Міські надземні транспортні спорудження, що забезпечують безперешкодний рух транспортних коштів пішоходів у містах, можна підрозділити на три основні групи:, що перетинають природні перешкоди місцевості (мости й віадуки), призначені для поліпшення умов рухи транспортних коштів і пішоходів (естакади й шляхопроводи), служачи- щие в якості стоянок вертольотів або автомобілів.
Естакади по розташуванню в плані підрозділяються на прямолінійні, криволінійн, що розгалужуються, кільцеві й спіральні. По кількості рівнів руху вони можуть бути одне-ярусними й багатоярусними.
Складні надземні транспортні перетинання є прикладами багатоярусних естакад. Вони застосовуються в містах зі складною вуличною мережею, на підходах до великих мостів, на пересічі- ниях з більшими автомагістралями (мал. 17.1).
Коли існуючі вулиці не забезпечують пропускну здатність, уздовж них улаштовують естакади з одним або декількома рівнями руху. В умовах міської забудови це практично єдиний спосіб збільшення інтенсивності руху.
До споруджень другої групи можна віднести й підпірні стіни міських набережних, тому що вони забезпечують проїзд уздовж рік і каналів, відіграючи одночасно роль регулюючих рух споруджень і елементів архітектурного ансамблю міста. До другої групи міських транспортних споруджень слід віднести й естакади монорейкових доріг, по яких переміщаються вагони з пасажирами.
Достаток автомобілів у місті вимагає організації місць їх стоянки. У центральних частинах міста рідко можна знайти достатню площу для обладнання наземних стоянок, що приводить до заповнення вулиць вартим автотранспортом і погіршенню їх пропускної здатності. У багатьох випадках економічно вигідно будувати надземні багатоповерхові стоянки, що ставляться до соору- жениям третьої групи. Їх розташовують у районах скупчення великої кількості автомобілів у межах пішохідної доступності від об'єктів адміністративного, культурного або побутового призначення. Іноді багатоповерхові стоянки займають кілька поверхів.
До третьої групи слід віднести й вертолітні майданчики, що забезпечують транспортний зв'язок центру міста з його околицями. Вертолітні майданчики розташовують як на поверхні землі, так і на дахах високих будинків.
Усі перераховані транспортні спорудження хоча й різноманітні по своїй конструкції, але мають єдине призначення, що полягає в забезпеченні ефективної роботи транспорту в умовах міста.
Конструкції естакад і шляхопроводів
Сучасні естакади й шляхопроводи відрізняються як різноманітністю статичних схем, розташуванням у плані, так і конструкцією. Пролітні будови естакад і шляхопроводів, як і мо- стов, виконують із залізобетону, стали й у вигляді комбінацій цих матеріалів.
Естакади й шляхопроводи із залізобетону. Найбільше поширення одержали естакади й шляхопроводи із залізобетонними пролітними будовами балкової системи. Їх улаштовують із раз- різьбленими, нерозрізними й рідше консольними пролітними будовами.
Проліт у шляхопроводах визначається шириною вулиці або дороги й становить звичайно не більш 40...50 м. У шляхопроводах, розташованих над залізничними коліями, прольоти досягають 60 м і більш. Висоту пролітних будов у таких шляхопроводах, як правило, ухвалюють постійної.
В естакадах застосовують також багатопрогонову рамну систему. При значній довжині естакад багатопрогонові рами розділяють на секції для поліпшення роботи системи на горизонтальний вплив і температурні деформації (див. мал. 9.1, з).
Широке поширення в шляхопроводах, як і в мостах, знаходить трехпролетная рамна система з вертикальними й похилими стійками (див. мал. 6.2, д). Співвідношення прольотів у таких шляхопроводах ухвалюють рівним близько 1:2. Ригель шляхопроводів шарнірно опирається по кінцях, а стійки можуть бути забиті у фундамент або сполучатися з ним шарнірно.
Аркова система в шляхопроводах може бути виправдана у випадку застосування при досить щільних ґрунтах підстав і з архітектурних міркувань. Іноді шляхопроводи мають вантовую схему. Такий розв'язок може бути виправдане естетичними міркуваннями або необхідністю пе- рекрытия значних прольотів.
Способи виготовлення пролітних будов залізобетонних естакад і шляхопроводів не відрізняються від застосовуваних в автодорожніх мостах. Пролітні будови можуть бути монолітними, збірними або збірно-монолітними.
Застосування монолітного залізобетону найбільше доцільно для пролітних будов з великою кривизною або косиной, спіральних або з мінливою шириною по довжині спорудження. Збірно-монолітні конструкції пролітних будов дозволяють відмовитися від риштовання й прискорюють темпи будівництва, однак їх сутужніше застосовувати при складній формі естакад.
Пролітні будови, що збираються зі збірних елементів, найбільшою мірою пристосовані для прямих споруджень і забезпечують найбільші швидкості зведення.
Залізобетонні пролітні будови естакад армують не-, що напружується або напружується арматурами. Найбільше складно армуються косі й криволінійні несучі конструкції. Поздовжню робочу й поперечну конструктивну ненапрягаемую арматури плитних пролітних будов у широких косих конструкціях розташовують паралельно зовнішнім граням. У розрізних косих системах поперечну арматури розміщають перпендикулярно поздовжньої осі. У вузьких косих конструкціях поперечну арматури, як правило, орієнтують перпендикулярно поздовжньої осі.
Криволінійні нерозрізні пролітні будови армують аналогічно прямолінійним. Однак через різну твердість зон пролітної будови, що примикають до зовнішньої й внутрішньої граней, зусилля в них будуть також різними. Це вимагає нерівномірного розміщення поздовжньої нижньої й верхньої арматур у плані.
Естакади й шляхопроводи зі сталевими й сталежелезобетонны- мі пролітними будовами. У сучасних конструкціях міських естакад і шляхопроводів поряд із преднапряженным залізобетоном при тих же довжинах прольотів для пролітних будов широко застосовують сталь. Технічні розв'язки, що забезпечують застосування сталі в пролітних будовах, дозволяють суттєво знизити вага пролітних будов, зменшити витрата бетону для підстав опор і в ряді випадків досягтися зниження вартості споруджень у цілому.
Найпоширенішими є розв'язки пролітних будов з одностенчатыми або коробчатыми балками. При цьому в цей час заводи- виготовлювачі, маючи ефективне тих- нологичное встаткування, виготовляють як прямолінійні, так і криволінійні балки пролітних будов.
У прямолінійних і косих шляхопроводах прольотами до 12...15 м виправдане застосування в якості основних несучих елементів прокатних двотаврових балок, установлених у поперечному перерізі із кроком 3,0...3 ,6 м, об'єднаних у рівні верхнього пояса балок монолітною залізобетонною плитою.