Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Металеві прогонові будови з суцільними головними балками. Конструкція балок та проїзної частини



 

ВИДИ МЕТАЛЕВИХ ПРОЛІТНИХ БУДОВ ІЗ СУЦІЛЬНИМИ ГОЛОВНИМИ БАЛКАМИ

За статичною схемою пролітні будови із суцільними балками можуть бути розрізними, нерозрізними й балочно-консольними.

Розрізні пролітні будови із суцільними балками (мал. 14.1, а) улаштовують рідко при прольотах до 42 м. Висота балок у них становить 1/12...1/15 прольоту. При наявності крана необхідної вантажопідйомності установка цих пролітних будов на опори кранами - найбільш простий спосіб їх монтажу. При установці декількох балочно-розрізних пролітних будов їх можна з'єднати в нерозрізну систему й насувати по постійних опорах мостів.

При прольотах більш 42 м економічно доцільніше стають нерозрізні балки (мал. 14.1, б). У цей час при прольотах до 147 м нерозрізні балки звичайно мають постійну висоту по довжині всіх прольотів. Це дозволяє спростити їхнє виготовлення й здійснювати монтаж пролітних будов насувом з конвейєрно-тиловим складанням на підходах. Висота нерозрізних балок становить від 1/20 прольоту при прольотах 63 м до 1/40 прольоту при прольоті 147 м.

Однак якщо виходити з умови ощадливої витрати матеріалу, те вже при прольотах 84 і 105 м виникає доцільність застосування пролітних будов зі змінною висотою по довжині прольоту. Над проміжними опорами висоту доцільно побільшати (мал. 14.1, в) для сприйняття зростаючих негативних згинальних моментів. У цьому діапазоні прольотів доцільно ламаний обрис нижнього пояса, при цьому майже на 75 % середній частині прольоту висота може бути постійної. Пролітні будови такого виду встановлюють на опори за допомогою плавучих засобів або методом начіпного монтажу, тому що поздовжній їхній насув неможливий.

При прольотах 105 м і більш висоту нерозрізних балок з міркувань економії матеріалу доцільно змінювати по всій довжині (мал. 14.1, г). Звичайно висоті надають криволінійний обрис, що ускладнює виготовлення балок і їх монтаж, але поліпшує їхні архітектурні якості.

Рис. 14.1. Види ( а-г) пролітних будов мостів із суцільними балками

Консольний^-консольні-балочно-консольні пролітні будови із суцільними головними балками в цей час не застосовують, тому що вони погіршують експлуатаційні характеристики пролітних будов додатковою кількістю деформаційних швів.

Тип поперечних перерізів пролітних будов із суцільними головними балками залежить від конструкції проїзної частини, габариту пролітної будови й величини прольоту. Основними несучими елементами поперечних перерізів є балки двотаврового або коробчатого перетинів (мал. 14.2). Головні балки частіше виконують коробчатого перетину із прямокутним або трапецієподібним перетином. Трапецієподібна форма перетину коробчатых балок має переваги по архітектурних і аеродинамічних міркуваннях. Крім того, вона дозволяє мати опору меншої ширини. Верхній пояс головних балок може бути сталевим або залізобетонним. У першому випадку виходить сталеве, а в другому - сталежелезобетонное пролітна будова.

Раціональним є розв'язок конструкції, при якому плита проїзної частини включається в роботу головних балок на загальну дію навантаження. При металевій плиті проїзної частини це забезпечується легко. При залізобетонній плиті проїзної частини виникають труднощі із включенням її в роботу головних балок у зоні негативних моментів, у зв'язку з необхідністю забезпечення її тріщиностійкості.

Кількість головних балок у поперечному перерізі пролітної будови залежить від габариту мосту й величини прольоту головних балок. При збільшенні прольотів є тенденція до зменшення кількості головних балок (при більших прольотах вигідніше мати невелика кількість могутніших балок).

Рис. 14.2. Типи ( а-д) поперечних перерізів пролітних будов із суцільними балками

КОНСТРУКЦІЯ ПРОЇЗНОЇ ЧАСТИНИ МЕТАЛЕВИХ МОСТІВ

У сучасних металевих пролітних будов автодорожніх і міських мостів як проїзної частини (у широкому змісті цього поняття) використовується металева або залізобетонна плита. У прошлом вона виконувалися з дерева у вигляді поперечок з подвійним дощатим настилом або з використанням деревоплиты. Проїзну частин з дерева в металевих мостах у цей час не застосовують.

Залізобетонна плита проїзної частини в металевих мостах по конструкції й характеру роботи не відрізняється від відповідної плити в залізобетонних мостах. Відмінність полягає лише в способах об'єднання плити з основною несучою конструкцією пролітної будови. У залізобетонних пролітних будовах плита проїзної частини є природньою монолітною частиною головних балок, а в металевих пролітних будовах вона поєднується з металевими балками за допомогою різних обладнань. При цьому вона може бути монолітної або збірні.

Для зменшення маси пролітної будови й для забезпечення більшої довговічності мостів останнім часом стали частіше застосовувати (особливо в області більших прольотів головних балок) проїзну частину з металевої ортотропной плитою проїзної частини, що полягає з металевого аркуша настилу 4 товщиною не менш 12...14 мм, підкріпленого поздовжніми 1 і поперечними 2 ребрами.

Усі основні елементи мостового полотна (одяг ездового полотна й тротуарів, деформаційні шви, захисні й поручневі огородження, водовідвід) по залізобетонній плиті проїзної частини металевих пролітних будов улаштовують такої ж конструкції, як на залізобетонних пролітних будовах автодорожніх мостів.

Одяг мостового полотна по ортотропной металевій плиті тривалий час виконувалася з декількох шарів:

• антикорозійного шару (эпоксидной ґрунтовки товщиною 60 мкм) з високою адгезією до металу;

• шару, що зчіплює, з бітумної-епоксидно-бітумної композиції товщиною 2...4 мм із щебенями фракції 15...20 мм, що розподіляється рівномірно по всій поверхні полотна;

• асфальтобетонне покриття товщиною 70 мм.

У якості деформаційних швів для забезпечення переміщень до 80 мм у цей час у металевих мостах найбільше поширення одержали шви німецької фірми MAUER (мал. 14.4, а). Його гумовий профіль кріпиться в спеціальних сталевих профілях, приєднаних до крайок пролітних будов. Гумовий профіль настільки щільно сидить у пазу сталевого профілю, що шов може бути наповненим водою по крайки сталевого профілю. Вода, яка просочується крізь шов, не може застоятися у шві й вільно випливає зі сталевого профілю за рахунок поперечного ухилу нижньої частини паза.

Захисні й поручневі огородження на проїзній частині пролітних будов з ортотропной плитою виконуються звичайно з металу.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.