5. Як використовується в комерційній діяльності теорія управління за пасами?
6. З якою метою створюються логістичні інформаційні системи? Які їхні різновиди застосовуються в практиці управління товаропросуван- ням?
7. Як використовуються сучасні інформаційні технології для оптимі- зації та управління товаропросування?
■т
Ґ1Р ^74)
1 1
А
цффф і от
■адж ,;
282 ■fx>inq\t*ciBorno ь» <л:-Ан<іПі»&, Глава 2
2.11. Формування асортименту товарів у оптовій торгівлі
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
— що таке виробничий і торговий асортимент;
— основні ознаки групування товарів;
■— порядок формування і регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах;
— значення і методи управління товарними запасами на оптових підприємствах.
2.11.1. Поняття товарного асортименту
Суть
асортименту
Важливим завданням комерційних структур на ринку товарів та послуг є правильне формування асортименту товарів для найбільш повного задоволення попиту спожи-
товарів
вачів.
За своєю економічною суттю асортимент товарів у каналах товаропросування — це пропозиція товарів.
Асортимент (від фр. assortiment) — комплект, сукупність сортів. Однак у сучасній торговельній практиці поняття "асортимент" набуло більш широкого змісту, ніж звичайна сукупність сортів. Під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидів, сортів тощо, об'єднаних за певною ознакою. Основними ознаками групування товарів є сировинний, виробничий і споживчий.
Ознаки
групування
товарів
Увесь асортимент товарів народного споживання поділяється на дві товарні галузі: продовольчі й непродовольчі товари. Вони, в свою чергу, поділяються на товарні групи, до складу яких входять товари, об'єднані за однорідністю сировини (молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти, тканини, вироби зі шкіри), споживчим призначенням (дієтичні продукти, галантерея, спорттовари) тощо.
Товарні групи містять товарні підгрупи, до складу яких входять однорідні за ознакою спільності виробничого походження товари. Наприклад, товарна група взуття поділяється на підгрупи шкіряного, текстильного, валяного і гумового взуття; група посуду складається з підгруп металевого, скляного і фарфоро-фаянсового посуду. Кожна підгрупа поєднує товари різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари різноманітного призначення (верхній одяг — чоловічий, жіночий, дитячий; меблі — для вітальні, спальні тощо). Усередині кожного виду товари мо-
І
Комерційна діяльність на оптовому ринку 283
жуть відрізнятися один від одного особливими ознаками (артикулом, сортом тощо), тобто поділяються на окремі різновидності.
З урахуванням поділу товарів на групи, підгрупи та види прийнято виділяти груповий і внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент товарів. Груповий асортимент — це перелік товарних груп, включених у номенклатуру. Внутрішньогруповий (розгорнутий) асортимент — це деталізація групового асортименту за конкретними видами і різновидностями товарів. Ці два поняття, в свою чергу, тісно пов'язані з поняттям ширини і глибини асортименту. При цьому ширина асортименту товарів визначається за кількістю товарних груп і найменувань, а глибина — за кількістю різновидностей товарів. У комерційній практиці важливе значення має класифікація товарів і за іншими ознаками. В асортименті продовольчих і непродовольчих товарів розрізняють товари простого і складного асортименту. До товарів простого асортименту відносять товари, що складаються з невеликої кількості видів чи сортів (цукор, овочі, сіль, віконне скло, господарське мило і т. ін.). Товари, що в межах одного виду мають свою внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір, забарвлення тощо), належать до товарів складного асортименту (кондитерські вироби, взуття, одяг і т. ін.).
Виробничий
і торговий
асортименти
Виробничим асортиментом називають номенклатуру товарів, що випускаються промисловими і сільсько-господарськими підприємствами чи іншими виробниками. Підприємства, що виробляють товари, спеціалізуються на випуску вузького асортименту товарів, що дозволяє їм впроваджувати передову технологію виробництва, вдосконалювати асортимент товарів, поліпшувати їх якість. У роздрібній торговельній мережі повинен бути представлений торговий (широкий) асортимент товарів, який містить асортимент товарів, що випускаються багатьма підприємствами. Тому виникає необхідність перетворення виробничого асортименту на торговий, тобто підсортування товарів а урахуванням вимог торгівлі. Таке підсортування, або перетворення виробничого асортименту на торговий, здійснюється в різних каналах товаропросування. Так, перетворення виробничого асортименту на торговий за товарами простого асортименту, до яких належить більшість продовольчих товарів та деякі непродовольчі товари, здійснюється безпосередньо в роздрібній торговельній мережі. Однак основна маса товарів складного асортименту підлягає підсортуванню переважно на підприємствах оптової торгівлі.
284 Y?iHfc>.| YMuBOind г.нв:>.'П»»і Ь'і'ї Глава 2
2.11.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах
Формування ортимев товарів
Формування асортименту — це процес добору груп,
видів і різновидностей товарів відповідно до попиту па- асортименту * „„. -,
селєння з метою найбільш повного його задоволення.
Формування асортименту здійснюється постійно в усіх ланках товародросування — від виробника до споживача. У кожній з них асортимент товарів різний. Основою формування асортименту в усіх ланках товаропросувавня є торговий асортимент роздрібних торговельних підприємств.
Необхідною умовою безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі товарами в потрібному для неї асортименті є створення оптимального асортименту товарів на оптових підприємствах. Тому правильне, науково обґрунтоване формування асортименту належить до найважливіших функцій комерційних служб оптових підприємств.
Ас ортиме нтний
Документом, що сприяє правильному формуванню асортименту товарів на конкретних оптових підприєм-
перелік товарів
1 г ствах, є асортиментний перелік товарів.
У зв'язку з тим, що умови роботи оптових підприємств
мають свої особливості, склад оптимального асортиментного лереліку в них різний. Він зумовлений тими маркетинговими рішеннями, які приймає для себе оптове підприємство. Разом з тим, при розробленні обов'язкового асортиментного переліку слід виходити з необхідності:
— забезпечення рентабельної роботи підприємства;
— товаролостачання роздрібної торговельної мережі широким асорти ментом товарів;
— наявності обігових коштів для закупівлі товарів та можливостей за лучення кредитів.
В асортиментному переліку оптового підприємства передбачається групова і внутрішньогрупова структура асортименту товарів. При цьому для кожного виду товару визначається кількість різновидів асортименту, яка пропонується оптовим покупцям. Це мінімальна кількість товарів, яка повинна постійно знаходитися на складах оптової бази. Однак у кожний період часу ця кількість буде залежати від стану виробництва і постачання певного товару, попиту на нього з боку магазинів, сезону та інших причин.
Розробка асортиментних переліків товарів на оптовому підприємстві здійснюється зазвичай у два етапи.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 285
На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів. Основою для його визначення служать маркетингові дослідження в галузі цільового ринку, який представлений оптовими покупцями — магазинами та іншими підприємствами роздрібної торгівлі.
На другому етапі розраховується кількість різновидів козиного виду товару, тобто визначається кількість різновидів товарів, надходження яких обов'язкове для забезпечення виконання замовлень оптових покупців.
Розроблені асортиментні переліки товарів на оптовому підприємстві повинні підлягати коригуванню з урахуванням змін попиту покупців, випуску промисловістю нових товарів, результатів закупівель на оптових ярмарках тощо. Основою їх створення є укладені договори з постачальниками та оптовими покупцями.
Головна мета розробки обов'язкових асортиментних переліків для оптових баз полягає в необхідності здійснення контролю за повнотою і стабільністю асортименту товарів на складах і постачання ними оптових покупців цільового ринку.
Щоб асортиментні переліки дійсно сприяли створенню на оптових підприємствах достатнього і стабільного асортименту, необхідно регулярно контролювати наявність на складах бази всіх товарів, включених в обов'язковий асортиментний перелік, їх відповідність попиту оптових покупців.
Результати перевірок за дотриманням асортименту товарів на оптовому підприємстві повинні аналізуватися для прийняття необхідних заходів щодо поновлення запасів окремих різновидів товарів до встановлених величин, а аналіз асортименту повинен бути використаний під час укладання договорів на постачання товарів у наступному році та під час уточнення і зміни в поточному році.
2.11.3. Управління товарними запасами в оптовій торгівлі
Процеси виробництва, обігу і споживання в суспільстві і----------------
відбуваються безперервно. Однак у розвинутому суспільстві Значення
вони не збігаються ні в просторі, ні в часі. Тому для забез- товарних
, . . - . . . запасів
печення безперервності даних процесів необхідні товарні за-
паси.
Основне призначення товарних запасів на оптових підприємствах — забезпечення потреб у товарах своїх покупців, а в роздрібних торгових підприємствах необхідно домагатися сталої пропозиції товарів з урахуванням попиту покупців. При цьому пропозиція товарів повинна бути виражена у вигляді сформованого асортименту для такого типу торговельних
286 Y3hwj умсноіпо ■-.< ' Глава 2
підприємств. Таким чином, асортимент у магазинах служить відправною точкою для створення товарних запасів на оптових підприємствах.
Відповідно до асортиментного переліку оптові бази повинні створювати і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. їх необхідно поновлювати шляхом регулювання завезення товарів.
Товарні запаси в оптовій торгівлі повинні служити реальною пропозицією товарів, що забезпечує безперебійний їх продаж оптовим покупцям. У процесі реалізації товарні запаси вичерпуються, І на заміну їм повинні завозитися нові, відповідні за розміром і структурою необхідному асортименту. В іншому випадку порушується сталість сформованого асортименту і створюються несприятливі умови, наслідком яких буде недоодержання прибутків підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців. Усе це вимагає постійного управління товарними запасами на підприємствах оптової торгівлі.
Управління
товарними
запасами
Під управлінням товарними запасами розуміють систему єкономіко-організаційних заходів, спрямованих на встановлення і підтримання оптимальних обсягу і структури запасів, необхідних для забезпечення безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі товарами.
Основне завдання управління товарними запасами — не допустити перебоїв у товаропостачанні магазинів товарами своєї номенклатури та запобігти затоваренню-
Управління товарними запасами на оптових базах передбачає:
— визначення оптимального розміру товарних запасів;
— оперативний облік запасів і контроль за їх станом;
— регулювання товарних запасів.
Під оптимальним запасом товарів розуміють мінімально необхідний розмір товарного запасу, який забезпечує наявність потрібного асортименту товарів відповідно до попиту оптових покупців, безперебійний їх продаж за мінімального рівня затрат на утворення, зберігання, обробку і переміщення цих запасів. Оптимальний товарний запас повинен гарантувати можливість гнучкого маневрування і управління ним у всіх ланках товаропросування відповідно до зміни попиту споживачів. Це не може бути стала величина, оскільки динамічність процесів торгівлі, постійна зміна умов її функціонування (попиту населення, товарної пропозиції тощо) вимагають систематичної зміни обсягів і структури запасів у кожній ланці товаропросування шляхом регулювання вхідних і вихідних потоків товарів.
Нині розроблено багато моделей оптимізації товарних запасів. Розгля немо найбільш перспективні з погляду їх використання. --------
Комерційна діяльність на оптовому ринку 287
Статичні моделі можуть застосовуватися в одноразових закупівлях товарів для продажу протягом відносно тривалого періоду (наприклад, сезону). Основне завдання під час розробки статичних моделей — це визначення оптимального розміру закупівлі товару, якщо відомо розподіл ймовірностей попиту на майбутній період, втрати в розрахунку на одиницю товару (t/j) при завезенні товарів у розмірі, більшому за попит, і (U2) при завезенні менше необхідної кількості. Доведено, що оптимальний розмір завезення (g°) задовольняє нерівність
р (г £ g° - 1) < U2 І (Ul + U2) < р (r < g°).
При цьому необхідно на основі прогнозу попиту (г) розрахувати кумулятивну (нагромаджену) його ймовірність pP{r < g°), тобто суму ймовірностей до значення (g°) включно, або максимальний рівень (верхній максимум) ймовірності продажу певної кількості товарів. Розрахунки ймовірності обсягу попиту на майбутній період можуть бути виконані в межах допустимої погрішності на основі даних продажу за попередній період.
Динамічні моделі управління запасами використовуються частіше, ніж статичні. Існує багато їх різновидностей; вибір оптимального варіанту обумовлений характером змін попиту і шириною асортименту товарів. Це, в свою чергу, впливає на обсяг інформації, періодичність і порядок її збору та обробки.
Моделі попереднього контролю запасів застосовують для товарів простого асортименту, стабільного попиту. Практично вони функціонують у детермінованому режимі: відомий розмір попиту, безперебійність його задоволення, товар продається без залишку, замовлення виконується миттєво, дефіцит товарів не допустимий. Необхідно до початку впровадження моделі отримати інформацію про критерій оптимальності, попит, наявні обмеження, умови функціонування, системи управління запасами в майбутньому.
Ці дані можуть бути отримані внаслідок теоретичного або експериментального дослідження, або ж задані з урахуванням можливостей і очікуваних умов функціонування системи в майбутньому. Виходячи з цього, визначається розмір партії завезення товарів; автоматично завозиться товар без внесення будь-яких коректив навіть за можливих змін умов функціонування системи.
Оптимальний розмір партії завезення (g°), який забезпечує мінімум сукупних затрат на управління запасами (на замовлення, завезення, зберігання), визначається за формулою Вілсона
288 ї»нмї умпяотпо eh лтоінлінід г.іі*- Глава 2
де D — загальний обсяг попиту в натуральних показниках за весь період постачання G; Сг— затрати на замовлення і завезення однієї партії товарів; С2— затрати на зберігання одиниці товару за одиницю часу.
За допомогою формули Вілсона можна визначити також оптимальний період завезення товарів (Т°) і оптимальний розмір затрат (U0) на управління запасами:
Разом з тим, існуючий порядок групування витрат обігу за родом затрат без урахування виду операцій утруднює використання цієї формули.
У той же час і за існуючого порядку звітності можливе використання формули Вілсона. Виходячи з того, що за окремими групами товарів відношення між затратами на їх замовлення, завезення С1і зберігання С2прагне до деякої сталої величини (К), яка в звітності може бути визначена на основі даних за попередній період і екстрапольована, формула Вілсона внаслідок нескладних перетворень може бути подана у вигляді
g° При цьому
де п — кількість партій завезення за час G.
Моделі безперервного контролю запасів передбачають оперативне
прийняття рішень у певні моменти, на основі нової інформації про стан системи, що постійно надходить, обробляється і накопичується: попит, запаси, надходження і продаж товарів.
Релаксаційна модель — одна з найпростіших цього класу. Замовлення подається після того, як вичерпано запас товарів попереднього завезення. У зв'язку з цим період завезення має різну тривалість залежно від змін попиту. Час виконання замовлення у цьому випадку приймається рівним нулю, тобто замовлення виконується миттєво. Розмір партії завезення повинен бути оптимальним; він визначається за формулою Вілсона. Отже, максимальний розмір запасу — величина стала, а мінімальний може бути приведений до нуля. У моделях такого класу виключається можливість перебоїв у продажу. Але необхідно постійне спостереження за станом запасів, що пов'язано з великими експлуатаційними затратами.
Модель з фіксованим розміром замовлення, яку інколи називають моделлю мінімального рівня, методом двох складів, або ж двобункерною системою, — одна з основних моделей безперервного контролю, яка найбільш часто використовується. Вона також передбачає постійний оптимальний розмір завезення (g°), який визначається за формулою Вілсона.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 289
Замовлення подається при зменшенні запасів до певного критичного рівня — точки замовлення. На його виконання потрібен певний час, тому він повинен бути відомий заздалегідь. Цей час може бути фіксованим або випадковим з можливими коливаннями навколо якогось середнього значення.
Точка замовлення (Р) — розмір запасу, за якого подається замовлення на завезення товару, визначається кількістю товару, яка може бути реалі- •> вована за інтервал виконання замовлення, тобто добутком очікуваного розміру одноденного продажу (D) на величину цього інтервалу (т). У найпростішому випадку, коли попит постійний, розмір його відомий і інтервал виконання замовлення фіксований, точка замовлення визначається • так:
Якщо попит — величина змінна, то в розрахунок береться середньоденний попит (Dd). Точку замовлення в цьому випадку визначають за формулою
P = DdT.
Однак при встановленні точки замовлення за наведеною формулою мали би місце часті перебої в продажу, оскільки попит схильний до коливань стохастичного характеру, і в інтервалі виконання замовлення (у моменти перевищення попиту над його середнім значенням) запаси були би вичерпані, що і зумовило б перебої в торгівлі. У зв'язку з цим необхідно мати гарантійний (страховий) запас товарів.
Страховий запас (S) — це середній розмір мінімального запасу товарів, який забезпечує безперебійний продаж в інтервалі виконання замовлення з ймовірністю, зумовленою особливостями функціонування запасів — коливаннями попиту, пропозиції, інтервалу виконання замовлення тощо, який визначається за формулою
Слід зазначити, що застосування страхового запасу, яке забезпечує збільшення надійності постачання товарами, призводить до збільшення середнього розміру запасів, а отже, і до збільшення затрат на утворення,
зберігання і управління запасами.
Жоден з цих методів не є досконалим; усі вони розроблені на основі довготривалого досвіду і тому є суто емпіричними. Не можна видати і апріорну рекомендацію: який з них застосовувати, щоби отримати найкращий результат. Це залежить від дії конкретних факторів. Торговельній організації слід оцінити (можливо, і апробувати) різні методи і обрати той, який найбільше підходить саме для неї. Найкращим, безперечно, вважається той метод, за якого споживачі будуть задоволені роботою підприємства;
10 Комерційна діяльність
290 ' у»нш ум^аотпо єн «та«*.- Глава 2
будуть виключені випадки відсутності товарів у продажу, рівень запасів — оптимальний, товарооборотність — прийнятна.
Облік
і контроль
запасів
Облік товарних запасів повинен бути налагоджений і у фізичних одиницях — штуках, масі, упакуванні. Необхідно вміти управляти також і цими "фізичними" запасами. Адже споживачі купують конкретні товари; запас повинен бути збалансований, щоб споживач міг придбати потрібні йому товари у зручному вигляді (упакування, розфасування). Облік фізичного товаропросування, збір інформації про продаж конкретних найменувань товарів значно важчі, ніж одержання даних у вартісних показниках. Разом з тим, керівникам підприємств торгівлі необхідно знати, які фасони, розміри користуються попитом. На оптових базах з їх надзвичайно широким асортиментом і великими товарними масами необхідно передбачати спеціальні (іноді дуже складні) системи збору такої інформації.
Контроль за наявністю на оптовому підприємстві товарів відповідно до асортиментного переліку здійснюють товарознавці-комерсанти. З цією метою використовуються картки кількісно-сумового обліку, зведені в картотеки для кожної товарної групи. Картотеку рекомендується поділити на три частини. У першій накопичуються картки на товари, запаси яких є в достатній кількості, в другій — картки на товари, запаси яких закінчуються, в третій — картки на відсутні в даний час товари. Для більшої наочності доцільно використовувати картки різних кольорів: наприклад, зелений — для обліку достатніх товарів, білий — для обліку решти товарів.
Оптові торговельні підприємства повинні здійснювати контроль за асортиментом не тільки на власних складах, але і у роздрібній торговельній мережі зони діяльності. З цією метою комерційні робітники оптових підприємств повинні виїжджати до своїх покупців, пропонувати товари, наявні на складах бази і відсутні в магазинах, надавати консультації з питань продажу тих чи інших товарів, реклами цих товарів і методів стимулювання продажу.
Викладений вище метод контролю за асортиментом є найбільш простим і може бути використаний на невеликих оптових підприємствах. У більшості випадків необхідно запроваджувати автоматизовані робочі місця, оснащені персональними комп'ютерами з відповідним програмним забезпеченням.
Для контролю з'ясовують відхилення фактичних запасів товарів від нормативних і виявляють причини таких відхилень. Найбільш поширеними причинами є:
— ЗМІНИ ПОПИТУ ОПТОВИХ ПОКУПЦІВ;
Комерційна діяльність на оптовому ринку 291
— помилки комерційної служби у визначенні попиту на товари;
■— низька якість товарів, унаслідок чого покупці відмовляються від їх придбання;
— недопостачання товарів постачальниками; •*
— нерівномірність і неритмічність надходження товарів.
За матеріалами контролю і виявленими відхилення-
запасів
ми товарних запасів від нормативів здійснюється їх ре- Регулювання гулювання, тобто приймаються і реалізуються комерційні рішення щодо нормалізації товарних запасів.
Для попередження і ліквідації дефіциту товарів слід з'ясувати причини його утворення, провести пошук альтернативних джерел оптових закупівель і зробити додаткові оптові закупівлі.
При утворенні наднормативних товарних запасів здійснюються заходи щодо їх ліквідації. Основні з них такі:
— припинення завезення товарів, що не користуються попитом; '
— виконання заходів щодо активізації продажу товарів у зоні діяль ності оптового підприємства;
— оперативне маневрування товарними запасами;
— посилення дії на постачальників з метою поліпшення якості й асор тименту товарів, зниження цін на них;
— здійснення товарообмінних операцій з іншими регіонами.
1. Оптове підприємство відчуває гостру нестачу обігових коштів для закупівлі товарів, а можливості залучення кредитів банків обмежені. За яких інших умов яку стратегію формування асортименту товарів на базі слід обрати:
— розширювати асортимент товарів, включаючи до асортиментного переліку найбільш ходові товари різних товарних груп, тобто шляхом універсалі зації;
— поглиблювати асортимент у межах кількох товарних груп з метою найбільш
повного задоволення попиту оптових покупців на товари даних груп, тобто йти шляхом спеціалізації. '*"'■ J '■ilJl ' ' '■'
2. На оптовій базі й в роздрібній торговельній мережі значно знизилася обо ротність чоловічих шкарпеток; тим часом попит покупців на них задовольняється не повністю. Чим спричинений такий стан і яких комерційних заходів необхідно вжити для виправлення ситуації?
292 Глава 2
Запитання для самокотнролю
.miHI.
1. У чому полягає суть торгового асортименту?
2. Що таке асортиментний перелік оптового підприємства і яке його значення?
3. Хто і як здійснює контроль за станом товарних запасів на підпри ємствах?
4. Що розуміють під управлінням товарними запасами і яке його основ не завдання?
5. Що розуміють під оптимізацією товарних запасів і які основні моделі для цього використовують?
6. Які основні комерційні рішення застосовують з метою нормалізації товарних запасів?
,ьд ВИ ЯІфїЯіУ {ТУ- JUlvraqiri -
•rvm
Комерційна діяльність на оптоаому ринку 293
2.12. Облік і контроль якості постачання товарів
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І БИ БУДЕТЕ ЗНАТИ: и
— значення оперативного обліку і контролю постачання товарів; .а
— організацію обліку і контролю за якістю поставок товарів на ;т торговельних підприємствах; .,*
— показники оцінки якості постачання товарів; н
— порядок розгляду господарських спорів, пов'язаних з виконай- « ням господарських договорів; ,,
— порядок подання документів у Господарський суд. щ
2.12.1. Оперативний облік і контроль постачання товарів
Значення
обліку і контролю
Важливою ділянкою комерційної роботи підприємств є налагодження оперативного обліку і контролю за оптовими закупівлями товарів. Воно спрямоване на повсякденне спостереження за закупівлею і надходженням товарів, перевірку виконання постачальниками договірних зобов'язань щодо кількості, асортименти, якості й термінів постачання товарів.
Організація обліку виконання договорів має велике значення для забезпечення своєчасного і безперебійного надходження товарів у необхідному асортименті. Якщо після укладання договору не буде організовано облік його виконання, не будуть вживатися заходи впливу на постачальників, які порушують свої зобов'язання, — договір втрачає сенс.
У процесі контролю за якістю постачання товарів з'ясовується: ступінь виконання договорів окремими постачальниками, відповідність надходження товарів договорам і специфікаціям щодо кількості, суми, внутрішньо-групового асортименту та інших ознак; рівномірність і ритмічність постачання; застосування санкцій до постачальників, що порушили умови договору, та їх дієвість в боротьбі за зміцнення договірної дисципліни.
Облік
виконання
договорів
В основу системи оперативного контролю за якістю постачання товарів покладено облік виконання договорів постачальниками. Це надзвичайно трудомістка праця, оскільки кожне підприємство укладає безліч договорів, а надходження товарів у асортименті має сотні різновидностей. Тому актуальним завданням комерційної роботи є механізація і автоматизація обліку постачання товарів з допомогою ЕОМ та іншої комп'ютерної техніки. Робочі місця комерційних працівників слід облаштовувати персональними комп'ютерами (ПЕОМ), створюючи так звані автоматизовані робочі місця (АРМ), які забезпечують безперервний щоденний контроль