Інші учасники цивільного процесу

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають
на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному
закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади пра­
вильно сприймати обставини, що мають значення для спра­
ви, або давати показання;

2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відо­
мості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи
професійним становищем, — про такі відомості;

3) священнослужителі — про відомості, одержані ними на
сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні — про об­
ставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виник­
ли під час ухвалення рішення чи вироку;

5) особи, які мають дипломатичний імунітет, — без їхньої
згоди, а представники дипломатичних представництв — без
згоди дипломатичного представника.

Проте немає жодних перепон щодо того, щоб свідком по справі виступала особа, яка перебуває в родинних, дружніх чи інших близьких відносинах зі сторонами. Не перешкоджає цьому і неюридична заінтересованість в результаті справи.

Закон також не передбачає для свідків вікових обмежень, проте очевидно, що питання про виклик як свідків дітей, має вирішуватись судом з врахуванням ступеня розвитку дитини та обставин справи.

Експерт — кваліфікована особа, наділена спеціальними знаннями, якій судом доручено провести дослідження мате­ріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експер­тів. У виняткових випадках для проведення деяких видів екс­пертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізо­ваними установами, за рішенням особи або органу, що призна­чили судову експертизу, можуть залучатися крім судових екс­пертів також інші фахівці з відповідних галузей знань (ст. 7 Закону України "Про судову експертизу"). Тому експерта, на відміну від свідка, може бути замінено іншим спеціалістом у відповідній галузі знань.

Глава 9.

Участь експерта в цивільному процесі обумовлена необхід­ністю дослідження питань (об'єктів) і потребує спеціальних знань.

У передбачених законом випадках експерт може відмовити­ся від давання висновку. За відмову від виконання покладених на нього обов'язків без поважних причин та (або) за завідомо неправдивий висновок експерт несе кримінальну відповідаль­ність, а за невиконання інших обов'язків — відповідальність, встановлену законом.

На практиці в процесі розгляду та вирішення цивільних справ виникають питання, які потребують застосування спе­ціальних знань, проте без проведення експертизи (наприклад допомога технічного характеру тощо). Саме для вирішення та­ких питань до участі в справі залучається спеціаліст.

Спеціаліст — це особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і залучається до участі в процесі за ухвалою суду для надання безпосеред­ньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи то­що) під час вчинення процесуальних дій та надання консуль­таційно-довідкової допомоги з питань, що потребують засто­сування спеціальних знань без проведення експертизи.

Участь спеціаліста в цивільному процесі можлива в двох формах. По-перше, це участь у сприянні здійсненню судом правосуддя в цивільних справах (зокрема, шляхом участі в ок­ремих процесуальних діях, надання технічної допомоги: фото­графування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо). По-друге, формою може бути надання судові консультаційно-довідкової допомоги та пись­мових роз'яснень (висновків) щодо питань, що потребують за­стосування спеціальних знань (крім правових питань), коли проведення експертизи непотрібне.

Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відпо­відати на поставлені судом запитання, давати усні консульта­ції та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати су­ду технічну допомогу.

Спеціаліст має право: знати мету свого виклику до суду, із дозволу суду ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам; звертати увагу суду на характерні обстави-

Інші учасники цивільного процесу

ни чи особливості доказів; на оплату виконаної роботи; на ко­мпенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Аналізуючи питання участі в цивільному процесі експерта і спеціаліста як форми застосування спеціальних знань, слід за­значити, що хоча між експертизою та участю спеціаліста існу­ють спільні риси (в обох випадках застосовуються спеціальні знання, і експерт, і спеціаліст діють в межах встановленої за­конодавством процедури), проте ототожнювати їх не можна через такі суттєві відмінності:

1) експертом може бути особа, яка має спеціальні знання в
певній галузі науки, техніки, мистецтва, пройшла відповід­
ну підготовку і отримала кваліфікацію експерта з певних
видів експертиз та внесена до Державного реєстру атесто­
ваних судових експертів, тоді як для того, щоб бути спеціа­
лістом, достатньо володіти спеціальними знаннями та нави­
чками застосування технічних засобів;

2) спеціаліст залучається до участі в справі з метою сприяння
судові, надання останньому технічної допомоги, тоді як ме­
тою діяльності експерта є встановлення фактів, що мають
значення для правильного вирішення справи;

3) діяльність експерта спрямована на отримання нової інфор­
мації про фактичні обставини справи, а спеціаліста — на
сприяння надання консультативно-довідкової та технічної
допомоги при встановленні обставин справи;

4) різними є способи застосування спеціальних знань експер­
том та спеціалістом. Експерт здійснює спеціальне дослі­
дження, зміст якого — поза межами процесуальної регла­
ментації, а спеціаліст експертного дослідження не прово­
дить, він, як правило, бере участь у здійсненні судом про­
цесуальної дії;

5) суд може не залучати до участі в справі спеціаліста, якщо
хтось із суддів володіє спеціальними знаннями (наприклад,
для кваліфікованого проведення огляду доказів), тоді як ек­
спертиза проводиться виключно експертом.

Ще одним учасником цивільного процесу є перекладач — особа, що вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для ус­ного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Глава 9.

Залучення перекладача завжди пов'язано з наявністю серед осіб, які беруть участь у справі, тих, які не володіють мовою судочинства. Перекладач допускається до участі в справі тіль­ки за заявою особи, яка бере участь у справі, про що постано­вляється відповідна ухвала.

Перекладач має право відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необ­хідними для перекладу, ставити запитання з метою уточнення перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компен­сацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здій­снювати повний і правильний переклад, посвідчувати правиль­ність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мо­ву, якою вони володіють.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без по­важних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконан­ня інших обов'язків — відповідальність, встановлену законом.

До кола учасників цивільного процесу введено такого су­б'єкта, як особа, яка надає правову допомогу,— це фахівець у галузі права, що за законом має право на надання правової допомоги. Остання може маги форму консультацій з правових питань, роз'яснень складних юридичних категорій, допомоги при складанні чи оформленні процесуальних документів (позов­них заяв, апеляційних, касаційних скарг, клопотань) тощо.

Особа, яка надає правову допомогу, допускається ухвалою су­ду за заявою особи, яка бере участь у справі.

На відміну від представника, особа, яка надає правову до­помогу, не бере участі у справі і не здійснює представництва, вона не наділяється обсягом прав та обов'язків, які поклада­ються на процесуального представника. Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЦПК цей учасник цивільного процесу має тільки такі права: знайомитися з матеріалами справи; робити з них витя­ги; знімати копії долучених до справи документів; бути при­сутнім у судовому засіданні.

Поиск по сайту: