Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація опор мостів. Стояни та сполучення мостових споруд із насипами підходів. Розрахунок опор мостів



 

Опори мостів і шляхопроводів призначені для підтримки пролітних будов на певній висоті й передачі постійних і тимчасових навантажень на підставу.

Відповідно до місця розташування по довжині мосту розрізняють опори берегові (підвалини) і проміжні. Призначення берегових опор - підтримувати пролітні будови, що опираються на них, утримувати прилягаючі до опор ділянки насипів, брати участь у забезпеченні плавного проїзду з податливого насипу підходів на жорстку конструкцію мосту. Вартість опор (з фундаментами) становить 25-50% вартості мосту, а трудові витрати на зведення опор можуть досягати 60-70% повних трудових витрат.

Опори шляхопроводів, крім умов міцності довговічності, повинні відповідати вимогам забезпечення видимості й пасивної безпеки при наїзді транспорту.

По виду матеріалу опори бувають:

- дерев'яні;

- бетонні;

- залізобетонні;

- кам'яні;

- металеві (рідко).

Основним матеріалом для опор мостів і шляхопроводів є залізобетон, трохи рідше застосовують бетон і бутобетон, в окремих випадках для опор естакад і шляхопроводів використовують метал.

Для опор мостів використовують важкі бетони класу по міцності на стиск не нижче В20 з відповідними вимогами по морозостійкості й водонепроникності.

По способу будівництва опори можуть бути:

- монолітні, що виготовляються повністю на місці;

- збірні, монтируемые із заздалегідь виготовлених елементів;

- збірно-монолітні, виконувані частково зі збірних елементів, частково з монолітного бетону або залізобетону.

По конструкції опори можуть бути:

- масивні (опори з бетонної, кам'яної або бутобетонной кладки);

- масивні з полегшеною верхньою частиною;

- стовпчасті;

- стоечные;

- пальові;

- опори-стінки.

 

Підвалини бувають двох основних конструкцій - обсипні й необсипні.

При насипах висотою до 7-8 м підвалини балкових мостів раніше виконували масивними із дренажом у ґрунті заустойного простору, обмежений передньої й зворотними стінками. Наявність стінок суттєво обмежує поперечні деформації ущільненого ґрунту в заустойном просторі. Тому якщо в період експлуатації в місцях сполучення мосту з насипом і утворюються невеликі осідання, то вони швидко стабілізуються й виправляються, забезпечуючи на десятки років плавність проїзду.

Дуже рідко зворотні стінки розвертають під кутом до осі дороги у вигляді укісних крил, роблять їхньої змінної висоти, і вони служать підпірними стінками для підтримки укосів насипи.

Зменшення обсягу кладки досягають у масивних обсипних підвалинах зі зворотними крильми, які заходять в укоси насипу. Передня стінка обсипної підвалини повністю або частково засипана лобовим укосом насипу. У таких умовах необхідно передбачати спеціальні перехідні плити, що забезпечують сполучення проїзної частини насипи з мостовим полотном. Недоліком обсипних підвалин є те, що укоси насипу оповзають, насип просідає в заустойном просторі, що викликає необхідність безперервного догляду за конструкцією сполучення її з мостом.

 

РОЗРАХУНКИ ОПОР

Визначення навантажень, що діють на проміжні опори й підвалини

У цей час розбудовуються методи розрахунків, що розглядають міст як єдину просторову систему "пролітна будова - опорні частини - опори - фундаменти - ґрунт". Для багатьох конструкцій мостів застосовують традиційний порядок розрахунків, при якому послідовно розглядають зверху вниз окремі елементи мосту.

Вертикальні навантаження від власної ваги пролітних будов G, і тимчасових рухомих навантажень А передаються на опору через рухливі й нерухливі опорні частини. Сили гальмування Т, тиску вітру на пролітні будови W, удари рухливого складу Н, відцентрові сили V (для мостів на кривих радіусом менше 600 м) передаються на опору через нерухливі опорні частини. Через рухливі опорні частини можуть передаватися сили опору тертя S від температурних деформації при дії постійного навантаження. На тіло проміжних опор, крім перерахованих навантажень, діють: власна вага опори G, гідростатичний тиск води Рvc, що зменшує тиск від власної ваги частин з- оружения, розташованих нижче рівня води; тиск льоду F1 і F2, уздовж і поперек мосту (F1н і F2н - відповідають рівню низького льодоходу, F1у й F2в - високого); навал судів З1 і З2 уздовж і поперек мосту (для судноплавних рік).

На обсипні підвалини з укріпленими від розмиву лобовими укосами насипів не діє тиск льоду й навал судів. На відміну від проміжних опор істотним горизонтальним навантаженням на підвалини є тиск ґрунту Е1 тиск, що й передається через ґрунт насипу, тимчасового рухливого навантаження Е2, якщо вона перебуває в межах призми обвалення. У період будівництва мосту багато видів нормативних навантажень відсутні, але є будівельні навантаження (власна вага змонтованих елементів, подмости, люди, інструменти, механізми й ін.), на вплив яких необхідно перевіряти небезпечні перерізи опор відповідно до конкретних розрахункових схем у кожний період часу монтажу з обліком гідрологічних і кліматичних умов місцевості.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.