Робота з першоджерелами

З "Руської правди"

1. Коли вб'є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися – то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов'янин, то 40 гривен поклади за нього.

2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось – потрібен свідок, не буде знаків – й справі кінець; якщо не може метатися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.

3. Якщо хтось когось ударить батогом чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець.

4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен.

5. Якщо поранить руку, і відпаде рука чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне кульгати, тоді то друзі примирять.

6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу.

7. А коли вуса – 12 гривен, бороду – 12 гривен.

8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе.

9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе – 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга – то під присягу.

10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, – то 3 гривні за образу.

11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, – виклади 3 гривні.

12. Якщо хто візьме чужого коня чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то взяти хазяїнові своє, а 3 гривні – за образу.

13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: "моє"; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п'яти днів...

15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, –кажи йому: "віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками".

16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, коли зустріне той муж холопа – може вбити його.

17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме.

18. Якщо уб'ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків – 80 гривен...

21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха стада 80 гривен.

22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12,гривен. А за радовичів княжих 5 гривен.

23. А за смерда і холопа 5 гривен.

24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12.

25. А за княжого коня, якщо той з плямою, – 3 гривні; а за смердового – 2 гривні.

26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні,а за теля 5 різань, за яря (ягня) – ногата, за барана – ногата.

27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен...

31. Якщо смерда мордують без княжого повеління, то за образу 3 гривні.

Запитання: Що дає "Руська правда" як історичне джерело для розуміння історії Київської Русі?

Робота з картою.

Показати на карті:

1) територію розселення кіммерійців, скіфів, сарматів;

2) грецькі міста-держави Північного-Причорномор’я;

3) територію розселення полянського союзу племен;

4) держави, з якими межувала Русь у другій половині ХІ – на початку ХІІІ ст.

Теми для складання хронологічних таблиць:

1. Скласти таблицю “Первіснообщинний лад на території сучасної України” з відображенням основних етапів розвитку первісної людини, знарядь праці, занять стародавніх людей та організації суспільства. Зазначити в таблиці найважливіші стоянки первісних людей та пам’ятки археології, знайдені на території України.

2. В історичній таблиці порівняти ідеологеми язичництва і християнства.

Теми повідомлень, рефератів:

- Князь Святослав: людина, полководець, державний діяч.

- Зовнішня політика Київської Русі.

- Історичний портрет Володимира Великого.

- Історичний портрет Ярослава Мудрого.

- Державницька діяльність Володимир Мономаха.

Тестові завдання для самоперевірки:

1. Серед перелічених слов’янських племен виберіть ті, які заселяли територію сучасної України: (4 правильні відповіді)

1) поляни;

2) кривичі;

3) деревляни, сіверяни;

4) полочани, дреговичі;

5) волиняни, бужани;

6) білі хорвати.

2. Спосіб обробітку землі, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називався:

1) перелоговою системою;

2) двопіллям;

3) трипіллям.

3. Найбільшого розвитку у східних слов’ян у середині I тис. н.е. набули такі ремесла, як:

1) ковальство та ювелірна справа;

2) ковальство та залізодобування;

3) залізодобування та ювелірна справа.

4. Встановіть відповідність:

Перун –

1) бог сонця;

2) бог вітрів;

3) бог блискавки та грому.

5. Русичі називали своїх язичницьких жерців:

1) пророками;

2) волхвами і кудесниками;

3) закупами і рядовичами.

6. Учені вважають, що Київ засновано в:

1) I ст. н.е.;

2) V ст. н.е.;

3) IX ст. н.е.

7. Зміцнення Руської землі в середині IX ст. пов’язане з іменами князів:

1) Кия, Щека, Хорива;

2) Аскольда, Діра;

3) Рюріка, Синеуса, Трувора.

8. За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння:

1) Аскольда;

2) Рюрика;

3) Олега.

9. Об’єднання Київської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава - Київська Русь (Русь Рюриковичів), відбулось у :

1) 866 р.;

2) 882 р.;

3) 907 р.

10. У 907 р. київський князь Олег, згідно з легендою літопису, повісив на воротах Константинополя свій щит. Це було зроблено для того, щоб:

1) показати жителям міста свою приязнь до них;

2) підкреслити, що Візантія потрапила під владу Олега;

3) символічно підкреслити перемогу Олега над містом.

11. ”І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: “Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.” Подія, про яку розповідає літопис, трапилась у :

1) 912 р.;

2) 945 р.;

3) 956 р.

12. У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був (була) прийнятий імператором:

1) князь Ігор;

2) княгиня Ольга;

3) князь Святослав.

13. Олег князював у Києві у

1) 882 – 912 рр.;

2) 912 – 945 рр.;

3) 945 – 964 рр.

14. Ігор князював у Києві в

1) 882 – 912 рр.;

2) 912 – 945 рр.;

3) 945 – 964 рр.

15. Ольга князювала у Києві в

1) 882 – 912 рр.;

2) 912 – 945 рр.;

3) 945 – 964 рр.

16. Святослав князював у Києві

1) 945 – 964 рр.;

2) 964 – 972 рр.;

3) 980 – 1015 рр.

17. Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя:

1) Ігоря;

2) Олега;

3) Святослава Завойовника;

4) Володимира Великого.

18. Володимир Великий правив Київською Руссю в:

1) 956 – 972 рр.;

2) 980 – 1015 рр.;

3) 1019 – 1054 рр.

19. Серед наведених суджень виберіть ті, які характеризують правління Володимира Великого: (7 правильних відповідей)

1) створення військових союзів із князями з місцевих східнослов’янських династій;

2) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі синів князя та довірених людей;

3) опора на дружину та родичів під час володарювання;

4) заснування нових міст та фортець-городів і розбудова та укріплення існуючих;

5) щорічний збір полюддя та збут його за межами Русі;

6) підтримка церкви та місіонерської діяльності священиків;

7) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;

8) організація численних завойовницьких походів, спроби підкорити все нові і нові землі та народи;

9) значна військова активність, мета якої – відстояти свої землі від напасників чи утвердити власну владу на землях, завойованих попередніми володарями;

10) сприяння розвитку освіти та мистецтва.

20. Київська Русь прийняла християнство у

1) 860 р.;

2) 988 р.;

3) 1019 р.

21. Найпершою з відомих християнських храмів у Києві була збудована церква:

1) св. Іллі;

2) Пресвятої Богородиці (Десятинна);

3) св. Софії.

22. Ярослав Мудрий правив Київською Руссю в

1) 980 – 1015 рр.;

2) 1019 – 1054 рр.;

3) 1036 – 1054 рр.

23. Якого з київських князів називали “тестем Європи”?

1) Володимира Великого;

2) Ярослава Мудрого;

3) Володимира Мономаха.

24. Із перелічених суджень про наслідки князівських усобиць у Київській Русі виберіть правильні: (5 правильних відповідей)

1) занепад господарського життя і рівня доходів киян;

2) зниження обсягів торгівлі з Візантією;

3) припинення династії Рюриковичів;

4) зменшення політичного впливу й авторитету великого київського князя;

5) зростання ролі боярства в давньоруському суспільстві;

6) посилення впливу міст на політичне життя Русі;

7) посилення впливу селян-смердів на політичне життя Русі;

8) зростання ролі варягів у політичному житті Русі та у війську князя;

9) утворення військово-політичного союзу Київського князівства з Візантією;

10) постійні напади кочовиків на руські землі.

25. Хто з князів входив у тріумвірат, який після смерті Ярослава Мудрого намагався утримати єдність Руської землі:

1) Святослав, Ярополк, Ізяслав;

2) Святослав, Ізяслав, Всеволод;

3) Ізяслав, Володимир, Ярополк.

26. “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе звабу маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...”, - такої думки дійшли руські князі на з’їзді в:

1) Києві 1068 р.;

2) Любечі 1097 р.;

3) Чернігові 1113 р.

27. Із наведених суджень про причини політичного роздроблення Київської Русі виберіть правильні: (6 правильних відповідей):

1) господарський розвиток та піднесення політичної ролі окремих міст, що вступили в суперництво з Києвом;

2) розвиток вотчинного землеволодіння;

3) масові селянські заворушення, виступи міщан;

4) зростання політичної ролі боярства;

5) відсутність загальновизнаного порядку заміщення великокнязівського престолу, усобиці князів;

6) занепад Києва внаслідок військових конфліктів та переміщення торговельних шляхів;

7) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового та політичного ослаблення;

8) вторгнення монголо-татар, які підірвали військову міць київського князя;

9) великі розміри держави, що утруднювали економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення;

10) занепад культури, мистецтва та моральності населення.

28. Володимир Мономах князював у Києві в:

1) 1019 – 1054 рр.;

2) 1113 – 1125 рр.;

3) 1125 – 1132 рр.

29. Монголо-татари захопили Київ у:

1) 1238 р.;

2) 1240 р.;

3) 1242 р.

30. Монголо-татарське іго на землях Південно-Західної Русі виявлялося у: (5 правильних відповідей)

1) призначенні ханами руських князів на князівські столи, жалуванні їм ярликів на княжіння;

2) розміщенні в містах – адміністративних центрах Русі – татарських гарнізонів;

3) призначення ханами в князівствах своїх повноважних представників і збирачів податків;

4) виплаті населенням Русі податків на користь монголо-татар;

5) втручання ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці;

6) періодичних набігах татар на руські землі, грабунках і руйнуваннях.

Поиск по сайту: