Строки у цивільному процесі

Глава 10. СТРОКИ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

§ 1. Поняття, значення та види цивільних процесуальних строків

Для виконання завдань цивільного судочинства істотним є не тільки встановлення порядку відправлення правосуддя у ци­вільних справах, а й темпоральні межі здійснення судочинства та його етапів (стадій), в тому числі щодо вчинення процесу­альних дій учасниками цивільного процесу. Адже надзвичайно важливо, щоб цивільне судочинство здійснювалось не лише правильно, а й своєчасно. Саме задля досягнення цієї мети і встановлюються цивільні процесуальні строки. При цьому іс­нування та чітке їх дотримання є не лише гарантією здійснен­ня учасниками процесу їх суб'єктивних процесуальних прав, а й запорукою ефективності здійснення цивільного судочинства.

Під цивільним процесуальним строком слід розуміти встановлений законом або судом період в часі, впродовж яко­го може або повинна бути здійснена певна процесуальна дія учасником цивільного процесу.

З огляду на це визначення можна виділити такі ознаки ци­вільного процесуального строку:

• це певний темпоральний період у часі;

• це період, регламентований в законі або встановлений су­
дом;

• впродовж цього періоду суб'єкти цивільного процесу мають
право або зобов'язані здійснити певні процесуальні дії.

Відповідно до ст. 68 ЦПК цивільний процесуальний строк обчислюється роками, місяцями і днями, а також може визна­чатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Однак в окремих випадках такий строк вимірюється годинами.

Важливим питанням є видова класифікація цивільних про­цесуальних строків. Залежно від критеріїв, покладених в її ос­нову можна виділити такі різновиди.

З огляду на те, яким чином легітимований строк, виділя­ють: строки, встановлені законом, та строки, встановлені су­дом. При цьому пріоритет мають ті, що встановлені законом, і лише у випадку, коли цивільний процесуальний строк не виз­начений законом, він може бути встановлений судом.

Глава 10.

Залежно від того, як чітко визначені цивільні процесуальні строки, виділяють: абсолютно визначені (ті, що мають чітку визначеність шляхом встановлення їх тривалості, наприклад, З, 5, 7, 10 днів тощо), відносно визначені (ті, що мають відносну визначеність і можуть пов'язуватись з іншими подіями, на­приклад, із позовною давністю (ст. 381 ЦПК), чи завершенням вчинення тієї чи іншої процесуальної дії) та невизначені (це строки, які не мають жодних вказівок на певну визначеність, наприклад, так званий розумний строк (ч. 4 ст. 9 ЦПК).

За ознакою тривалості можна визначити:

— строк не пізніше наступного дня від вчинення певної проце­
суальної дії передбачено для:

• оформлення протоколу (ч. З ст. 200 ЦПК);

• надіслання апеляційним судом копії заяви про апеляційне
оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріа­
лів особам, які беруть участь у справі (ст. 298 ЦПК);

• повідомлення судом відповідного відділу державної вико­
навчої служби про подання скарги (ст. 384 ЦПК).

— 24-х годинний строк встановлений для таких випадків:

• психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє
до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку,
якщо відповідно до закону госпіталізація у примусовому
порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і ви-

'. знана доцільною комісією лікарів-психіатрів (ч. 4 ст. 280 ЦПК);

• розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги
у примусовому порядку шляхом госпіталізації особи до
психіатричного закладу (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

• подання заяви про обов'язкову госпіталізацію до протиту­
беркульозного закладу або про продовження лікування з
часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу
(ст. 284 ЦПК).

— дводенний строк встановлюється для:

• розгляду судом заяви про забезпечення позову, що наді­
йшла до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК);

• розгляду судом заяви, що подана особою, щодо якої вжито
заходи забезпечення позову без її повідомлення (ч. 2
ст. 154 ЦПК).

— триденний строк передбачений для:

Строки у цивільному процесі

• видачі судового наказу по суті заявлених вимог у разі
прийняття заяви стягувана про видачу судового наказу
(ст. 102 ЦПК);

• набрання судовим наказом законної сили у випадку, коли в
цей період не надійшла заява від боржника (ст. 105 ЦПК);

• надіслання копій ухвал стягувачеві та боржникові після її
постановлення (ст. 106 ЦПК);

• розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги
у примусовому порядку шляхом психіатричного огляду
(ч. 1 ст. 281 ЦПК);

• розгляду судом справи про обов'язкову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу або про продовження ліку­
вання після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК);

• надіслання судом першої інстанції справи до апеляційного
суду (ст. 296 ЦПК);

• вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття апеля­
ційної скарги до розгляду апеляційним судом (ст. 297 ЦПК);

• подання мирової угоди, укладеної між сторонами, або від­
мови стягувача від примусового виконання в процесі вико­
нання рішення (ч. 1 ст. 372 ЦПК);

• звернення учасників виконавчого провадження та осіб, які
залучаються до проведення виконавчих дій, до суду із скар­
гою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю
державного виконавця чи іншої посадової особи державної
виконавчої служби під час виконання судового рішення
порушено їхні права чи свободи, у разі оскарження поста­
нови про відкладення провадження виконавчих дій (ст. 385
ЦПК);

• надіслання судом стягувачеві та боржникові копії ухвали
про надання дозволу на примусове виконання рішення іно­
земного суду або про відмову у задоволенні клопотання з
цього питання (ст. 395 ЦПК);

• надіслання судом заінтересованим особам копії ухвали про
визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення
заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні
клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не
підлягає примусовому виконанню, з дня постановлення ух­
вали (ч. 8 ст. 401 ЦПК).

— п 'ятиденний строк встановлюється у випадках, коли:

• судом розглядається заява боржника про скасування судово­
го наказу, що подана в установлений строк (ст. 106 ЦПК);

Глава 10.

• розглядається заява про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135
ЦПК);

• особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає
суд, взагалі або у встановлені судом строки повідомляють
суд (ч. 4 ст. 137 ЦПК);

• розглядаються зауваження щодо технічного запису судово­
го засідання чи журналу судового засідання (ч. 4 ст. 199
ЦПК);

• залежно від складності справи відкладається складання пов­
ного рішення (ч. З ст. 209 ЦПК);

• видаються копії судового рішення особам, які брали участь
у справі, на їхню вимогу (ч. 2 ст. 222 ЦПК);

• видаються копії судового рішення особам, які брали участь
у справі, але не були присутні у судовому засіданні (ч. З
ст. 223 ЦПК);

• копія заочного рішення направляється рекомендованим лис­
том із повідомленням відповідачам, які не з'явилися в су­
дове засідання (ст. 227 ЦПК);

• подається заява про апеляційне оскарження ухвали суду пер­
шої інстанції (ст. 294 ЦПК);

• розглядається справа про розкриття банком інформації, яка
містить банківську таємницю (ч. 1 ст. 289 ЦПК);

• оскаржується ухвалене судом рішення особою, щодо якої
банк розкриває банківську таємницю, або заявником до
апеляційного суду (ч. З ст. 290 ЦПК);

• проводиться попередній розгляд справи в касаційному про­
вадженні після складення доповіді суддею-доповідачем
(ст. 332 ЦПК);

• здійснюється письмове повідомлення боржника про надхо­
дження клопотання про надання дозволу на примусове ви­
конання рішення іноземного суду (ст. 395 ЦПК);

• суд письмово повідомляє заінтересовану особу про надхо­
дження клопотання про визнання рішення іноземного суду,
що не підлягає примусовому виконанню (ст. 401 ЦПК).

— семиденний строк встановлюється у разі:

• вручення судової повістки про виклик особі, яку виклика­
ють (ч. 4 ст. 74 ЦПК);

• подання суду особами, які беруть участь у справі, письмо­
вих зауважень щодо неповноти або неправильності їх запи­
су, у разі їх ознайомлення із технічним записом або журна­
лом судового засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК);

Поиск по сайту: