Які проблеми належать до змістовної методології?

1); 2); 3); 4); 5); 6) .

26. Назвіть складові методології: І:1); 2); 3); 4); 5); 6); 7); 8); 9); 10). ІІ:на відміну від традиційної наукової психології вона має…..ІІІ:

27. Назвіть основні функції методології:1); 2); 3); 4); 5); 6); 7; 8)

Вставте номери правильних відповідей:

Що є контекстом становлення методології психології ?

Класична методологія (…). Некласична методологія (…). Постнекласична методологія (…). Постпозитивістська методологія (…) . Культурна методологія (….).

Контекст вибраної методології 2. Контекст природознавства 3. Контекст культурології 4. Контекст об'єднання науки про природу і науки про дух 5. Контекст психотерапевтичної практики обслуговування індивідуальної людини

29. Визначите суть принципів і категорій діалектики:

Суть і явище (….). Формальна логіка (…). Причинність (….). Перетворення кількості на якість (….). Діалектична логіка (….). Єдність і боротьба протилежностей (…). Принцип детермінізму (….). . Основні принципи діалектики (…).

1. Загальний зв'язок, становлення, розвиток як основні принципи. 2.Зміна об'єкту відбувається тоді, коли зміни досягають певної межі. 3.Безпосередньо несумісні один з одним елементи є джерелом саморуху і розвитку. 4.Залежність наслідку від відповідних умов. 5.Вивчення причинно-наслідкових відношень в психології. 6. Загальні форми предметного світу і його пізнання. 7.Вся система категорій в їх гносеологічних і логічних функціях. 8.Загальнозначущі форми і засоби думки, які необхідні для раціонального пізнання.

Категоріальний апарат та сучасні методологічні проблеми психології

Поняття категорії

Категорії психології. Основні підходи до категорій в сучасній науці. Призначення категорій в психології. Обмеження, які накладає використання в психології категорій. Категоріальний апарат. Класифікація категорій психології.

1. Категорії психології– гранично універсальні, фундаментальні поняття, що характеризують рівень осмислення і узагальнення основних уявлень про суспільне життя, про соціальну реальність, які мають апріорне значення і допомагають систематизації і організації досвідченого знання.

2. Основні підходи до категорій в сучасній науці: 1) категорії суть найбільш загальні поняття, як правило, такі, що не піддаються визначенню в рамках однієї теорії, а часто і в цілому науковому напрямі, дисципліні; 2) категорії служать складовими елементами категоріальних схем, що визначають процедури мислення; 3) категорії використовуються в завданнях систематизації знання і пізнавального процесу, де вони грають роль позначень для рубрик; 4) категорії – це метамовні утворення, до яких відносять дефініції класів понять; 5) категорії суть особливі когнітивні одиниці, що забезпечують процеси перенесення знань в багато дисциплінарних дослідженнях; 6) категорії фіксують класи знання, етапи і чинники пізнавального процесу, тому вони входять в систему управління знаннями; 7) категорії дозволяють пов'язати будь-яке знання з філософією і, навпаки, здійснити перехід від неї до всякої конкретної області знання.

3. Призначення категорій в психології: 1) дозволяють в узагальненому вигляді, виходячи із специфіки психологічного знання, трактувати універсальні процеси і зміни, що відбуваються в людині з позицій психологічної науки; 2) виконують інтегруючу роль для самих різних потоків інформації, централізують її, об'єднують їх навколо корінних, принципових питань соціального життя; 3) виконують роль комунікації, без якої неможлива сумісна і зіставна творчість, подальший розвиток наукового знання, його доповнення, збагачення, вдосконалення, поглиблення; 4) ріднять психологію з іншими соціальними науками, утворюючи єдине смислове поле, без якого неможливо уявити еволюцію і прогрес в розвитку соціальної думки.

4. Обмеження, які накладає використання в психології категорій: 1) категорії в своїй більшості апріорні, декларативні, і можуть виражати свою суть в найзагальнішому, гранично узагальненому вигляді; 2) категорії багатозначні, по-різному трактуються не тільки серед різних наук, але усередині самої психології, різними школами і концепціями. Так, за твердженням ряду дослідників, тільки визначень культури налічується понад 160 найменувань, а особи – більше 200; 3) категорії не піддаються операціоналізації. У такому разі психологія, не відмовляючись від використання категорій, часто переходить на позиції соціальної філософії, щоб мати можливість узагальнення і операції якимись універсаліями.

5. Категоріальний апараткожної науки імпліцитно містить і її історію, перекличку думок і позицій[353].

6. Класифікація категорій психології( за А. В. Петровським, В.А. Петровським, М.Г. Ярошевським): 1) протопсихологічні категорії (організм, потреба, реакція, сигнал, розпізнавання,, афективність); 2) базисні психологічні категорії (індивід, мотив, дія, образ, ставлення, переживання); 3) метапсихологічні категорії (Я, цінність, діяльність, свідомість, спілкування, почуття); 4) екстрапсихологічні категорії (особистість, ідеал, активність, логос, смисл) .

Поиск по сайту: