Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 34 страница

Правове регулювання лізингу та лізингової діяльності в Україні ґрунтується на трьох основних документах: Ци­вільному та Господарському кодексах, а також Законі України "Про фінансовий лізинг".

У першому з названих документів (ЦКУ) прямого визначення поняття "лізинг" не наведено. Натомість у ст. 806 є визначення поняття "договір лізингу", яке передбачає, що "...одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (лізингоодержувачу) у ко­ристування майно, що належить лізингодавцю за правом власності й було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у про­давця (постачальника) відповідно до розроблених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний термін і за вста­новлену плату (лізингові платежі)".

Господарський Кодекс України у ст. 292 визначає, що лізинг — це вид господарської діяльності, яка спрямована на інвестування власних чи

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів

залучених фінансових коштів і яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця, або набувається ним у власність за дорученням і погодженням, з лізингоодержувачем у відповідного про­давця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізин­гових платежів.

Відповідно до цього визначення лізинг може бути представлений як процес, що має три основні етапи (рис. 3.5.1):

— господарюючий суб'єкт (лізингоодержувач, орендар) самостійно ви­
значає потрібний йому об'єкт оренди, сам знаходить виробника або
власника цього об'єкта, узгоджує з ним технічні та основні комерційні
умови майбутньої поставки (якщо орендар самостійно не може обра­
ти товаровиробника, то він може доручити лізинговій компанії ви­
значити постачальника необхідного обладнання);

— орендар (інколи разом з виробником) звертається до спеціалізованої
лізингової компанії з проханням придбати для нього дане обладнан­
ня, а потім — надати його в тимчасове користування;

— лізингова компанія, придбавши обладнання та ставши його власни­
ком, за визначену плату передає це обладнання орендарю (лізинго­
одержувачу) у тимчасове користування шляхом укладення договору
оренди.

,___________________________________________________________ ЗД08

Поставка обладнання

Договір поставки^

Замовлення

Продавець

(виробник

обладнання,

постачальник)

Сплата обладнання

Ліаингодпвець

(лізингова компанія)

Договір

лізингу

, (оренди)

Орендні платежі

Лізинго­одержувач

(орендар)

Рис. 3.5.1. Принципова схема лізингу

Основними ознаками лізингу є: ''■' "....................... '

— інвестування в засоби виробництва; ' |

— купівля-продаж майна виробничого призначення; '

— подальше орендування (оренда) цього майна;

— володіння і користування майном як основним засобом виробництва;

362 ь ^{Глава 3}

— здійснення підприємницької діяльності;

— право викупу майна лізингоодержувачем.

Як бачимо, в основу лізингу покладено орендні відносини, але, водно­час, це не традиційна оренда, оскільки в ній беруть участь не два, а три і більше суб'єктів: постачальник обладнання, лізингова компанія і кори­стувач (лізингоодержувач); до цієї угоди можуть залучатися також посе­редники, страховики та ін. Крім того, під час укладання договору сторони підписують не один договір оренди, а два — договір купівлі-продажу та договір лізингу, а майно за договором купівлі-продажу придбавається ви­ключно з метою передачі в лізинг.

Потрійна економічна природа лізингу обумовлює існування, крім орен­дних відносин, також інноваційної і кредитної діяльності; у лізингу реалі­зовується система майнових відносин, пов'язаних з передаванням засобів виробництва у тимчасове користування шляхом їх купівлі та наступного здавання у лізинг, що свідчить про комерційний характер лізингових угод.

Загалом лізинг може бути представлений як:

— форма підприємницької діяльності;

— спосіб реалізації відносин власності;

— вид інвестиційної діяльності;

— комплекс економіко-правових відносин між суб'єктами лізингу з при­
воду його об'єктів, які охоплюють правові, фінансово-комерційні та
організаційно-технічні відносини (рис. 3.5.2).

Таким чином, лізинг ґрунтується на тісному поєднанні орендних, інноваційних, кредитних і комерційних відносин та їх взаємопроник­ненні з метою забезпечення необхідної організаційно-правової форми підприємництва, а саме — лізингової діяльності.

Лізингова діяльність — це вид підприємницької діяльності, який по­в'язаний з вкладанням (інвестуванням) власних та (або) залучених коштів лізингодавця для придбання майна та передавання його в лі­зинг.

Лізингова діяльність є підприємницькою діяльністю вищого рівня від­носно орендної, фінансової або комерційної, оскільки вона вимагає комп­лексного поєднання знань суті та форм здійснення матеріального забезпе­чення виробничих процесів, закупівельної та збутової діяльності, оренди і фінансового бізнесу.

--------------------- 1 В умовах багатоукладної економіки лізинг виконує важ-

ункцп диві народногосподарські функції з активізації виробни-
лізингу ....... . „ „ .. .

чоі, інноващино-швестиціиноі та комерційної діяльності

(рис. 3.5.3).

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів

Рис. 3.5.2. Комплекс відносин лізингу

Рис. 3.5.3. Основні функції лізингу

304 eiqsaoTужяррор оюуошо гтннвпчгісяОье -aih Глава З

Так, фінансова функція лізингу полягає у звільненні лізингоодержу-вача-товаровиробника від одномоментної сплати повної вартості необхід­них засобів виробництва і наданні йому своєрідного довгострокового кре­диту в матеріально-уречевленій формі.

Виробнича функція лізингу виявляється в оперативному вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового користування необхідним облад­нанням, машинами, механізмами на противагу необхідності придбавати їх і зазнавати втрат унаслідок фізичного та морального старіння. Завдяки лізингу лізингоодержувач отримує дуже ефективний спосіб доступу до но­вітньої техніки, досягнень НТР та удосконалення матеріально-технічного забезпечення виробничих процесів. При цьому передача майна в лізинг може додатково супроводжуватися наданням лізингоодержувачеві широ­кого спектра послуг з технічного обслуговування, страхування, постачан­ня сировини та ін.

Збутова функція лізингу виявляється через розширення кола спожи­вачів продукції виробничого призначення внаслідок надання можливості придбати необхідні основні засоби тим виробникам, які не можуть одразу сплатити їх повну вартість або не мають такого наміру в даний час чи взагалі.

Функція отримання податкових пільг пов'язана з тим, що лізингові платежі за одержане за лізинговою угодою майно відносять на собівартість виробленої з його використанням продукції, завдяки чому знижується опо­датковуваний прибуток лізингоодержувача.

3.5.2. Об'єкти і суб'єкти лізингових угод

~~~ І Відповідно до чинного законодавства України, об'єктом

Об єкти . _, . . .

лізингу лізингу може бути неспоживна річ, позначена індивіду-

____________ І альними ознаками та віднесена відповідно до законодав-

ства до основних фондів*. Стаття 292 ГКУ визначає, що об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке призначене для використання як основні фонди, не заборонене до вільно­го обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. У зарубіжних країнах, наприклад, у Російській Федерації, об'єктом лі­зингу також може бути подібне майно, яке за класифікацією належить до

* У нормативно-правових документах України термін "об'єкт лізингу" застосовується одночасно з терміном "предмет лізингу" (хоча насправді у цьому випадку йдеться про пред­мет договору лізингу). З урахуванням цього зауваження можна вважати, що обидва зазна­чені терміни характеризують одне і те ж поняття.

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 365

окремих груп нематеріальних активів (з дотриманням інших вищезазна­
чених Обмежень). л«'МЙ»*І7.

Слід звернути увагу на те, що не можуть бути об'єктами лізингу земель­ні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та (або) володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Як правило, вважається, що об'єкт (предмет) лізингу не може викори­стовуватися протягом терміну лізингу для власних, сімейних та побуто­вих потреб. З цього фактично випливає, що майно, яке передається в лі­зинг, обов'язково повинно бути задіяне для цілей підприємництва, тобто виробництва промислової продукції, сільського господарства, торгівлі чи надання побутових послуг та інших аналогічних видів діяльності.

Важливою умовою щодо об'єкта лізингу є неспоживність (неможливість споживання) даного майна, речей, предметів у виробничому процесі. Це пояснюється тим, що об'єкт лізингу не повинен втратити своїх натураль­них властивостей в процесі користування, оскільки після закінчення лізин­гу він має бути придатний для продажу або наступного передавання в орен­ду. Це виключає з переліку можливих об'єктів лізингу сировину для ви­готовлення продукції або, наприклад, будівельні матеріали.

Оскільки об'єктами лізингу можуть бути складні речі, комплекти тих чи інших предметів тощо, об'єкт лізингу повинен бути точно визначеним, придатним для ідентифікації. Тому об'єктом лізингу можуть бути лише речі, предмети та інше майно з індивідуальними ознаками. Ця вимога має вагоме значення. Адже під час укладання лізингової угоди слід чітко зазначити, якими є характеристики того чи іншого об'єкта лізингу, особ­ливо тоді, коли предмети однієї назви можуть мати різні ознаки, або ж у випадку існування неоднорідних товарів з різними параметрами. Отже, якщо об'єктом лізингу є виріб зі складними технічними характеристика­ми, то у відповідному розділі лізингової угоди має бути наведено їх деталь­ний опис; якщо передбачається передача в лізинг неоднорідного товару, то в специфікації має бути зазначена точна кількість товару за кожною озна­кою класифікації.

У світовій практиці найчастіше об'єктом лізингу є різноманітне тех­нологічне обладнання, вироби з високими темпами морального старін­ня, дорогі машини, верстати, прилади, устаткування, автомобілі, морські та річкові судна, будівлі, споруди, сільськогосподарська техні­ка, будівельна техніка, комп'ютерна техніка та ін.

366 ' Глава З

В Україні, за даними Міжнародної фінансової корпорації, у портфелі лізингових угод на ринку лізингових послуг станом на 01.01.2006 р. най­більша частка припадала на літаки (29 %), легкові автомобілі (28,3 %), транспортні засоби для вантажних перевезень (21 %), виробниче облад­нання, крім харчової переробки (3,78%), обладнання для промислової (1,75 %), сільськогосподарське обладнання (1,28 %), медичне обладнання (0,17%).

Згідно з чинним законодавством України, суб'єктами лізингу можуть бути:

— лізингодавець — юридична або фізична особа, яка пе-

. ^р . редає право володіння та користування предметом

ВІДНОСИН МІЖ .

лізингу лізингоодержувачу;

— лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

— продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізин­
годавець набуває річ, що в подальшому буде передана як предмет
лізингу лізингоодержувачу;

— інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього
договору лізингу; будь-який зі суб'єктів лізингу може бути резиден­
том або нерезидентом країни.

Лізинг у його класичному розумінні завжди передбачає взаємодію трьох
сторін: °

— продавця (постачальника), який відповідно до договору купівлі-про-
дашу, укладеного з лізингодавцем, постачає обладнання або інше май­
но лізингодавцю в обумовлений зазначеним договором термін і на ви­
значених ним умовах; продавець може одночасно виступати як лізин­
гоодержувач у межах однієї лізингової угоди (зворотний лізинг);

— лізингодавця — юридичну або фізичну особу, яка в процесі реаліза­
ції договору лізингу за власні або залучені кошти закуповує (придба-
ває у свою власність) обладнання або інше майно (об'єкт лізингу) і на­
дає його орендоодержувачу за обумовлену плату на визначений термін
і на визначених умовах у тимчасове володіння та користування з пе­
реходом або без переходу до нього права власності після закінчення
договору лізингу;

— лізингоодержувача — юридичну або фізичну особу, котра відповідно
до договору лізингу зобов'язується прийняти обладнання або інше
майно (об'єкт лізингу) за обумовлену плату на визначений термін і на
визначених умовах у тимчасове володіння та користування з метою
здійснення підприємницької діяльності. . ,--.......... -------- -Ч

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів

У той же час, згідно зі ст. 4 Закону України "Про фінансовий лізинг",
лізингодавцем вважається лише юридична особа, яка передає право
володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.
При цьому законодавство України не містить обмежень щодо кола юри­
дичних осіб, які можуть здійснювати діяльність з надання послуг фінан­
сового лізингу. ];_чг:і- ■-.-■>..-.■ ' ■.■.-RTii.k-,її « -'-v.- . •■-

Кожен учасник лізингових угод (лізингодавець, лізингоодержувач, про­давець, інвестор та ін.) за своїм статусом та цілями фактично є підприєм­цем відповідної сфери народногосподарського комплексу. Відносини між суб'єктами лізингу ґрунтуються на дотриманні низки фундаментальних принципів, які дозволяють забезпечити чітку взаємодію і досягнення цілей кожного з учасників лізингових угод. На рис. 3.5.4 схематично зображено комплекс цих принципів.

Добровільність ВІДНОСИН

Рівноправність сторін

Договірний характер відносин

Цілеспрямованість і конкретність

Терміновість

Економічність

Відокремлення права

користування майном

від власника

Принципи

відносин між

суб'єктами

лізингу

договору про аміни власника майна

Платність

І нноваційн іс ть

Майнова відповідальність

Право викупу майна л ізи нгоо де ржу ваче м

Можливість зміни суб'єктів угоди

Зворотиість майна

Рис. 3.5.4, Основні принципи відносин між суб'єктами лізингу

Основну ініціативу щодо організації лізингу виявляє лізингоодержу­вач — юридична або фізична особа, яка для підприємницької діяльності потребує певних засобів виробництва (об'єкт лізингу) і яка звертається до лізингодавця з пропозицією щодо їх придбання від постачальника на узго­джених з лізингодавцем умовах.

368 йіобяш гошихіп отоеотпо виненапезйвл ■ Глава З

Для лізингоодєржувача привабливість лізингу полягає в тому, що:

— лізинг дозволяє отримати обладнання у користування без повної спла­
ти, організувати нове виробництво без мобілізації крупних фінансо­
вих ресурсів на його придбання;

— обладнання може бути придбане за оптимальною ринковою ціною;

— завдяки лізингу підприємці-початківці можуть відкривати або істот­
но розширювати власний бізнес навіть за умови обмеженості фінан­
сових ресурсів;

— наявні у лізингоодєржувача кошти можна спрямувати на закупівлю
необхідної сировини, а лізингові платежі здійснювати з прибутку,
отриманого в результаті використання орендованого обладнання;

— завдяки лізингу існує можливість перевірити обладнання в дії до
придбання його у власність;

— в умовах лізингу експлуатація обладнання може розпочатися до його
повної оплати;

— існує можливість вибору: викупити об'єкт лізингу, продовжити до­
говір чи взяти в лізинг нове сучасне обладнання;

— завдяки лізингу можна користуватися найсучаснішими видами об­
ладнання, транспортними засобами, дорогою комп'ютерною технікою,
іншими машинами та механізмами, а після закінчення угоди це май­
но необхідно повернути лізингодавцеві; таким чином, ризик мораль­
ного чи фізичного зношення об'єкта лізингу переноситься на лізин-
годавця;

— лізингоодержувачу не потрібно вишукувати позичковий капітал та
нарощувати вартість основних засобів (вартість майна, що передається
в лізинг, перебуває на балансі у лізингодавця);

— досить широким є спектр супутніх послуг з налагоджування та об­
слуговування обладнання, яке передається в лізинг;

— відсутність жорсткої регламентації здійснення лізингових платежів;
адже всі питання щодо терміну лізингу, обсягу додаткових послуг,
періодичності та обсягу лізингових платежів, умов закупівлі об'єкта
лізингу від продавця (постачальника) та умови розрахунків з лізин-
годавцем обговорюються безпосередньо учасниками лізингової уго­
ди.

Ще однією перевагою лізингу є те, що у випадку виникнення проблем з вибором постачальника необхідного обладнання, лізингоодержувач може доручити лізингодавцеві знайти та обрати такого постачальника і закупи­ти в нього потрібне обладнання.

Продавець (постачальник) — юридична або фізична особа, яка відпо­відно до договору купівлі-продажу з лізингодавцем продає лізингодав-цю в обумовлений термін обладнання чи інше .чайно (об'єкт лізингу).

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 369

Постачальник повинен передати об'єкт лізингу лізингодавцеві або лізин-гоодержувачеві відповідно до умов договору купівлі-продажу (у практиці лізингу поставка обладнання чи іншого майна переважно здійснюється безпосередньо лізингоодержувачеві). Постачальник (продавець) може од­ночасно бути і лізингоодержувачем у межах одної лізингової угоди.

Продавцями обладнання чи іншого майна — об'єкта лізингу можуть бути як виробничі підприємства, які безпосередньо виготовляють необхід­ну для лізингоодержувача продукцію, так і суб'єкти комерційної діяль­ності (громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без ство­рення юридичної особи, та юридичні особи — підприємства, організації, компанії, фірми тощо) будь-яких організаційно-правових форм, а також державні та комунальні торговельні, постачальницькі, збутові підприєм­ства та ін., які володіють такою продукцією або мають можливість при­дбати її від виробників. Для виділення цієї категорії продавців обладнан­ня — об'єкта лізингу в спеціальній літературі використовують традицій­ний термін — "постачальник".

Для продавців — виробників обладнання чи іншого майна, яке є об'єк­том лізингу, переваги лізингу пов'язані з тим, що:

— активізується продаж та розширюється коло покупців (споживачів)
за рахунок тих, хто: не потребує постійного володіння певним облад­
нанням, машинами, транспортними засобами тощо; не може придба­
ти обладнання у власність через фінансово-економічні причини; хоче
спочатку випробувати в дії певне обладнання;

— існують можливості оперативного виявлення конструктивних недо­
ліків обладнання за рахунок встановлення так званого зворотного
зв'язку;

— якість обладнання, машин і механізмів перевіряється безпосередньо
8 експлуатації, що підвищує ефективність реклами; ,у

— оплату за об'єкт угоди і гарантії платежів бере на себе лізингодавець;

— відносини з користувачами обладнання значною мірою переносяться
на лізингодавця, який відповідає перед лізингоодержувачем за робо­
ту обладнання;

— експлуатація основного об'єкта лізингу може вимагати придбання
допоміжного обладнання, яке реалізовується разом з основним облад­
нанням;

— передача техніки та обладнання в лізинг дозволяє підтримати і роз­
ширити платоспроможний попит, залучити нові об'єкти у сферу лі­
зингу;

— частково вивільняється капітал, вкладений у виробництво обладнан­
ня (особливо в умовах перевиробництва); &

370 «qe^'T у:«я ■нинани Глава З

— обладнання, на яке тимчасово відсутній платоспроможний попит,
може передаватися на бажаний термін, після чого повертається по­
стачальнику;

— встановлюються тривалі відносини з користувачами обладнання та
інших об'єктів лізингу, а стабільні лізингові платежі сприяють роз­
витку виробництва на підприємстві.

Для продавців-постачальників обладнання чи іншого майна—об'єкта лізингу переваги лізингу пов'язані, насамперед, з можливостями активі­зації комерційної діяльності шляхом залучення нових клієнтів, розши­рення номенклатури реалізовуваної продукції, збільшення обсягів товаро­обороту за рахунок надання додаткових послуг та ін. Таким чином, суб'єкти комерційної діяльності можуть знаходити своє місце у сфері лізингу зав­дяки виконанню торговельних та (або) торговельно-посередницьких функ­цій у схемах збуту продукції виробничих підприємств. Поряд з цим, при­вабливі перспективи існують для суб'єктів комерційної діяльності й у ви­падку їхнього зацікавлення можливістю участі в лізингових угодах як лізингодавця,

Поиск по сайту: