рів. Митний тариф — це систематизований на основі товарної номенклатури обсяг відрахувань у дохід держави, що справляються при перетині товаром державного кордону (митного простору) країни. Базовою для митного тарифу є Гармонізована система опису і кодування товарів, що визнається і широко застосовується митними органами всього світу.
Митні тарифи можуть мати національний або міжнаціональний характер. Прикладом міжнаціонального митного тарифу є Єдиний митний тариф Європейського Союзу, що застосовується країнами-членами ЄС стосовно третіх країн.
Мита, внесені до митного тарифу, відрізняються за методом розрахунку. Якщо адвалерне мито збирається у відсотках від ціни одиниці або вартості усієї партії товару, то специфічне мито вираховується у певній сумі від маси, об'єму або одиниці товару, що перетинає кордон. Відносно рідко застосовується змішане мито, яке включає в себе адвалерні й спеціальні відрахування. Важливим економічним регулятором міжнародної торгівлі є так звані антидемпінгові мита. Вони запроваджуються, коли в країну ввозяться (імпортуються) товари за цінами, які є нижчими від нормальних цін. Антидемпінгове мито встановлюється на суму заниження ввізної ціни товару проти нормальної ціни, за якою товар реалізується на внутрішньому ринку імпортера або на ринках третіх країн.
Податки і збори, що застосовуються у міжнародній оптовій торгівлі, поділяються на прикордонні та внутрішні. Прикордонні податки ■— це непрямі податки, що мають зрівняльний характер (акциз, податок на додану вартість).
Внутрішні податки регулюються чинним податковим законодавством країни.
166 >• ■ 11ее{|■•>'• іі+.*'і«їі Глава 2
До митних зборів відносять: збір на відправлення митних процедур, збір на переміщення територією країни, гербовий, фітосанітарнип, портовий та інші місцеві збори.
Митним законодавством окремих країн передбачені також особливі види митних податків і зборів. Так, подекуди транзитні переміщення товарів супроводжуються внесенням податкової застави, векселя або гаранти фінансово-страхової установи.
2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
У межах міжнародної торгівлі здійснюються різні за характером, змістом та методами проведення операції еквівалентного обміну матеріальними благами (товарами і послугами). Міжнародний обмін (реалізація) оптових партій товарів у натурально-речовій формі здійснюється у формі:
— операцій купівлі-продажу за вільноконвертовану валюту — експорт но-імпортних операцій;
— зустрічних (товарообмінних) операцій на міжнародному товарному ринку;
— операцій за участю міжнародних посередників ■— торговельно-посе редницьких операцій;
— операцій за участю елементів інфраструктури міжнародного товар ного ринку — допоміжних операцій, які забезпечують міжнародний товарообмін.
Обмін іншим видом матеріальних благ — послугами відбувається на міжнародному рівні за допомогою таких комерційних операцій:
— обміну досягненнями науково-технічного прогресу;
— обміну інженерно-технічними послугами;
— орендних (лізингових) операцій;
— операцій з надання туристичних та Інших послуг.
Гуртові операції купівлі-продажу товарів між
вітчизняними учасниками зовнішньоторговельної Міжнародні
. ... Діяльності та їх закордонними контрагентами не-
оптові операції " . *^ г
купівлі-продажу суттєво відрізняються від аналогічних операцій на
товарів за
в і льноко нве ртовану
валюту
спільним є те, що зміст цих комерційних операцій полягає в реалізації або придбанні вітчизняними суб'єктами інституціонального ринку крупних партій товарів чи сировини з метою отримання прибутку.
внутрішньому товарному ринку. В обох випадках
Комерційна діяльність на оптовому ринку 187
Основними відмінностями міжнародних від аналогічних вітчизняних оптових операцій купівлі-продажу є:
— наявність у вітчизняного оптового оператора в межах укладених ним міжнародних договорів (контрактів) закордонних контрагентів;
— укладення оборудки (договору, контракту) в іноземній вільноконвер- тованій валюті — твердій грошовій одиниці за взаємним вибором сторін;
— почергове відправлення сторонами митних формальностей (якщо Інше не передбачено базисними умовами постачання) у зв'язку з обов'яз ковим перетином товаром державних кордонів і перебуванням у мит ному просторі щонайменше двох країн.
Зустрічні
компе не аційно -
товарообмінні
На міжнародному оптовому ринку широкого засто-
сування набули зустрічні оборудки і операції. Суть цього виду комерційних операцій полягає у взаємо-
обумовленні сторонами міжнародного контракту зу-
стрічних постачань товарів чи послуг на компенса- рації
.-..,. на міжнародному
ЦШН1И ОСНОВІ. * * *
тт . .„ ринку Під час проведення зустрічних оптових операцій
партнери за договором беруть на себе зобов'язання:
експортер — купити, а Імпортер — продати взаємообумовлені матеріальні
блага, пов'язані або не пов'язані з основним предметом даного договору.
У практиці міжнародної оптової торгівлі розрізняють чимало видів зустрічних операцій і оборудок, до яких відносять: товарообмінні компенсаційні операції бартерного типу; компенсаційні операції суто комерційного типу та компенсаційні операції в межах виробничого співробітництва.
Товарообмінні компенсаційні операції бартерного типу — це операції взаємного постачання товарів міжнародними контрагентами на без-валютній основі. При цьому експорт товару або кількох його різновидів заміщується імпортом обумовленої номенклатури зустрічних товарів еквівалентної вартості, й валютні розрахунки не проводяться.
Відповідно до термінів виконання виділяють одноразові й довготермінові безвалютні бартерні операції. Серед одноразових операцій розрізняють бартерні оборудки — ті, в яких контрагенти взаємно погоджують кількість товару або суму, яку (на яку) вони зобов'язуються обміняти в без-валютному порядку, і прямі компенсаційні угоди — такі безвалютні оборудки, за яких контрагенти вибирають необхідні товари із попередньо погоджених списку-заявки і списку-пропозиції зі зазначенням кількості й ціни товарів, що обмінюються. За своєю суттю прямі компенсації аналогічні бартеру, однак стосуються ширшого кола товарів і частіше практикуються в практиці міжнародної торгівлі крупними універсальними торговельно-посередницькими, гуртовими і роздрібними фірмами багатьох країн.
188 /хм-і^ ^моаотгю ви tilаіилчад віч Глава 2
Довготермінові оптові операції на бєзвалютній основі в міжнародній практиці отримали назву глобальних угод. Вони укладаються, як прави ло, між крупними товаровиробниками і державними організаціями, міністерствами та відомствами в частині закупівлі сировини, матеріалів стратегічного призначення і товарів критичного імпорту. Глобальні угоди укладаються на тривалу перспективу у вигляді: базової угоди, листа-зобо- в'язання або протоколу. ■;
Базові угоди укладаються материнською (головною) компанією, що має низку територіально розосереджених структурних підрозділів (фірм, філій, спільних підприємств тощо) з єдиною організацією (державним органом) у країні імпортера для уникнення дублювання в організації міжнародних оптових закупівель. Угоди на основі листів-зобов'язань виконуються на підставі попередньо отриманих переліків експортних та імпортних товарів, що пропонуються до обміну. Довготермінові компенсаційні операції бартерного типу можуть здійснюватися також на підставі протоколів — документів, що регулярно підписуються сторонами для збалансування обсягів товарообміну протягом визначеного проміжку часу.
Компенсаційні операції суто комерційного типу як вид міжнародних зустрічних операцій поєднують елементи операцій купівлі-продажу і зустрічних поставок. Вони передбачають виконання протягом установленого періоду часу двох зустрічних контрактів купівлі-продажу або контракту купівлі-продажу і доданої до нього угоди про зустрічні (авансові) закупівлі. При цьому контрагенти виконують взаємні зобов'язання як щодо поставок товарів, так і щодо своїх фінансових зобов'язань у формі валютних або клірингових розрахунків.
Міжнародні комерційні компенсаційні операції за термінами здійснення бувають коротко- і середньотерміновими та поділяються за особливостями проведення на короткотермінові операції, зустрічні закупівлі та дострокові авансові закупівлі.
Короткотермінові компенсаційні комерційні операції практикуються як оборудки з частковою, повною або тристоронньою компенсацією. Оборудка з частковою компенсацією зобов'язує експортера до закупівлі у імпортера (в його країні) товарів на заздалегідь обумовлену частину вартості експортованого товару і доплати різниці валютними коштами. При проведенні оборудки з повною компенсацією експортер укладає зустрічну угоду на суму, що дорівнює або перевищує сумарну вартість експортного контракту. Тристороння короткотермінова комерційна компенсаційна оборудка передбачає участь у ній третьої сторони, якій поставляється товар, і посередника, який забезпечує проведення взаєморозрахунків.
Зустрічні закупівлі в міжнародній оптовій торгівлі — це складні комерційні операції, що полягають у послідовному виконанні низки взаємопо-
Комерційна діяльність на оптовому ринку 189
в'язаних між собою контрактів. На відміну від компенсаційних комерційних операцій між контрагентами зустрічних закупівель, зобов'язання кожного з них щодо оплати вартості товарів підтверджується в кожному контракті.
Існує декілька видів зустрічних закупівель: паралельні оборудки, джентльменські угоди і угоди із передаванням фінансових зобов'язань. Паралельна оборудка передбачає укладення двох окремих контрактів — контракту на експорт і контракту на зустрічну закупівлю товарів. Джентльменська угода — це усна, письмово не підтверджена (така, що не є обов'язковою до виконання) згода експортера придбати товари певної номенклатури в країні імпортера. Угода Із передаванням фінансових зобов'язань передбачає можливість передавання експортером власних зобов'язань щодо зустрічних закупівель зацікавленій третій стороні, якщо імпортовані товари не є об'єктом спеціалізації фірми-експортера.
До компенсаційних операцій комерційного типу відносять також авансові закупівлі, які часто носять назву попередньої компенсації. За своєю суттю вони є зворотними до паралельних зустрічних закупівель: експортер попередньо закуповує товари імпортера під зобов'язання останнього у подальшому придбати від експортера товарів на еквівалентну кількість (суму).
У галузі виробничого міжнародного співробітництва широко практикуються такі види компенсаційних операцій: довготермінові угоди зі зворотною закупівлею товарів, операції "розподілу продукції", операції типу "розвиток — імпорт". Ці види зустрічного постачання обладнання, технологічних ліній, сировини здійснюються в межах міждержавної виробничої кооперації, не мають чітко вираженого торговельного характеру, а тому й не розглядаються нами більш докладно.
Торговельно-посередницькі операції у міжнародній
оптовій торгівлі — це операції, що виконуються з дозволу і за дорученням експортера незалежними від нього торговельними посередниками на підставі
Торговельно-посередницькі операції на
додатково укладеної між ними угоди про посередниц-
„ _ " . " r r і оптовому ринку
тво або договору-доручення.
У міжнародній оптовій торгівлі до числа торговельних посередників відносять широке коло суб'єктів комерційної діяльності, які є юридично і господарчо незалежними від виробників і споживачів товарів і послуг як у країні експортера, так і в країні імпортера матеріальних благ. До них не слід відносити збутово-реалізаційні дочірні фірми і філії експортерів в інших країнах, а тільки самостійні комерційні підприємства, зайняті посередницькою діяльністю у сфері реалізації товарів і послуг. Міжнародні посередники створюють власний прибуток за рахунок
e« лі
Глава 2
надбавки до ціни експортера або за рахунок обумовленої і сплаченої посе реднику експортером винагороди відповідно до кількості чи суми прода них товарів. "ідофіілП
На міжнародному оптовому ринку здійснюється декілька видів торговельно-посередницьких операцій (рис. 2.8.1). До них належать: операції з перепродажу, комісійні, агентські та брокерські операції.
Операціїа перепродажу
традиційні оптові закупівлі
торгівля за договором (дистрибуція, дилере тво)
Комісійніоперації
операції
КОМІСІЇ
операції консигнації
Агентські операції
*
торговельно-агентські
представницько-агентські
Брокерські операції
-
операції закупівлі
операції продажу
Рис. 2.8.1. Види міжнародних торговельно-посередницьких операцій
Операції з перепродажу на міжнародному інституціональному ринку бувають двох видів: придбання товарів у вигляді традиційної оптової закупівлі за договором (контрактом) купівлі-продажу для подальшої самостійної реалізації або у вигляді торгівлі за договором. Якщо традиційні оптові закупівлі є повністю ідентичними операціям купівлі-продажу на внутрішньому товарному ринку і належать до міжнародних тільки завдяки участі закордонного контрагента, то операції торгівлі за договором передбачають участь у них особливого посередника — торговельного оператора (торговця) за договором, який, крім контракту купівлі-продажу, укладає з експортером договір про право на продаж. Згідно з цим договором, продавець-експортер надає торговельному оператору право реалізації законтрактованого товару протягом визначеного проміжку часу на чітко окресленій території.
Оператори за договором можуть називатись по-різному, залежно від характеру і обсягів гуртової діяльності; від традицій даної країни або спеціалізації такого оператора: дистриб'ютор, оператор, дилер, принципал, торговець за власний рахунок, концесіонер тощо.
Комісійні операції,, що полягають в організації міжнародних оптових оборудок стороною-комісіонером від свого імені, але за дорученням іно-
Комерційна діяльність на оптовому ринку 191
земної сторони-комітента, набувають двох різновидів: комісійних і консигнаційних операцій.
Комісійні оптові оборудки виконуються комісіонером на підставі договору комісії й полягають у реалізації оптових товарних партій іноземним продавцем-комісіонером за кордоном без попереднього придбання права власності на цей товар у комітента. При цьому комісіонер не обтяжує себе ризиком випадкової втрати чи ушкодження товару, встановленням ціни та гарантіями обов'язкової реалізації товару перед комітентом. Відповідно до цього розмір прибутків комісіонера обмежується звичайно обсягом комісійної винагороди у вигляді відсотка до ціни або різниці між закупівельною і реалізаційною цінами. Комісійна операція щодо закупівлі товарів за кордоном отримала назву інденту.
Індент — це доручення іноземному комісіонеру на закупівлю визначеного (закритий індент) або приблизно окресленого (відкритий індент) товару. Таке доручення виконується комісіонером за рахунок розміщення отриманих замовлень серед вітчизняних фірм-товаровиробників з подальшим постачанням виготовлених товарів інденту.
Інший різновид комісійних операцій — консигнація — здійснюється відповідно до договору консигнації. Такий договір передбачає реалізацію консигнатором (продавцем) товарів консигнанта (власника) зі спеціально влаштованого складу в країні консигнатора від власного імені, однак за кошт консигнанта, протягом визначеного проміжку часу за обумовлену винагороду. Консигнаційна оптова реалізація є широко розповсюдженим видом торговельно-посередницьких операцій на слабо вивчених зовнішніх ринках та під час реалізації нових товарів. Вона є особливо зручною для консигнанта, адже товар залишається в його власності до моменту продажу третім фірмам; до моменту реалізації не справляються митні формальності та не сплачується мито.
Наступним видом міжнародних торговельно-посередницьких операцій є агентські операції. Вони здійснюються агентом (виконавцем) відповідно до агентської угоди, в якій сформульовані доручення іноземного принципала (замовника) щодо купівлі або продажу конкретного товару на обумовленій території від імені та за кошт принципала. На відміну від інших видів міжнародних оптових посередників, агент у жодному випадку не бере участі в комерційних оборудках як самостійна сторона угоди, а виступає лише як представник принципала в межах виділених йому повноважень.
Міжнародні агенти-посередники поділяються на торговельних і представницьких. У свою чергу, до торговельних посередників належать експортні, імпортні й закордонні збутові агенти. Зміст їх діяльності полягає
192 чяну.а VMoaomo sm с*тзгнвпкц> Глава 2
в самостійному виконанні експортно-імпортних доручень принципала, пов'язаних із оптовим продажем і його інфраструктурним забезпеченням. Представницькі агенти займаються тільки пошуком потрібних суб'єктів закордонних товарних ринків, але не беруть участі в підготовці та укладенні комерційних договорів та контрактів. У той же час агенти-представ-ники не є службовцями або структурними підрозділами фірми-принципа-ла і отримують комісійну винагороду щоразу після виконання конкретного доручення.
Активну участь у здійсненні торговельно-посередницьких операцій на міжнародних ринках беруть посередники-брокери. Посередницькі брокерські операції за своєю суттю дуже близькі до агентських, оскільки брокер не виступає самостійною стороною в угоді, а лише виконує окремі доручення експортера або імпортера, отримуючи винагороду — брокерідж, куртаж, провізію.
Оскільки брокер не може одночасно виконувати доручення іншої сторони, то посередницькі брокерські операції поділяються на операції закупівлі й операції продажу товарів. Об'єктом спеціалізації міжнародних брокерських посередників зазвичай є обмежена кількість видів біржових або аукціонних товарів, а місце діяльності обмежується біржовими і аукціонними торгами.
Опе рації
за участю
елементів
інфраструктури
Значна частина міжнародних комерційних операцій відбувається в межах та за безпосередньої участі таких активних елементів інфраструктури міжнародного товарного ринку, як біржі, аукціони, торги, оптові виставки і ярмарки. Ці інституціональні елементи рин-
міжнародного Ку маютЬі переважно, допоміжний характер, однак аку-товарного ринку МуЛЮЮТЬ помітну частку міжнародного оптового
обороту.
Міжнародні товарні біржі — це спеціалізовані установи, що займаються організацією біржових торгів — особливої форми оптовою торгівлею крупними партіями товарів продовольчого або сировинного призначення, які характеризуються якісно однорідним і взаємозамінним (біржовим) асортиментом. Цей різновид оптової торгівлі здійснюється під час регулярно відновлюваних біржових торгів, що мають на меті укладення оборудок і відповідних їм біржових контрактів. Оскільки власне товари в біржовому залі відсутні, то купівля-продаж провадиться за основними якісними стандартними параметрами і на основі стандартизованих контрактів, які, по суті, стають об'єктом біржового торгу. Продавець біржового товару передає покупцеві через брокерів свідоцтво (варант) про наявність даного товару на біржовому складі, яке є також підтвердженням права власності покупця на даний товар. Оборот товарних бірж
Комерційна діяльність на оптовому ринку
за всіма видами біржових операцій становить близько ЗО % сукупного міжнародного товарообороту. На міжнародних товарних біржах виконуються усі види біржових операцій: з реальним товаром, ф'ючерсні, спекулятивні, хеджувальні.
Оптовий продаж товарів здійснюється також за участю таких елементів інфраструктури, як товарні аукціони. Міжнародні товарні аукціони — це особливим чином організовані комерційні заходи, що відбуваються періодично, у заздалегідь визначених місцях, за методом публічного торгу. Зазвичай вони здійснюються в чотири етапи: підготовчий; ознайомлення з товаром; аукціонний торг; оформлення результатів торгу.
Міжнародні торги оптовими партіями товарів — це метод укладення договорів купіелі-продажу або розміщення підряду на виконання послуг, за якого покупець (замовник) оголошу є конкурс для продавців (виконавців) на конкретну партію товарів або певний обсяг послуг із чітко заданими техніко-економічними характеристиками. За результатами проведеного конкурсу укладається контракт із тим продавцем (виконавцем), що запропонував напвигідніші для організатора торгів (покупця, замовника) умови.
Гуртові операції на міжнародному ринку здійснюються також на оптових ярмарках і виставках (показах, салонах, презентаціях). За своєю суттю такі елементи інфраструктури товарного ринку є особливими періодичними короткотерміновими або постійно діючими комерційними заходами, що мають на меті експонування (показ) товарів і послуг для їх подальшої реалізації.
На міжнародному товарному ринку здійснюється не і------------------------- ~------- ;—
тільки закупівля оптових партій товарів, але й екві- OnePa4" 3 ° МІНУ
, . . . послугами
валентний обмін різноманітними видами послиг,
*, 3 на міжнародному
які є особливими об єктами експортно-імпортних one- TOBaoHOMV dhhkv
рацій. І_______________
Суб'єкти комерційної діяльності різних країн постійно здійснюють купівлю-продаж науково-технічних знань, інжинірингових, орендних (клірингових), туристично-рекреаційних послуг — специфічного виду товару, який зазвичай не має матеріальної, речової форми та змісту.
Операції з торгівлі науково-технічними знаннями — це купівля-про-даж (еквівалентний обмін) адаптованих для виробничого і технологічного застосування результатів наукових досліджень у вигляді патентів, товарних знаків, технології "ноу-хау". Об'єктом таких операцій є продукти інтелектуальної власності, що реалізуються у вигляді: патентів і ліцензій; технічних послуг.
7 Кй мері [їй на діяльність
X94 v.;hnc; у**"*:!"** fin -іп^інлімд '#■ Глава 2
Інжинірингові послуги передбачають надання замовнику комплексу інженерно-технічних послуг під час будівництва, проектування або функціонування будь-якого господарського суб'єкта. Залежно від функціональної спрямованості розрізняють консультативний, технологічний і загальний інжиніринг.
На міжнародному ринку широко практикуються також орендні, або лізингові, операції. їх зміст полягає в передаванні орендонадавачем майна (товару, обладнання, машин, устаткування тощо) нерезиденту за кордон на визначений термін за обумовлену плату.
Неухильно зростає на міжнародному ринку обсяг операцій з надання послуг туристично-рекреаційного характеру. До них відносять послуги, пов'язані з туризмом, відпочинком та оздоровленням, реалізацією товарів даного споживчого комплексу. Ця група операцій є багаточисель-ною та різноманітною і поділяється за цілями, термінами, сезоном, віково-статевою ознакою тощо,
2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
Процес підготовки і проведення гуртових закупівель або реалізації матеріальних благ на зовнішніх ринках передбачає роботу з укладення і виконання договорів, угод і контрактів. Ця частина комерційної діяльності вимагає від вітчизняних господарських суб'єктів, що виходять на міжнародні ринки, посиленої уваги і ретельного відпрацювання через існування відмінностей у трактуванні й застосуванні окремих прийомів та методів у господарській практиці різних країн.
Поняття міжнародної
Операції гуртової купівлі-продажу товарів та еквівалентного обміну послугами у міжнародній торгівлі проводяться, як і у вітчизняній комерційній практиці,
комерційної відповідно до попередньо укладених комерційних угод. угоди (договору, ,. . . .. ... _
V- '- у різних галузях міжнародної комерції або з приводу
різних її об'єктів ці угоди можуть набувати відмінних
форм і отримувати інші назви. Незалежно від назви (договір, контракт, угода, протокол, оборудка, оферта тощо) комерційна угода являє собою юридичний документ, розглянутий і підтверджений сторонами, який розподіляє між ними права і обов'язки щодо купівлі-продажу (еквівалентного обміну) товарів або послуг.
Найпоширенішим видом міжнародних комерційних угод є контракт — письмово оформлений договір, який містить послідовний набір основних і додаткових умов щодо суті виконуваної комерційнох операції.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 195
Структура зовнішньоторговельного контракту
Зовнішньоторговельний контракт — це договір постачання товарів, прийнятий в міжнародній торгівлі, що укладається між експортером та імпортером і регламентує порядок переходу права власності на товари, що є його об'єктом.
Структура зовнішньоторговельного контракту не є
сталою і обов'язковою до виконання сторонами; вона може видозмінюва тися і модифікуватися за взаємною згодою сторін від простої до розшире ної. Проста структура контракту для набуття ним юридичної сили обов'яз ково повинна містити такі істотні умови (розділи): предмет контракту; кількість; ціна; якість; умови постачання; базисні умови; вартість кон тракту; порядок розрахунків; умови здавання —приймання; гарантії та санкції; арбітраж; умови форс-мажор; порядок транспортування; юри дичні адреси сторін; підписи сторін. ■.
Зовнішньоторговельний контракт із розширеною структурою має
такі розділи.
Преамбула (вступна частина) — містить назву та номер контракту; місце і дату його укладення; означення правового статусу і місцезнаходження сторін та їх найменування в подальшому тексті.
Предмет (об'єкт) контрактну — містить розгорнуту характеристику асортименту товарів або послуг, що реалізуються за цим контрактом. В окремих випадках цей розділ може виноситися за текст контракту у вигляді специфікацій, які є невід'ємною частиною того ж контракту і що обумовлюється в тексті самого контракту.