за постачанням товарів за кожною позицією асортименту і кожним постачальником.
За відсутності у торговельних підприємствах комп'ютерної техніки облік виконання договорів постачання може здійснюватися і вручну, на спеціальних картках або в журналах, де фіксуються дані про фактичне відвантаження і надходження товарів, а також випадки порушення постачальниками договорів. Карткова або журнальна форма обліку виконання договорів надто трудомістка і не дозволяє отримувати щоденні дані про надходження товарів у розгорнутому асортименті.
Картки обліку виконання договорів заводяться на кожний окремий товар, на кожного постачальника і мають такий вигляд: - - —, -
Договір № Постачальник Назва товару
Картка обліку виконання договору від " " 200_р.
з/п
Обов'язок за договором
Фактичне виконання
Відхилення
кількість
сума
дата
рахунок
кількість
сума
кількість
сума
Підсумки надходження товарів обраховуються за конкретними термінами постачання, визначаються відхилення і до порушників договірних зобов'язань виставляються претензії.
Контроль за
виконанням
договорів
У процесі виконання договорів постачальники можуть порушувати окремі умови поставки, внаслідок чого покупець може чинити по-різному.
Отже, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це передбачено договором, покупець має право вимагати постачання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його сплати, а якщо він сплачений, — вимагати повернення відповідної грошової суми. Якщо ж продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це передбачено договором, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в прийнятний термін після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, то покупець має право прийняти весь товар і сплатити за ціною, встановленою для товару, поставленого відповідно до договору, якщо інше не обумовлено договором.
У випадку поставки товару в асортименті, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він уже сплачений, — вимагати повернення відповідної грошової
Комерційна діяльність на оптовому ринку 295
суми. Якщо ж продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору, а частину товару — з порушенням асор тименту, то покупець має право на свій вибір: «з'цнв <шї-к>і\ву. ііт
— прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмови тися від решти товару;
— відмовитися від усього товару;
— вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, то варом в асортименті, який передбачено договором;
— прийняти весь товар.
У випадку відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару, покупець має право відмовитися від сплати цього товару, а якщо він уже сплачений, — вимагати повернення відповідної грошової суми.
У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадця-тиденний термін після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же термін, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його сплати, а якщо товар уже сплачений, — вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. Якщо постачальник (виробник) у визначений термін не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.
Якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, то покупець має право вимагати від продавця передання товару в належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або висунути до нього інші вимоги, що спричинені переданням товару неналежної якості.
Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов дого вору в термін, визначений договором або актами цивільного законодав ства, а якщо він не встановлений, — у прийнятний термін після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При невиконанні цієї вимоги покупцем продавець має право част ково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору унеможливило задо волення його вимог або спричинило для продавця витрати, що перевищу ють його витрати в разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору. -. . .„,...,.„ _.......... l. .. ._-------- ■-----------------------------
296 ухни люттю кн rf'oiwrff.iiuj, Глава 2
При організації контролю за виконанням договорів важливе значення має контроль якості товарів, що поставляються. Торгівля повинна стати надійним бар'єром, який би виключав можливість надходження неякісних товарів до кінцевих споживачів. Тому при доставках товарів більш низької якості, ніж це передбачено стандартами, технічними умовами чи зразками (еталонами), покупець має право відмовитися прийняти і сплатити товар, а якщо останній вже сплачений покупцем, — вимагати повернення сплаченої суми. При цьому покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів (якщо це можливо) або усувати їх власними засобами за рахунок постачальника.
Якщо ж постачальник поставив товар нижчої якості, ніж було передбачено договором, покупець має право прийняти його з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від нього. Якщо покупець (одержувач) відмовився прийняти товар, який за якістю не відповідає умовам договору, постачальник зобов'язаний розпорядитися ним у десятиденний термін, а щодо товарів, які швидко псуються, — протягом 24 год. з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути постачальникові. Товари, що швидко псуються, в усіх випадках підлягають реалізації на місці.
У випадку поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф. Якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, то штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
— за порупіення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
— за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у роз мірі ОД % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено простро чення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад ЗО днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості.
Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, їх застосовують у розмірі, передбаченому договором.
Договором можуть бути обумовлені випадки, коли:
— допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
Комерційна діяльність на оптовому ринку
— збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;
— за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. *л*ик
Позови, що спричинені поставкою товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня виявлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
У комерційній роботі важливе значення має вибір найбільш надійних постачальників. Його можна здійснювати за допомогою розрахунку коефіцієнтів виконання договірних зобов'язань та коефіцієнта рекламацій щодо якості.
Коефіцієнт виконання договірних зобов'язань розраховують за формулою
де С, — сума або кількість претензій щодо і-го постачальника; £С — сума або кількість претензій щодо всіх постачальників. мі.
Коефіцієнт рекламацій щодо якості товарів визначається за формулою
де Са — вартість забракованого товару або товару неналежної якості, поставленого і-им постачальником; Сп— уся сума постачання даного товару і-им постачальником.
Перевага повинна надаватися тим постачальникам, в яких розраховані
коефіцієнти будуть найменшими.
2.12.2. Комерційні спори і порядок їх розв'язання
Види
розв'язання спорів
У практиці комерційної діяльності між суб'єктами ринку часто виникають спори, які розподіляють на спори, пов'язані з укладанням господарських договорів, та спори, пов'язані з їх виконанням.
Розбіжності, які виникають між суб'єктами під час укладання господарських договорів, розглядаються керівниками підприємств або за їх уповноваженням іншими особами.
Більшість спорів між підприємствами виникає з приводу порушення майнових прав і законних інтересів інших підприємств, спричинених невиконанням або неналежним виконанням укладених договорів.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Якщо цього не відбувається, то підприємства, чиї майнові
298 -янк'; (utQBO'uiKj i.i ,t- і'к;п- Глава 2
права і законні інтереси порушено, для безпосереднього врегулювання спору з порушником звертаються до нього з письмовою претензією.
Претензія — письмова вимога про добровільне усунення порушення умов договору або законодавства. У ній зазначається:
— повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та під приємства, якому претензія пред'являється, а також дата пред'явлен ня і номер претензії;
— обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що під тверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;
— вимоги заявника;
— сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;
— перелік документів, що додаються до претензії, а також інших до казів.
Документи, що підтверджують вимоги заявника, подаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є в іншої сторони, можуть не подаватися до претензії із зазначенням про це у претензії.
Претензії підписуються керівником підприємства та надсилаються адресатові рекомендованим або цінним листом, чи вручаються під розписку.
Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані розглянути її в місячний термін і задовольнити обґрунтовані вимоги заявника. Даний строк може бути продовжений до двох місяців, якщо правилами або договором передбачено право перевірки забракованої продукції.
Про результати розгляду претензії заявника повідомляють у письмовій формі. У відповіді на претензію зазначається:
— повне найменування і поштові реквізити підприємства, що дає відповідь, та підприємства, яким вона надсилається; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;
— коли претензію визнано повністю або частково — визнана сума, но мер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;
— коли претензію відхилено повністю або частково — мотиви відхилен ня з посиланням на відповідні нормативні документи, що обґрунто вують відхилення претензії;
— перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.
Відповідь на претензію підписується керівником підприємства та надсилається рекомендованим або цінним листом, чи вручається під розписку,
Якщо винна сторона у місячний строк не задовольнила претензію, заявник звертається до господарського суду.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 299
Позовна заява подається до господарського суду в пись-
.„. . ^ . г, Розгляд спорів
мовіи формі и підписується керівником підприємства. Ьо-
на повинна містити: ському суді
— назву господарського суду, до якого подається заява; І---------- .-------
— найменування сторін, їх поштові адреси;
— зазначення ціни позову, якщо він підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів);
— зміст позовних вимог; якщо позов подається до кількох відповіда чів — зміст позовних вимог до кожного з них;
— виклад обставин, які обґрунтовують позовні вимоги; зазначення до казів, що стверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стя гуються чи оскаржуються; законодавство, на підставі якого подаєть ся позов;
— відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
— перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
— вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору;
— відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї до кументів;
— сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
— обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Спір має бути вирішений господарським судом у термін не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.
При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд ухвалює рішення. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально — більшістю голосів суддів. Воно викладається у письмовій формі, підписується суддею і набуває законної сили негайно. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. У наказі господарського суду зазначено:
— найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та термін його дії;
— резолютивна частина рішення,
Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі зазначається, з якого часу починається перебіг терміну його дії.
Наказ підписується суддею і засвідчується печаткою господарського суду.
300 Y***Q умоаотло чи лтамапид внг Глава 2
Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Запитання для самоконтролю
1. Як здійснюється облік виконання договорів постачання товарів?
2. Які показники використовуються для оцінки якості постачання товарів?
3. Який порядок розгляду переддоговірних господарських спорів і хто їх вирішує?
4. У яких випадках господарський спір передається на розгляд госпо дарського суду?
5. Яку інформацію повинна містити позовна заява?
Глава 3
КОМЕРЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТОВОГО ПРОДАЖУ ТОВАРІВ
3.1. Організація оптового продажу товарів
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
— у чому полягає суть оптового продажу товарів;
— види оптового товарообороту і умови їх застосування;
— методи продажу товарів зі складів оптових баз; '
— у чому полягає суть І організація дрібнооптового продажу то варів.
3.1.1. Форми оптового продажу товарів ■і\
Суть
ОПТОВОГО
Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торговельні підприємства, а також виробничі підприємства, які реалізу ють свою продукцію оптовим і роздрібним торговельним продажу ■ ...
г підприємствам і організаціям на основі укладених між ними
договорів. Оптовий товарооборот як результат оптового продажу товарів оптовим чи виробничим підприємствам, на відміну від роздрібного товарообороту, спрямований на ефективне товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Економічна суть оптового продажу товарів народного споживання, на відміну від роздрібного, полягає в тому, що товари продаються не для власного споживання, а для подальшого перепродажу у сфері обігу.
Оптовий продаж товарів відбувається в тих же організаційних формах (ярмаркова, позаярмаркова), що і оптові закупівлі товарів, оскільки операціям закупівлі товарів, що здійснюються однією стороною, відповідають операції продажу, які здійснюються іншою стороною.
Оскільки оптовий продаж товарів виконують як виробничі, так і оцтові підприємства, то застосовуються різні форми ланковості оптового продажу товарів. Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній
302 -—------------ ■ — - ГлаваЗ
продаж товарів виробничими підприємствами роздрібним торговельним підприємствам. У цьому випадку ланковість в оптовому продажу не утворюється. Така форма найчастіше застосовується під час продажу товарів простого асортименту.
Якщо ж між виробництвом і роздрібною ланкою з'являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форми одноланкового оптового продажу. Якщо ж у договірних відносинах беруть участь два, три і більше посередників, оптовий продаж стає ще більш складним, значно збільшується час обігу товарів, рівень затрат на його здійснення, а сам продаж набуває дво -, триланкової форми. Практичне застосування таких складних форм оптового продажу обумовлено різним ступенем концентрації виробництва товарів народного споживання, транспортними і торговими факторами.
Організація оптового продажу товарів виробничими підприємствами розглянута в попередніх розділах. Оскільки організації оптового продажу товарів оптовими підприємствами роздрібним торговельним підприємствам має певні особливості, зупинимося на них більш детально.
Оптовий продаж товарів — важлива ділянка комерційної роботи оптових баз. Його складовими елементами є: розробка договорів з оптовими покупцями, організація безпосередньо оптового продажу, організація надання додаткових послуг, рекламно-інформаційна робота, облік і контроль продажу товарів покупцям тощо.
Види оптового обороту
Підприємства оптової торгівлі більшість товарів продають оптовим покупцям зони своєї діяльності, а частину товарів можуть вивозити за її межі. Залежно від форми товаропро-сування розрізняють складський і транзитний товарообо-
роти.
За складського товарообороту {рис. 3.1.1) оптова база завозить товари на свої склади, здійснює на них складську обробку і зі складів відпускає товари в роздрібну торговельну мережу зони своєї діяльності.
Транзитний товарооборот передбачає відвантаження товарів поста-чальниками-виробниками безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптових баз, але за їх рознарядками в рахунок плану постачання (договору) конкретної оптової бази. Слід відрізняти транзитний товарооборот оптового підприємства від транзитного товаропросу-вання, під яким розуміють просування товарів від виробничих підприємств безпосередньо в магазини, без завезення їх на склади оптових і роздрібних підприємств.
За характером розрахунків розрізняють транзитний товарооборот з участю в розрахунках (рис. 3,1.2) і транзитний товарооборот без участі в розрахунках (рис. 3.1.3). За транзитного товарообороту з участю в розрахунках
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів
Виробниче підприємство
Роздрібне підприємство
і
\
1
ь
і
Замовлення
Замовлення
Оптова база
щ
Товар, рахунок
Товар, рахунок
Оплата рахунку
Оплата рахунку
Рис. 3.1.1. Схема складського товарообороту
Виробниче
Роздрібне
Товар
підприємство
підприємство
і
і
ь
і
Замовлення
Замовлення
Оптова база
Рахунок
Рахунок
Оплата рахунку
Оплата рахунку
Рис. 3.1.2. Схема транзитного обороту з участю в розрахунках
Товар, рахунок
Виробниче
Роздрібне
підприємство
Оплата рахунку
підприємство
і
і
За мовлення,
рознарядка
Оптова база
Замовлення
Копія рахунку
■
і
Рис. 3.1.3. Схема транзитного обороту без участі в розрахунках
оптова база сплачує вартість товарів своїми коштами, а після цього здійснюються розрахунки між базою і роздрібним торговельним підприємством. Оптова база в цьому випадку є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім в умовах обмеження обігових коштів.
За транзитного товарообороту без участі в розрахунках роль оптової бази зводиться до організації товаропросування.
Кожен з цих видів товарообороту має свої переваги і недоліки, тому застосування того чи іншого виду обороту повинно бути економічно обґрунтовано. Вид товарообороту оптове підприємство визначає самостійно, на основі обраної ним форми товаропостачання своєї роздрібної торговельної мережі, з урахуванням особливостей товарів і товароодержувачів, керуючись принципом безперебійного товаропостачання роздрібної торговельної мережі, і документально оформляється під час укладання з покупцями договорів постачання. При цьому важливо визначити оптимальне співвідношення між складським і транзитним товарооборотом. Для тих магазинів, які можуть отримувати товари без підсортування їх на складах бази, застосовують транзитну форму постачання і відповідно планують транзитний товарооборот. В іншому випадку застосовують складську форму товаропостачання.
Складський товарооборот має велике значення для поліпшення товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Його застосовують, як правило, під час поставок товарів складного асортименту, оскільки при концентрації товарів на складах оптового підприємства можливе підсортування, комплектування асортименту, регулярна доставка невеликих партій товарів у магазини. Застосування складського товарообороту зумовлене невеликими розмірами роздрібних торговельних підприємств, складністю асортименту, доволі значними нормами транзитних відвантажень товарів.