Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 19 страница



Кількість товарів — визначається відповідно до систем мір, об'ємів та ваг, що застосовуються в різних країнах і як їх еквівалент — у метричній системі. Кількість визначається за кожною товарною позицією з ураху­ванням особливостей оптової торгівлі окремими товарами, їх транспорт­ного упакування, маси нетто і брутто тощо,

Якість товарів визначається за сукупністю основних властивостей, здатних підтвердити можливість використання за основним призначенням. Застосовуються різні методи фіксації якісних параметрів товарів: за стан­дартами; за технічними умовами; за зразками; за вмістом основного компоненту; за специфікацією до контракту тощо.

Умови постачання товарів передбачають встановлення строків і дати постачання товарів за цим контрактом. Термін постачання збігається з мо­ментом передавання товару в розпорядження покупця або уповноваженої ним особи і може визначатися як конкретний період, календарна дата або як певна умова: "негайно", "швидко", "без затримки", "зі складу" тощо. За дату постачання за погоджениям сторін може прийматися: дата здавання


196 уянмч умчв*п,ю єн d Глава 2

товару перевізнику або експедиційній фірмі, дата варіанта (складського свідоцтва), дата підписання акту приймання — здавання тощо.

Базисні умови постачання формуються на основі розроблених і за­тверджених Міжнародною торговельною палатою (International Chamber of Commerce) спеціальних уніфікованих умов, які мають назву Правил ІНКОТЕРМС*. Застосування в міжнародній комерційній практиці Пра­вил ІНКОТЕРМС зумовлено існуванням суперечливих, інколи діаметраль­но протилежних, тлумачень аналогічних комерційних ситуацій відповід­но до історично складених торговельних звичаїв різних країн. Нині діють Правила ІНКОТЕРМС у редакції 1990 р. Вони не носять обов'язкового ха­рактеру, але є важливим засобом порозуміння в міжнародній торгівлі. За змістом Правила ІНКОТЕРМС є зібранням умов, кожна з яких визначає розподіл обов'язків покупця і продавця, винесення сторонами видатків і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту загалом. Іншими словами, кожна умова цих Правил встановлює:

— ситуацію, за якої продавець вважається таким, що виконав свої обо­
в'язки щодо постачання товарів;

— спосіб віднесення обов'язків щодо митного очищення товару для екс­
порту й імпорту, виконання митних формальностей і віднесення по­
в'язаних з ними видатків і ризиків;

— обов'язки щодо організації й оплати перевезення товарів, а також
віднесення пов'язаного з ним ризику знищення чи пошкодження
товару;

— перелік документів, необхідних у зв'язку з проведенням постачання
(хто, за чий рахунок і яким способом їх передає);

— вимоги до упакування, необхідного для транспортування та реалі­
зації товару;

— інші обов'язки за контрактом.

Умови ІНКОТЕРМС можна класифікувати за двома принципами: з по­гляду обов'язків продавця та за видами транспорту, щодо якого може застосовуватися відповідна умова.

З точки зору продавця сукупність умов ІНКОТЕРМС у редакції 2000 р. поділяється на чотири групи: відвантаження товару — група Е; основні видатки з перевезення товарів не сплачено — F; основні видатки з переве­зення товарів сплачено — С; постачання товару — D. Відповідно до цього принципу обов'язки продавця поступово розширюються — від мінімаль­них у групі Е до максимальних у групі D.

* Від акгл. словоскороченая INCOTERMS (International Commercial Termins) — міжна­
родні комерційні терміни, ІНКОТЕРМС. ,;. „;..i,j:..i.,,:. *-j:i — .;_uii.i------------------ .


Комерційна діяльність на оптовому ринку 197

Група Е (Відвантаження товару) містить лише одну умову EXW Ех
Works (...namedplace)
— Франко-завод, склад, підприємство тощо (...вка­
жіть місце). l

До групи F (Основні видатки з перевезення не сплачено) внесено три

умови:

FCA Free Carrier (...namedplace) — Франко-перевізник (...вкажіть
місце);

FAS Free Alongside Ship (...named port of shipment) — Франко-
вздовж борту (...вкажіть порт відвантаження);

FOB Free on Board (...named port of shipment) — Франко-борт суд­
на (...вкажіть порт відвантаження).

Група С (Основні видатки з перевезення товарів сплачено) включає такі умови:

CFR Cost and Freight (...named port, of destination) — Вартість
і фрахт (...вкажіть порт призначення);

CIF Cost, Insurance and Freight (...named port of destination)
Вартість, страхування і фрахт (...вкажіть порт призначення);

СРТ Carriage Paid to... (...named place of destination) — Переве­
зення сплачено до ... (...вкажіть місце призначення);

СІР Carriage and Insurance Paid to... (...named place of destina­
tion)
—Перевезення і страхування сплачено до... (...вкажіть місце
призначення).

Остання група умов ІНКОТЕРМС — група D (Постачання товару) є най­кориснішою для покупця, оскільки основні зобов'язання, витрати і ризи­ки припадають на частку продавця, що знаходить, однак, своє відобра­ження у вартості контракту. Ця група включає такі умови:

DAF Delivered АІ Frotier (...namedplace) — Поставлено на кордон
(...вкажіть місце);

DES Delivered Ex Ship (... named port of destination) — Поставлено
Франко-судно (...вкажіть порт призначення);

DEQ Delivered Ex Qudy (...named port of destination) — Поставле­
но Франко-причал (...вкажіть порт призначення);

DDU — Delivered Duty Unpaid (...named place of destination) — По­
ставлено, мито не сплачено (...вкажіть місце призначення);

DDP Delivered Duty Paid (...namedplace of destination) — Постав­
лено, мито сплачено (...вкажіть місце призначення).

За принципом виду транспорту, для якого застосовується умова
ІНКОТЕРМС, вони зводяться також у чотири групи. Найчисельнішими є
групи умов для водних перевезень, а також універсальних умов, що мо­
жуть застосовуватися для всіх видів транспортних засобів і комбінованих
перевезень товарів. . „ -


Глава 2

Наступним розділом зовнішньоторговельного контракту є ціна товару. Ціна в міжнародній оптовій торгівлі встановлюється різними методами і залежить від багатьох факторів. За основу при визначенні ціни береться одиниця виміру товару, базисна умова поставки і валюта контракту. Контрактна ціна може запроваджуватися на час укладення договору, дії контракту, на момент виконання і виступати у вигляді твердої, рухомої, ковзної, з наступною фіксацією. Крім цього, в міжнародній оптовій тор­гівлі існує специфічна система знижок до ціни, які змінюються залежно від характеру операції, умов постачання і поточної кон'юнктури ринку.

Розділ контракту порядок проведення розрахунків і платежів — мак­симально чітко і послідовно встановлює валюту, строки, спосіб і форму розрахунків. Валютою розрахунків може бути валюта контракту, тоб­то валюта країни однієї зі сторін контракту, або валюта третьої краї­ни. Терміни розрахунків звичайно зазначаються сторонами в контракті як конкретна дата або період, протягом якого повинен відбутися платіж, і за­лежать від обумовленого моменту переходу права власності на товар. Ос­новними видами способів розрахунку в міжнародній практиці є банків­ський (готівковий) перерахунок, платіж з авансом і платіж у кредит. Прийнятними формами розрахунків є інкасо, акредитив, за відкритим рахунком, переказом, чеком, векселем тощо. На практиці форми розра­хунків часто переплітаються та комбінуються.

Упакування передбачає погодження сторонами вимог до транспортного і споживчого упакування, якщо цього вимагає характер товару. При цьо­му подається не тільки опис упакування, але й вимоги до його якості, роз­мірів, методу нанесення зовнішнього маркування і обумовлюється поря­док оплати понад вартість самого товару.

Порядок відвантаження передбачає обов'язкове технологічне забезпе­чення завантажувальних робіт й своєчасне інформування продавцем по­купця про готовність до відвантаження і завершення цього процесу. Од­ночасно з повідомленням про відвантаження покупцеві за допомогою за­собів зв'язку надсилається пакет відвантажувальних документів.

Здавання приймання описує порядок фіксації факту передавання товару продавцем у розпорядження покупця. За своєю суттю здавання — приймання — це єдиний технологічний акт, що має на меті спільне підтвер­дження сторонами факту відповідності доставленого товару за якістю, кількістю та комплектністю параметрам, внесеним до специфікації та тех­нічних умов контракту. За місцем виконання акт здавання—приймання може бути попереднім (складається представником покупця у продавця) або кінцевим (складається в місці завантаження або в пункті призначення).

Претензії та рекламації передбачають порядок подання покупцем претензій до продавця; термін, протягом якого може бути висловлена пре-


Комерційна діяльність на оптовому ринку

тензія; права і обов'язки сторін стосовно подання і розгляду рекламації та способи врегулювання претензій. Претензії можуть висловлюватися лише стосовно тих питань, які не були врегульовані процедурою здавання — приймання. Вони надсилаються в письмовому вигляді й повинні містити конкретну вимогу до продавця щодо порядку усунення недоліків.

Гарантії обумовлюють порядок надання продавцем гарантій щодо то­вару, який реалізується. При цьому зазначають обсяг гарантії, термін, протягом якого гарантія є дійсною, і обов'язки продавця щодо усунення можливих дефектів або ліквідації невідповідності товару якісним пара­метрам.

Обставини непереборної сили (форс-мажор) — це умова, яка обгово­рюється сторонами на випадок настання надзвичайних обставин, що роб­лять виконання контракту частково або повністю неможливим. До таких форс-мажорних обставин відносять стихійні лиха (пожежа, землетрус, обвал, повінь тощо), політичні зрушення (війна, блокада, валютні й екс­портні обмеження і т. ін.)- За умови настання непереборних обставин тер­міни виконання контракту переносяться. Якщо вони перевищують допу­стимі строки, то сторони мають право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому понесені збитки взаємно не відшкодовуються.

Арбітраж передбачає порядок регулювання спорів і суперечок, претен­зій і рекламацій, які не можуть бути розв'язані сторонами внаслідок пере­говорів. Для цього сторони погоджують порядок процедури звернення і орган арбітражу, у т. ч. країну (продавця, покупця чи третьої країни), до якого слід звертатися у випадку виникнення нерозв'язних суперечно­стей.

Умови транспортування містять опис передбачуваного маршруту транспортування вантажу; порядок розподілу між сторонами видат­ків із завантаження і розвантаження; прийоми оформлення супровід­них транспортних документів; норми завантаження; порядок інфор­мування про переміщення (прибуття) вантажу тощо.

Порядок отримання ліцензій та дозволів включається до контракту за потребою і містить конкретне визначення сторони, на яку покладається обов'язок отримання необхідного дозволу, а також порядок подальшого трактування взаємних зобов'язань у випадку неотримання такого дозволу

(ліцензії).

Зовнішньоторговельний контракт може містити також І-------------------

іаші розділи, набувати різних модифікацій за взаємною Види

lORHl TITO l*fl ■*

письмовою згодою всіх сторін.

„ . . торговельних

шштракти, що укладаються між учасниками зовніш- ■

ньоторговельної діяльності, поділяються на декілька ___________



чо ви droiHd.-iRifl Глава 2


видів: оферти, контракти на товари, контракти на комплектне обладнан­ня, контракти на сировину та напівфабрикати (рис. 2.8.2).

 

 

 

 

 

      Контракти на товари     Контракти на   Контракти на
   
          комплектне   сировину та
          обладнання   напівфабрикати
       
  оферти   за характером   за формою оплати  
      постачання          
А   /   ч
            *    
          а п. В. а  
        2 и 2 в s^ в л 2&  
тверд вільн   разов ч § 2 « Is " Д а оплатс рошодій чатою в ті формі з оплатс мішаній  
        ге в оп в  
            а        
                               

Рис. 2.8.2. Види зовнішньоторговельних контрактів

Оферта це вид контракту у вигляді письмової пропозиції продав­ця товару потенційним покупцям щодо реалізації конкретної партії товару на певних умовах. Вона містить усі основні істотні умови і у ви­падку схвалення її потенційним покупцем цілком може вважатися кон­трактом у спрощеній формі.

Комерційні оферти поділяються на тверді й вільні. Тверда оферта це письмово оформлена пропозиція про продаж товару, надіслана про­давцем (оферентом) конкретному потенційному покупцеві. Тверда оферта має термін дії, протягом якого продавець не може пропонувати один і той же товар іншому покупцеві й протягом якого одержувач оферти по­винен подати свій акцепт (підтвердження) у письмовій формі. Якщо поку­пець не згоден з деякими положеннями оферти, він надсилає оференту контраферту. Обмін офертами і контрофертами триває до повного акцеп­ту сторонами умов контракту. Вільна оферта передбачає одночасну про­позицію однієї й тієї ж партії товару декільком покупцям без обме­ження її дії в часі, що не зв'язує продавця певними гарантіями. Офе-рент приймає до виконання перший отриманий акцепт або акцепт бажаного покупця.


I


Комерційна діяльність на оптовому ринку 201

Залежно від характеру постачання виділяють разові контракти і кон­тракти з періодичним постачанням. Контракт разового постачання передбачає реалізацію партії товарів у певний момент часу, після чого відносини між сторонами розриваються. Контракти з періодичним по­стачанням передбачають систематичне постачання товарів обумовлени­ми партіями протягом певного проміжку часу (рік і більше).

Відповідно до форми оплати за товари зовнішньоторговельні контракти бувають з оплатою в грошовій, товарній та змішаній формах. Контракти з оплатою в грошовій формі передбачають розрахунки у валюті згідно з обраними формами розрахунків і способом платежу. Контракти з опла­тою в товарній формі — це бартерні й компенсаційні угоди. Контрак­ти з оплатою в змішаній формі мають на меті раціональне поєднання розрахунків у валюті з частковим розрахунком товарами або готовою про­дукцією; вони часто поєднуються з цільовим кредитуванням продажу об­ладнання і технології "під ключ".

У міжнародній торгівлі особливе місце посідають контракти на комп­лектне обладнання, сировину та напівфабрикати. Контракти купівлі-продажу комплектного обладнання є місткими і складними за змістом, передбачають чітке формулювання механізму взаємних зобов'язань між продавцем і покупцем та між ними і багатьма спеціалізованими фірмами, що виконують налагодження, монтаж та пуск обладнання. Контракти закупівлі сировини та напівфабрикатів мають довготерміновий харак­тер і за умови високої стабільності сировинного ринку сприяють стабілізації цін, налагодженню тісних і сталих взаємин між добувними і виробничими підприємствами.

2.8.5. Організація підготовки і проведення оптових операцій зі закордонними контрагентами

Успішне проведення комерційних операцій на міжнародному оптовому ринку є можливим за умови професійного виконання низки комерційних і технологічних заходів і процедур, які можна об'єднати в три групи: підго-товчо-передконтрактна робота, переговорно-контрактна робота і виконан­ня зовнішньоторговельних контрактів.

Підготовчо -пе редко нтрактна робота суб'єктів зо внішньо то рго- вельної діяльності

Діяльність суб'єктів комерційної діяльності на міжнародному оптовому ринку розпочинається підго­товчим (передконтрактним) етапом.Основнимзавданням цього етапу є вибір зовнішньоторговельно­го партнера з великої кількості потенційних контр­агентів, розосереджених на світовому ринку.


202 («sр>1 'іГ--іік^г. їй. Глава 2

Для того, щоб правильно обрати потенційного закордонного контраген­та, необхідно вивчити і проаналізувати великий масив інформації, яка сто­сується багатьох аспектів комерційної діяльності: стану і динаміки кон­кретного товарного ринку, його місткості й рівня монополізації; основного контингенту виробників і посередників на даному ринку і усталеної систе­ми реалізації основної частки аналогічного товару; ознайомлення з уста­леними на спеціалізованому ринку чи в регіоні торговельними звичаями (навичками); вивчення особливостей зовнішньоторговельної політики окре­мих країн. Під час вибору зовнішньоторговельного партнера важливого значення набуває з'ясування його платоспроможності, бізнесового іміджу на ринку і відповідності масштабам запланованої оптової операції.

Сформувавши і обмеживши коло потенційних зовнішньоторговельних партнерів, учасник міжнародної оптової торгівлі вступає з ними в поперед­ній контакт для з'ясування їх намірів щодо подальшої співпраці. Отри­мавши підтвердження про бажання співпрацювати, зацікавлений суб'єкт повинен з'ясувати у контрагента особливості регулювання зовнішньоеко­номічної діяльності державними установами його країни: наявність уря­дових обмежень і заборон (ліцензії, квоти, протекціоністські й антидем­пінгові ставки тощо); митні обмеження (мито і збори); вимоги податкових і фінансових установ країни (податки, пільги); вимоги ветеринарних, са­нітарно-епідеміологічних служб, служб стандартизації.

Подальпіии перебіг процедури підготовчого етапу відрізняється залеж­но від експортного або імпортного спрямування запланованої торговельної операції. Експортери матеріальних благ концентрують свої зусилля на таких напрямках завершення передконтрактної роботи:

— організація рекламно-інформаційної роботи серед потенційних імпор­
терів із залученням різноманітних засобів реклами;

— розсилання комерційних пропозицій, або оферт (проектів контрак­
ту), загальновідомим покупцям даного товару;

— участь у комерційних ярмарково-виставкових заходах національно­
го та міжнародного масштабу;

— участь у комерційних торгах і тендерах, біржових і аукціонних тор­
гах;

— підтвердження пролонгування чинних контрактів з традиційними
контрагентами;

— прийняття і підтвердження замовлень і запитів закордонних покуп­
ців.

Якщо ініціатива проведення комерційної операції виходить від експор­тера (продавця), то вона знаходить своє відображення в його комерційній пропозиції — оферті (твердій або вільній). За умови зацікавленості покуп­ця в купівлі товару він надсилає продавцю запит або замовлення.


Комерційна діяльність на оптовому ринку 203

Запит це комерційне звернення потенційного покупця до експор­тера з проханням надіслати йому поточну оферту.

Замовлення це спрощена форма проекту контракту, що надси­
лається покупцем (імпортером) продавцеві(експортеру) і містить
детальний опис необхідного товару та основні умови перспективного
контракту, крім ціни.
У міжнародній торговельній практиці ціну пови­
нен назвати продавець товару. Якщо замовлення імпортера приймається
продавцем, він надсилає підтвердження замовлення передконтракгп-
ний комерційний документ, який засвідчує безумовне прийняття за­
мовлення до виконання. -.,

Передконтрактна робота завершується імпортерами за допомогою та­
ких комерційно-технологічних заходів: ..... ,-.-.. -,„ ^

— розсилання запитів виробникам і продавцям необхідного товару;

— організація комерційних торгів або тендерів на необхідний обсяг то­
варів;

— участь у міжнародних оптових ярмарках, виставках і салонах;

— налагодження комерційних контактів на основі отриманих реклам-
но-інформаційних матеріалів, комерційних листів або оферт;

— безумовне акцептування найкращої з отриманих оферт експортерів;

— надсилання потенційному продавцю замовлення на необхідний товар.

Переговорно- контрактна робота учасників

Переговорно-контрактна робота учасників міжна­родного оптового ринку розпочинається після завер­шення підготовчо-передконтрактного етапу і пе-

редбачає переговорні процедури і укладення зовніш-

міжнародної неторговельних контрактів.

оптової торгівлі

Комерційні переговори, як правило, відбуваються протягом тривалого часу і передбачають з'ясування

і уточнення основних і додаткових умов, застережень і додатків до пер­спективного контракту, його форми, змісту, порядку прочитання і тлума­чення окремих розділів і статей. Переговори в міжнародній оптовій торгівлі здійснюються різними способами: у письмовій формі; за допомогою елек­тронних засобів зв'язку (телефон, факс, комп'ютерний зв'язок); шля­хом особистих зустрічей.

Комерційне листування застосовується для найповнішого з'ясування позицій і намірів сторін і має на меті підготовку проекту контракту до затвердження.

Телефонно-електронні переговори широко застосовуються в галузі ку-
півлі-продажу масових товарів із стандартними характеристиками, в бір­
жовій торгівлі, посередницькій діяльності. Вони дозволяють спростити
і прискорити контракти. ,^,,..___ ^_.......... -. tv-,__ ..............


204 ■■ -тго ентаїийпвід SH' Глава 2

Особисті зустрічі представників продавця і покупця для проведення переговорів практикуються доволі рідко — у випадку підписання мас­штабних генеральних угод і контрактів, для погодження неузгоджених положень контракту, і звичайно поєднуються з проведенням визначних комерційних заходів (виставок, симпозіумів тощо). Загальною вимогою, що висувається до учасників процедури укладення контракту, є підтвер­дження ними своїх повноважень згідно з юридичним статусом фірм, які вони представляють.

Укладення зовнішньоторговельного контракту здійснюється в таких формах:

— підписання узгодженого контракту уповноваженими представника­
ми сторін;

— акцепту покупцем твердої оферти експортера;

— акцепту продавцем контроферти імпортера;

— акцепту продавцем письмового підтвердження покупцем попередньо
розісланої вільної оферти;

— підтвердження експортером замовлення, надісланого імпортером;

— письмового підтвердження раніше досягнутої усної домовленості.

Особливе місце в комерційній діяльності господар-

Організащя ських суб'єктів на міжнародному ринку посідає комп-
виконання .

лекс організаційних, комерційних і технологічних при-

ЗОВНІШНЬО- . . „ г

торговельних контрактів
укладених експортно-імпортних контрактів. Виконання зовнішньоторговельного контракту полягає в належному повному і своєчасному виконанні прийнятих на себе зобов'язань, які в найбільш загальному вигляді можна представити як передавання продавцем покупцеві обу­мовленого матеріального блага, його прийняття і сплату останнім. Процедура виконання міжнародного контракту є схожою до аналогіч­ної процедури, що широко застосовується у вітчизняній оптовій торгівлі, однак містить і певні відмінності, пов'язані з перетворенням, товару у ван­таж, заповненням і оформленням супровідних і розрахункових доку­ментів. Під час підготовки експортного товару до транспортування продавець повинен звертати особливу увагу на упакування і маркування вантажу, враховуючи характер транспортування і специфіку транспортного засобу, природно-кліматичні умови певних регіонів, особливості проведення мит­них доглядів тощо. Упакування слід добирати таким чином, щоб воно не тільки забезпечу­вало повне збереження товару, але й відповідало виду товару і виду транс-

иомів і методів, покликаних забезпечити виконання


Комерційна діяльність на оптовому ринку 205

порту одночасно, не ставало предметом додаткового митного оподаткуван­ня тощо.

Маркування є обов'язковим атрибутом вантажу в міжнародній прак­
тиці, необхідним для полегшення перевалок, обліку і оперування вантаж­
ними місцями при комбінованих перевезеннях. Маркування це загаль­
ноприйняті написи, зображення і умовні позначення, нанесені на тару
або безпосередньо на товар, які використовуються під час завантажу­
вально-розвантажувальних робіт для кількісного обліку товарних
партій.
Воно містить інформацію для одержувача і транспортного пере­
візника, а також відомості про маршрут перевезення і характерні особли­
вості товару. -1! '■■ '* f**

Підготовка і здійснення зовнішньоторговельних операцій вимагає від комерсантів, що виходять на міжнародний оптовий ринок, високої комер­ційної кваліфікації, глибокої й різнопланової підготовки. Разом з тим, проведення міжнародних гуртових операцій потребує чималих матеріаль­них, фінансових, людських затрат і є, до того ж, високо ризиковою сфе­рою комерційної діяльності, що повинно бути враховано потенційним учас­ником експортно-імпортних операцій під час прийняття рішення про вихід на зовнішні ринки.

2.8.6. Організація митного забезпечення комерційних операцій

Кожна комерційна операція, що має місце в практиці міжнародного оптового ринку, потребує відповідного митного оформлення, що може бути забезпечене спільними зусиллями як суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності (ЗЕД), так і відповідних митних органів. При цьому всі учасники митного забезпечення переміщення товарів і послуг повинні чітко дотри­муватися чинних правил і процедур, передбачених митними режимами країн — контрагентів зовнішньоторговельного контракту (резидента і не­резидентів).

У практиці здійснення вітчизняної комерційної діяль- і-------------------

ності учасниками зовнішньоекономічної діяльності мо- Реєстрація

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.