня цілей, цінностей, вимог , установок Результат індивідуально рефлексі - образ лише тоді адекватно відображає реальне я, коли аналізує предметні та суспільні форми активності індивіда , його включеність в систему суспільних відносин , спільну діяльність, між особові комунікаці

 

Спілкування та діяльність

 

Діяльність - це форма активності людини, спрямована на перетворення ім навколишнього світу Обов'язковим елементом у структурі будь-яко§ діяльності є суб'єкт, тобто здійснює індивід Питання про співвідношення діяльності та спілкування є дискусійним

-- спілкування і діяльність виділяють як першопричини виникнення і розвитку суспільства, при чому трудова діяльність забезпечується спілкуванням

-- Таким чином, спілкування і діяльність є нерозривно пов'язані Спілкування також виступає однією з потреб людини, саме у спілкуванні проходить онтогенетичний розвиток повноцінно особистості

-- Питання полягає у тому, як саме співвідносяться спілкування і діяльність

На рахунок цього існує основні думки

спілкування - вид діяльності

спілкування включене до всіх видів діяльності

спілкування і діяльність є два паралельні, рівнозначущі процеччи

 

 


 

Мотивація та ефективність діяльності

в психологі називають залежність найкращих результатів від середньо інтенсивності мотиваці Існує певна межа, за якою подальше збільшення мотиваці§ призводить до погіршення результатів Вчені встановили, що для того, щоб навчити тварин проходити лабіринт, найбільш сприятливою є середня інтенсивність мотиваці вона задавалась інтенсивністю ударів струму Відомо, що для того, щоб здійснювалася діяльність, необхідна достатня мотивація Однак, якщо мотивація занадто сильна, збільшується рівень активності та напруги, внаслідок чого в діяльності і в поведінці наступають певні розлади, тобто ефективність роботи погіршується У такому випадку високий рівень мотиваці§ викликає небажані емоційні реакці напруга, хвилювання, стрес і , що призводить до погіршення діяльності Експериментально встановлено, що існує певний оптимум оптимальний рівень мотиваці, при якому діяльність виконується найкраще для дано людини, у конкретній ситуаці Наприклад: рівень мотиваці, який умовно можна оцінити в сім балів, буде найбільш сприятливим. Подальше збільшення мотиваці до 13 і більше призведе не до покращення, а до погіршення ефективності діяльності Таким чином, дуже високий рівень мотиваці§ не завжди є найкращим

 

Свідомість як процес, стан та механізм

Свідомість як процес: феномен, що розгортається в часі та просторі. потік свідомості
Свідомість як стан: деяка точка в цілцсному процесі свідомості. Змінені стани активність, сон затьмарення/ясність свідомості, відключення свідомості у стані афекту.
Свідомість як механізм: сідоме відображення - головний механізм свідомості. Механізм - будь-яка відображувальна активність

 

Самооцінка

Самооцінка - судження людини про міру наявності в не тих чи інших якостей , властивостей порівняно з певним еталоном , зразком. Самооцінка - вияв оціночного ставлення до себе людини Якщо на початкових етапах само оцінювання еталоном виступають якості інших людей або оцінні судження дорослих чи норми поведінки , правила, то пізніше - еталони внутрішні, коли дитина вже здатна сама судити про міру наявності в не певно якості в певний момент, порівняно з тим, якою вона була раніше На цьому грунтується здатність оцінювати себе з погляду на динаміки якостей властивостей Самооцінка - основний структурний компонент самосвідомості а отже і самопізнання особистості Вона відіграє важливу роль у саморегулюванні поведінки та діяльності Самооцінка є передусім результатом розумових операцій аналізу , порівняння, синтезу

Тому слід вважати що раціональний компонент самооцінки є основним разом з тим в розумових діях що ведуть до формування самооцінки , наявний емоц компонент, оскільки особистість при само оцінюванні завжди виявляє певне емоційне ставлення до себе Від співвідношення раціонально та емоц в самооцінці залежить характер останньо Чим більше людина керується в оцінці сво§х якостей, властивостей усвідомленими знаннями, логічними міркуваннями і доведеннями тим блищою до реальності є самооцінка .Важливою характеристикою самооцінки є змістовний аспект , тобто те, що становить О свідомого само оцінювання. О самосвід - предметна діяльність та результати, поведінка людтини , моральні та фізичні якості, здібності , риси характеру.Основний параметр самооцінки - рівень та міра адекватності та стійкості. Суттєвою якісною характеристикою самооцінки є ступінь самокритичності Зміст самооцінки є багатоаспектним , так само як складною є і сама особистість, він охоплює світ моральних цінностей, відносин, можливостей

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.