Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 17 страница




Глава 2

динаміки виробництва цих товарів з урахуванням економічних, природ­них та інших факторів; показниками ступеня охоплення товарних ресурсів місцевого і зовнішніх регіонів суб'єктами біржової торгівлі; прогнозом потреби в товарних ресурсах для клієнтів брокерської контори.

Зведений план розширення обсягів оптової реалізації повинен коорди­нуватися із наявними у брокерській фірмі людськими, матеріальними і фі­нансовими ресурсами. Для поповнення власних ресурсів брокерська кон­тора на основі комерційного розрахунку повинна максимально широко залучати різні види доступних ресурсів. Особливого значення для брокер­ської контори набуває раціональне формування асортименту товарів і по­слуг, якими вона оперує на біржі. Номенклатура об'єктів брокерської діяль­ності повинна бути конкретизованою та обмеженою спеціалізацією товар­ної біржі та наявним потенціалом біржового посередника.

Торговий дім як засновник регіональної товаро-сировинної біржі відкрив на ній брокерську контору, що займається закупівлею товарів широкого вжитку для забезпечення потреб власної роздрібної мережі- Виконуючи плани оптових заку­півель, що подає брокерській конторі (БК) торговий дім, працівники БК зверну­лися до керівництва торгового дому з проханням дозволити також здійснення операцій на ф'ючерсному і опціонному біржових ринках та операції хеджування.

Виходячи з виробничих можливостей, керівництво торгового дому дозволило БК, попри операції щодо виконання плану оптових закупівель, проводити тільки операції купівлі-продажу інших товарів і сировини.

До якого виду біржових посередників належала БК спочатку? Який вид функцій прагнули виконувати працівники і який будуть виконувати фактично, відповідно до рішення керівництва торгового дому?

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає суть біржової торгівлі?

2. Які основні етапи пройшла біржова торгівля в процесі їі еволюції?

3. Яку роль відіграє біржова торгівля на оптовому ринку?

4. У чому полягає значення біржової торгівлі?

5. Що таке товарна біржа?

6. Які основні ознаки класифікації товарних бірж?

7. Яка організаційна побудова товарної біржі?

8. У чому полягає роль і основні функції товарних бірж?

9. Хто складає основний контингент суб'єктів біржової торгівлі?

 

10. Що належить до складу об'єктів біржової торгівлі?

11. Яким є механізм проведення біржових торгів?

12. Як здійснюється реєстрація біржових оборудок і контрактів?

13. Як відбуваються розрахунки за біржовими оборудками?


Комерційна діяльність на оптовому ринку 175

14. У чому полягає суть біржових оборудок і операцій? , „4

15. Як класифікують оборудки і операції на біржах?

16. Що становить зміст біржової оборудки?

17. Що становить зміст біржової операції?

18. Яке місце і роль брокерських контор і незалежних брокерів у орга­
нізації біржової торгівлі?

19. Як організована робота брокерських контор?

20. Як планується оптова діяльність брокерських контор?

* "і

__ J


176 YJtHNQ умоиоіпо єн «crafedfiB-i\ &№ Глава 2

2.8. Організація комерційних операцій із закордонними контрагентами

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

— як здійснюються оптові закупівлі товарів від закордонних контр­
агентів;

— з якою метою і ким регулюються оптові закупівлі на зовнішньо­
му ринку;

— у чому полягають суть і особливості міжнародних оптових опе­
рацій;

— як укладаються та виконуються міжнародні комерційні угоди
І контракти;

— у чому полягає зміст зовнішньоторговельних контрактів купівлі-
продажу оптових партій товарів;

— як здійснюється митне забезпечення експортно-імпортних ко­
мерційних операцій.

2.8.1. Організація і проведення операцій оптових закупівель від закордонних суб'єктів комерції

Національна економіка, що поступово реорганізується під впливом ринкових умов, неухильно інтегрується до світового економічного співто­вариства, вагомою складовою частиною якого є система міжнародних ко­мерційних зв'язків. У структурі цих зв'язків чільне місце посідають зов­нішньоторговельні операції з купівлі-продажу оптових партій товарів, що становлять основу міжнародної оптової торгівлі.

Передумови розвитку
міжнародної - . . _. . . ністю розподілу ресурсів у світовому масштабі та неод- ОПТОВОІ ТОРГІВЛІ ^ «Ji-JfJ J м наковою ефективністю затрат суспільно корисної праці

Міжнародна торгівля матеріальними благами є об'єк­тивною необхідністю, що зумовлена закономірностями розвитку товарного ринку, обмеженістю та нерівномір-

у різних регіонах світу.

Міжнародна торгівля виконує еквівалентний обмін як товарами, так і послугами. Основний обсяг комерційних операцій у торгівлі становлять оптові торговельні операції. Адже предметом купівлі-продажу є крупні партії сировини, матеріалів, предметів широкого вжитку або високі за вартістю поодинокі об'єкти (земельні ділянки, підприємства, засоби ви­робництва і транспортні засоби тощо). Активний розвиток міжнародної торгівлі можливий тільки аа умови повноцінного функціонування реаль-


.


Комерційна діяльність на оптовому ринку 177

них ринкових чинників та об'єктивної дії законів ринку. Основною пере­думовою успішного ведення зовнішньоекономічної торговельної діяльності є її демонополізація, створення однакових умов для закордонної торгівлі всіма видами організаційно-господарських формувань різних форм влас­ності.

Відмова від планово-регулятивних методів управління економікою зу­мовила широку лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Унаслі­док демонополізації та лібералізації зовнішньоекономічної діяльності на внутрішніх ринках України (окрім суто монопольних) з'явилося широке коло суб'єктів комерційної діяльності (виробників, комерсантів, посеред­ників), різних за потенціалом, спеціалізацією, організаційно-правовим статусом тощо. Відміна монопольного становища держави в міжнародній торгівлі дає змогу перейти до економічно обґрунтованого ціноутворення в зовнішньоторговельній діяльності та скорочення застосування обмежу­вальних заходів (квотування, ліцензування) у зовнішньоекономічній по­літиці країни.

Сукупність суб'єктів і об'єктів міжнародного оптово- І ~ "

, . ... . Взаємозв язок

го ринку тісно пов язана із внутрішніми інституцюналь-

JT . внутрішнього

ними ринками окремих країн. Товари і послуги, що вво- t „„„„iҐm« „™

зяться (імпортуються) в країну, спрямовуються для ре- оптових ринків

алізації на внутрішньому товарному ринку. Вивезені |___________

(експортовані) матеріальні блага покидають внутрішній

ринок країни-експортера, поповнюючи ринок країни-імпортера.

Суб'єкти інтернаціонального оптового ринку одночасно виступають не­резидентами для закордонних партнерів і рівноправними учасниками вну­трішнього оптового ринку своєї країни. Таким чином, міжнародний опто­вий ринок глибоко проникає у внутрішні ринки окремих держав і висту­пає сполучною ланкою між ними, збагачуючи і розвиваючи асортимент внутрішніх ринків і насичуючи структуру комерційних зв'язків між су­б'єктами оптової торгівлі різних частин світу.

Контингент учасників міжнародного оптового ринку

Контингент учасників міжнародної торгівлі є доволі

різноманітним. Він формується під впливом таких фак­торів, як рівень економічного розвитку і суспільно-полі­тичний устрій окремих держав, запроваджені в країні торговельні звичаї та правила, ступінь лібералізацій зов­нішньоторговельної діяльності, рівень розвитку обслу­говуючої інфраструктури тощо.

Залежно від характеру та цілей діяльності міжнародні суб'єкти оптово­го ринку поділяють на: комерційні фірми, союзи (спілки) підприємців, державні органи і відомства та міжнародні економічні організації під егі­дою оон.


178 y»'**i ,j- Глава 2

Комерційною фірмою може бути будь-яке комерційне підприємство, засноване на засадах різних форм власності, а також на засадах приватно­го підприємництва, що може діяти в галузях промисловості, торгівлі, бу­дівництва, транспорту, сільського господарства з метою отримання та роз­поділу прибутку.

Торговельні комерційні фірми залежно від основної спеціалізації, ха­рактеру та обсягів діяльності на міжнародних ринках поділяються на: торгові доми, експортні, імпортні, гуртові, роздрібні, дистрибутивні та сток-фірми.

Торгові доми — це крупні торговельні підприємства, що скуповують товари всередині країни для подальшого експорту або імпортують товари для реалізації на внутрішньому ринку на власний ризик і за власні кошти.

Експортні фірми поділяються на спеціалізовані та універсальні й зай­маються концентрацією вітчизняної продукції з метою її реалізації на експорт.

Імпортні фірми найчастіше спеціалізуються на закупівлі специфіч­них і однорідних товарів або сировини з метою їх доведення, підсортуван­ня та реалізації всередині країни.

На відміну від експортних та імпортних фірм оптові підприємства оперують широким асортиментом товарів із суто посередницькою метою. Вони, як і роздрібні підприємства, виходять на міжнародні ринки для забезпечення потреб споживчого ринку, розширення та поглиблення асор­тименту споживчих товарів.

Дистриб'ютори — це закордонні фірми-посередники, що реалізують товар експортера в окресленому регіоні (країні, групі країн). Схожою на дистрибутивну є діяльність сток-фірм, які організовують продаж імпорт­ного товару із консигнаційного (митного) складу.

Союзи підприємців — це об'єднання окремих груп підприємців, у т. ч. і комерційних фірм, для захисту спільних інтересів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Державні органи, організації й відомства беруть участь у міжнародній оптовій торгівлі зазвичай не з комерційною метою, а для задоволення стра­тегічних і специфічних потреб своєї держави (оборони, охорони здоров'я, сільського господарства тощо).

Міжнародні організації системи ООН увійшли до числа найкрупні­ших оптових покупців матеріальних благ для їх подальшого перерозпо­ділу між країнами-учасницями системи розподілу технічної та гуманітар­ної допомоги.

Основу контингенту вітчизняних учасників міжнародної оптової торгівлі становлять: виробничі підприємства і об'єднання, оптово-посередницькі


Комерційна діяльність на оптовому ринку 179

підприємства і організації та інші господарські формування всіх форм власності. Крім основного, на міжнародному ринку діє також допоміжний контингент учасників, що забезпечують умови для ефективної діяльності основних суб'єктів.

Виробничі підприємства (об'єднання) виходять на міжнародний опто­вий ринок для експорту власної продукції, імпорту сировини, матеріалів та комплектуючих для виробничих потреб, а також для придбання устат­кування і обміну технологіями, виробничими або інтелектуальними по­слугами.

Участь на міжнародному оптовому ринку зовнішньоторговельних іпо­середницьких трейдерів обумовлюється їх прагненням здійснити еквіва­лентний обмін матеріальними благами (товарами і послугами) з фірмами-нерезидентами. При цьому оптово-посередницькі формування мають на меті реалізувати товари (послуги), що є в достатньому кількісному асорти­менті на внутрішньому ринку країни, або придбати нові чи більш якісні блага для збагаченая асортименту внутрішнього ринку.

Суб'єкти інфраструктури міжнародного товарного ринку (біржі, аукціо­ни, ярмарки, виставки тощо) зосереджують свою діяльність на організації процесу товаропросування, повному і своєчасному виконанні умов міжна­родних контрактів контрагентами, звільняючи їх від організаційно-техно-логічних і технічних операцій.

Чинне вітчизняне законодавство не обмежує контингент учасників зов­нішньоекономічної діяльності з огляду на їх форму власності або організа­ційно-правовий статус. Поряд із державними зовнішньоторговельними фірмами, об'єднаннями на міжнародний оптовий ринок мають право ви­ходити колективні, кооперативні, приватні господарські формування. Ці суб'єкти господарювання — резиденти можуть набирати довільних органі­заційних форм: акціонерних товариств відкритого і закритого типів, товариств з обмеженою відповідальністю, приватних підприємств тощо. Вони можуть бути представлені й фізичними особами, приватними підпри­ємцями. Єдиною вимогою до вітчизняних суб'єктів міжнародної оптової торгівлі є їхня реєстрація відповідно до чинного законодавства як учас­ників зовнішньоекономічної діяльності у статистичному, податковому і митному органах.


 
 

Характеристика об'єктів мі ж народного оптового ринку

Об'єктами комерційної діяльності на міжнародно­му оптовому ринку є товари і послуги (матеріальні блага), що прямо або опосередковано пов'язані з між­народним товарооборотом.

Матеріальну основу міжнародного оптового товаро­обороту становлять товари — продукція виробничо-технічного призначення і предмети широкого вжитку. Специфічними нематеріальними об'єктами


180 ¥*нмц умоеггчг f.h dTO'na' Глава 2


міжнародної оптової торгівлі є такі особливі види товарів, як ліцензії, патенти, технології ("ноу-хау") або різноманітні види послуг — інжині­рингові, лізингові, інформаційні, туристично-рекреаційні тощо.

У практиці міжнародної оптової торгівлі широко застосовується Гар­монізована система опису і кодування товарів (ГС). За своїм змістом ГС — це багатоцільовий класифікатор товарів міжнародного товарооборо­ту. Вона допомагає уніфікувати збір, обробку та передавання інформації про товари; спрощувати укладення митних тарифів, декларування ван­тажів і відправлення митних процедур, оскільки одночасно виконує роль класифікатора і кодифікатора товарів міжнародної номенклатури.

Класифікують товари в ГС за декількома ознаками: за походженням, за призначенням, за ступенем обробки. За цими ознаками товарна номенкла­тура в ГС поділяється на 21 розділ, 96 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3553 підпозиції та 5019 субпозиції.

Нематеріальними об'єктами міжнародної торгівлі є такі специфічні види товарів, як патенти, ліцензії, технологічна продукція або різноманітні види послуг — інжинірингові, лізингові, інформаційні, туристично-рек­реаційні тощо.

Загалом коло об'єктів міжнародної оптової торгівлі несуттєво відріз­няється від структури і асортименту товарів і послуг, що є предметом екві­валентного обміну на внутрішніх товарних ринках окремих країн. Вони мають однакову природу створення і характеризуються ідентичними кіль­кісними і якісними параметрами.

Через існування помітних відмінностей у комерційній практиці, торго­вельних звичаях і рівнях розвитку інфраструктури товарного ринку окре­мих країн значно відрізняються підходи до організації обслуговування учасників міжнародної торгівлі. Якість і номенклатура інфраструктурних послуг (транспортування, експедирування, страхування, зберігання міжна­родних вантажів; інформаційне і розрахункове забезпечення контрагентів) прямо впливає на ефективність міжнародної оптової торгівлі.

Поняття міжнародно го оптового обороту

Міжнародний оптовий оборот охоплює в себе загаль­ну сукупність актів обміну матеріальних благ — то­варів і послуг у формах різноманітних еквівалентних операцій за участю контрагентів, що розташовані

и діють у різних країнах.

Важливою умовою віднесення оптової торговельної операції до розряду міжнародної є її комерційний характер, наявність фірми-нерезидента* як контрагента і перетин товаром державного (митно-

* Під фірмою-нерезидентом розуміють закордонного (стосовно до фірми-експортера або фірми-імпортера) суб'єкта комерційної діяльності; такого, що підпадає під дію законодав­ства іншої країни.


Комерційна діяльність на оптовому ринку 181

го) кордону країни розташування іншого учасника цієї операції — фірми-
резидента*. 'і

Згідно з усталеною міжнародною практикою зовнішньоторговельні обо-рудки можуть здійснюватися тільки між фірмою-резидентом та інозем­ним контрагентом. При цьому до міжнародного обороту належать: по­стачання товарів матірними компаніями своїм структурним підрозді­лам (дочірнім компаніям, філіям) на території інших країн; операції між фірмами однієї країни, якщо вони розміщені у різних державах.

Не вважаються міжнародними оборудки між комерційними підприєм­ствами різних країн, якщо вони розташовані на території однієї держави.

До міждержавного оптового обороту не відносять постачання товарів на некомерційній чи безоплатній основі (допомоги, подарунки тощо), тобто відносять тільки ті комерційні операції, що здійснюються згідно з попе­редньо укладеними договорами і контрактами на еквівалентній (компен­саційній) основі.

Моментом здійснення міжнародної оптової операції вважається пере­тин товарною партією державного (митного) кордону країни-імпортера і надходження товару в митний простір даної країни для проходження митних формальностей і процедур. Митний простір це простір, у яко­му контроль за експортно-імпортними поставками здійснює єдиний митний орган країни (групи країн). Зазвичай митний простір збігається з державними кордонами країни, хоча є і винятки.

Міжнародний оптовий оборот країни складається з двох основних ча­стин: реалізації за межі країни (експорту) і ввезення до країни товарів І послуг (імпорту).

Експорт матеріальних благ передбачає вивезення їх за межі країни-продавця з метою реалізації та передачі у власність закордонним контрагентам. До об'єктів експорту відносять товари (послуги), виготов­лені, вирощені й добуті в країні походження; раніше ввезені товари з-за кордону; товари, раніше ввезені й перероблені (давальницька сировина). Різновидом експорту є реекспорт — вивезення з країни товарів (сирови­ни), раніше в неї завезених з-за кордону.

Імпортні операції передбачають закупівлю вітчизняними суб'єкта­ми комерційної діяльності матеріальних благ за кордоном з подаль­шим ввезенням їх в країну для власного або колективного споживання, переробки або наступного вивезення з країни. Ввезення до країни то­варів або сировини вітчизняного походження, що раніше були експортова­ними і не реалізованими (забраковані), але не піддавалися переробці, но­сить назву реімпорту.

* Фірма-резидент — це суб'єкт права країни, стосовно якої здійснюється експорт чи
імпорт. ____ і. ........... ;і--------- ,,-■-„£-—^------- лд;' < а,^.і— :...:■■.:.■ _■ і ■ k


182 '■■■"* 'п *"" г Глава 2

До міжнародного оптового обороту, крім ввезення і вивезення товарів і послуг, належать також: вартість комплектного обладнання і матеріа­лів; ліцензійні відрахування; вартість товарів, реалізованих під час ви­ставково-ярмаркових експозицій; вартість орендованих товарів.

Організація міжнародної оптової торгівлі

Організація міжнародної оптової торгівлі це складний та багатоплановий процес еквівалентного обміну крупними партіями матеріальних благ між комерційними суб'єктами, зареєстрованими як су-

б'єкти господарювання у різних країнах.

Міжнародна оптова торгівля розпочинається з вивчен­ня попиту і пропозиції на інтернаціональних товарних ринках із встанов­ленням кола суб'єктів і об'єктів, що взаємодіють на цих ринках. У підсум­ку проведених маркетингових обстежень потенційний учасник міжнарод­ної торгівлі обирає певний цільовий ринок, свою нішу чи сегмент у ньому, визначається з власною товарною спеціалізацією або профілем.

Комерційні зв'язки в міжнародній, як і внутрішній, оптовій торгівлі характеризуються простою або складною структурою. За простої струк­тури комерційні зв'язки встановлюються безпосередньо між продавцем і покупцем, а за складної — за участю посередників.

Налагодження комерційних зв'язків між суб'єктами інтернаціональної оптової торгівлі завершується укладенням міжнародних господарських документів — зовнішньоторговельних договорів, контрактів і угод. У цих документах юридично закріплюються попередньо обумовлені права та обов'язки контрагентів щодо еквівалентного обміну матеріальних благ.

Завершальним етапом організації міжнародної торгівлі є виконання укладених угод та контроль за виконанням сторонами своїх зобов'язань щодо поставки товарів або надання послуг. Він провадиться за допомогою заходів, аналогічних тим, що застосовуються у вітчизняній комерційній практиці, а також спеціальних режимів, методів і прийомів, які широко практикуються у міжнародному бізнесі.

2.8.2. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм

Зовнішньоторговельна діяльність, що здійснюється вітчизняними учас­никами міжнародного оптового ринку, регулюється економічними і полі­тичними засобами як власною, так й іншими країнами. Метою такого регулювання є захист державою інтересів національної економіки через стимулювання експорту і обмеження некритичного імпорту матеріальних благ.

Здійснення міжнародних оптових операцій супроводжується системою регулятивних заходів, що запроваджуються як країною продавця, так


Комерційна діяльність на оптовому ринку 183


и іншими країнами, суб єкти господарювання яких

- . . „ . т т Система

беруть участь у міжнародній оптовій торгівлі. Ця си-

J ... економіко-

регулювання міжнародної оптової торгівлі

стема охоплює заходи адміністративного (політич­ного) і економічного характеру.

Регулювання міжнародної торговельної діяльності відбувається на різних рівнях: міжнародному і націо­нальному. Міжнародне регулювання здійснюють міжпарламентські й міжурядові організації, що діють під егідою ООН або регіональних економічних союзів. На національному рівні регулювання міжнародною оптовою торгівлею виконують законодавчі й виконавчі орга­ни кожної окремої країни (парламент і уряди) та урядові виконавчі струк­тури (митні, фінансові, податкові органи).

Система економіко-адміністративних форм і методів регулювання, про­ведення і контролю за здійсненням міжнародних комерційних операцій становить основу зовнішньоекономічної політики держави.

Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності в нашій країні розпочинається на місцевому рівні з моменту реєстрації господар­ського формування як учасника зовнішньоекономічної діяльності. Для цьо­го господарюючий суб'єкт незалежно від організаційно-правової форми та форми власності подає до регіонального органу державної митниці реєст­раційну картку, підтверджену відповідними документами місцевого відділення Національного банку України, статистичних, банківських і по­даткових органів. Після здачі реєстраційної картки вітчизняний господа­рюючий суб'єкт потрапляє під адміністративне регулювання територіаль­ного відділення митниці.

Державна митниця це сукупність регіональних і територіаль­них органів, що розміщуються у законодавчо встановлених пунктах перетину державного кордону, а також по території країни і здійсню­ють регулювання та контроль за переміщенням із країни і в країну матеріальних цінностей.

Регулюють міжнародні комерційні операції товарно-вантажні відділи місцевих митних органів (управлінь, дільниць, постів).

Митні органи охоплюють увесь митний простір країни. За рішенням законодавчого органу або уряду із митного простору можуть бути виок­ремлені митні склади і спеціальні (вільні) зони.

Митний склад це спеціальним чином улаштовані площі та при­міщення, віддані до нагляду і контролю конкретного територіального органу митниці. Доставлений на митний склад товар зберігається в ізольо­ваному режимі Й не вважається впущеним до чи випущеним із митного про­стору країни. За участю працівників митниці на митному складі з товаром


184 .............. ----- "*"1 Глава 2

можуть здійснюватися операції сортування, перепакування, фасування (зміни товарного вигляду).

Спеціальна зона (вільна, спеціальна економічна зона, зона вільної торгівлі) це законодавчо обмежена частина території країни, ви­лучена із загального митного простору (країни). Ввезення в таку зону партій товарів не підлягає митному регулюванню протягом терміну пере­бування або реалізації такого товару в цій зоні.

Товари, раніше завезені на митні склади і у спеціальні зони, можуть покидати їх з метою імпорту (ввезення в митний простір даної краї­ни) або реекспорту. Імпорт підмитних товарів веде до їх розмитнення — сплати ввізного мита, зборів і податків, тоді як реекспорт проводиться без дотримання митних формальностей.

Адміністративний вплив на міжнародну торгівлю здійснюється також за допомогою нетарифних методів регулювання зовнішньоторговель­ної діяльності. До них належать ліцензування та квотування імпортно-експортних операцій.

Лі це взування та квотування імпортно-

Ліцензування це метод державного адміністра­тивного регулювання зовнішньоторговельної діяль­ності шляхом видачі уповноваженими державними органами дозволів на здійснення експортно-імпорт-

експортних

них операцій.
операцій Г ~

Система ліцензування зовнішньоторговельної діяль-

ності включає в себе встановлення порядку отримання спеціального дозволу (ліцензії) на проведення комерційних операцій із визначеною номенклатурою товарів (послуг, робіт) протягом конкретного періоду часу.

Експортні та імпортні ліцензії бувають генеральними й індивідуальни­ми (разовими). Генеральна ліцензія це спеціальний дозвіл, виданий уповноваженим органом або організацією суб'єктові міжнародної торгівлі на проведення експортно-імпортних операцій із визначеним товаром у довільній кількості або на довільну суму. Генеральна ліцен­зія може обмежуватися тільки конкретним періодом дії або регіоном, на який поширюється (країна, група країн).

Індивідуальна (разова) ліцензія це одноразовий дозвіл на прове­дення конкретної комерційної операції щодо вказаної в ній кількості товару (на зазначену суму). Індивідуальна ліцензія містить дані про тер­мін її дії та контрагента — одержувача товару.

Ліцензійна система базується на квотуванні (контингентуванні) експорту та імпорту окремих найменувань товарів. Квота, або контингент, це кількісне обмеження на певний період фізичного обсягу чи вартісного


Комерційна діяльність на оптовому ринку 185

виразу чітко визначеної номенклатури матеріальних благ, що ввозять­ся або вивозяться з країни.

Квоти і ліцензії є тимчасовими адміністративними важелями, що засто­совуються у зовнішньоекономічній політиці держави. Зі змінами у зовніш­ньоторговельному балансі, структурі експортно-імпортних операцій змінюється, а часто і скорочується перелік товарів, віднесених до ліцензо­ваних. Ліцензійна система зовнішньоторговельної діяльності найчастіше застосовується слаборозвинутими країнами для захисту вітчизняного рин­ку від закордонних конкурентів, для регулювання валютного обігу, сти­мулювання власного експортного потенціалу.

Економічне регулювання міжнародної оптової торгів- І ~ '.

^ J . . ... Економічне
лі грунтується на системі митних тарифів, податків і або- _ „.__ _„___

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.