Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття



В межах розгляду семінарського заняття необхідно дати характеристику правотворчості як правової форми діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках), пов’язаної із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм. Після цього слід проаналізувати ознаки правотворчості. Окремо слід зупинитися на правотворчості народу та шляхах її здійснення. Потребує докладного висвітлення також функціональна сторона правотворчості, пов’язана з систематизацією нормативно-правових актів, оновленням, уточненням змісту норм права, усуненням прогалин у праві. Далі необхідно розглянути основні принципи правотворчості (гуманізм, демократизм, законність, науковість тощо), які повинні забезпечити досконалість законодавства, відповідність його вимогам часу, врахування в ньому інтересів всіх верств населення.

Також необхідно дати послідовну та розгорнуту характеристику методів та стадій, з яких складається правотворчий процес (зокрема видання законів в Україні), починаючи зі стадії законодавчої ініціативи. Важливо також показати, в який термін та яким чином використовує Президент Україна своє право вето та як його може подолати Верховна Рада Україна.

Аналіз цієї теми також передбачає розгляд меж чинності нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб. Так, щодо дії у часі, слід вказати на момент набуття та втрати чинності нормативно-правовим актом, та детально зупинитися на питанні зворотної сили нормативно-правового акту. Розглядаючи питання дії нормативно-правового акту у просторі, слід вказати на особливості дії міжнародних, загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів. Нарешті, відповідаючи на питання функціонування нормативно-правових актів за колом осіб, слід вказати на виключення з правила щодо поширення дії нормативно-правових актів на всіх осіб, що перебувають на території певної держави.

Останнє питання передбачає розгляд систематизації нормативно-правових актів. В межах цього питання необхідно розглянути поняття, види систематизації нормативно-правових актів, яка необхідна для усунення суперечностей між нормативними актами, підвищення якості й ефективності законодавства, забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами тощо.

 

Дайте визначення наступних понять:

правотворчість, законотворчість, акт правотворчості, правотворчий процес, стадія правотворчого процесу, правотворча ініціатива, передпроектна стадія правотворчого процесу, проектна стадія правотворчого процесу, засвідчувальна стадія правотворчого процесу, інформаційна стадія правотворчого процесу, безпосередня правотворчість держави, судова правотворчість, систематизація нормативно-правових актів, облік нормативно-правового матеріалу, інкорпорація, консолідація, кодифікація, звід законів.

Скласти схеми:

ü Поняття, ознаки та принципи правотворчості.

ü Функції правотворчості.

ü Стадії правотворчого процесу.

ü Види систематизації нормативно-правових актів.

ü Поняття та стадії правотворчого процесу.

 

Теми рефератів:

Ø «Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції: загальні положення».

Ø «Правотворення, правотворчість та законотворчість: проблема співвідношення».

Ø «Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики»;

Ø «Юридичні помилки в правотворчій діяльності».

Ø «Поняття правотворчості: теоретико-методологічні проблеми аналізу».

Ø «Законотворчість: поняття та структура».

Ø «Пряма правотворчість як вид правотворчості в сучасній Україні».

Ø «Порядок набрання чинності нормативно-правових актів України».

Нормативні акти:

v Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141 (зі змінами внесеними Законом України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 р. // Офіційний вісник. — 2014. — № 19. — Ст. 583).

v Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності : Указ Президента від 10 червня 1997 року (зі змінами і допов.) // Офіційний вісник України. — 1997. — № 24. — Ст. 11.

 

 

Спеціалізована література:

1. Абрамович Р. А. Социальная сфера — приоритет в законотворчестве / Р. А. Абрамович // Вестник Совета Федерации. — 2011. — № 12. — С. 54-61.

2. Агаев Г. А. Критический анализ тенденций развития законотворчества в сфере уголовного права / Г. А. Агаев // Уголовный закон в развитии. — СПБ. . — 2011. — С. 142-154.

3. Антоненко В. О. Кодифікація як самостійна форма систематизації правових джерел / В. О. Антоненко // Форум права. — 2009. — № 3. — С. 35-42.

4. Артамонов А. Н. Законотворчество субъектов Российской Федерации: стадии законодательного процесса / А. Н. Артамонов // Российская юстиция. — 2011. — № 5. — С. 48-52.

5. Артамонов А. Н. Принципы законотворчества в законодательном процессе региональных парламентов / А. Н. Артамонов // Российская юстиция. — 2012. — № 10. — С. 20-22.

6. Баранов В. М. Преамбула нормативного правового акта (доктрина, практика, техника) : монография / В. М. Баранов. — М. : Юрлитинформ, 2014. — 247 с.

7. Берназюк Я. О. Особливості урядового контролю за нормотворчою діяльністю Президента України / Я. О. Берназюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2013. — № 7. — С. 41-48.

8. Берназюк Я. О. Поняття та ознаки стадій нормотворчого процесу підготовки проектів актів Президента України / Я. О. Берназюк // Бюлетень міністерства юстиції України. — 2012. — №7. — С. 32-37.

9. Биля І. Нормотворча техніка: поняття і загальна характеристика / І. Биля // Вісник АПрН України. — 2002. — № 1. — С. 24-27.

10. Бойко Ю. Законотворчість: поняття та структура / Ю. Бойко // Право України. — 2002. — № 5. — С. 17-21.

11. Буряк Я. Я. Правотворчість місцевих державних адміністрацій / Я. Я. Буряк // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2013. — № 6. — С. 31-38.

12. Вашакидзе Н. А. О компетенции Президента Грузии в сфере законотворчества / Н. А. Вашакидзе // Конституционное и муниципальное право. — 2012. — № 9. — С. 64-67.

13. Воробьева С. В. Роль регионального законотворчества в формировании единого правового пространства России / С. В. Воробьева; С. В. Воробьева, М. М. Котлов // XVII Державинские чтения. Институт права. — Тамбов : Изд — во ТГУ им. Г. Р. Державина. — 2012. — С. 100-104.

14. Воронова І. В. Правові закони як регулятивна цінність громадянського суспільства / І. В. Воронова // Форум права. — 2011. — № 4. — С. 101-106.

15. Гладких В. И. Парадоксы современного законотворчества: критические заметки на полях Уголовного кодекса / В. И. Гладких // Российский следователь. — 2012. — № 11. — С. 15-18.

16. Головач І. В. Використання терміна «аудит» у науковій літературі та нормативно-правових актах / І. В. Головач // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2014. — № 2. — С. 77-83.

17. Гончаров А. И. Торможение экономического развития России как следствие низкого качества законотворчества / А. И. Гончаров; А. И. Гончаров, А. Е. Черноморец // Национальные интересы: приоритеты и безопасность. — 2013. — № 27. — С. 21-32.

18. Горьова С. Нормотворча діяльність в умовах побудови в Україні правової держави / С. Горьова // Право України. — 2000. — № 4. — С. 27-30.

19. Дашковська О. Референдум як інститут безпосередньої демократії: досвід зарубіжних країн / О. Дашковська // Вісник Академії правових наук України. — 2010. — № 1. — С. 235-240.

20. Екубзод С. Об использовании модельных законов, принятых по инициативе Постоянной комиссии МПА СНГ по аграрной политике, природным ресурсам и экологии, в законотворчестве Парламента Республики Таджикистан / С. Екубзод // Вестник межпарламентской ассамблеи. — 2011. — № 4. — С. 157-158.

21. Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики / Н. Железняк // Право України. — 2004. — № 7. — С. 94-99.

22. Задихайло Д. Кодифікація інноваційного законодавства: окремі концептуально-правові підходи / Д. Задихайло // Вісник Академії правових наук України. — 2010. — № 4. — С. 177-185.

23. Задорожний Ю. А. Правова доктрина в країнах романо-германської та анго-американської правових сімей: порівняльний аналіз / Ю. А. Задорожний // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 10. — С. 17-24.

24. Заморська Л. І. Примусовість та соціальна нормативність як передумови формування нормативності права / Л. І. Заморська // Актуальні проблеми держави і права. — 2011. — Вип. 57. — С. 440-447.

25. Зельдіна О. Кодифікація законодавства як засіб забезпечення його стабільності / О. Зельдіна // Право України. — 2009. —№ 5. — С. 67-72.

26. Золотухина А. Влияние федерального центра на законотворчество в регионах / — А. Золотухина // Наука и образование: хозяйство и экономика; предпринимательство; право и управление. — 2012. — № 7. — С. 29-34.

27. Иванов К. К. Законотворчество как важнейшая разновидность правотворческой и нормотворческой деятельности / К. К. Иванов // Право: теория и практика. — 2012. — № 1 — 3. — С. 37-41.

28. Иванов К. К. Основы принципа научного характера законотворчества и его связи с правоприменительной практикой в Федеральном Собрании Российской Федерации / К. К. Иванов // Правовая наука. — 2012. — С. 20-24.

29. Идрисов Х. В. Законодательный процесс в парламенте Чеченской Республики: проблемы законотворчества, правовой и лингвистической экспертизы проектов законов / Х. В. Идрисов // Вестник Московского университета МВД России. — 2011. — № 7. — С. 85-88.

30. Изгина Р. Э. Двухуровневое законотворчество в федеративных государствах: правовой анализ существующей модели / Р. Э. Изгина // Актуальные проблемы совершенствования законодательства и право применения. — Уфа. — 2012. — С. 44-47.

31. Ишеков К. А. К вопросу о правовом регулировании регионального законотворчества / К. А. Ишеков // Российский парламентаризм: опыт, проблемы, перспективы. — Владикавказ. — 2011. — С. 172-177.

32. Кабышев С. В. Общественное мнение и законотворчество: канадские подходы / С. В. Кабышев // Государство и право. — 2011. — № 9. — С. 93-96.

33. Кибак И. А. Психология законотворчества: проблемы и пути развития / И. А. Кибак // Государственная власть и местное самоуправление. — 2012. — № 2. — С. 28-33.

34. Коваль Л. Нормотворчість рад у сфері адміністративних правопорушень (ретроспективний нарис) / Л. Коваль // Право України. — 1998. — № 8. — С. 87-92.

35. Ковальський В. Формування інформаційного права як комплексної галузі та перспективи кодифікації інформаційного законодавства / В. Ковальський // Юридична Україна. — 2012. — № 5. — С. 102-104.

36. Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес / А. Козловський // Право України. — 2000. — № 2. — С. 49-52.

37. Котюк І. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів / І. Котюк, О. Котюк // Право України. — 2000. — № 8. — С. 67-72.

38. Краснова А. А. Стадии налогового законотворчества субъектов Российской Федерации / А. А. Краснова; А. А. Краснова // Ленинградский юридический журнал. — 2012. — № 4. — С. 85-94.

39. Крупчан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України / О. Крупчан // Право України. — 2003. — № 8. — С. 30-35.

40. Кузнєцова Н. Цивільний кодекс України: визнані здобутки кодифікації / Н. Кузнєцова , А. Довгерт // Право України. — 2014. — № 2. — С. 9-24.

41. Куненко І. Проблеми правового регулювання внесення змін до Конституції України / І. Куненко // Підприємство, господарство і право. — 2014. — № 2. — С. 90-93.

42. Лунмэй Д. Законотворчество и практика в области международного частного права в Китае / Д. Лунмэй // Международное уголовное право и международная юстиция. — 2012. — № 4. — С. 20-21.

43. Малишко М. Розвитку законотворчості – наукову підтримку / М. Малишко, В. Яковлєв // Право України. — 1995. — № 5-6. — С. 67-72.

44. Маляренко В. Створення двопалатного парламенту в Україні – необхідна умова утвердження демократії, гарант законності і правопорядку в державі / В. Маляренко // Право України. — 2009. — № 6. — С. 12–16.

45. Малько А. В. Судебная практика как средство формирования судебной политики: вопросы взаимодействия и влияния на законотворчество / А. В. Малько, П. А. Гук // Современное право. — 2011. — № 12. — С. 83-85.

46. Мацюк А. Яким же став проект Основного Закону після всенародного обговорення / А. Мацюк // Право України. — 1993. — № 3. — С. 16-19.

47. Медведчук В. Питання ефективності чинного законодавства / В. Медведчук // Право України. — 1998. — № 6. — С. 47-51.

48. Мельниченко А. А. Управління у вимірах гуманізму / А. А. Мельниченко // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка. — 2011. — № 2. — С. 81-85.

49. Михалюк С. Правотворчість як складова державного управління / С. Михалюк // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. — 2009. — Вип. 1. — С. 192-197.

50. Мовчан В. В. До проблемних питань проявів судової влади у сферах правотворчої, правозастосовної і правоохоронної діяльності / В. В. Мовчан // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2013. — № 4. — С. 16-23.

51. Мураховська Т. Є. Теоретичні проблеми формування системи права України / Т. Є. Мураховська. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. — 2003. — Вип. 24. — С. 35-40.

52. Навора Ю. Роль верхньої палати в законодавчому процесі в двопалатних парламентах / Ю. Навора // Юридична Україна. — 2012. — № 2. — С. 32-36.

53. Невмержицька Н. О. Уніфікація як спосіб удосконалення законодавства / Н. О. Невмержицька // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2014. — № 4. — С. 63-70.

54. Нестерович В. Ф. Конституційно-правові засади здійснення опосередкованого впливу громадськості на нормопроекту діяльність Президента України / В. Ф. Нестерович // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 5. — С. 52-58.

55. Нестерович В. Ф. Поняття народної правотворчої ініціативи: наукові підходи та законодавча практика / В. Ф. Нестерович // Бюлетень міністерства юстиції України. — 2013. — № 11. — С. 137-143.

56. Нестерович В. Ф. Петенційна форма впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів у США / В. Ф. Нестерович // Бюлетень міністерства юстиції України. — 2014. — № 3. — С. 96-102.

57. Оганесян К. И. Бюджетное законотворчество как один из основных видов [направлений] законодательной деятельности Федерального Собрания [Парламента] РФ / К. И. Оганесян // Проблемы развития современного российского права и правовой теории. — 2011. — С. 110-114.

58. Олійник А. Законотворчий процес, його основні риси і особливості / А. Олійник // Право України. — 1998. — № 4. — С. 32–36.

59. Петришина М. Нормотворчий процес в органах місцевого самоврядування в країнах Прибалтики / М. Петришина // Юридична Україна. — 2012. — № 6. — С. 19-23.

60. Плавич В. П. Феномен нормотворчості та його співвідношення із суміжними категоріями: правотворчість, законотворчість, правотворчий та законотворчий процеси / В. П. Плавич // Держава і право. — 2013. — № 62. — С. 11-16.

61. Плечій О. Часові межі дії нормативно-правових актів України: проблемні питання / О. Плечій // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — 2002. — Вип. 37. — С. 70-74.

62. Погорєлова З. О. Принципи законодавчого процесу / З. О. Погорєлова // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2002. — № 1. — С. 3-15.

63. Погребняк С. Прогалини в законодавстві та засоби їх подолання / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. — 2012. — № 1 (72). — С. 44-56.

64. Прієшкіна О. В. Гласність як відображення демократичних засад конституційного ладу: теоретичні аспекти / О. В. Прієшкіна // Актуальні проблеми держави і права. — 2005. — Вип. 24. — С. 224-230.

65. Рабінович П. М. Юридична техніка законотворення в Україні: загальні проблеми / П. М. Рабінович // Вісник АПрН України. — 1998. — № 2. — С. 78-82.

66. Рибалкін А. О. Принципи нормотворчої діяльності / А. О. Рибалкін // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 1999.— № 3.— С. 276-281.

67. Рибалкін А. О. Проблеми систематизації нормативних актів органів внутрішніх справ / А. О. Рибалкін // Вісник Національного Університету внутрішніх справ. — 2001. — Вип. 14. — С. 128-133.

68. Риндюк В. І. Правотворчі помилки: поняття, види, способи їх попередження, виявлення та виправлення / В. І. Риндюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 8. — С. 21-27.

69. Риндюк В. Правотворчі помилки: поняття, види, способи їх попередження, виявлення та виправлення / В. Риндюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 8. — С. 21-27.

70. Рудик П. А. Суб’єкти внесення змін до Конституції України / П. А. Рудик // Держава і право. — 2013. — № 62. — С. 90-97.

71. Селіванов А. Законодавча влада і конституційне правосуддя в Україні / А. Селіванов // Право України. — 2004. — № 9. — С. 34-36.

72. Селіванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України / А. Селіванов // Право України. — 2009. — № 5. — С. 23-29.

73. Слыщенков В. А. Проект изменений Гражданского кодекса и принципы законотворчества / В. А. Слыщенков // Законодательство. — 2011. — № 8. — С. 9-20.

74. Соловьев С. Законность регионального и местного нормотворчества / С. Соловьев, В. Степанцев // Законность. — 2003. — № 3. — С. 2-6.

75. Соляр С. Систематизація законодавства України у сфері об’єднання громадян / С. Соляр // Вісник Академії правових наук України. — 2012. — № 1. — С. 35-45.

76. Стрельцова Е. Г. Примирительные процедуры: проблемы законотворчества и правоприменения / Е. Г. Стрельцова // Законы России: опыт, анализ, практика. — 2011. — № 10. — С. 37-58.

77. Стрєльцова О. В. Механізм секторальної гармонізації законодавства України з правом ЄС у сферах свободи, безпеки і юстиції / О. В. Стрєльцова // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2012. — № 5. — С. 5-14.

78. Таепов Ф. Б. Правовая экспертиза как необходимый элемент законотворчества / Ф. Б. Таепов // Законодательные исследования. — Уфа. — 2011. — Вып.. 7. — С. 83-92.

79. Тарасюк Т. М. Закони як джерела права соціального захисту України / Т. М. Тарасюк // Актуальні проблеми держави і права. — 2010. — Вип. 52. — С. 131-136.

80. Теплюк М. О. Правотворчість як діяльність, пов’язана з правом / М. О. Теплюк //Бюлетень міністерства юстиції України. — 2013. — № 12. — С. 90-97.

81. Теплюк М. Введення в дію конституційних законів: проблемні питання / М. Теплюк // Право України. — 2012. — № 8. — С. 132-138.

82. Фрицький Ю. Парламент України – Верховна Рада та його роль у реалізації законодавчої влади / Ю. Фрицький // Право України. — 2007. — № 7. — С. 3-7.

83. Хавронюк Н. Порядок набрання чинності нормативно-правових актів України / Н. Хавронюк // Юридический вестник. — 1998. — № 1. — С. 94-98.

84. Харитонов Є. Деякі міркування з приводу нормотворчості / Є. Харитонов, О. Підопригора // Право України. — 2000. — № 8. — С. 81-85.

85. Хованская Г. П. Законотворчество на службу людям / Г. П. Хованская // Жилищное и коммунальное хозяйство. — 2013. — № 5. — С. 12-15.

86. Чеботарьов С. С. Гуманізм як принцип права України / С. С. Чеботарьов // Актуальні проблеми держави і права. — 2012. — Вип. 65. — С. 205-210.

87. Чинарян Е. О. Особенности законотворчества в Российской империи в XIX веке / Е. О. Чинарян // Вестник факультета юриспруденции и ювенальной юстиции. — М. . — 2011. — Вып.. 6. — С. 93-98.

88. Чухвичев Д. В. Законотворческое познание и его роль в процессе законотворчества / Д. В. Чухвичев // Гражданин и право. — 2011. — № 7. — С. 21-32.

89. Швець М. Нова технологія законотворення / М. Швець // Право України. — 2003. — № 3. — С. 3-9.

90. Юрах В. М. Про перспективу кодифікації законодавства стосовно фінансування виборчого процесу / В. М. Юрах // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. — К., 2013. — Вип. 62. — С. 108- 114.

91. Яковюк І. Адаптація і гармонізація законодавства в умовах інтеграції: проблема співвідношення / І. Яковюк // Вісник Академії правових наук України. — 2012. — № 4 (71). — С. 29-42.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.