Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 18 страница



Щà jЛ ЮВ&НН Я

Міжнародної оптової торгівлі

рів. Митний тариф це систематизований на осно­ві товарної номенклатури обсяг відрахувань у дохід держави, що справляються при перетині товаром державного кордону (митного простору) країни. Базовою для митного тарифу є Гармонізована система опису і кодування товарів, що визнається і широко застосовується митними органами всього світу.

Митні тарифи можуть мати національний або міжнаціональний харак­тер. Прикладом міжнаціонального митного тарифу є Єдиний митний тариф Європейського Союзу, що застосовується країнами-членами ЄС сто­совно третіх країн.

Мита, внесені до митного тарифу, відрізняються за методом розрахун­ку. Якщо адвалерне мито збирається у відсотках від ціни одиниці або вартості усієї партії товару, то специфічне мито вираховується у певній сумі від маси, об'єму або одиниці товару, що перетинає кордон. Відносно рідко застосовується змішане мито, яке включає в себе адвалерні й спеці­альні відрахування. Важливим економічним регулятором міжнародної торгівлі є так звані антидемпінгові мита. Вони запроваджуються, коли в країну ввозяться (імпортуються) товари за цінами, які є нижчими від нормальних цін. Антидемпінгове мито встановлюється на суму занижен­ня ввізної ціни товару проти нормальної ціни, за якою товар реалізується на внутрішньому ринку імпортера або на ринках третіх країн.

Податки і збори, що застосовуються у міжнародній оптовій торгівлі, поділяються на прикордонні та внутрішні. Прикордонні податки ■— це непрямі податки, що мають зрівняльний характер (акциз, податок на до­дану вартість).

Внутрішні податки регулюються чинним податковим законодав­ством країни.


166 >• ■ 11ее{| ■•>'• іі+.*'і«їі Глава 2

До митних зборів відносять: збір на відправлення митних процедур, збір на переміщення територією країни, гербовий, фітосанітарнип, портовий та інші місцеві збори.

Митним законодавством окремих країн передбачені також особливі види митних податків і зборів. Так, подекуди транзитні переміщення товарів супроводжуються внесенням податкової застави, векселя або гаранти фінансово-страхової установи.

2.8.3. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення

У межах міжнародної торгівлі здійснюються різні за характером, змістом та методами проведення операції еквівалентного обміну матері­альними благами (товарами і послугами). Міжнародний обмін (реаліза­ція) оптових партій товарів у натурально-речовій формі здійснюєть­ся у формі:

— операцій купівлі-продажу за вільноконвертовану валюту — експорт­
но-імпортних операцій;

— зустрічних (товарообмінних) операцій на міжнародному товарному
ринку;

— операцій за участю міжнародних посередників ■— торговельно-посе­
редницьких операцій;

— операцій за участю елементів інфраструктури міжнародного товар­
ного ринку — допоміжних операцій, які забезпечують міжнародний
товарообмін.

Обмін іншим видом матеріальних благ послугами відбувається на міжнародному рівні за допомогою таких комерційних операцій:

— обміну досягненнями науково-технічного прогресу;

— обміну інженерно-технічними послугами;

— орендних (лізингових) операцій;

— операцій з надання туристичних та Інших послуг.

Гуртові операції купівлі-продажу товарів між

вітчизняними учасниками зовнішньоторговельної Міжнародні

. ... Діяльності та їх закордонними контрагентами не-

оптові операції " . *^ г

купівлі-продажу суттєво відрізняються від аналогічних операцій на

товарів за в і льноко нве ртовану валюту
спільним є те, що зміст цих комерційних операцій полягає в реалізації або придбанні вітчизняними суб'єктами інституціонального ринку крупних пар­тій товарів чи сировини з метою отримання при­бутку.

внутрішньому товарному ринку. В обох випадках


Комерційна діяльність на оптовому ринку 187

Основними відмінностями міжнародних від аналогічних вітчизняних оптових операцій купівлі-продажу є:

— наявність у вітчизняного оптового оператора в межах укладених ним
міжнародних договорів (контрактів) закордонних контрагентів;

— укладення оборудки (договору, контракту) в іноземній вільноконвер-
тованій валюті — твердій грошовій одиниці за взаємним вибором
сторін;

— почергове відправлення сторонами митних формальностей (якщо Інше
не передбачено базисними умовами постачання) у зв'язку з обов'яз­
ковим перетином товаром державних кордонів і перебуванням у мит­
ному просторі щонайменше двох країн.

Зустрічні компе не аційно - товарообмінні

На міжнародному оптовому ринку широкого засто-

сування набули зустрічні оборудки і операції. Суть цього виду комерційних операцій полягає у взаємо-

обумовленні сторонами міжнародного контракту зу-

стрічних постачань товарів чи послуг на компенса- рації

.-..,. на міжнародному

ЦШН1И ОСНОВІ. * * *

тт . .„ ринку
Під час проведення зустрічних оптових операцій

партнери за договором беруть на себе зобов'язання:

експортер — купити, а Імпортер — продати взаємообумовлені матеріальні

блага, пов'язані або не пов'язані з основним предметом даного договору.

У практиці міжнародної оптової торгівлі розрізняють чимало видів зу­стрічних операцій і оборудок, до яких відносять: товарообмінні компенса­ційні операції бартерного типу; компенсаційні операції суто комерційного типу та компенсаційні операції в межах виробничого співробітництва.

Товарообмінні компенсаційні операції бартерного типу — це опе­рації взаємного постачання товарів міжнародними контрагентами на без-валютній основі. При цьому експорт товару або кількох його різновидів заміщується імпортом обумовленої номенклатури зустрічних товарів екві­валентної вартості, й валютні розрахунки не проводяться.

Відповідно до термінів виконання виділяють одноразові й довготермі­нові безвалютні бартерні операції. Серед одноразових операцій розрізня­ють бартерні оборудки — ті, в яких контрагенти взаємно погоджують кількість товару або суму, яку (на яку) вони зобов'язуються обміняти в без-валютному порядку, і прямі компенсаційні угоди — такі безвалютні обо­рудки, за яких контрагенти вибирають необхідні товари із попередньо погоджених списку-заявки і списку-пропозиції зі зазначенням кількості й ціни товарів, що обмінюються. За своєю суттю прямі компенсації ана­логічні бартеру, однак стосуються ширшого кола товарів і частіше прак­тикуються в практиці міжнародної торгівлі крупними універсальними торговельно-посередницькими, гуртовими і роздрібними фірмами багатьох країн.


188 /хм-і^ ^моаотгю ви tilаіилчад віч Глава 2

Довготермінові оптові операції на бєзвалютній основі в міжнародній
практиці отримали назву глобальних угод. Вони укладаються, як прави­
ло, між крупними товаровиробниками і державними організаціями,
міністерствами та відомствами в частині закупівлі сировини, матеріалів
стратегічного призначення і товарів критичного імпорту. Глобальні угоди
укладаються на тривалу перспективу у вигляді: базової угоди, листа-зобо-
в'язання або протоколу. ■;

Базові угоди укладаються материнською (головною) компанією, що має низку територіально розосереджених структурних підрозділів (фірм, філій, спільних підприємств тощо) з єдиною організацією (державним органом) у країні імпортера для уникнення дублювання в організації міжнародних оптових закупівель. Угоди на основі листів-зобов'язань виконуються на підставі попередньо отриманих переліків експортних та імпортних товарів, що пропонуються до обміну. Довготермінові компенсаційні операції бар­терного типу можуть здійснюватися також на підставі протоколів — до­кументів, що регулярно підписуються сторонами для збалансування об­сягів товарообміну протягом визначеного проміжку часу.

Компенсаційні операції суто комерційного типу як вид міжнарод­них зустрічних операцій поєднують елементи операцій купівлі-продажу і зустрічних поставок. Вони передбачають виконання протягом установле­ного періоду часу двох зустрічних контрактів купівлі-продажу або кон­тракту купівлі-продажу і доданої до нього угоди про зустрічні (авансові) закупівлі. При цьому контрагенти виконують взаємні зобов'язання як щодо поставок товарів, так і щодо своїх фінансових зобов'язань у формі валют­них або клірингових розрахунків.

Міжнародні комерційні компенсаційні операції за термінами здійснен­ня бувають коротко- і середньотерміновими та поділяються за особливо­стями проведення на короткотермінові операції, зустрічні закупівлі та до­строкові авансові закупівлі.

Короткотермінові компенсаційні комерційні операції практикують­ся як оборудки з частковою, повною або тристоронньою компенсацією. Оборудка з частковою компенсацією зобов'язує експортера до закупівлі у імпортера (в його країні) товарів на заздалегідь обумовлену частину вар­тості експортованого товару і доплати різниці валютними коштами. При проведенні оборудки з повною компенсацією експортер укладає зустріч­ну угоду на суму, що дорівнює або перевищує сумарну вартість експортно­го контракту. Тристороння короткотермінова комерційна компенса­ційна оборудка передбачає участь у ній третьої сторони, якій поставляється товар, і посередника, який забезпечує проведення взаєморозрахунків.

Зустрічні закупівлі в міжнародній оптовій торгівлі — це складні комер­ційні операції, що полягають у послідовному виконанні низки взаємопо-


Комерційна діяльність на оптовому ринку 189

в'язаних між собою контрактів. На відміну від компенсаційних комерцій­них операцій між контрагентами зустрічних закупівель, зобов'язання кожного з них щодо оплати вартості товарів підтверджується в кожному контракті.

Існує декілька видів зустрічних закупівель: паралельні оборудки, джентль­менські угоди і угоди із передаванням фінансових зобов'язань. Паралель­на оборудка передбачає укладення двох окремих контрактів — контракту на експорт і контракту на зустрічну закупівлю товарів. Джентльменська угода — це усна, письмово не підтверджена (така, що не є обов'язковою до виконання) згода експортера придбати товари певної номенклатури в країні імпортера. Угода Із передаванням фінансових зобов'язань передбачає можливість передавання експортером власних зобов'язань щодо зустріч­них закупівель зацікавленій третій стороні, якщо імпортовані товари не є об'єктом спеціалізації фірми-експортера.

До компенсаційних операцій комерційного типу відносять також аван­сові закупівлі, які часто носять назву попередньої компенсації. За своєю суттю вони є зворотними до паралельних зустрічних закупівель: експор­тер попередньо закуповує товари імпортера під зобов'язання останнього у подальшому придбати від експортера товарів на еквівалентну кількість (суму).

У галузі виробничого міжнародного співробітництва широко практику­ються такі види компенсаційних операцій: довготермінові угоди зі зво­ротною закупівлею товарів, операції "розподілу продукції", операції типу "розвиток імпорт". Ці види зустрічного постачання обладнання, тех­нологічних ліній, сировини здійснюються в межах міждержавної вироб­ничої кооперації, не мають чітко вираженого торговельного характеру, а то­му й не розглядаються нами більш докладно.

Торговельно-посередницькі операції у міжнародній

оптовій торгівлі це операції, що виконуються з дозволу і за дорученням експортера незалежними від нього торговельними посередниками на підставі

Торговельно-посередницькі операції на

додатково укладеної між ними угоди про посередниц-

„ _ " . " r r і оптовому ринку

тво або договору-доручення.

У міжнародній оптовій торгівлі до числа торговель­них посередників відносять широке коло суб'єктів комерційної діяльності, які є юридично і господарчо незалежними від виробників і споживачів товарів і послуг як у країні експортера, так і в країні імпортера матеріаль­них благ. До них не слід відносити збутово-реалізаційні дочірні фірми і філії експортерів в інших країнах, а тільки самостійні комерційні підприєм­ства, зайняті посередницькою діяльністю у сфері реалізації товарів і по­слуг. Міжнародні посередники створюють власний прибуток за рахунок



e« лі


Глава 2


надбавки до ціни експортера або за рахунок обумовленої і сплаченої посе­
реднику експортером винагороди відповідно до кількості чи суми прода­
них товарів. "ідофіілП

На міжнародному оптовому ринку здійснюється декілька видів торго­вельно-посередницьких операцій (рис. 2.8.1). До них належать: операції з перепродажу, комісійні, агентські та брокерські операції.


  Операціїа перепродажу
   
  традиційні оптові закупівлі
   
  торгівля за договором (дистрибуція, дилере тво)

 

  Комісійніоперації
   
  операції КОМІСІЇ
   
  операції консигнації

 

  Агентські операції
   
* торговельно-агентські
   
  представниць­ко-агентські

 

  Брокерські операції
   
- операції закупівлі
   
  операції продажу

Рис. 2.8.1. Види міжнародних торговельно-посередницьких операцій

Операції з перепродажу на міжнародному інституціональному ринку бувають двох видів: придбання товарів у вигляді традиційної оптової закупівлі за договором (контрактом) купівлі-продажу для подальшої са­мостійної реалізації або у вигляді торгівлі за договором. Якщо традиційні оптові закупівлі є повністю ідентичними операціям купівлі-продажу на внутрішньому товарному ринку і належать до міжнародних тільки завдя­ки участі закордонного контрагента, то операції торгівлі за договором пе­редбачають участь у них особливого посередника — торговельного опера­тора (торговця) за договором, який, крім контракту купівлі-продажу, укладає з експортером договір про право на продаж. Згідно з цим догово­ром, продавець-експортер надає торговельному оператору право реалізації законтрактованого товару протягом визначеного проміжку часу на чітко окресленій території.

Оператори за договором можуть називатись по-різному, залежно від ха­рактеру і обсягів гуртової діяльності; від традицій даної країни або спеціа­лізації такого оператора: дистриб'ютор, оператор, дилер, принципал, тор­говець за власний рахунок, концесіонер тощо.

Комісійні операції,, що полягають в організації міжнародних оптових оборудок стороною-комісіонером від свого імені, але за дорученням іно-


Комерційна діяльність на оптовому ринку 191

земної сторони-комітента, набувають двох різновидів: комісійних і кон­сигнаційних операцій.

Комісійні оптові оборудки виконуються комісіонером на підставі до­говору комісії й полягають у реалізації оптових товарних партій інозем­ним продавцем-комісіонером за кордоном без попереднього придбання права власності на цей товар у комітента. При цьому комісіонер не обтя­жує себе ризиком випадкової втрати чи ушкодження товару, встановлен­ням ціни та гарантіями обов'язкової реалізації товару перед комітентом. Відповідно до цього розмір прибутків комісіонера обмежується звичайно обсягом комісійної винагороди у вигляді відсотка до ціни або різниці між закупівельною і реалізаційною цінами. Комісійна операція щодо закупівлі товарів за кордоном отримала назву інденту.

Індент це доручення іноземному комісіонеру на закупівлю визна­ченого (закритий індент) або приблизно окресленого (відкритий індент) товару. Таке доручення виконується комісіонером за рахунок розміщення отриманих замовлень серед вітчизняних фірм-товаровироб­ників з подальшим постачанням виготовлених товарів інденту.

Інший різновид комісійних операцій — консигнація — здійснюється відповідно до договору консигнації. Такий договір передбачає реалізацію консигнатором (продавцем) товарів консигнанта (власника) зі спеціаль­но влаштованого складу в країні консигнатора від власного імені, однак за кошт консигнанта, протягом визначеного проміжку часу за обумовлену винагороду. Консигнаційна оптова реалізація є широко розповсюдженим видом торговельно-посередницьких операцій на слабо вивчених зовнішніх ринках та під час реалізації нових товарів. Вона є особливо зручною для консигнанта, адже товар залишається в його власності до моменту прода­жу третім фірмам; до моменту реалізації не справляються митні формаль­ності та не сплачується мито.

Наступним видом міжнародних торговельно-посередницьких операцій є агентські операції. Вони здійснюються агентом (виконавцем) відповід­но до агентської угоди, в якій сформульовані доручення іноземного прин­ципала (замовника) щодо купівлі або продажу конкретного товару на обумовленій території від імені та за кошт принципала. На відміну від інших видів міжнародних оптових посередників, агент у жодному випад­ку не бере участі в комерційних оборудках як самостійна сторона угоди, а виступає лише як представник принципала в межах виділених йому пов­новажень.

Міжнародні агенти-посередники поділяються на торговельних і пред­ставницьких. У свою чергу, до торговельних посередників належать екс­портні, імпортні й закордонні збутові агенти. Зміст їх діяльності полягає


192 чяну.а VMoaomo sm с*тзгнвпкц> Глава 2


в самостійному виконанні експортно-імпортних доручень принципала, пов'язаних із оптовим продажем і його інфраструктурним забезпеченням. Представницькі агенти займаються тільки пошуком потрібних суб'єктів закордонних товарних ринків, але не беруть участі в підготовці та укла­денні комерційних договорів та контрактів. У той же час агенти-представ-ники не є службовцями або структурними підрозділами фірми-принципа-ла і отримують комісійну винагороду щоразу після виконання конкретно­го доручення.

Активну участь у здійсненні торговельно-посередницьких операцій на міжнародних ринках беруть посередники-брокери. Посередницькі бро­керські операції за своєю суттю дуже близькі до агентських, оскільки брокер не виступає самостійною стороною в угоді, а лише виконує окремі доручення експортера або імпортера, отримуючи винагороду — брокерідж, куртаж, провізію.

Оскільки брокер не може одночасно виконувати доручення іншої сторо­ни, то посередницькі брокерські операції поділяються на операції заку­півлі й операції продажу товарів. Об'єктом спеціалізації міжнародних брокерських посередників зазвичай є обмежена кількість видів біржових або аукціонних товарів, а місце діяльності обмежується біржовими і аук­ціонними торгами.

Опе рації за участю елементів інфраструктури

Значна частина міжнародних комерційних операцій відбувається в межах та за безпосередньої участі таких активних елементів інфраструктури міжнародного то­варного ринку, як біржі, аукціони, торги, оптові ви­ставки і ярмарки. Ці інституціональні елементи рин-

міжнародного Ку маютЬі переважно, допоміжний характер, однак аку-товарного ринку МуЛЮЮТЬ помітну частку міжнародного оптового

обороту.

Міжнародні товарні біржі це спеціалізовані установи, що займа­ються організацією біржових торгів особливої форми оптовою тор­гівлею крупними партіями товарів продовольчого або сировинного призначення, які характеризуються якісно однорідним і взаємозамін­ним (біржовим) асортиментом. Цей різновид оптової торгівлі здійс­нюється під час регулярно відновлюваних біржових торгів, що мають на меті укладення оборудок і відповідних їм біржових контрактів. Оскільки власне товари в біржовому залі відсутні, то купівля-продаж провадиться за основними якісними стандартними параметрами і на основі стандарти­зованих контрактів, які, по суті, стають об'єктом біржового торгу. Прода­вець біржового товару передає покупцеві через брокерів свідоцтво (варант) про наявність даного товару на біржовому складі, яке є також підтвер­дженням права власності покупця на даний товар. Оборот товарних бірж


Комерційна діяльність на оптовому ринку

за всіма видами біржових операцій становить близько ЗО % сукупного міжнародного товарообороту. На міжнародних товарних біржах викону­ються усі види біржових операцій: з реальним товаром, ф'ючерсні, спеку­лятивні, хеджувальні.

Оптовий продаж товарів здійснюється також за участю таких елементів інфраструктури, як товарні аукціони. Міжнародні товарні аукціони — це особливим чином організовані комерційні заходи, що відбуваються періодично, у заздалегідь визначених місцях, за методом публічного торгу. Зазвичай вони здійснюються в чотири етапи: підготовчий; ознайом­лення з товаром; аукціонний торг; оформлення результатів торгу.

Міжнародні торги оптовими партіями товарів це метод укла­дення договорів купіелі-продажу або розміщення підряду на виконання послуг, за якого покупець (замовник) оголошу є конкурс для продавців (виконавців) на конкретну партію товарів або певний обсяг послуг із чітко заданими техніко-економічними характеристиками. За резуль­татами проведеного конкурсу укладається контракт із тим продав­цем (виконавцем), що запропонував напвигідніші для організатора торгів (покупця, замовника) умови.

Гуртові операції на міжнародному ринку здійснюються також на опто­вих ярмарках і виставках (показах, салонах, презентаціях). За своєю суттю такі елементи інфраструктури товарного ринку є особливими періо­дичними короткотерміновими або постійно діючими комерційними захо­дами, що мають на меті експонування (показ) товарів і послуг для їх по­дальшої реалізації.

На міжнародному товарному ринку здійснюється не і------------------------- ~------- ;—

тільки закупівля оптових партій товарів, але й екві- OnePa4" 3 ° МІНУ

, . . . послугами

валентний обмін різноманітними видами послиг,

*, 3 на міжнародному

які є особливими об єктами експортно-імпортних one- TOBaoHOMV dhhkv

рацій. І_______________

Суб'єкти комерційної діяльності різних країн по­стійно здійснюють купівлю-продаж науково-технічних знань, інжинірин­гових, орендних (клірингових), туристично-рекреаційних послуг — спе­цифічного виду товару, який зазвичай не має матеріальної, речової форми та змісту.

Операції з торгівлі науково-технічними знаннями це купівля-про-даж (еквівалентний обмін) адаптованих для виробничого і техноло­гічного застосування результатів наукових досліджень у вигляді па­тентів, товарних знаків, технології "ноу-хау". Об'єктом таких операцій є продукти інтелектуальної власності, що реалізуються у вигляді: па­тентів і ліцензій; технічних послуг.

7 Кй мері [їй на діяльність


X94 v.;hnc; у**"*:!"** fin -іп^інлімд '#■ Глава 2


Інжинірингові послуги передбачають надання замовнику комплек­су інженерно-технічних послуг під час будівництва, проектування або функціонування будь-якого господарського суб'єкта. Залежно від функ­ціональної спрямованості розрізняють консультативний, технологічний і загальний інжиніринг.

На міжнародному ринку широко практикуються також орендні, або лізингові, операції. їх зміст полягає в передаванні орендонадавачем майна (товару, обладнання, машин, устаткування тощо) нерезиден­ту за кордон на визначений термін за обумовлену плату.

Неухильно зростає на міжнародному ринку обсяг операцій з надання послуг туристично-рекреаційного характеру. До них відносять послу­ги, пов'язані з туризмом, відпочинком та оздоровленням, реалізацією товарів даного споживчого комплексу. Ця група операцій є багаточисель-ною та різноманітною і поділяється за цілями, термінами, сезоном, віко­во-статевою ознакою тощо,

2.8.4. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів

Процес підготовки і проведення гуртових закупівель або реалізації ма­теріальних благ на зовнішніх ринках передбачає роботу з укладення і ви­конання договорів, угод і контрактів. Ця частина комерційної діяльності вимагає від вітчизняних господарських суб'єктів, що виходять на міжна­родні ринки, посиленої уваги і ретельного відпрацювання через існування відмінностей у трактуванні й застосуванні окремих прийомів та методів у господарській практиці різних країн.

Поняття міжнародної

Операції гуртової купівлі-продажу товарів та екві­валентного обміну послугами у міжнародній торгівлі проводяться, як і у вітчизняній комерційній практиці,

комерційної відповідно до попередньо укладених комерційних угод.
угоди (договору, ,. . . .. ... _

V- '- у різних галузях міжнародної комерції або з приводу

різних її об'єктів ці угоди можуть набувати відмінних

форм і отримувати інші назви. Незалежно від назви (договір, контракт, угода, протокол, оборудка, оферта тощо) комерцій­на угода являє собою юридичний документ, розглянутий і підтвер­джений сторонами, який розподіляє між ними права і обов'язки щодо купівлі-продажу (еквівалентного обміну) товарів або послуг.

Найпоширенішим видом міжнародних комерційних угод є контракт письмово оформлений договір, який містить послідовний набір основ­них і додаткових умов щодо суті виконуваної комерційнох операції.


Комерційна діяльність на оптовому ринку 195


       
 
 
   

Структура зовнішньо­торговельного контракту

Зовнішньоторговельний контракт — це договір постачання товарів, прийнятий в міжнародній торгівлі, що укладається між експортером та імпортером і регламентує порядок переходу права власності на товари, що є його об'єктом.

Структура зовнішньоторговельного контракту не є

сталою і обов'язковою до виконання сторонами; вона може видозмінюва­
тися і модифікуватися за взаємною згодою сторін від простої до розшире­
ної. Проста структура контракту для набуття ним юридичної сили обов'яз­
ково повинна містити такі істотні умови (розділи): предмет контракту;
кількість; ціна; якість; умови постачання; базисні умови; вартість кон­
тракту; порядок розрахунків; умови здавання
приймання; гарантії та
санкції; арбітраж; умови форс-мажор; порядок транспортування; юри­
дичні адреси сторін; підписи сторін. ■.

Зовнішньоторговельний контракт із розширеною структурою має

такі розділи.

Преамбула (вступна частина) — містить назву та номер контракту; місце і дату його укладення; означення правового статусу і місцезнахо­дження сторін та їх найменування в подальшому тексті.

Предмет (об'єкт) контрактну — містить розгорнуту характеристику асортименту товарів або послуг, що реалізуються за цим контрактом. В ок­ремих випадках цей розділ може виноситися за текст контракту у вигляді специфікацій, які є невід'ємною частиною того ж контракту і що обумов­люється в тексті самого контракту.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.