Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Робота з першоджерелами



З "Руської правди"

1. Коли вб'є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися – то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов'янин, то 40 гривен поклади за нього.

2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось – потрібен свідок, не буде знаків – й справі кінець; якщо не може метатися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.

3. Якщо хтось когось ударить батогом чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець.

4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен.

5. Якщо поранить руку, і відпаде рука чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне кульгати, тоді то друзі примирять.

6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу.

7. А коли вуса – 12 гривен, бороду – 12 гривен.

8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе.

9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе – 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга – то під присягу.

10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, – то 3 гривні за образу.

11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, – виклади 3 гривні.

12. Якщо хто візьме чужого коня чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то взяти хазяїнові своє, а 3 гривні – за образу.

13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: "моє"; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п'яти днів...

15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, –кажи йому: "віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками".

16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, коли зустріне той муж холопа – може вбити його.

17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме.

18. Якщо уб'ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків – 80 гривен...

21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха стада 80 гривен.

22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12,гривен. А за радовичів княжих 5 гривен.

23. А за смерда і холопа 5 гривен.

24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12.

25. А за княжого коня, якщо той з плямою, – 3 гривні; а за смердового – 2 гривні.

26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні,а за теля 5 різань, за яря (ягня) – ногата, за барана – ногата.

27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен...

31. Якщо смерда мордують без княжого повеління, то за образу 3 гривні.

Запитання: Що дає "Руська правда" як історичне джерело для розуміння історії Київської Русі?

Робота з картою.

Показати на карті:

1) територію розселення кіммерійців, скіфів, сарматів;

2) грецькі міста-держави Північного-Причорномор’я;

3) територію розселення полянського союзу племен;

4) держави, з якими межувала Русь у другій половині ХІ – на початку ХІІІ ст.

Теми для складання хронологічних таблиць:

1. Скласти таблицю “Первіснообщинний лад на території сучасної України” з відображенням основних етапів розвитку первісної людини, знарядь праці, занять стародавніх людей та організації суспільства. Зазначити в таблиці найважливіші стоянки первісних людей та пам’ятки археології, знайдені на території України.

2. В історичній таблиці порівняти ідеологеми язичництва і християнства.

Теми повідомлень, рефератів:

- Князь Святослав: людина, полководець, державний діяч.

- Зовнішня політика Київської Русі.

- Історичний портрет Володимира Великого.

- Історичний портрет Ярослава Мудрого.

- Державницька діяльність Володимир Мономаха.

 

Тестові завдання для самоперевірки:

1. Серед перелічених слов’янських племен виберіть ті, які заселяли територію сучасної України: (4 правильні відповіді)

1) поляни;

2) кривичі;

3) деревляни, сіверяни;

4) полочани, дреговичі;

5) волиняни, бужани;

6) білі хорвати.

2. Спосіб обробітку землі, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називався:

1) перелоговою системою;

2) двопіллям;

3) трипіллям.

3. Найбільшого розвитку у східних слов’ян у середині I тис. н.е. набули такі ремесла, як:

1) ковальство та ювелірна справа;

2) ковальство та залізодобування;

3) залізодобування та ювелірна справа.

4. Встановіть відповідність:

Перун –

1) бог сонця;

2) бог вітрів;

3) бог блискавки та грому.

5. Русичі називали своїх язичницьких жерців:

1) пророками;

2) волхвами і кудесниками;

3) закупами і рядовичами.

6. Учені вважають, що Київ засновано в:

1) I ст. н.е.;

2) V ст. н.е.;

3) IX ст. н.е.

7. Зміцнення Руської землі в середині IX ст. пов’язане з іменами князів:

1) Кия, Щека, Хорива;

2) Аскольда, Діра;

3) Рюріка, Синеуса, Трувора.

8. За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння:

1) Аскольда;

2) Рюрика;

3) Олега.

9. Об’єднання Київської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава - Київська Русь (Русь Рюриковичів), відбулось у :

1) 866 р.;

2) 882 р.;

3) 907 р.

10. У 907 р. київський князь Олег, згідно з легендою літопису, повісив на воротах Константинополя свій щит. Це було зроблено для того, щоб:

1) показати жителям міста свою приязнь до них;

2) підкреслити, що Візантія потрапила під владу Олега;

3) символічно підкреслити перемогу Олега над містом.

11. ”І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: “Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.” Подія, про яку розповідає літопис, трапилась у :

1) 912 р.;

2) 945 р.;

3) 956 р.

12. У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був (була) прийнятий імператором:

1) князь Ігор;

2) княгиня Ольга;

3) князь Святослав.

13. Олег князював у Києві у

1) 882 – 912 рр.;

2) 912 – 945 рр.;

3) 945 – 964 рр.

14. Ігор князював у Києві в

1) 882 – 912 рр.;

2) 912 – 945 рр.;

3) 945 – 964 рр.

15. Ольга князювала у Києві в

1) 882 – 912 рр.;

2) 912 – 945 рр.;

3) 945 – 964 рр.

16. Святослав князював у Києві

1) 945 – 964 рр.;

2) 964 – 972 рр.;

3) 980 – 1015 рр.

17. Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя:

1) Ігоря;

2) Олега;

3) Святослава Завойовника;

4) Володимира Великого.

18. Володимир Великий правив Київською Руссю в:

1) 956 – 972 рр.;

2) 980 – 1015 рр.;

3) 1019 – 1054 рр.

19. Серед наведених суджень виберіть ті, які характеризують правління Володимира Великого: (7 правильних відповідей)

1) створення військових союзів із князями з місцевих східнослов’янських династій;

2) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі синів князя та довірених людей;

3) опора на дружину та родичів під час володарювання;

4) заснування нових міст та фортець-городів і розбудова та укріплення існуючих;

5) щорічний збір полюддя та збут його за межами Русі;

6) підтримка церкви та місіонерської діяльності священиків;

7) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;

8) організація численних завойовницьких походів, спроби підкорити все нові і нові землі та народи;

9) значна військова активність, мета якої – відстояти свої землі від напасників чи утвердити власну владу на землях, завойованих попередніми володарями;

10) сприяння розвитку освіти та мистецтва.

20. Київська Русь прийняла християнство у

1) 860 р.;

2) 988 р.;

3) 1019 р.

21. Найпершою з відомих християнських храмів у Києві була збудована церква:

1) св. Іллі;

2) Пресвятої Богородиці (Десятинна);

3) св. Софії.

22. Ярослав Мудрий правив Київською Руссю в

1) 980 – 1015 рр.;

2) 1019 – 1054 рр.;

3) 1036 – 1054 рр.

23. Якого з київських князів називали “тестем Європи”?

1) Володимира Великого;

2) Ярослава Мудрого;

3) Володимира Мономаха.

24. Із перелічених суджень про наслідки князівських усобиць у Київській Русі виберіть правильні: (5 правильних відповідей)

1) занепад господарського життя і рівня доходів киян;

2) зниження обсягів торгівлі з Візантією;

3) припинення династії Рюриковичів;

4) зменшення політичного впливу й авторитету великого київського князя;

5) зростання ролі боярства в давньоруському суспільстві;

6) посилення впливу міст на політичне життя Русі;

7) посилення впливу селян-смердів на політичне життя Русі;

8) зростання ролі варягів у політичному житті Русі та у війську князя;

9) утворення військово-політичного союзу Київського князівства з Візантією;

10) постійні напади кочовиків на руські землі.

25. Хто з князів входив у тріумвірат, який після смерті Ярослава Мудрого намагався утримати єдність Руської землі:

1) Святослав, Ярополк, Ізяслав;

2) Святослав, Ізяслав, Всеволод;

3) Ізяслав, Володимир, Ярополк.

26. “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе звабу маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...”, - такої думки дійшли руські князі на з’їзді в:

1) Києві 1068 р.;

2) Любечі 1097 р.;

3) Чернігові 1113 р.

27. Із наведених суджень про причини політичного роздроблення Київської Русі виберіть правильні: (6 правильних відповідей):

1) господарський розвиток та піднесення політичної ролі окремих міст, що вступили в суперництво з Києвом;

2) розвиток вотчинного землеволодіння;

3) масові селянські заворушення, виступи міщан;

4) зростання політичної ролі боярства;

5) відсутність загальновизнаного порядку заміщення великокнязівського престолу, усобиці князів;

6) занепад Києва внаслідок військових конфліктів та переміщення торговельних шляхів;

7) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового та політичного ослаблення;

8) вторгнення монголо-татар, які підірвали військову міць київського князя;

9) великі розміри держави, що утруднювали економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення;

10) занепад культури, мистецтва та моральності населення.

28. Володимир Мономах князював у Києві в:

1) 1019 – 1054 рр.;

2) 1113 – 1125 рр.;

3) 1125 – 1132 рр.

29. Монголо-татари захопили Київ у:

1) 1238 р.;

2) 1240 р.;

3) 1242 р.

30. Монголо-татарське іго на землях Південно-Західної Русі виявлялося у: (5 правильних відповідей)

1) призначенні ханами руських князів на князівські столи, жалуванні їм ярликів на княжіння;

2) розміщенні в містах – адміністративних центрах Русі – татарських гарнізонів;

3) призначення ханами в князівствах своїх повноважних представників і збирачів податків;

4) виплаті населенням Русі податків на користь монголо-татар;

5) втручання ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці;

6) періодичних набігах татар на руські землі, грабунках і руйнуваннях.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.