Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 21 страница



джерела і рівень грошових доходів населення

дислокація торговельних підприємств

розміри торговельних підприємств

спеціалізація торговельних підприємств

рівень організації т.оваропостачання

асортиментна структура товарів

фізик о-хімічні властивості товарів

характер транспортної и пакувальної тари

структурні та динамічні зміни наринку

рівень кваліфікації комерсантів

■кА


Комерційна діяльність на оптовому ринку 217

визначальними для побудови всього технологічного ланцюга товаропросу-вання матеріальних благ.

Нерівномірне розміщення виробничих і сільськогосподарських підпри­ємств на території країни, як і у світовому масштабі, зумовлює необхід­ність залучення різноманітних видів транспорту, здійснення далеких пе­ревезень, оплати додаткових транспортних видатків і тим самим спричи­няє зниження оперативності доставки товарів і збільшення їх вартості.

Нераціональна спеціалізація промислових та аграрних виробників веде до ускладнення асортименту товарів, необхідності залучення до процесу товаропросування додаткових посередницьких ланок, які займаються пе­ретворенням виробничого асортименту на торговельний у власній склад­ській мережі, регулюють частоту і формують оптимальні партії завезення товарів від вузькоспеціалізованих підприємств-виробників.

Чимала кількість товарів широкого вжитку має сезонний характер ви­робництва, зумовлений періодичністю виготовлення вихідної сировини або придбання і споживання таких товарів, що у підсумку впливає на загаль­ну організацію процесу товаропросування протягом календарного року.

До транспортних факторів слід віднести: стан шляхів сполучення в регіоні; види транспорту, що застосовується в процесі товаропросуван­ня; фактична наявність і технічний стан транспортних засобів, — факто­ри, які прямо впливають на раціональність і ефективність товаропросу­вання матеріальних благ. Зокрема, стан шляхів сполучення, особливо ав­томобільних доріг, є далеким від задовільного рівня, що ускладнює доставку товарів у віддалені села, хутори і важкодоступні (гірські) насе­лені пункти. Незадовільний стан транспортних шляхів нерідко спонукає до використання специфічного малоефективного транспорту (трактори, мотоцикли, гужові візки), в той час як найперспективнішими в сьогод­нішніх умовах є сучасні швидкісні види транспорту, пристосовані для далеких, середніх і місцевих перевезень. Сучасні вимоги до раціональної організації процесу товаропросування потребують також використання багатьох видів технічно справних транспортних засобів, пристосованих для перевезення окремих видів товарів на далекі й близькі відстані.

На організацію товаропросування впливають такі соціальні фактори, як чисельність населення в регіоні обслуговування, щільність його розсе­лення, джерела і рівень грошових доходів населення. Чисельність насе­лення впливає на кількість торговельних підприємств у регіоні, насампе­ред, роздрібних. Чим більшою є чисельність населення, тим більше, як правило, необхідно магазинів для його обслуговування. Щільність (гу­стота) розселення мешканців безпосередньо впливає на доставку товарів. Адже чим щільніше розміщується населення по території регіону, тим


2X8 1V ■ моїй ■*.•-!'. Глава 2

меншими є транспортні затрати, пов'язані з товаропросуванням. Особливо важливим є такий соціальний фактор, як джерела і рівень доходів насе­лення, оскільки він обумовлює не тільки рівень інтенсивності торговель­ної діяльності, але й, відповідно, рівень інтенсивності та ефективності товаропросування в певному регіоні.

Процес товаропросування безпосередньо залежить від низки торговель­них факторів: дислокації торговельних підприємств, їх розмірів, спеціа­лізації, стану матеріально-технічної бази, рівня організації товаропоста­чання та ін. Утворена в регіоні дислокація роздрібних і гуртових торго вельних підприємств з урахуванням поточних змін (вибуття, введення до ладу) у мережі торговельних закладів формує матеріальну основу для на­лагодження процесу товаропросування. На характер господарських зв'язків із товаровиробниками безпосередньо впливають розміри торговель­ного підприємства — невеликі крамниці нездатні освоїти мінімальні партії відвантаження, що пропонуються крупними виробничими підприємства­ми. Спеціалізація торговельного підприємства орієнтує його до співпраці з промисловими і аграрними виробниками асортименту, відповідного про­філю цього магазину або гуртівні. У процесі організації товаропросування необхідно враховувати також помітне відставання сучасної матеріально-технічної бази торговельної мережі, недостатнє забезпечення багатьма елементами для здійснення технологічних операцій, що негативно позна­чається на безперебійності й своєчасності просування матеріальних благ. Рівень організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі тісно пов'язаний з процесом товаропросування. Він є його завершальною скла­довою частиною і багато в чому визначає ступінь оптимальності й раціо­нальності товаропросування загалом.

Не останню роль в організації процесу товаропросування відіграють власне товарні фактори: асортиментна структура товарів, їх фізико-хімічні властивості, вид транспортної та пакувальної тари. Асортимент­на структура товарів впливає на зміст товаропросування — складний асортимент на шляху до крамниць зазнає перетворення в оптово-посеред­ницьких підприємствах; товари простішого асортименту можуть достав­лятися в магазини безпосередньо від товаровиробників. У процесі товаро­просування товари із відмінними внутрішньо притаманними їм фізико-хімічними властивостями потребують різних підходів до зберігання і транспортування. Якщо товари з тривалими термінами придатності мо­жуть певний час зберігатися до моменту реалізації у будь-якій ланці това­ропросування, то товари, що швидко псуються, навпаки, повинні достав­лятися в магазини максимально швидко. Пов'язаний із внутрішніми вла­стивостями товару вид транспортної та пакувальної (споживчої) тари впливає на вибір транспортних засобів, маршрутів перевезення, характер


Комерційна діяльність на оптовому ринку 219

проведення вантажно-розвантажувальних робіт, режим зберігання, що в цілому визначає загальну вартість затрат на організацію процесу товаро­просування.

Загальний вплив на товаропросування здійснюють такі комерційні
фактори,
як структурні й динамічні зміни на ринку і рівень кваліфікації
комерсантів. Сучасний товарний ринок характеризується постійними
структурними і динамічними змінами як в попиті населення, так і в то­
варообороті. Вони видозмінюють структуру товаропросування, зумовлю­
ють зміни в асортименті матеріальних благ і в напрямах товарних потоків.
Рівень кваліфікації комерсантів, зайнятих організацією товаропросуван­
ня, визначає їх потенціал щодо аналізу і планування системи заходів,
скерованих на оптимізацію товаропросування, пошуку додаткових резервів
для його раціоналізації. л

2.0.2. Форми і ланковість товаропросування >

На організацію процесу товаропросування суттєво впливають його фор­ма і ланковість -— невід'ємні характеристики цього процесу, за якими можна описувати і аналізувати рівень раціональності й оптимальності існу­ючої або проектованої системи просування матеріальних благ. Форма і лан­ковість у товаропросуванні, як правило, тісно пов'язані; суть однієї з цих характеристик визначає зміст іншої. Так, відсутність проміжних ланок у процесі просування товарів підтверджує його транзитну форму, а склад­ська форма товаропросування свідчить про задіювання додаткових ланок у процесі доведення товарів від виробництва до споживання.

Форми товаропросування

Процес товаропросування матеріальних благ від виробництва до роздрібної торговельної мережі здійснюється за допомогою двох форм: транзитної та складської.

Транзитна форма товаропросування (транзит) передбачає доведен­ня товарів до роздрібної торговельної мережі безпосередньо із під-приємств-виробників без участі оптових посередників. Така форма має низку переваг: скорочується сукупний час просування товарів; заощаджу­ються кошти на зберігання, підсортування, завантаження-розвантаження ва складах оптових посередників; зменшуються витрати на доведення товарів; прискорюється товарооборотність; знижуються втрати товарів.

Транзит широко застосовується для просування товарів спрощеного асортименту; таких, що не вимагають підсортування, доробки в складській мережі; товарів, які швидко псуються тощо. При цьому товаропросування відбувається за схемою "виробниче (сільськогосподарське) підприємство — магазин". Як в економічному, так і в комерційному аспекті транзитна


220 v*wN(i /молото em тзінчпшл вм< Глава 2

форма товаропросування порівняно зі складською є доцільнішою і еконо­мічно вигіднішою. Однак практика комерційної діяльності ґрунтується не тільки на засадах доцільності, але й необхідності, що і пояснює переваги складської форми просування товарів.

Складська форма товаропросування передбачає проходження това­рами на шляху від виробництва до споживання промізкних складських ланок оптових посередників. Вона застосовується для доведення у роз­дрібну мережу товарів складного асортименту; за потреби перетворення вузькоспеціалізованого виробничого асортименту на поглиблений і розши­рений торговельний асортимент; при доведенні до магазинів товарів сезон­ного попиту і споживання тощо.

Залежно від загальної кількості складів оптових посередників, через які перевалюється партія товару, розрізняють одно-, два- і багатоланкову складські форми товаропросування. Кількість ланок за складської форми прямо залежить від виду товару, особливостей організації торгівлі й регіо­нальних умов здійснення торговельної діяльності.

Участь у складській формі просування товарів однієї або декількох гур­тово-складських ланок, в яких послідовно виконується низка однотипних комерційних та технологічних операцій, неминуче збільшує кінцеву вар­тість товарів і уповільнює загальну швидкість обігу товарів, що робить її в цілому менш ефективною, аніж транзит, для роздрібної торговельної мережі, У той же час просування товарів через склади оптових посеред­ників є незамінним під час реалізації багатьох товарних груп продоволь­чих і непродовольчих товарів, які вимагають підсортування, фасування, концентрації реалізаційних запасів.

Основним завданням організації товаропросування є обґрунтований вибір його форми. Для досягнення раціонального товаропросування необ­хідно постійно ретельно аналізувати дію всієї сукупності факторів, що впливають на рух товарів на шляху від виробництва до споживання. Ос­новним критерієм вибору доцільної форми товаропросування є порівняль­ний аналіз загального часу доставки товару з місця виробництва до місць споживання і сумарних витрат на таку доставку за обов'язкової умови — безперебійності постачання цих товарів у роздрібну торговельну мережу в достатньому асортименті за мінімальної кількості проміжних ланок.

Лаиковість процесу товаропросування

Під ланковістю товаропросування розуміють

загальну кількість комерційно-посередницьких ла­нок, через які проходить товар на шляху від мате­ріального виробництва до кінцевого споживання.

Ланками товаропросування є посередницькі й тор­говельні (оптові та роздрібні) підприємства та організації різних організа-ційно-правових форм і форм власності, які беруть участь у просуванні


Комерційна діяльність на оптовому ринку 221

товарів від виробничих підприємств до кінцевих споживачів. До таких ланок належать комерційні посередники різних видів, а також торговельні підприємства з гуртовим (дрібнооптовим) профілем спеціалізації.

У практиці комерційної діяльності вирізняють торговельно-організацій­ну і складську ланковість. Торговельно-організаційна ланковість визна­чаєтьсяза загальною кількістю посередницьких і гуртових формувань (організацій і підприємств, фізичних осіб), які беруть участь у просуванні матеріальних благ до споживачів. Складська ланковість є складовою по­переднього показника і враховує сумарну кількість гуртово-складських ланок, через які проходить товар у процесі товаропросування.

Основними показниками, які дозволяють характеризувати ланковість товаропросування, є коефіцієнти ланковості. Коефіцієнт торговельно-організаційної ланковості розраховується як співвідношення валового (су­купного) товарообороту всіх задіяних товаропровідних ланок до роздріб­ного товарообороту:

Ялан.то =--------------------- ,

"роадр.

де і£лан.тгі — коефіцієнт торговельно-організаційної ланковості; Оі]ае — товарообо­рот комерційно-посередницьких формувань; Оскіт — складський товарооборот оп­тових підприємств; О ^р — роздрібний товарооборот торговельної мережі. *

Коефіцієнт, складської ланковості визначається заспіввідношенням суми складського і роздрібного товарообороту до роздрібного обороту ма­газинів:

о

роддр.

дейГлаи.с>.л —коефіцієнт складської ланковості; Оскл —оптово-складський товаро­
оборот; О ■— роздрібний товарооборот торговельної мережі. м

За підсумками календарного року в певному регіоні оборот комерційно-посе­редницьких формувань (Опос) становив 1800тис. грн; складський товарооборот оптових торговельних підприємств — баз, складів, гуртівень (О ) — 2400 тис. грн; товарооборот роздрібної торговельної мережі (О ) — 2800 тис. грн.

Коефіцієнти торговельно-організаційної та складської лаяковості становити­муть відповідно;

1800 + 2400 + 2800 2400 + 2800

ЛГлан.то=—-------- —— = 2,5. Ялав. =■--------- = 1,5.

2800 ™л* 2800

Порівняйте ІСлан.І Клен.


222 vMHNiivsnv,: .-■-■ ■«,'. Глава 2

Як бачимо, у значеннях розрахованих коефіцієнтів торговельно-органі­заційної та складської ланковості є різниця, що утворюється внаслідок урахування обсягів діяльності посередницьких господарських формувань, які беруть участь у товаро просу ванні, здійснюючи оптові закупівлі й про­даж партій товару без залучення власного складського господарства. Це свідчить про те, що між поняттями "оптова ланка" і "ланка товаропросу-вання" є відмінності, оскільки в поняття "ланка товаропросування" вклю­чаються також такі суб'єкти оптового ринку, як комерційні посередники (збутово-реалізаторські фірми, торгові доми, брокерські контори тощо), які в більшості випадків не пов'язані зі складськими операціями.

Для визначення рівня оптимальності ланковості товаропросування із розрахованих коефіцієнтів слід вирахувати значення одиниці:

coeL скл. роадр. і

=------ -------------- 1;

роадр.

О +О

роадр.

У такому вигляді коефіцієнти ланковості перетворюються на коефіцієн­ти рівня оптимальності торговельно-організаційної (Крап. ) і рівня опти­мальності складської ланковості (/Сроя.скл). Арифметичне видалення з ко­ефіцієнтів ланковості значення одиниці за економічним змістом є рівно­сильним виключенню з розрахунків обороту магазинів. Таким чином, чим більше значення коефіцієнтів рівня оптимальності ланковості товаро­просування буде наближатися до нуля, т.им більш оптимальною буде схема товаропросування в даному регіоні або в торговельній системі. Логічно, що за транзитної форми товаропросування значення коефіцієнтів дорівнює нулю, а схема товаропросування може вважатися найоптималь-нішою.

Ланковість товаропросування суттєво впливає на загальну ефективність усього процесу доведення то-

Вплив ланковості на ефективність

варів від виробництва до споживання. її вплив вияв-
процесу . ...

ляється через зміну низки параметрів ефективності товаропросування

процесу товаропросування: швидкості доведення то-

варів до роздрібної торговельної мережі; показників товарооборотності; обсягів товарних запасів; рівня витрат обігу.

Закономірно, що під час проходження товаром кожної додаткової, особ­ливо складської, ланки товаропросування, навіть за умови застосування найсучаснішої високопродуктивної технології обробки і розподілу товарів і документації, загальна швидкість доведення товарів до торговельної ме­режі уповільнюється, що не відповідає інтересам як виробників, так і ко-


Комерційна діяльність на оптовому ринку 223

мерсантів. Збільшення ланковості просування товарів у більшості випадків негативно позначається на динаміці показників товарооборотності: оборот­ність у днях зростає на загальну кількість днів перебування товару в опто­во-посередницьких, нероздрібних торговельних підприємствах; натомість кількість оборотів протягом календарного проміжку часу зменшується.

Обсяги товарних запасів за необґрунтованого підвищення ланковості набувають нестабільного і непрогнозованого характеру, адже магазини для забезпечення безперебійності процесу продажу створюють додаткові, за­вищені запаси і перебирають на себе невластиві їм складські функції. У той же час оптові й посередницькі підприємства відчувають проблеми зі збу­том раніше нагромаджених товарних запасів, що призводить до уповіль­нення реалізації товарів. Така ситуація суттєво знижує ефективність проце­су товаропросування, бо спричинює затоварення — утворення значних понадпланових запасів у всіх ланках просування товарів.

При збільшенні кількості ланок, які проходить товар на шляху до спо­живача, помітно зростає рівень витрат обігу, пов'язаних із товаропросу-ванням. Таке зростання відбувається об'єктивно, оскільки кожне наступ­не посередницьке чи оптове підприємство несе видатки щодо підготовки і проведення оборудок купівлі-продажу, видатки на здійснення техноло­гічних та інших операцій. В міру зростання ланковості відбувається нагро­мадження і зростання суми і рівня загальних витрат обігу, що зумовлює погіршення комерційної привабливості товару, а, отже, зниження ефек­тивності процесу товаропросування.


 
 

Проблема скорочення ланковості товаропросування

Скорочення ланковості товаропросування є над-важливим соціально-економічним завданням, яке виходить за межі сфери комерційної діяльності й має загальнонаціональне значення.

Мінімізація часу і затрат на доведення товарів до споживачів не є локальним завданням виробничників або комерсантів; у цьому зацікавлені й споживачі, усі члени суспільства.

Проблема скорочення ланковості товаропросування в ринкових умовах
великою мірою вирішується об'єктивно під впливом лібералізації умов
господарювання, розширення соціальної бази підприємництва, посилення
конкурентної боротьби у сфері обміну. Однак для її ефективного вирішен­
ня необхідно постійно вживати такі комерційно-організаційні заходи, як:
обмеження монопольного становища окремих суб'єктів товарного ринку;
збільшення частки прямих господарських зв'язків; впровадження сучас-
вих технологій товаропросування з використанням індустріальних това-
роносіїв, зокрема, тари-обладнання; інтенсифікація комерційних зусиль
працівників роздрібної мережі з вивчення потенційних джерел закупівлі
товарів і можливих постачальників. _ . ■ і.


224 *;*•■■'■■* vMoaomc £■■• ^т^т^кнц Глава 2

2.0.3. Напрями, принципи та умови оптимізацїі процесів товаропросування

І Однією з основних функцій комерційних служб

ринцитги торговельних підприємств є раціоналізація і оптимі-

оптимізацгї . . _

защя процесу товаропросування матеріальних благ,
побудови процесу . „ .

товаропросування Досягти і зафіксувати нажштимальнішу побудову
________________ товаропросування як один раз дану і незмінну в умо-

вах динамічної зміни ринкових факторів є завданням

нереальним. Цього можна домагатися шляхом постійного використання системи комерційно-оргавізаційних і технологічних заходів, розроблених на перевірених практикою комерційної діяльності принципах оптимізаци товаропросування матеріальних благ.

Ці принципи (рис. 2.9.2) побудовані на засадах наукового обґрунтуван­ня, економічної ефективності, оптимальності й передбачають:

-•■ -— спрощення транспортно-експедиційних схем товаропросування;

— ефективне транспортне забезпечення товаропросування;

— оптимізацію ланковості товаропросування;

— впровадження прогресивних схем товаропостачання;

— раціоналізацію структури господарських зв'язків;

— застосування логістичних концепцій товаропросування.

Принцип спрощення транспортно-експедиційних схем товаропро­сування спонукає комерсантів, зайнятих організацією товаропросування, до пошуку найпростіших схем руху товарів від виробничих до торговель­них підприємств. Цей принцип може бути повноцінно втіленим тільки за умови використання наикоротших транспортних шляхів сполучення під час експедирування товарів. Дотримання цього принципу дозволяє приско­рити і здешевити процес доведення товарів до кінцевого споживача зага­лом і вимагає постійного аналізу складеної схеми вантажопотоків у масшта­бах регіону, країни, а при виході на зовнішні ринки — ступеня завантаже­ності основних світових транспортних шляхів.

Оптимізація товаропросування неможлива без дотримання принципу ефективного транспортного забезпечення товаропросування. Відповід­нодо нього ставиться завдання економіко-організаціиного обґрунтування вибору доцільного і ефективного виду транспорту для просування товару.

Вид транспорту, що застосовується для просування товарів, повинен максимально відповідати інтересам і можливостям як виробника (поста­чальника), так і одержувача (посередника, покупця), а також притаманним цим товарам фізико-хімічним і споживчим властивостям. У межах окре­мих видів транспорту необхідно правильно добирати транспортні засоби,


Принципи оптнмізації побудови процесу товаропросування


£

спрощення транс портно -експедиційних схем товаро­просування


ї

ефективне

транспортне

забезпечення

товаре-

просування


оптииізація ланковості

товаро­просування


запровадження прогресивних схем товаро-постачання раціо налізація структури господаре ькях зв'язків застосування логі стичних концепцій товаро­просування

Шляхи реалізації принципів оптимізаци товаропросування


І.

розробка
найпростіших
схем руху
товарів;

— використан­
ня най корот­
ших транспорт­
них шляхів
сполучення


 

     
— обґрунту-   — запрова-
вання вибору   дження пря-
виду транс-   мих зв'язків;
порту;   — погодження
— добір   схем централі-
транс портного   зованого заве-
засобу   зення товарів

 

І   І
— використан-   — спрощення
ня тари-облад-   існуючої струк-
нання;   тури господар-
— впроваджен-   ських зв'язків;
ня засобів   — збільшення
механізації   частки прямих
в торговельних   зв'язків у за-
підприємствах   гальній струк-
    турі

 

— застосуван­
ня систем, "що
тягнуть";

— застосуван­
ня систем, "що
штовхають"


Ті

■З

а


Рис. 2.9.2. Принципи оптимізаци побудови процесу тоааро просування і основні шляхи їх реалізації

;! Si г


226 ' Глава 2

які найбільш точно відповідають характеру товару, його транспортному і споживчому пакуванню, умовам транспортування та перевантаження. Ви­користання цього принципу дозволяє підняти рівень оптимальності това-ропросування через усунення непродуктивних втрат товарних ресурсів, забезпечення їх збереження дід час транспортування до пунктів кінцевої реалізації.

Оптимізація ланковості товаропросування як принципйого побудо­ви спонукає комерційних працівників до раціонального обмеження кількості ланок, задіяних у процесі просування товарів. Він вимагає акти­візації комерційної роботи в роздрібній торговельній мережі у встанов­ленні прямих зв'язків із товаровиробниками, погодження схем централі­зованого завезення товарів а використанням спільних матеріальних і фінан­сових засобів виробничих і торговельних підприємств. Потреба скорочення ланковості у товаропросуванні не означає, однак, необхідності перебрати роздрібними торговельними підприємствами на себе функцій щодо органі­зації просування товарів, притаманних оптовим підприємствам. Зайве за­вантаження крамниць не властивими їм функціями суттєво знижує ефек­тивність і рентабельність їх роботи.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.