Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Види балкових залізобетонних мостів та галузі їх застосування. Опірні частини залізобетонних балкових мостів



 

У цей час залізобетонні балкові мости по загальній їхній довжині становлять більш 75% загальної довжини всіх автодорожніх мостів.

По прийнятій для мостів класифікації балкові залізобетонні мости розрізняють:

1) за статичною схемою - розрізні, температурно-нерозрізні, нерозрізні й консольні,

2) по розташуванню рівня проїзду - з їздою поверху й понизу;

3) по типу несучої конструкції - із плитними (мал. 8.1, а), ребристими (мал. 8.1, б, в, г), плитно-ребристими (мал. 8.1, д), коробчатыми (мал. 8.1, е, ж) і наскрізними (рис 8.1, і) пролітними будовами;

4) по способу армування - з ненапрягаемой арматурами, що й попередньо напружується;

5) по способу провадження робіт - з монолітного, збірно-монолітного й збірного залізобетону.

Із усіх видів залізобетонних балкових мостів найбільше поширення одержали розрізні збірні мости з їздою поверху переважно з попередньо напруженою арматурами. Значною мірою це пояснюється тим, що вони краще інших відповідають методам індустріального будівництва.

Для пролітних будов мостів відповідно до єдиної модульної системи був прийнятий укрупнений модуль 300 див, по якому прийняті уніфіковані розміри плитних і ребристих пролітних будов з елементів наступних довжин: 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 33 і 42 м. Відповідно до цих розмірів були розроблені типові пролітні будови. Досвід їх застосування показав, що при прольотах до 12 м економічно доцільні плитні пролітні будови. При прольотах 15 і 18 м застосування плитних пролітних будов можливо, але з ними конкурують ребристі. У мостах із прольотами від 12 до 33 м одержали найбільше поширення ребристі пролітні будови зі зборень попередньо напружених елементів. Балки довжиною 42 м широкого поширення не одержали у зв'язку із труднощами їх монтажу й транспортування. У районах, вилучених від місць виготовлення зборень попередньо напружених елементів, застосовують при прольотах до 18 м збірні пролітні будови з ненапруженою каркасною арматурами. У глибинних районах, де будь-які збірні елементи економічно не виправдані, застосовують монолітні розрізні мости.

У цей час широке застосовують температурно-нерозрізні пролітні будови. Їх створюють із уніфікованих елементів за рахунок об'єднання плит у рівні проїзної частини таким чином, щоб при горизонтальних і температурних впливах вони працювали як нерозрізні, а при вертикальних - як розрізні. Їхнє застосування значне скорочує необхідна кількість деформаційних швів. Крім того, у цей час намітилася тенденція використання уніфікованих залізобетонних балок довжиною 18 - 42 м для одержання нерозрізних пролітних будов шляхом омоноличивания їх на опорі або в зоні мінімальних моментів.

У мостах із прольотами 24 - 42 м знаходять застосування плитно-ребристі конструкції (ПРК). Для мостів із прольотами 63 м і більш перспективні нерозрізні пролітні будови коробчатого перетину.

У цій області прольотів застосовуються також мости консольної системи.

Опорні частини передають опорні реакції від несучої конструкції на опори в заданому місці. Крім того, опорні частини забезпечують поворот і лінійні зсуви балок пролітної будови при їхньому прогині від дії рухомих навантажень, а також поздовжні й поперечні зсуву кінців балок, що виникають у результаті температурних деформацій пролітної будови. Розрізняють рухливі й нерухливі опорні частини.

Плитні й ребристі розрізні пролітні будови із прольотами до 12 м можна укладати на опори із прокладкою двох шарів руберойду. Однак краще застосовувати опорні частини з металевих аркушів, що прикріплюються до бетону балки й опори за допомогою арматурних стрижнів. Рухлива опорна частина від нерухливої відрізняється відсутністю вертикального штиря, що з'єднує пролітні будови з опорою.

В останні роки в нашій країні одержали широке поширення опорні частини з різних полімерних матеріалів. По способу забезпечення переміщень опорних вузлів їх підрозділяють на деформируемые й комбіновані.

У деформируемых опорних частинах лінійні й кутові переміщення забезпечуються зміною форми полімерного матеріалу гуми. До них ставляться стрічкові, шаруваті й склянкові опорні частини. Стрічкові виконують із шару теплостійкої й світлостійкої гуми товщиною до 20 мм. Сили тертя по контакту з бетоном опор і пролітних будов виключають зсув стрічки по цих площинах, тому переміщення відбуваються тільки за рахунок поперечних деформацій у стрічці.

У порівнянні із традиційними сталевими опорними частинами маса склянкових менше в 8-10 раз, а висота в 5-8 раз.

Лінійні переміщення в цій опорній частині забезпечуються ковзанням полірованого аркуша з нержавіючої сталі по фторопластових прокладках. Фторопласт розміщають у кільцевих канавках і обробляють довговічним змащенням.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.