На товарному ринку в збутово-реалізаційних і торговельно-посередниць ких системах широкого розповсюдження набули логістичні системи двох основних типів: "ті, що тягнуть" (pull systems) і "ті, що штовхають" (push systems). >A
До логістичних систем, що тягнуть,належать системи "точно в строк" (just in time, JIT) і "Канбан" (KANBAN). Загальною характеристикою цих систем є синхронізація початку локальних фаз процесу товаропросу-вання з вичерпанням наявного запасу в одній з ланок товаропровідного ланцюга.
Система "точно в строк" передбачає поставку постачальником (продавцем) замовнику (покупцеві) попередньо узгоджених партій товару в необхідній кількості до місця, вказаного замовником, у визначений час. За чіткого налагодження цієї системи в усіх ланках товаропровідної мережі відкидаються затрати на зберігання товарних запасів та розпорошення обігових коштів щодо закупівлі додаткових (страхових) запасів товарів. Система "точно в строк" на рівні окремого підприємства або замкненої обслуговуючої мережі трансформується в логістичну систему "Канбан", при застосуванні якої використовуються пластикові картки, зчитування інформації з яких дозволяє максимально повно реалізувати принцип "точно в строк" шляхом "втягування" товарних найменувань до пунктів обслуговування у випадку незадоволення потреби в товарах даного асортименту.
Логістичні системи, що штовхають, представлені системами "планування потреби в ресурсах" (materials requirements planning, MRP) і "планування
238 чкутайил. Глава 2
розподілу ресурсів" (distribution requirements planning, DRP). На відміну від систем, що тягнуть, системи, що штовхають, — MRP і DRP — засновані на принципі безапеляційного "автоматичного виштовхування" товару, який переповнив критичну межу запасу, з даної ланки товаропровідного ланцюга в подальші ланки, не орієнтуючись на існуючі в них запаси і реальні потреби. Такий підхід має потенційну здатність до збоїв у системі товаропросування і вимагає створення малоефективних буферних запасів товарів.
Системи, що штовхають, у цілому є більш придатними для багаторівневих систем із складним виробничим циклом. Для системи товаропросування вони є менш ефективними порівняно із системами, що тягнуть, оскільки потребують значних зусиль щодо обробки інформації, більших затрат на загальну організацію і підтримання буферних запасів на випадок збоїв усередині системи.
2.10.2. Основні напрямки застосування інструментарію логістики в оптимізаци товаропросування
Актуальність логістики обумовлена широкими можливостями підвищення оперативності матеріально-технічного постачання сировинних ресурсів і збуту проміжної та кінцевої готової продукції, утворенням нових джерел раціоналізації та оптимізації процесів товаропросування, котрі виникають завдяки застосуванню комплексу взаємопов'язаних методів, принципів і чинників логістичного напрямку виробничо-господарської, господарсько-торговельної та економічної діяльності різноманітних підприємств та організацій. Відповідно до сфери реалізації основної цільової функції логістики виділяють низку взаємопов'язаних розділів даної науки, зокрема, закупівельну логістику, логістику збуту, виробничу логістику, транспортну логістику тощо.
Комерційна логістика як складова загальної науки логістики (теорії та практики) використовує широке різноманіття методів і принципів вирішення завдань оптимізації логістичних процесів, але враховує те, що в межах процесу товаропросування управління товарними та відповідними їм інформаційними потоками має свою специфіку.
Формування системи товаропросування передбачає активну участь торгових працівників у комерційній роботі з організації та оформлення това-ропросувних операцій, в обранні оптимальних варіантів транспортування товарів до місць їх зберігання у логістичному ланцюгу, визначенні ефективних технологій процесів складування товарної маси, здійсненні додаткових логістичних операцій з кількісних та якісних перетворень товарних потоків шляхом формування асортименту товарів, їх сортування, упако-
Комерційна діяльність на оптовому ринку 239
вування, комплектування з урахуванням вимог ринку та орієнтацією на мінімізацію витрат на транспортування, зберігання запасів товарів, організацію та управління складським господарством.
Метою функціонування всієї системи товаропросування має бути мінімізація загальних витрат на здійснення руху товарів. Тому потрібно проектувати кілька варіантів організації системи товаропросування, які відрізняються між собою можливими постачальниками, застосуванням транспортно-складських технологій, маршрутами транспортування, розмірами та комплектністю партій постачання, залученням (або відмовою від використання) складської ланки тощо, а з-поміж них обирати найбільш прийнятний варіант. Це привертає основну увагу спеціалістів комерційних служб торговельних підприємств, насамперед, до вивчення інструментарію закупівельної, збутової, транспортної, складської та інформаційної логістики, застосування якого підпорядковується завданню багатокритері-альної оптимізації логістичного процесу та створення інтегрованої логі-стичної системи управління матеріальними потоками.
- ії; ;..................... ■-------
2.10.2.1. Логістичні рішення в сфері оптових закупівель та збуту
Завдання прийняття рішення в комерційній логістиці виникає тоді, коли за певного стану зовнішнього середовища з кількох можливих варі антів розвитку логістичної системи необхідно обрати той, котрий найбіль шою мірою сприяє досягненню цілей логістичної системи торговельного підприємства. -. —
Прийняття рішення — це вибір оптимального варіанта організації логістичної системи чи її окремих підсистем за заданої мети із урахуванням існуючих додаткових обмежень. Принцип раціональності у логістиці вимагає завжди приймати рішення з таким розрахунком, щоби з допомогою наявних обмежених засобів і ресурсів підприємства забезпечити оптимальний результат за умови досягнення визначених цілей. Загальна схема процесу прийняття рішення у логістиці наведена на рис. 2.10.3.
У комерційній логістиці загальний алгоритм процесу прийняття рішень можна відобразити схемою, наведеною на рис. 2.10.4.
Комерційна логістика безпосередньо охоплює процеси товаропросування (фізичного переміщування товарів) і передбачає виконання таких основних функцій:
— вибір конкретних джерел закупівель товарів;
— планування і організація закупівель товарів від їх виробників чи опто вих продавців;
— планування і організація доставки закуплених товарів на склади ко мерційних посередників, у т. ч. оптових баз;
ухннп ^мовчл по бм ,j-
в»*
Глава 2
Процес прийняття рішення '(іЙЙчи^'Й?1 rt!
—+
Визначення проблеми в сфері логістики і факторів, які впливають на неї
Встановлення цілей та критерію рішення
Формулювання моделей і зв'язків між цілями та змінними
Визначення і оцінка можливих варіантів
ш
Обрання найкращого варіанта
Впровадження рішення
Рис. 2.10.3. Принципова схема прийняття рішення у логістиці
■— організація приймання, розміщування і зберігання товарів на складах оптових баз, інших посередників;
— управління товарними запасами та товаропостачанням у сфері тор гівлі;
— планування та організація продажу товарів покупцям на підприєм ствах оптової та роздрібної торгівлі;
— організація передпродажного та післяпродажного обслуговування споживачів.
При цьому на перший план в організації логістичних систем виходять проблеми прийняття рішень у сфері закупівельної та збутової логістики.
Зміст
за купівельної
та збутової
логістик,
їх принципи
та елементи
Закупівельна логістика — підсистема логістики, яка охоплює процес руху сировини, виробничих і допоміжних матеріалів, а також комплектуючих виробів та запасних частин з ринку закупівель до складів виробничого підприємства через мережу проміжних складів постачальників (або безпосередньо з ринку на склади підприємств), а також процес руху готової продукції аналогічними иіляхами до складів торговельного підприємства. У контексті комерційної логістики закупівельна логістика виступає як управління рухом товарних та відповідних інформаційних потоків від постачальника до торговельного підприємства з метою задоволення потреб торгівлі у товарах та забезпечення ефективної господарсько-торговельної діяльності,
Комерційна діяльність на оптовому ринку
Планування закупівель товарів
Вибір форми організації закупівель
Ні
Так
£
Організація закупівель товарів
Вибір форми управління запасами
Ні
Так
Управління запасами товарів
Вибір форми організації поставок
Ні
Так
£
Планування і організація поставок товарів споживачам
Вибір форми обслуговування споживачів
Ні
Так «*
Організація обслуговування споживачів
Рис. 2.10.4. Принципова блок-схема організації комерційної логістики
Збутова логістика — підсистема логістики, яка передбачає безпосередній процес планування, реалізації та контролю за збутом товарів кінцевому споживачу, що забезпечує ефективну організацію збуту виготовленої продукції та послуг з метою задоволення попиту споживачів і отримання прибутку. Вона охоплює весь ланцюг системи розподілу, в т. ч. організацію збутової діяльності, оптовий і роздрібний продаж товарів, їх транспортування, складування, упакування тощо.
Зв'язок збутової та закупівельної логістики виявляється в тому, що навіть при виконанні аналогічного комплексу операцій з організації руху
242 -!»)■!.■■ -мочі "'Mj ЕУ -jiOiKdnsm Глава 2
матеріального потоку від постачальника до покупця, залежно від ролі та місця знаходження підприємства в логістичному ланцюгу, воно здійснює або збутову (виробник), або закупівельну (покупець) діяльність. Це обумовлює необхідність взаємопов'язаного розгляду питань закупівельної та збутової логістики.
Організація управління постачанням, просуванням матеріального потоку, забезпечення збуту, удосконалення технологій транспортних перевезень, складського господарства, планування і контроль цієї діяльності є предметом вивчення збутової логістики. Поряд з цим при виконанні даного комплексу операцій в інтересах, силами і засобами, а також під керівництвом підприємства-споживача матеріального потоку (виробничого, торговельного, торгово-посередницького тощо), вони є предметом вивчення закупівельної логістики.
Основними функціями закупівельної логістики в межах управління
матеріальними потоками в цьому процесі є:
— забезпечення адекватного і повного задоволення потреб виробниц тва;
— вибір джерела постачання;
— збір інформації про кон'юнктуру ринку сировини, матеріалів та ін.;
— розміщення замовлення;
— реалізація замовлення;
— перевірка платіжних документів та їх оплата;
— складання облікових документів і карточок;
— підтримання відносин з постачальниками.
Отже, значна частина завдань закупівельної логістики спрямована на вирішення проблем, які виникають у фахівців комерційних служб підприємств під час формування системи товаропросування. Тому принципи, методи та алгоритми реалізації цих завдань цілком придатні для використання у комерційній роботі.
Основними елементами закупівельної логістики є:
— аналіз параметрів та структури товарних потоків;
— аналіз і визначення потреби в товарах, розрахунок кількості товарів, які слід замовляти;
— вибір методу закупівель;
— виявлення та вивчення джерел надходження товарів та їх постачаль ників;
— аналіз конкурентоспроможності товарів різних виробників;
— налагодження господарських зв'язків з постачальниками (укладен ня договору);
— погодження ціни;
— формування та надання замовлень на постачання товарів;
Комерційна діяльність на оптовому ринку 243
— облік і контроль за кількістю, якістю товарів та термінами поставок;
— організація транспортування товарів до торговельного підприємства та розміщення товарів на складі.
Основу економічної ефективності закупівельної логістики становлять пошук і закупівля необхідних товарів задовільної якості за мінімальними цінами, У зв'язку з цим при закупівлях особлива увага приділяється вивчен-вю ринку товарів, і перш за все, — аналізу рівня цін, логістичних витрат і термінів поставок, що склались на час прийняття рішення. Виходячи з отриманої інформації, виконуються такі важливі функції закупівельної логістики, як функція вибору постачальника і розміщення замовлення.
Аналіз товарних потоків передбачає вивчення загального обсягу та асортиментної структури надходження товарів, оцінку динаміки розвитку цих процесів, визначення відповідності обсягів фактичного надходження товарів та обсягів, передбачених укладеними угодами. Одночасно вивчається рівномірність надходження товарів в окремі періоди дії договору та частота постачання товарів. Завдяки цьому визначаються ланки логі-стичного ланцюга, на яких виникають економічні, організаційні або тех-ніко-технологічні проблеми руху товарних потоків, мають місце нераціональні витрати і втрати товарів, розробляються рекомендації з удосконалення процесів просування товарних потоків.
Для вибору варіанта організації товаропросування важливе значення має правильний розрахунок потреби в товарах. В умовах розвинутого ринку головна проблема служби закупівель полягає в тому, що ринкова потреба постійно змінюється в часі між початком поставок і використанням компонентів. Комерційна логістика дозволяє на основі аналізу з використанням розрахункових, балансових, емпіричних методів та застосуванням економіко-математичних, математико-статистичних моделей достовірно визначити:
— вид та якість потрібних товарів;
— кількість необхідних товарів; час, коли вони будуть потрібні;
— можливості постачальників, у яких товари можуть бути придбані;
— площі складських приміщень;
— затрати на закупівлю;
— можливості організації виробництва окремих товарів силами влас них підрозділів підприємства.
Результати такого аналізу безпосередньо використовуються фахівцями комерційних служб торговельних підприємств для проектування системи товаропросування або обґрунтування вибору конкретних її варіантів.
Завдання вибору постачальника в комерційній логістиці пов'язане з пошуком потенційних постачальників та порівняльним аналізом їх конкурентних переваг та недоліків. Як правило, для оцінки постачальників та
244 *инж{ (■мсаоч'Л вн<ітуім. Глава 2
їх наступного вибору застосовують так званий багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:
—■ формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);
— формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);
— оцінка важливості ("ваги") кожного критерію (етап 3);
— оцінка кожного постачальника за обраними критеріями (етап 4);
— розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5).
Для того щоб здійснити вибір постачальника конкретного товару, необхідно внаслідок якісного аналізу сформувати систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника. Оцінку кожного постачальника за обраними критеріями можна здійснити експертним методом. Експертні оцінки подаються за бальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника — малою кількістю балів.
Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:
— однозначна (очікувана) оцінка;
— максимальна (оптимістична) К та мінімальна (песимістична) К .
піал ^ ' mm
оцінки та їх очікуване Кочзначення, розраховане за формулою
. + 2К__
оч- 5 ' г° втявіїїааучаЯка і.
— максимальна (оптимістична) К , найбільш вірогідна К та мінімальна (песимістична) КвЛаоцінки і її очікуване значення, розраховане за формулою:
6
Для забезпечення об'єктивності експертних оцінок наявних постачальників рекомендується враховувати результати роботи постачальників за показниками повноти поставки (коефіцієнт повноти поставки розраховується як відношення фактичного надходження до суми надходження за договором), рівномірності надходження товарів тощо.
Далі за допомогою "ваги" кожного критерію здійснюється розрахунок інтегрального критерію:
И=1
де п — кількість можливих критеріїв; А(— експертна оцінка z-го критерію; К — "вага" і-го критерію.
Оптимальним визнають постачальника, у якого зведена інтегральна оцінка є найвищою. -*-■■-... .---.-.......-. - ... ь..*,-л-- .«■■■ --,
Комерційна діяльність на оптовому ринку 245
Основними завданнями збутової логістики на макроекономічному рівні є: вибір схеми розподілу матеріального потоку; розміщення розподільчих центрів на логістичному полігоні (побудова мережі складських об'єктів); організація управління системами доставки вантажів. Завданнями збутової логістики на мікроекономічному рівні є: планування процесу реалізації; отриманнл і обробка замовлень; упаковування, комплектування, виконання інших операцій, які передують відвантаженню; відвантажування; доставка, контроль за транспортуванням; післяреалізаційне обслуговування.
Даний перелік завдань та операцій є традиційним, насамперед, для підприємств оптової торгівлі. У контексті комерційної логістики роздрібного торговельного підприємства цей перелік доповнюється завданнями з розміщування, викладання та реалізації товарів у торгових залах магазинів, де організація товарних потоків ускладнюється ще й наявністю потоків покупців.
Як бачимо, збутова логістика також охоплює значний комплекс операцій, які формують процес товаропросування, що визначає можливості його застосування під час формування чи оптимізації єдиного технологічного ланцюга товаропросування.
Збутова логістика ґрунтується на загальних логістичних принципах:
— координація всіх процесів товаропросування, починаючи від кінце вих операцій товаровиробника та закінчуючи сервісом споживача;
— інтеграція всіх функцій управління процесами розподілу готової продукції та послуг, починаючи від визначення мети та закінчуючи контролем;
— адаптація комерційного та фізичного розподілу до постійно змінюва них вимог ринку і потреб споживача;
— системність управління збутом в його цілісності та взаємозалежності всіх елементів збутової діяльності;
— комплексність вирішення всієї сукупності проблем, пов'язаних із задоволенням платоспроможного попиту покупців;
— оптимальність елементів системи та режиму її функціонування;
— раціональність організаційної структури логістики та організації управління нею. і
Вирішальна роль у забезпеченні завдань збутової логістики відводиться раціоналізації вибору схеми розподілу матеріального (у даному випадку — товарного) потоку і структури каналу (вибору логістичного ланцюга на етапі товаропросування). При цьому приймається рішення щодо кількості рівнів каналу, конкретного складу членів каналу (дистриб'ютора, дилера, перевізника, страхувальника, експедитора та ін.), а також типу залучених до процесу збуту посередників. Такі завдання не мають єдино правильного математичного розв'язку, відтак у кожній конкретній ситуації
246 i.tr no чч drotiwimr Глава 2
ухвалення рішення здійснюється фахівцем (особою, що приймає рішення), на основі певних формалізованих процедур і з використанням економік о-математичних, техніко-економічних розрахунків та обґрунтувань усіх або декількох можливих варіантів.
При виборі варіанта логістичного ланцюга на етапі товаропросування в межах обраних каналів розподілу послуговуються такими критеріями:
— повнота, своєчасність та комплектність виконання замовлень спожи вачів;
— можливість повернення неякісних товарів та організація логістично го сервісу;
— економічна вигода для кожного учасника логістичного ланцюга при збереженні конкурентоздатності товару на ринку.
Необхідною умовою прийняття правильного рішення є аналіз доцільності залучення складської ланки до процесів товаропросування (вибір між транзитною та складською формою). Рішення щодо доцільності використання складу в логістичному ланцюгу приймається на основі порівняння економічних наслідків будівництва і використання загального для декількох споживачів (підприємств торгівлі) складу та застосування транзитних поставок безпосередньо від виробничого підприємства. При цьому запаси матеріальних цінностей повинні бути розподілені між виробником і конкретними підприємствами, які змушені нести певні витрати з утримання цих запасів.
На прийняття рішення з даної проблеми впливають також результати вибору тактики відвантажування товарів. Виділяють три основні види тактики відвантажування товарів споживачеві: пряме відвантаження із заводських запасів; пряме відвантаження з виробничої лінії; відвантаження через складську мережу.
Обрання тактики відвантаження залежить від обсягів партій реалізовуваної продукції: якщо партія достатньо велика, то відвантажують безпосередньо зі заводських запасів або ж з виробничої лінії; якщо обсяг відвантаження конкретному споживачеві є меншим за оптимальний для прямих поставок, то застосовується система постачання через склади. Для економічного обґрунтування обраного рішення визначають розмір мінімально можливого обсягу товарообороту кожного торговельного підприємства для прямих (транзитних) поставок товарів.
Склади є ланками логістичного ланцюга, які забезпечують просування товарів у напрямку від виробника до споживача. Відповідно до принципів системного підходу будь-які питання, що стосуються складської мережі або окремих складів, повинні розглядатись у плані реалізації загальної мети логістичної системи збуту.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 247
Завдання вибору місця оптимального розташування складу (розподільчого центру) постає і вирішується в тому випадку, коли на певній території функціонує декілька споживачів матеріального потоку. При цьому необхідною і достатньою умовою можливості застосування логістич-ного методу є наявність потокового процесу і певна системна цілісність об'єкта. Це означає, що споживач матеріального потоку, а також розподільчий центр, що є для них джерелом, повинні становити єдину систему, тобто бути організаційно, економічно, технологічно і технічно інтегрованими.
Відповідно до концепції системного підходу при виборі місця розташування розподільчого центру (складу) застосовується така послідовність дій:
— вивчається кон'юнктура ринку, визначаються стратегічні цілі системи;
— розробляється прогноз розміру матеріального потоку, який проходи тиме крізь усю систему, а також на окремих ділянках товаропровід ного ланцюга;
— розробляється проект системи товаропостачання, визначаються її основні параметри (частота поставки, розміри партій);
— розробляється схема розподілу матеріального потоку всередині си стеми;
— здійснюється вибір варіанта місця розташування розподільчого цен тру, який відповідав би критерієві мінімуму наведених витрат.
При розподілі товарів народного споживання задача розташування розподільчого центру може вирішуватись з допомогою матеріального моделювання макрологістичної системи, в котрій здійснюється збут товарів.
При виборі місця розташування розподільчого складу в системах збутової логістики найбільша увага приділяється транспортним витратам, пов'язаним з доставкою вантажів на склад і зі складу споживачам. Чим нижчими є ці загальні витрати, тим вищий прибуток підприємства, а отже, тим ефективніший є обраний варіант місця розташування складу. При цьому витрати, пов'язані з будівництвом і подальшою експлуатацією складської споруди, в даному випадку не враховуються. Умовно вважають, що вони більшою мірою залежать від особливостей конструкції складу і його технічного оснащення, ніж від місця розташування на полігоні обслуговування.
З метою вирішення цього завдання застосовується метод накладання сітки координат на карту потенційних місць розташування розподільчого складу. Система сітки дає можливість оцінити вартість доставки вантажів від кожного постачальника до розподільчого складу і від розподільчого складу до кінцевого споживача, а вибір зупиняється на тому варіанті, котрий визначається як центр маси {або центр рівноважної системи транспортних витрат) за такою моделлю:
248 умкне ','мпг- ,і'О'т' > Глава 2
де М — центр маси, або центр рівноважної системи транспортних витрат, т ■ км; R — відстань від початку осей координат до точки, котра позначає місце розташування постачальника, км; Rb! — відстань від початку осей координат до точки, яка позначає місце розташування клієнта, км; Та— транспортний тариф для постачальника на перевезення вантажу, гри/т ■ км; Тм— транспортний тариф для клієнта на перевезення вантажу, грн/т ■ км; Q ; — маса (обсяг) вантажу, який закуповується від і-го постачальника; QkL— маса (обсяг) вантажу, котрий реалізовується і-му клієнтові.