КРОВОТЕЧА ТА ПЕРША ДОПОМОГА

ПРИ КРОВОТЕЧАХ

Загальна характеристика крові і її функції.

Кров розглядають як одну з різновидностей біологічної тка­нини. Вона має рідку консистенцію, складається із рідкої части­ни — плазми (близько 60% об'єму) і формених елементів — ери­троцитів, лейкоцитів тощо (близько 40% об'єму). Кров підтримує постійний зв'язок із тканинною рідиною і лімфою, утворюючи разом з ними внутрішнє середовище організму. Відносна сталість цього середовища потрібна для нормальної життєдіяльності клі­тин. Кров, циркулюючи, виконує ряд життєво важливих функцій:

• постачає тканинам кисень і вимиває з них вуглекислий газ
(дихальна функція). Ця функція найважливіша— короткочасне
порушення її призводить до змертвіння клітин (найчутливіші до
нестачі кисню клітини кори головного мозку);

• постачає тканинам поживні речовини (трофічна функція);

• вимиває з тканин кінцеві продукти обміну речовин, які по­
тім виділяються з організму через нирки та інші органи (видільна
функція);

• розносить по організму фізіологічно активні речовини, які
регулюють та об'єднують роботу різних органів та систем, тобто
здійснює гуморальну регуляцію функцій організму (транспортна
функція);

• бере участь у знешкодженні хвороботворних мікроорганіз­
мів, продуктів їх життєдіяльності — токсинів та інших чужорід­
них речовин (захисна функція).

Організм дорослої людини переносить одноразову втрату 400—500 мл крові. Втрата 800—1000 мл крові вже є небезпеч­ною, а втрата більш ніж 1 літра крові часто загрожує життю лю­дини. Кровотеча з великої артеріальної судини може призвести до смерті вже через декілька хвилин, тому що швидка втрата крові веде до знекровлення життєво важливих органів. Тому будь-яка кровотеча повинна бути швидко і надійно зупинена. Не­обхідно враховувати, що діти погано переносять відносно неве-

лику крововтрату. Так втрата 50 мл крові новонародженою дити­ною вважається смертельною.

Причини кровотечі.

Кровотеча виникає внаслідок порушення цілісності крово­носних судин через травму, поранення, пов'язане як з механіч­ним порушенням судинної стінки, так і з її патологічними змі­нами, які зустрічаються при деяких захворюваннях (гіперто­нічній, виразковій, променевій хворобах). Кровотеча може бу­ти при різноманітних гематологічних захворюваннях (гемофі­лії) тощо.

Сила, з якою кров витікає з кровоносної судини, залежить від виду судини (при артеріальній кровотечі сильніша, ніж при вено­зній), діаметра (чим крупніша судина, тим сильніша кровотеча), від виду ушкодженої тканини (при ушкодженні м'язів кровотеча сильніша, ніж при ушкодженні підшкірної жирової тканини), по­ложення частини тіла, яка кровоточить. При опусканні руки кро­вотеча збільшується, а при піднятті зменшується.

Види кровотечі: взалежності від виду ушкодженої судини розрізняють артеріальну, венозну, капілярну кровотечі.

Найбільш небезпечною є артеріальна кровотеча. Вона вини­кає при ушкодженні артеріальної судини, при цьому кров має яс­краво-червоний колір (через насичення її киснем) і виштовхуєть­ся з рани сильним пульсуючим струменем, іноді фонтаном, висота якого змінюється з кожною пульсовою хвилею.

При венозній кровотечікров має темно-червоний колір, вна­слідок збіднення її киснем, тече повільно, постійно. Венозна кро­вотеча менш інтенсивна, ніж артеріальна. При пораненнях вен шиї та грудної клітки нерідко існує смертельна небезпека: вна­слідок негативного тиску в цих венах до них в момент вдиху по­трапляє повітря. Повітряна куля (ембол) може викликати закупо­рку кровопостачальної судини — (повітряну емболію) і стати причиною блискавичної смерті.

Капілярна кровотеча виникає внаслідок ушкодження судин дрібного діаметра, при неглибоких пораненнях. Капілярна кров має яскраво-червоний колір і відрізняється тим, що окремих су­дин, що кровоточать, немає і кров рівномірно витікає з усієї пло­щини пошкодженої тканини.

Кровотечі поділяються на зовнішні (з ран або природних отворів тіла) і внутрішні (кров збирається у порожнинах тіла (плевральній, черевній тощо) або в якомусь органі.

Внутрішня кровотеча може стати небезпечною, тому що її по­чаток і інтенсивність важко визначати, діагностувати, а тому не-

обхідна допомога може бути надана невчасно. До внутрішніх кровотеч відноситься паренхіматозна кровотеча.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при ушкодженні внутрішніх органів — печінки, нирок, селезінки, буває масивною і дуже небезпечною. Це немов змішана кровотеча з артерій, вен, ка­пілярів. При цьому кров витікає з усієї поверхні рани органа. Для зупинки цієї кровотечі необхідне швидке хірургічне втручання.

Перша допомога при зовнішній кровотечі

Засоби спинення кровотечі можна поділити на дві гру­пи — попередні, або тимчасові, і остаточні. Для надання першої ме­дичної допомоги користуються тимчасовими засобами зупинення кровотечі, а остаточна зупинка виконується у медичному закладі. При будь-якій кровотечі особа, яка надає допомогу, повинна діяти швидко, рішуче й обережно. її завдання полягає в тому, щоб якомо­га швидше, простіше і надійніше зупинити кровотечу, не погіршити при цьому стан здоров'я потерпілого. При наданні допомоги потер­пілого не роздягають, а тільки звільняють від одягу ділянку, що кровоточить. Артеріальну кровотечу можна зупинити пальцевим притисненням артеріального стовбура, круговим перетягуванням кінцівки джгутом, максимальним згинанням її в суглобі.

При артеріальній кровотечі спочатку слід негайно притисну­ти артерії пальцем в певних анатомічних точках. При травмах го­лови, обличчя, (рис. 4.1) кровотечу зупиняють пальцевим при­тисненням загальної сонної, зовнішньої щелепної, скроневої артерій. При ушкодженні артеріальних судин верхньої та ниж­ньої кінцівок кровотечу зупиняють пальцевим притисненням у відповідних місцях, де судини розташовані неглибоко і можуть бути притиснені до найближчої кістки.

а о в

Рис. 4.1. Пальцеве притиснення артерії: а) сонної; б) зовнішньо щелепної; в) скроневої

Недоліком методу пальцевого притиснення є неможливість тривалої зупинки кровотечі і можливе інфікування рани. Максимальне згинання кінцівок у суглобах.

Для тимчасової зупинки кровотечі із судин кінцівок можна використати також метод максимального згинання кінцівок у су­глобах (рис. 4.2). При кровотечі з підключичної або з плечової артерії руки заводять за спину та фіксують їх пов'язкою. При кро­вотечі з верхньої кінцівки використовувують тугий валик розмі­ром з кулак потерпілого, який підкладають у пахвову ділянку, плече щільно фіксують до тулуба до повної зупинки кровотечі. Якщо кровоточать судини передпліччя, руку згинають у ліктьо­вому суглобі. При кровотечі із рани гомілки або ступні ногу зги­нають у колінному суглобі. Обов'язковою умовою є те, що необ­хідно підкладати валик перед тим, як максимально згинати кінцівку у суглобі.

Рис. 4.2. Максимальне згинання кінцівок у суглобі

Поиск по сайту: